Ухвала суду № 65775388, 15.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

15 березня 2017 року м. Київ К/800/7611/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Усенко Є.А.,

розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ)

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016

у справі № 826/24376/15 Окружного адміністративного суду м. Києва

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Людмила-Фарм Ко»

до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

14.03.2017 (згідно зі штампом вхідної кореспонденції суду) ДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016.

Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, подана у строк, встановлений частиною 2 статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Разом з тим, викладені в касаційній скарзі доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

В постанові Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2016 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 встановлено, що підставою для збільшення ТОВ «Людмила-Фарм Ко» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 27639,00 грн. (основний платіж) та 6909,75 грн. (штрафні (фінансові) санкції) згідно з податковим повідомленням-рішенням від 03.09.2015 № 0006162203 слугував висновок, викладений в акті про результати документальної планової перевірки за період з 01.04.2012 по 31.12.2014 від 10.08.2015 № 474/1-26-50-23-03/25271289, про заниження товариством суми податку з операцій з продажу товарів (медикаментів, біологічно активних добавок) за ціною, що нижче ціни придбання. Суд встановив, що відповідно до наказу від 31.10.2011 № 31/10-2011 при здійсненні роздрібної реалізації товарів ТОВ «Людмила-Фарм Ко» запроваджено програму дисконтних знижок для покупців, якою передбачено встановлення знижок на ціну товару за накопичувальним принципом (розмір знижки залежить від суми покупки, яка накопичується для кожного покупця - утримувача дисконтної картки). З огляду на те, що наказом ДПА України від 01.12.2000р. № 614, чинним впродовж квітня - листопада 2014 року (за ці звітні періоди, згідно з актом перевірки, позивач занизив податкові зобов'язання з ПДВ) номер дисконтної картки покупця не був передбачений як обов'язків реквізит касового чеку, суди першої та апеляційної інстанції дійшли висновку, що позивач підтвердив належними документами продаж товару із застосуванням дисконтної знижки, а відтак підстави вважати, що продаж товарів здійснено всупереч цілям господарської діяльності, на що посилалась ДПІ, відсутні.

В касаційній скарзі ДПІ довід про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права обґрунтовує посиланням на реалізацію товариством товару за ціною, яка нижче закупівельної ціни, та на відсутність господарських операцій з поставки послуг (виконання робіт з виготовлення конструкцій фасадної вивіски) між позивачем та ТОВ «Три кита», на підставі податкової накладної якого позивач збільшив податковий кредит за грудень 2014 року на 5124,00 грн.

Разом з тим, суд встановив, що сума податкових зобов'язань згідно з податковим повідомленням-рішенням від 03.09.2015 № 0006162203 визначена тільки з підстав реалізації товарів за ціною, яка нижче ціни придбання.

Згідно з пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у випадку, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Керуючись пунктом 5 частини п'ятої, частиною шостою статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.09.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2016 у справі № 826/24376/15.

Копію цієї ухвали разом з матеріалами, доданими до касаційної скарги, направити позивачу, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття, але щодо неї може бути подано заяву про перегляд до Верховного Суду України з підстав, в строк та в порядку, встановлені статями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного

суду України Є.А. Усенко