Ухвала суду № 65771718, 29.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року м. Київ К/800/4335/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Мороз Л.Л., Стрелець Т.Г.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗА-Украина» до Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправним і скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗА-Украина» на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року,

у с т а н о в и л а:

В травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «ВЕЗА-Украина» (далі - ТОВ «ВЕЗА-Украина», Товариство) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі - ГУ ДФС), з вимогами:

скасувати податкові повідомлення-рішення від 23 лютого 2015 року №0000092210 та №0000102210;

визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки за фактом митного оформлення товарів «частини промислових вентиляторів, колеса робочі (крильчатки) з двигуном та монтажною пластиною» за кодом УКТЗЕД 8414 90 00 00 (ставка ввізного мита 0%), ввезених за митними деклараціями у період з 1 травня 2012 року по 1 жовтня 2014 року, оформлених позивачем в зоні діяльності Харківської митниці.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної в січні 2015 року документальної невиїзної перевірки по факту митного оформлення товару за кодом УКТЗЕД 8414 90 00 00 (ставка мита 0 %) відповідач дійшов помилкового, як стверджує позивач, висновку про те, що ввезений товар повинен класифікуватися за кодом 8414 59 40 90 (ставка мита 2 %). Результати цієї перевірки оформлено актом від 2 лютого 2015 року № 51/2015/20-40/31632410, на підставі якого прийнято оскаржені податкові повідомлення-рішення, за якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності» (на загальну суму 192401,16 грн.) та за платежем «податок на додану вартість» (на загальну суму 38480,24 грн.), які він просить скасувати як протиправні.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 12 листопада 2015 року позовні вимоги задовольнив частково.

Скасував податкові повідомлення-рішення Головного управління Міндоходів у Харківській області від 23 лютого 2015 року № 0000092210 та № 0000102210.

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Стягнув на користь ТОВ «ВЕЗА-Украина» (61017, м. Харків, вул. Котлова, 183, код ЄДРПОУ 31632410) судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС (61057, м. Харків, вул. Пушкінська, 46, код ЄДРПОУ 39599198) у розмірі 16345,02 грн.

За наслідками апеляційного перегляду постанови суду першої інстанції Харківський апеляційний адміністративний суд 3 лютого 2016 року прийняв нову постанову, якою відмовив у задоволенні адміністративного позову «ВЕЗА-Украина» в повному обсязі.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального правова, просить скасувати його постанову та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач в запереченнях на касаційну скаргу зазначив про те, що постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року є правильною і обґрунтованою, тому підстав для задоволення вимог касаційної скарги немає.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди попередніх інстанцій встановили, що в січні 2015 року орган доходів і зборів провів документальну невиїзну перевірку за фактом митного оформлення товарів «частини промислових вентиляторів, колеса робочі (крильчатки) з двигуном та монтажною пластиною» за кодом згідно з УКТЗЕД 8414 90 00 00 (ставка мита 0 %), ввезених за митними деклараціями у період з 1 травня 2012 року по 1 жовтня 2014 року, оформлених в зоні діяльності Харківської митниці ТОВ «ВЕЗА-Украина» (код ЄДРПОУ 31632410). За наслідками перевірки складено акт від 2 лютого 2015 року №51/2015/20-40/31632410 (далі - акт перевірки від 2 лютого 2015 року), у висновках якого зазначено про порушення позивачем:

вимог Закону України від 5 квітня 2001 року № 2371-ІІІ «Про Митний тариф України» та Закону України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України», частини першої, пункту 5 частини восьмої статті 257 Митного кодексу України (від 13 березня 2012 року № 4495-VI), Правила 2а Основних правил інтерпретації класифікації товарів та статті 81 Митного кодексу України (від 11 липня 2002 року № 92-IV) щодо неправильного визначення класифікації товарів «колеса робочі (крильчатки) з двигунами» за кодом УКТЗЕД 8414 90 00 00 (ставка мита 0%), оскільки цей товар повинен класифікуватись за кодом 8414 59 40 90 згідно з УКТЗЕД (ставка мита 2%) у зв'язку з чим занижено податкове зобов'язання з ввізного мита на 153920,93 грн.;

пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 30784,19 грн.

За змістом акта перевірки від 2 лютого 2015 року протягом охопленого перевіркою періоду ТОВ «ВЕЗА-Украина» ввезло на митну територію України товари з такими, як зазначено в акті перевірки, принциповими характеристиками, властивостями і комплектністю: «робоче колесо з двигуном та монтажною пластиною»; «колеса робочі (крильчатки) з двигуном, монтажною пластиною та вхідним патрубком»; робочі (крильчатки) з двигуном, монтажною пластиною без вхідного патрубка»; «частини промислових вентиляторів, колеса робочі (крильчатки)».

Зазначені товари ввезено і розмитнено в зоні діяльності Харківської обласної митниці на підставі митних декларацій: від 9 квітня 2014 року № 807100000/2014/014201; від 22 січня 2014 року № 807100000/2014/001825; від 13 травня 2013 року № 807100000/2013/020871; від 3 вересня 2014 року № 807100000/2014/36806; від 4 травня 2012 року № 807100000/2012/416654, від 8 серпня 2013 року № 807100000/2013/038571;від 4 жовтня 2012 року № 807100000/2012/442247; від 8 серпня 2012 року № 807100000/2012/432898.

Відповідач зазначив, що згідно з переліченими вище митними деклараціями товари «колеса робочі (крильчатки) з двигуном, монтажною пластиною» ТОВ «ВЕЗА-Украина» віднесло до товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД 8414 90 00 00 (ставка мита 0%), тобто як частини промислових вентиляторів. Натомість відповідач вважає, що ввезені позивачем товари мають основні суттєві ознаки завершеної машини (вентилятора), а відсутність спеціального корпусу жодним чином не впливає на можливість його використання за призначенням (як загальнопромислового відцентрованого вентилятора).

З урахуванням пояснень до УКТЗЕД в частині товарної підкатегорії 8414, а також Основних правил інтерпретації УКТЗЕД (зокрема правила 1, 2а, 6) відповідач ствердив, що ввезені товари мали б розглядатися в межах товарної підпозиції 8414 59 і класифікуватися як завершений виріб (вентилятор загальнопромисловий відцентрований) за кодом УКТЗЕД 8414 59 40 90 (вентилятори, вентилятори відцентровані, інші; ставка мита 2%). Але зважаючи на те, що в графі 31 митних декларацій (за якими ввозився товар) ТОВ «ВЕЗА-Украина» не вказало основних властивостей товару (аеродинамічних характеристик: продуктивність і тиск), що є порушенням статті 257 Митного кодексу України (2012 року) і статті 81 Митного кодексу України (2002 року), орган доходів і зборів під час митного оформлення не зміг однозначно класифікувати товар згідно з УКТЗЕД, внаслідок чого цей товар розмитнено за нульовою ставкою ввізного мита.

На підставі акта перевірки від 2 лютого 2015 року відповідач прийняв два податкові повідомлення-рішення від 23 лютого 2015 року: 1) №0000102210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності» на загальну суму 192401,16 грн., у тому числі 153920,93 грн. - за основним платежем, 38480,23 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; 2) №0000092210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 38480,24 грн., у тому числі 30784,19 грн. - за основним платежем, 7696,05 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач спершу оскаржив в адміністративному порядку, в підсумку якого Державна фіскальна служба України рішенням від 30 квітня 2015 року №9448/6/99-99-10-01-06-25 залишила скаргу позивача без задоволення, а оскаржені податкові повідомлення-рішення - без змін. Не погодившись з таким рішенням позивач звернувся з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ввезений позивачем на митну територію України товар повинен класифікуватися за кодом УКТЗЕД 8414 90 00 00 (ставка мита 0 %), відтак оскаржені податкові повідомлення-рішення є протиправні і підлягають скасуванню.

Натомість суд апеляційної інстанції погодився з доводами відповідача про невідповідність зазначеного позивачем у митних деклараціях коду товару за УКТЗЕД 8414 90 00 00 його основним класифікаційним характеристикам. Апеляційний суд відзначив, що ввезений товар має основні суттєві ознаки завершеної машини (вентилятора), якій станом на дату митного оформлення не вистачало тільки спеціального корпусу та дрібних (можливо кріпильних) елементів, що допускається Примітками до УКТЗЕД. Зважаючи на те, що при митному оформленні товару позивач вказав неправильний код згідно з УКТЗЕД, а також не зазначив в митних деклараціях суттєвих для товарної класифікації згідно з УКТЗЕД ознак (властивостей) цього товару, його розмитнення відбулося за неправильним кодом згідно з УКТЗЕД, що в підсумку призвело до заниження податкових зобов'язань ТОВ «ВЕЗА-Украина» з ввізного мита і податку на додану вартість.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції і при прийнятті цієї ухвали виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 345 Митного кодексу України (далі - МК) документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною другою статті 345 МК передбачено, що документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною третьою статті 345 МК органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо: 1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування; 3) правильності класифікації згідно з УКТЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення; <…>.

