Рішення № 65773939, 30.03.2017, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Справа № 915/106/17

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства Укртелеком, бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 21560766)

адреса для листування: ОСОБА_2 філія ПАТ Укртелеком, вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв, 54001

до відповідача ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації, вул. Черноморська, 4, м. Миколаїв, 54036

юридична адреса: вул. Новоселів, 54, село Киряківка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57125 (код ЄДРПОУ 03194513)

про стягнення заборгованості в розмірі 25 721, 76 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4, довіреність № 1279 від 20.12.2016 року;

від відповідача: ОСОБА_5, довіреність № 566/02 від 07.03.2017 року.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Укртелеком звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації про стягнення суми боргу в розмірі 25 721, 76 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 17.02.2017 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи в судовому засіданні призначено на 14.03.2017 року.

В судовому засіданні 14.03.2017 року судом оголошувалась перерва до 30.03.2017 року.

В судовому засіданні 30.03.2017 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив наступне.

Позивач чітко та неухильно дотримується вимог чинного законодавства України та на виконання покладених на нього зобовязань виконував вимоги законодавства щодо надання послуг на пільгових умовах відповідним категоріям громадян, визначених Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу, Законом України Про жертви нацистських переслідувань, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Законом України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус, Законом України Про охорону дитинства.

У період з січня 2016 року по грудень 2016 року (включно) ОСОБА_2 філія ПАТ «Укртелеком» надала телекомунікаційні послуги пільговим категоріям абонентів на загальну суму 25 721,76 грн., яка підлягає відшкодуванню відповідно до законодавства.

Позивач звертався до відповідача з листами з метою досудового врегулювання спору, проте відповідач в порушення законодавства заборгованість не відшкодував, що і стало підставою для звернення із позовною заявою до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації», Правилами надання та отримання телекомунікаційних послуг, ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», ст. 87, 89, ч. 2 ст. 97, 102 БК України, ч. 1 ст. 175, ч. 1 ст. 193 ГК України, ч. 3, 4 ст. 11, ч. 2 ст. 509, 526, 530 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечив та просив суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (арк. 55-60). В обґрунтування заперечень відповідачем зазначено наступне.

Між ПАТ «Укртелеком» та ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації договір про надання послуг не укладався, а, отже, підстав сплачувати за надання послуг не існує.

З 01.01.2016 року в Державному бюджеті на 2016 рік, а також з 01.01.2017 року в Державному бюджеті на 2017 рік не передбачені видатки на фінансування пільг з послуг зв'язку за рахунок субвенції з державного бюджету всім категоріям громадян, які мали на це право.

На законодавчому рівні вказані пільги не відмінено, змін щодо їх фінансування до Бюджетного кодексу України, інших нормативно-правових актів не внесено, однак коштів для надання таких пільг Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» та Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» не передбачено.

Зобов'язання ОСОБА_3 щодо відшкодування витрат позивача по наданню пільг поставлено в залежність від факту надходження коштів на рахунок відповідача (щомісячних сум субвенцій) і, відповідно, є неможливим для виконання відповідачем у випадку відсутності відповідних бюджетних призначень та ненадходження на рахунок відповідача цільових коштів державних субвенцій.

Крім того, в кошторисі ОСОБА_3 не передбачено коштів для сплати судового збору.

Заперечення обґрунтовані приписами ч. 1 ст. 23, 89, ч. 1 ст. 102 БК України, Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», ст. 19 Конституції України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» є оператором телекомунікацій, який надає телекомунікаційні послуги споживачам відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України «Про телекомунікації», Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 № 295, інших законодавчих актів України.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Закону України «Про телекомунікації» телекомунікаційні послуги споживачам, які мають установлені законодавством України пільги з їх оплати, надаються операторами, провайдерами телекомунікацій відповідно до законодавства України.

Відповідно до п. 63 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2012 року № 295, установлені законами пільги з оплати послуг надаються споживачеві відповідно до законодавства за місцем його проживання з дня предявлення ним документа, що підтверджує право на пільги.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» виключно законами України визначаються, зокрема, пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв'язку та критерії їх надання.

Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального статусу, Законом України Про жертви нацистських переслідувань, Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, Законом України Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний статус, Законом України Про охорону дитинства встановлені пільги з оплати за послуги зв'язку для категорій осіб, визначених цими законами.

Позивач ОСОБА_2 філія ПАТ Укртелеком у період з січня 2016 року по грудень 2016 року (включно) надало телекомунікаційні послуги на пільгових умовах відповідним категоріям громадян, передбаченим законодавством, на загальну суму 25 721, 76 грн., що підлягають відшкодуванню відповідно до законодавства. Розрахунок суми заборгованості УСЗН ОСОБА_2 РДА станом на 01.01.2017 року наявний в матеріалах справи (арк. 8).

Відповідно до ч. 6 ст. 48 БК України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

Відповідно до ч. 2 ст. 97 БК України порядок та умови надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. "б" п. 4 ч. 1 ст. 89 до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів обєднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належать видатки на державні програми соціального захисту, зокрема, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг (житлові субсидії населенню), пільги окремим категоріям громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 102 БК України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини першої статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2002 року № 256 затверджено Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету (надалі - Порядок № 256).

Вказаний Порядок визначає відповідно до статті 102 Бюджетного кодексу України механізм фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування) за рахунок субвенцій з державного бюджету.

Відповідно до п. 3 Порядку № 256 головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів).

Таким чином, головним розпорядником коштів бюджетного фінансування вищевказаних соціальних пільг є ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації, а отже, на підставі вищезазначених норм законодавства та положень Постанови та Порядку № 256, відшкодування витрат, понесених позивачем внаслідок надання телекомунікаційних послуг пільговим категоріям громадян, здійснюється відповідачем за рахунок державних субвенцій.

Відповідно до п. 5 Порядку № 256 головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами - надавачами відповідних послуг і надсилають їх фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення), зокрема, до 22 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. N 20

Відповідно до п. 6 Порядку № 256 фінансові органи районних держадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) на підставі актів звіряння, зазначених у пункті 5 цього Порядку, щомісяця готують реєстри нарахованих сум та подають їх Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, фінансовим органам обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, управлінням Державної казначейської служби в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, зокрема, до 25 числа місяця, що настає за звітним, - щодо пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян, пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Інформація про фактично нараховані за звітний період суми подається як в цілому, так і за розрахунками, не проведеними згідно з Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005 р. N 20.

Відповідно до п. 8 Порядку № 256 отримані місцевими бюджетами суми субвенцій перераховуються протягом одного операційного дня на рахунки головних розпорядників коштів, відкриті в територіальних управліннях Державної казначейської служби, для здійснення відповідних видатків.

Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів здійснюють у п'ятиденний строк розрахунки з постачальниками відповідних послуг і ведуть облік за видами пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот, придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу; допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасової державної допомоги дітям та допомоги по догляду за інвалідами I чи II групи внаслідок психічного розладу; компенсації особам, які згідно із статтями 43 і 48 Гірничого закону України мають право на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках, що мають центральне опалення; компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян; пільг з послуг зв'язку, зокрема безпроводового доступу до телекомунікаційної мережі з придбанням відповідних стаціонарних абонентських терміналів, та інших передбачених законодавством пільг (крім пільг на одержання ліків та зубопротезування).

Позивачем ПАТ Укртелеком на адресу відповідача ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації щомісячно направлялись листи на відшкодування нарахування по пільговим категоріям громадян за послуги звязку за період з січня 2016 року по грудень 2016 року на загальну суму 25 721, 76 грн. (арк. 9-20).

Крім того, позивачем на адресу відповідача направлялись для підписання Акти звіряння розрахунків за період з 01.02.2016 року по 01.01.2017 року на загальну суму 25 721, 76 грн. (арк. 21-32). Проте, Акти звіряння розрахунків зі сторони відповідача ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації не підписані.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Протягом 2016 року позивач ПАТ Укртелеком вчиняв дії щодо врегулювання спору в досудовому порядку шляхом направлення відповідачу ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації листів з проханням сплатити заборгованість за 2016 рік та підписати акти звіряння розрахунків, а саме: листи № 48І200/13-120 від 25.04.2016 року, № 48І200/13-169 від 09.06.2016 року; № 48І200/13-249 від 16.08.2016 року; № 48С000/16-536 від 15.11.2016 року (арк. 33-42).

У відповідь на зазначені листи відповідачем ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації було направлено на адресу позивача листи № 3531/02 від 29.11.2016 року та № 3723/02 від 15.12.2016 року, у яких відповідач зазначив, що прийом на відшкодування нарахованих пільг з послуг звязку призупинено з 01.01.2016 року, коштів на відшкодування компенсацій за нараховані пільги з послуг звязку в місцевому бюджеті Миколаївського району не передбачено (арк. 43-44).

Також відповідачем ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації було направлено на адресу позивача лист № 100/02 від 13.01.2017 року про те, що з 01.01.2017 року в Державному бюджеті на 2017 рік не передбачені видатки на фінансування пільг з послуг звязку за рахунок субвенцій Державного бюджету (арк. 44 на звороті).

