ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2017 р. Справа № 472/1162/16-а
Категорія: 10.3 Головуючий в 1 інстанції: Чаричанський П.О. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Лук'янчук О.В.
суддів - Градовського Ю.М.
- Кравченко К. В.
при секретарі - Діденко К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області на постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 09 лютого 2017 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначається, що в грудні 2016 року звернулася до відповідача із заявою про призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як на день досягнення пенсійного віку працювала у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і має страховий стаж на таких посадах більше 30 років, а також до цього не отримувала будь-яку пенсію.
Проте, відповідачем їй було відмовлено у призначені зазначеної допомоги та листом від 06.12.2016 року за №М-06/09-04 повідомлено їй про те, що до стажу, який дає право на виплату їй грошової допомоги в розмірі 10 пенсій в разі призначення пенсії за віком, можливо зарахувати лише період роботи на посадах працівників освіти, який в неї складає 13 років 9 місяців 17 днів. При цьому відповідач відмовився зарахувати їй до страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги та її виплати, роки її роботи на посаді провідного майстра виробничого навчання у період з 01.03.1997 року по 09.01.2014 року. На обґрунтування своєї вимоги відповідач посилається на те, що посада провідного майстра виробничого навчання в професійно-технічному навчальному закладі Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. №909 не передбачена. Таким чином їй відмовлено призначенні грошової допомоги відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» через відсутність необхідного страхового стажу, що дає право на призначення цієї допомоги.
Постановою Веселинівського районного суду Миколаївської області від 09 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 - задоволено.
Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області щодо відмови ОСОБА_2, в зарахування до страхового стажу, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги, за період роботи на посаді провідного майстра виробничого навчання у Широколанівському СПТУ №33, з 01.03.1997 року по 09.01.2014 року.
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення десяти місячних пенсій, за період роботи на посаді провідного майстра виробничого навчання у Широколанівському СПТУ №33, з 01.03.1997 року по 09.01.2014 року, та призначити і виплатити ОСОБА_2, одноразову грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій на день її призначення на підставі п. 7-1 Розділу XVПрикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області звернулось з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст.ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу призначено пенсію за віком з 19.07.2016 року. В Протоколі №325 від 22.07.2016 року «Призначення пенсій» зазначено, що загальний стаж (повний) складає 38 років 1 місяць 18 днів, з яких працівника освіти 30 років 8 місяців 18 днів.
ОСОБА_2 звернулася до управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області із заявою про призначення їй грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення, відповідно до вимог п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», так як на день досягнення пенсійного віку працювала у закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і має страховий стаж на таких посадах більше 30 років, а також до цього не отримувала будь-яку пенсію.
Листом від 06.12.2016 року за №М-06/09-04 управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області відмовило ОСОБА_2 в призначені вищевказаної грошової допомоги, обґрунтовуючи це тим, що згідно Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993р. №909, а в Розділі « 1.Освіта» передбачено, що до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується період роботи, зокрема в професійно-технічних навчальних закладах на посадах старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання. Згідно із записами в трудовій книжці з 01.03.1997 по 09.01.2014 ОСОБА_2 працювала в професійно-технічному училищі на посаді провідного майстра виробничого навчання. Посада провідного майстра виробничого навчання в професійно-технічному навчальному закладі Переліком не передбачена, тому період роботи на цій посаді не зараховується до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пункту «є» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення»,а відтак і до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги згідно з пунктом 7-1 розділу XV Закону.
Водночас Розпорядженням №116934 від 05.12.2016 року «Призначення пенсій» управлінням Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області ОСОБА_2 перераховано та призначено пенсію за віком, згідно якого загальний стаж (повний) складає 38 років 1 місяць 15 днів, з яких працівника освіти 13 років 9 місяців 17 днів, що є меншим за 30 років. Таким чином відповідачем виключено із стажу працівника освіти стаж з 01.03.1997 року по 09.01.2014 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно із ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - це період протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не менший, ніж мінімальний страховий внесок.
Пунктом «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення при наявності спеціального стажу роботи від 25 до 30 років за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку.
Відповідно до п. 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України. (Розділ XV доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 3668-VI від 08.07.2011 року).
Постановою КМУ від 23.11.2011 р. № 1191 затверджено порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати. Відповідно до п. 2 вказаного порядку до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років».
Відповідно до п. 5 вказаного порядку грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію. Відповідно до п. 6 вказаного порядку для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно зі статтями 27 і 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», станом на день її призначення.
Відповідно до п. 7 вказаного порядку виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
Спеціальним законом, що визначає права, обов'язки та соціальні гарантії педагогічних працівників професійно-технічного навчального закладу є Закон України «Про професійно-технічну освіту».
Відповідно до статті 45 цього Закону до педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти належать викладачі, вихователі, майстри виробничого навчання, старші майстри виробничого навчання, інструктори виробничого навчання, методисти, практичні психологи, соціальні педагоги, керівники професійно-технічних навчальних закладів та інші працівники, які беруть безпосередню участь у навчально-виховній роботі.
