Ухвала суду № 65771754, 29.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"29" березня 2017 р. м. Київ К/800/3388/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Мороз Л.Л. перевіривши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Миколаєва про зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва звернулось до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2017 року вказану касаційну скаргу залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення встановлених недоліків касаційної скарги.

Скаржник, на виконання вимог зазначеної ухвали, усунув вказані недоліки касаційної скарги.

Постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2016 року частково задоволено позовні вимоги.

Додатковою постановою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 жовтня 2016 року вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року в задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва про звільнення від сплати судового відмовлено, апеляційну скаргу повернуто.

У касаційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва, не погоджуючись з даним рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального права, просить скасувати судове рішення апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду.

З оскаржуваного судового рішення вбачається, що відповідач звернувся до Одеського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 вересня 2016 року.

Однак, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року, зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, зокрема, у зв'язку з тим, що по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у зв'язку з тим, що апелянт не усунув недоліки апеляційної скарги, тобто, не сплатив судовий збір, як це передбачено Законом України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подання апеляційної скарги), апеляційну скаргу повернув.

Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено вимоги до апеляційної скарги та, зокрема, передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до частини третьої статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу, згідно із частинами 1 та 3 якої суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

З огляду на викладені вимоги закону та зважаючи, що, як вже зазначалось, подана відповідачем апеляційна скарга не відповідала вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України, в зв'язку з чим ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 10 листопада 2016 року була залишена без руху, проте, у встановлений судом строк, недолік апеляційної скарги не усунув, остання обґрунтовано повернута відповідачу ухвалою судді Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, зокрема, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (а у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, дана касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки не містить належних доводів в підтвердження незаконності постановленого судом апеляційної інстанції рішення, а тому, з врахуванням наведених приписів пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, не викликає необхідності перевірки судом касаційної інстанції матеріалів справи, що в свою чергу, є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Зокрема, доводи касаційної скарги про те, що управління було фактично позбавлене можливості сплатити судовий збір у зв'язку з відсутністю коштів призначених на цю мету, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки оскільки відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Центральному районі м.Миколаєва про зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Л. Мороз