07.02.2017 року позивачем на адресу відповідача повторно було направлено супровідний лист № 48І200/17-16 з листами щодо видатків на відшкодування витрат, повязаних з наданням пільг, та Актами звіряння для підписання (арк. 45). Факт направлення супровідного листа № 48І200/17-16 від 07.02.2017 року підтверджується копією фіскального чеку (арк. 45 на звороті).

Проте, відповідачем не були підготовлені та направлені позивачу відповідні акти звіряння.

Станом на день розгляду справи суду не подано доказів оплати заборгованості в розмірі 25 721, 76 грн., як і не спростовано факту наявності вказаної заборгованості.

Відповідач не заперечує щодо самого факту надання позивачем пільг за послуги зв'язку відповідній категорії громадян, як і не заперечує щодо нарахованого позивачем розміру заборгованості з відшкодування нарахування по пільговій категорії громадян за послуги звязку в сумі 25 721, 76 грн. Проте, зазначає про відсутність видатків на фінансування пільг з послуг звязку за рахунок бюджетних субвенцій. При цьому, слід зазначити наступне.

Законодавством не передбачена залежність відшкодування від фактичного фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, чи випадки повного або часткового звільнення від обов'язку здійснення розрахунків з постачальниками послуг на пільгових умовах, оскільки надання пільг певним категоріям населення відбувається у відповідності до вимог Законів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов'язань перед кредитором, оскільки відповідно до приписів ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів.

Європейським судом з прав людини у рішеннях у справі Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України від 18.10.2005 р. та у справі Бакалов проти України від 30.11.2004 р. зазначено, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 15.05.2012 року у справі № 11/446, від 15.05.2012 року у справі № 3-28гс12.

За таких обставин, відповідач відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 48 БК України бюджетні зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються Казначейством України незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень.

У листі від 30.06.2011 року № 31-07310-10-24/16584 Міністерство фінансів України роз'яснило, що ... деякі програми, які відносяться до державних програм соціального захисту населення, є державною гарантією і одержувачу не може бути відмовлено в їх наданні у разі, якщо він має на них право. У цьому випадку проводиться відшкодування витрат за фактично спожиті послуги (нараховані соціальні виплати) в межах встановлених норм (розмірів).

У зв'язку з цим та згідно з частиною 6 статті 48 Бюджетного кодексу України зобов'язання щодо виплати субсидій, допомоги, пільг з оплати спожитих житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку (в частині абонентної плати за користування квартирним телефоном), компенсацій громадянам з бюджету, на що згідно із законами України мають право відповідні категорії громадян, обліковуються незалежно від визначених на цю мету бюджетних призначень".

Враховуючи вищевикладене, відповідач ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації відповідає за своїми зобов'язаннями, які виникли безпосередньо із закону і така відповідальність не може ставитись в залежність від дій чи бездіяльності будь-яких третіх осіб. Щодо посилань відповідача на відсутність укладеного між ПАТ «Укртелеком» та ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації договору про надання послуг, то слід зазначити, що чинним законодавством обов'язок відшкодування витрат, пов'язаних з наданням пільг, не ставиться у залежність від укладення договору, а виникає в силу закону (ст. 11 ЦК України).

Отже, позовна вимога в частині стягнення заборгованості з відшкодування нарахування по пільговій категорії громадян за послуги звязку в сумі 25 721, 76 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позову, оскільки вимоги позивача підтверджені належними і допустимими доказами у справі та є обґрунтованими.

Судовий збір відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

задовольнити позов.

Стягнути з відповідача ОСОБА_3 соціального захисту населення ОСОБА_2 районної державної адміністрації, вул. Черноморська, 4, м. Миколаїв, 54036; юридична адреса: вул. Новоселів, 54, село Киряківка, Миколаївський район, Миколаївська область, 57125 (код ЄДРПОУ 03194513) на користь позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства Укртелеком, бульвар Тараса Шевченка, 18, м. Київ, 01601 (код ЄДРПОУ 21560766); адреса для листування: ОСОБА_2 філія ПАТ Укртелеком, вул. Адміральська, 27/3, м. Миколаїв, 54001 (відомості про банківські реквізити: р/р 26008010194908, банк одержувача ПАТ «АЛЬФА-БАНК», МФО банку 300346, одержувач ПАТ «Укртелеком», код ЄДРПОУ 21560766):

- 25 721, 76 грн. (двадцять п'ять тисяч сімсот двадцять одна грн. 76 коп.) суми основного боргу;

- 1 600, 00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 04.04.2017 року.

СуддяЕ.М. Олейняш