Вимоги до педагогічного працівника визначаються кваліфікаційною характеристикою, що затверджується Міністерством праці та соціальної політики України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері професійно-технічної освіти.
Для визначення відповідності педагогічного працівника займаній посаді, рівня його кваліфікації проводиться атестація.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно трудової діяльності, що неврахована управлінням Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області, ОСОБА_2 проходила атестацію за посадою та кваліфікацією, як майстер виробничого навчання, що підтверджують атестаційні листи та свідоцтво про підвищення кваліфікації. Згідно посадової інструкції ОСОБА_2 займала посаду майстра виробничого навчання.
Згідно записів трудової книжки 10.01.2014 року ОСОБА_2 було переведеного на з посади майстра виробничого навчання на посаду старшого майстра виробничого навчання, а не з провідного майстра виробничого навчання.
Згідно довідки Професійно технічного училища №33 від 13.12.2016 року №413, на ОСОБА_2 з 01.03.1997 року було додатково покладено виконання обов'язків провідного майстра. Згідно табелів робочого часу майстрів Широколанівського СПТУ №33 за квітень-травень 1997 рок, окремо не виділено, що посада ОСОБА_2 є провідний майстер.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно з Переліком закладів та установ освіти, охорони здоров'я і соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 листопада 1993 року № 909, зокрема, в загальноосвітніх навчальних закладах, військових загальноосвітніх навчальних закладах, музичних і художніх школах передбачені посади: учителі, логопеди, вчителі-логопеди, вчителі-дефектологи, викладачі, сурдопедагоги, тифлопедагоги, вихователі, завідуючі та інструктори слухових кабінетів, директори, завідуючі, їх заступники з навчально-виховної (навчальної, виховної), навчально-виробничої частини або роботи з виробничого навчання, завідуючі навчальною і навчально-виховною частиною, соціальні педагоги (організатори позакласної та позашкільної виховної роботи з дітьми), практичні психологи, педагоги-організатори, майстри виробничого навчання, керівники гуртків, секцій, студій та інших форм гурткової роботи.
В Розділі « 1.Освіта» Переліку №909 передбачено, що до стажу роботи, що дає право на пенсію за вислугу років, зараховується період роботи, зокрема в професійно-технічних закладах на посадах старші майстри виробничого навчання, майстри виробничого навчання.
Згідно Класифікатору професій ДК 003:2010 посада майстра виробничого навчання має код 3340.
Відповідно до Додатку В «Похідні слова до професій (професійних назв робіт) вказаного Класифікатору професій, можуть використовуватися похідні слова, серед яких, Бригадний, Віце-, Гірничий, Головний, Груповий, Дільничний, Другий, Заступник, Змінний, Молодший, Перший, Помічник, Провідний, П'ятий, Районний, Старший, Стажист, Третій, Черговий, Четвертий.
Згідно Примітки 1 Додатку В Класифікатору професій ДК 003:2010, Похідні слова до професій (професійних назв робіт) можуть застосовуватися за умови збереження галузевої та функціональної належності, кваліфікаційних вимог, виключення дублювання, збереження коду новоутвореної професії. Наприклад, від назви професії "Соціолог" код КП 2442.2 можна утворювати похідну назву професії "Провідний соціолог" з кодом КП 2442.2, тоді як похідне слово "Головний" не може застосовуватися, враховуючи те, що в КП є чинна професійна назва роботи "Головний соціолог" з кодом КП 1221.1.
Згідно Примітки 1 Додатку В Класифікатору професій ДК 003:2010, Назви професій можуть бути розширені за потребою користувача термінами та словами, які уточнюють місце роботи, виконувані роботи, сферу діяльності за умови дотримання лаконічності викладення, якщо інше не передбачено у КП чи відповідних законодавчо-правових актах.
Отже, провідний є похідним словом до професії майстра виробничого навчання, так як у Класифікатору професій ДК 003:2010 відсутня така професія, як провідний майстер виробничого навчання з відповідним окремим кодом КП.
Також слід зазначити, що в Класифікаторі професій ДК 003:2010, також відсутня професія старший майстер виробничого навчання з окремим кодом КП, водночас вказана професія (посада) зазначена в Перелік №909, яка дає право на виплату грошової допомоги в розмірі 10 пенсій, що в черговий раз підтверджує, що слова «провідний» та «старший», які вживаються із назвою професії «провідний майстер виробничого навчання» є похідними та не можуть бути підставою не зарахування до стажу роботи працівника освіти в професійно-технічному закладі.
Отже, за таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги з підстав наявності у позивача необхідного трудового стажу роботи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки базуються на невірному трактуванні відповідачем фактичних обставин норм матеріального і процесуального права.
Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова - без змін.
Керуючись ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області - залишити без задоволення, а постанову Веселинівського районного суду Миколаївської області від 09 лютого 2017 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуюча суддя: О.В. Лук'янчук
Суддя: Ю.М. Градовський
Суддя: К. В. Кравченко
Судове рішення № 65775518, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 05.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 472/1162/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: