Постанова № 65773491, 04.04.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.04.2017р. справа №913/1352/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1О ОСОБА_2, ОСОБА_3секретар судового засідання ОСОБА_4за участю представників учасників справи: від позивача:ОСОБА_5 (довіреність від 29.03.2017р.);від відповідача:ОСОБА_6 (довіреність №610 від 19.12.2016р.)розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Айдар Милам», смт. Новоайдар Луганської областіна рішення господарського суду Луганської областівід11.01.2017р. (повний текст підписано 16.01.2017р.)у справі№913/1352/16 (суддя Ворожцов А.Г.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Айдар Милам», смт.Новоайдар Луганської областідо Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар», с. Красне Поле Марківського району Луганської областіпростягнення 149600,00грн.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айдар Милам», смт. Новоайдар Луганської області (Позивач) звернулось до Господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар», с. Красне Поле Марківського району Луганської області (Відповідач) про стягнення попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 149600,00грн.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 11.01.2017р. (повний текст підписано 16.01.2017р.) по справі №913/1352/16 у задоволені позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар Милам» було відмовлено в повному обсязі з мотивів недоведеності Позивачем факту належного виконання ним зобовязань з попередньої оплати товару, а саме здійснення попередньої оплати 03.06.2016р. на рахунок п/р26002001090538 у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Хрещатик», банківську ліцензію якого ще 02.06.2016р. рішенням Національного банку України №46 було відкликано та почато процедуру ліквідації, за умови, що Відповідачем у виставленому рахунку були вказані реквізити на оплату до іншого банку р/р 26006010445701 в Публічному акціонерному товаристві «Альфа банк», що виключає, в свою чергу, виникнення у Відповідача обовязку з поставки товару та відповідно, повернення останнім коштів здійсненої попередньої оплати.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Айдар Милам», не погодившись з прийнятим рішенням суду, звернулось з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду Луганської області від 11.01.2017р. по справі №913/1352/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неврахування останнім при прийнятті рішення факту існування між сторонами тривалих господарських відносин, заснованих на спрощеній формі договору, основним рахунком Відповідача за якими був саме рахунок п/р26002001090538 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Хрещатик». В свою чергу, Відповідач, якому були відомі запровадженні обмеження в роботі обслуговуючого банку, жодним чином не повідомив про це Позивача, що свідчить про невжиття ним усіх заходів з належного виконання свого зобовязання, враховуючи, при цьому, інтереси другої сторони.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Чернота Л.Ф., Марченко О.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.03.2017р. було порушено апеляційне провадження із призначенням розгляду скарги на 04.04.2017р. об 14.50год.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою засобів аудиофіксації у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Скаржника у судовому засідання 04.04.2017р. підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги у повному обсягу, повідомивши на запитання суду причину обрання Позивачем інших банківських реквізитів для платежу на користь Відповідача у вигляді усталених попередніх відносин.

Представник Відповідача у судовому засідання 04.04.2017р. проти апеляційної скарги заперечував з підстав, викладених письмово (а.с.а.с.116, 117).

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 02.06.2016р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Айдар» (Продавець) було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Айдар Милам» (Покупець) рахунок №126 (а.с.38) за поставку пшениці кількістю 40т. на загальну суму 149600,00грн., підписаний уповноваженим представником Відповідача, з реквізитами до сплати, зокрема: Постачальник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Айдар», р/р 26006010445701 в Публічному акціонерному товаристві «Альфа банк», м. Київ.

В свою чергу, за змістом наданої копії платіжного доручення №0000001620 від 03.06.2016р. (а.с.7) Покупцем передбачалась ініціація в системі «клієнт-банк» переказу грошових кошти в сумі 149600,00грн. за призначенням платежу: «оплата пшениці згідно рахунку №126 від 02.06.2016» на рахунок Продавця (Відповідача), де банком отримувача було зазначено Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик», п/р26002001090538.

Між тим, оскільки поставки зерна з боку Відповідача не відбулось, Позивач звернувся до останнього з претензією-вимогою №111 від 27.10.2016 (а.с.9), в якій, посилаючись на ч.ч.1.2 ст.692, ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України, просив повернути суму здійсненої ним попередньої оплати в розмірі 149600,00грн. протягом семи днів відповідно до вимог ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України. Відправлення та вручення означеної претензії-вимоги Відповідачу (01.11.2016р.) підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладень до цінного листа з квитанцією про відправку, повідомленням та рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.а.с.10,11)

Листом №532 від 02.11.2016р. (а.с.12) Відповідач повідомив Позивача, що направлена ним претензія-вимога не підлягає виконанню, оскільки грошові кошти на вказаний Відповідачем банківський рахунок (відповідно до виставленого рахунку на оплату №126 від 02.06.2016р.) перераховані Позивачем не були.

Таким чином, враховуючи неповернення Відповідачем (Продавцем) суми попередньої оплати за непоставлений ним товар (пшеницю в кількості 40т.) в загальному розмірі 149600,00грн., Товариство з обмеженою відповідальністю «Айдар Милам» звернулось з відповідними позовними вимогами до господарського суду, посилаючись, при цьому, на наявність між сторонами тривалих господарських відносин, заснованих на спрощеній формі договору, основним рахунком Відповідача за якими був саме рахунок п/р26002001090538 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Хрещатик», що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків між сторонами та низкою платіжних доручень про оплату товару (а.с.а.с.51-61)

В свою чергу, місцевим судом було встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Хрещатик» на підставі постанови правління Національного банку України №234 від 05.04.2016р. було віднесене до категорії неплатоспроможних, а виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.04.2016р. було прийняте рішення №463 про запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на 1(один) місяць, а в подальшому рішенням №560 від 21.04.2016р. строк тимчасової адміністрації було продовжено до 04.06.2016р. При цьому, рішенням Національного банку України №46 від 02.06.2016р. було відкликано банківську ліцензію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» та розпочато ліквідаційну процедуру.

