Ухвала суду № 65773112, 28.03.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28.03.2017

Справа № 910/9525/16

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАЖІО ІНВЕСТ”

про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2016 по справі №910/9525/16

за позовом Державного підприємства “Адміністрація річкових портів”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАЖІО ІНВЕСТ”

про стягнення 65 126,26 грн.

Суддя Маринченко Я.В.

представники сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство “Адміністрація річкових портів” звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАЖІО ІНВЕСТ” про стягнення 65 126,26 грн.

Рішенням від 10.08.2016 господарського суду міста Києва по справі №910/9525/16 позовні вимоги Державного підприємства “Адміністрація річкових портів” задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАЖІО ІНВЕСТ” на користь Державного підприємства “Адміністрація річкових портів” заборгованість за договором про надання послуг у розмірі 37935,67 грн., суму заборгованості за додатковою угодою у розмірі 24120 грн.; пеню у розмірі 1087, 22 грн.; 3 % річних у розмірі 164,86 грн.; інфляційні втрати у розмірі 550,56 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1349,90 грн.

05.09.2016 на виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2016 по справі №910/9525/16 видано відповідний наказ.

13.03.2017 до господарського суду міста Києва надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАЖІО ІНВЕСТ” про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2016 по справі №910/9525/16.

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на скрутний фінансовий стан та відсутність коштів для одномоментного виконання рішення господарського суду міста Києва.

Разом з тим, обґрунтовуючи скрутний фінансовий стан, заявник посилається на те, що з початку серпня 2016 року банківські рахунки останнього арештовані, у зв’язку з чим відсутній доступ до вказаних рахунків.

На підставі викладеного просить розстрочити виконання рішення суду від 10.08.2016 у справі №910/9525/16.

Розпорядженням керівника апарату господарського суду міста Києва №05-23/870 від 13.03.2017 призначено повторний автоматичний розподіл справи №910/9525/16 у зв’язку з відпусткою судді Пукшин Л.Г.

13.03.2017 в результаті проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, справа №910/9525/16 передана на розгляд судді Маринченко Я.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.03.2017 вказану заяву призначено до розгляду у судовому засіданні.

Представники сторін в судове засідання 28.03.2017 не з’явились, про причини неявки суд не повідомили хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАЖІО ІНВЕСТ” про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2016 по справі №910/9525/16 суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Статтею 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

За приписами ст.4-5, ст.115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.

З урахуванням викладеного, відповідно до вимог Конституції України судове рішення по справі №910/9525/16, яке набрало законної сили, є обов’язковим до виконання та має бути виконане.

Відповідно до ст.121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи розстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому, за змістом наведеної норми, розстрочення є правом, а не обов’язком суду, яке реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 26.12.2003 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” задоволення заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, відповідно до ст. 121 ГПК України, можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв'язку з чим суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами статті 43 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, господарський суд має право, зокрема, відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови. Відстрочка або розстрочка виконання рішення, ухвали, постанови, зміна способу та порядку їх виконання допускаються у виняткових випадках і залежно від обставин справи. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення.

У підпункті 7.1.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” визначено, що розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відтак, розстрочкою є виконання рішення частками з певним інтервалом у часі.

Як встановлено судом з матеріалів заяви, відповідачем не подано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин викладених в заяві.

З огляду на викладені обставини, зокрема на недоведеність та необґрунтованість викладених в заяві обставин, не вчинення відповідачем жодних дій щодо часткового погашення заборгованості, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “АДАЖІО ІНВЕСТ” про розстрочення виконання рішення господарського суду міста Києва від 10.08.2016 по справі №910/9525/16.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Суддя Я.В. Маринченко