Таким чином, Господарський суд Луганської області в задоволені позовних вимог відмовив у повному обсязі з мотивів неналежного виконання Позивачем свого зобовязання з попередньої оплати товару, а саме здійснення попередньої оплати 03.06.2016р. на рахунок п/р26002001090538 у Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Хрещатик», банківську ліцензію якого ще 02.06.2016р. рішенням Національного банку України №46 було відкликано та почато процедуру ліквідації, за умови, що Відповідачем у виставленому рахунку були вказані реквізити на оплату до іншого банку р/р 26006010445701 в Публічному акціонерному товаристві «Альфа банк», що виключає, в свою чергу, виникнення у Відповідача обовязку з поставки товару та відповідно, повернення останнім коштів здійсненої попередньої оплати.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне:

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного суб'єктивного права або інтересу, порушення такого суб'єктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги правову природу виниклих між сторонами правовідносин, кореспондуючі права та обов'язки їх сторін, оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватися судом з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з купівлі-продажу, угоду про що стронами укладено у спрощений спосіб. Як встановлено ст.ст.655, 663, ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний сплатити товар за ціною, встановленою в договорі купівлі-продажу, а Продавець передати товар у строк, встановлений договором купівлі-продажу, або відповідно до положень ст.530 цього Кодексу.

Сутність заявлених позовних вимог полягає у спонуканні Відповідача до повернення попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 149600,00грн., визначеному відповідно до платіжного доручення Позивача №0000001620 від 03.06.2016р. на підставі виставленого йому рахунку на оплату №126 від 02.06.2016р.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст.193 Господарського кодексу України та ст.525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції зазначає, що повернення суми попередньої оплати товару врегульовано ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України, відповідно до умов якої Покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати товару у разі, якщо Продавець, який одержав суму такої попередньої оплати, не передав товар в установлений строк.

Таким чином, механізм реалізації повернення суми попередньої оплати товару в розумінні ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачає наявність наступної сукупності умов:

-належне виконання Покупцем свого грошового зобовязання з попередньої оплати товару;

-визначеність строку поставки товару;

-прострочення поставки товару з боку Продавця, який отримав попередню оплату за нього;

-направлення Покупцем вимоги про повернення такої попередньої оплати.

Між тим, в розглядуваному випадку має місце не тільки недоведеність належного виконання Покупцем (Позивачем) свого грошового зобовязання у розумінні ст.526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» - надходження коштів на визначений у виставленому рахунку-фактурі №126 від 02.06.2016р. банківський рахунок Відповідача №26006010445701 в Публічному акціонерному товаристві «Альфа банк», а не складання в системі «клієнт-банк» платіжного доручення про ініціацію переказу на самостійно обраний Позивачем в межах розглядуваних правовідносин рахунок п/р26002001090538 в Публічному акціонерному товаристві «Комерційний банк «Хрещатик» (банківську ліцензію якого ще 02.06.2016р. рішенням Національного банку України №46 було відкликано та почато процедуру ліквідації), як вірно було зазначено місцевим господарським судом, але й не встановлення дати такої поставки товару (пшениці в кількості 40т.), як і факту прострочення цієї поставки з боку Продавця (Відповідача), що є обовязковою умовою для виникнення права на повернення попередньої оплати товару.

Таким чином, враховуючи відсутність підстав для виникнення у Позивача права на повернення попередньої оплати товару в розмірі 149600,00грн., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності у Відповідача обовязку з повернення цієї попередньої оплати в розумінні ст.693 Цивільного кодексу України, що, в свою чергу, виключає порушення останнім цього зобовязання в світлі ст.610 Цивільного кодексу України та ст.218 Господарського кодексу України та зумовлює відхилення доводів викладених в апеляційній скарзі та правомірність відмови у задоволенні позовних вимог.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що інформація про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, відкликання ліцензії та початок ліквідаційної процедури є загальнодоступною інформацією, розміщеною як на сайті Національного банку України, так і на сайті відповідної банківської установи, а обізнаність чи необізнаність Позивача із такими відомостями не впливають на факт самостійного (всупереч вимоги Відповідача у рахунку-фактурі) обрання неналежних реквізитів для оплати.

Таким чином, оскільки будь-яких інших підстав, передбачених ст.104 Господарського процесуального кодексу України для зміни чи скасування оскаржуваного рішення апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Позивача залишається без задоволення, а переглядуване рішення без змін, що за змістом ст.49 вказаного Кодексу має наслідком віднесення на рахунок Скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдар Милам», смт.Новоайдар Луганської області на рішення Господарського суду Луганської області від 11.01.2017р. (повний текст підписано 16.01.2017р.) по справі №913/1352/16 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Луганської області від 11.01.2017р. (повний текст підписано 16.01.2017р.) по справі №913/1352/16 без змін.

3.Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:Д.О.Попков

Судді: Л.Ф. Чернота

ОСОБА_3

Надруковано 5 прим.: 1-2 - сторонам, 3-у справу, 4 - ДАГС, 5 - ГСЛО