Відповідно до частин четвертої, шостої статті 345 МК під час проведення документальної перевірки посадові особи органу доходів і зборів повинні реалізовувати визначені цим Кодексом повноваження виключно в обсязі, необхідному для з'ясування питань перевірки.

Результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 351 МК предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Згідно з частиною першою статті 352 МК посадовими особами органів доходів і зборів під час проведення перевірок можуть бути використані: 1) документи, визначені цим Кодексом; 2) податкова інформація; 3) експертні висновки; 4) судові рішення; 5) отримані від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджені відомості щодо вартісних, кількісних або якісних характеристик, країни походження, складу та інших характеристик, які мають значення для оподаткування товарів, їх ввезення (пересилання) на митну територію України або на територію вільної митної зони чи вивезення (пересилання) за межі митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення; 6) інші матеріали, отримані в порядку та спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 354 МК результати перевірок оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу доходів і зборів та керівником підприємства, що перевірялося, або уповноваженою ним особою. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. За результатами зустрічної звірки складається довідка.

За частиною чотирнадцятою статті 354 МК в акті перевірки зазначаються факти заниження і факти завищення податкових зобов'язань підприємства. Рішення щодо правильності визначення заявлених у митних деклараціях кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, їх митної вартості та країни походження, підстав для звільнення від оподаткування окремими документами не оформляються, а зазначаються в акті про результати перевірки.

У справі встановлено, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з рішенням відповідача про визначення іншого коду ввезених позивачем товарів («колеса робочі (крильчатки) з двигуном, з монтажною пластиною») згідно з УКТ ЗЕД (8414 59 40 90), аніж той, який підприємство заявило в згаданих вище митних деклараціях (8414 90 00 00).

Відповідно до розділу XVI Закону України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України» товарна позиція 8414 включає «насоси повітряні або вакуумні, повітряні або інші газові компресори та вентилятори; вентиляційні або рециркуляційні витяжні ковпаки або шафи з вентилятором, з фільтром або без нього:».

Товарна підпозиція 8414 59 включає товарну підкатегорію «вентилятори відцентрові», яка своєю чергою включає дві під категорії: «для цивільної авіації» (8414 59 40 10) та «інші» (8414 59 40 90). Товарна підкатегорія 8414 90 00 00 включає «інші» (товари товарної позиції 8414).

Згідно з пунктом 1 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД (які містяться у Митному тарифі України, затвердженому Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VIІ; далі - Правила) назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо цими назвами не передбачено іншого, відповідно до таких правил: 2. (a) будь-яке посилання в назві товарної позиції на будь-який виріб стосується також некомплектного чи незавершеного виробу за умови, що він має основну властивість комплектного чи завершеного виробу. Це правило стосується також комплектного чи завершеного виробу (або такого, що класифікується як комплектний чи завершений згідно з цим правилом), незібраного чи розібраного; <…>.

За пунктом 6 цих Правил, для юридичних цілей класифікація товарів у товарних підпозиціях, товарних категоріях і товарних підкатегоріях здійснюється відповідно до назви останніх, а також приміток, які їх стосуються, з урахуванням певних застережень (mutatis mutandis), положень вищезазначених правил за умови, що порівнювати можна лише назви одного рівня деталізації. Для цілей цього правила також можуть застосовуватися відповідні примітки до розділів і груп, якщо в контексті не зазначено інше.

Положення такого ж змісту містили Митний тариф України (зокрема Основні правила інтерпретації УКТЗЕД), який було затверджено Законом України від 5 квітня 2001 року № 2371-ІІІ (чинний до 1 січня 2014 року).

Відповідно до пункту ІV «Незавершені машини» Пояснень до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (розділ XVI), які затверджено наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року № 15 (чинного станом на дату виникнення спірних відносин) у цьому розділі будь-яке згадування машини або пристрою стосується не лише завершеної машини, але і незавершеної машини (тобто складеної з набору частин, повністю настільки, що вона вже має основні суттєві ознаки завершеної машини). Так машина, в якій не вистачає лише маховика, плити опори, каландрових валків, держаків та ін., класифікується в тій самій товарній позиції як машина, а не в будь-якій окремій товарній позиції, призначеній для частин. Аналогічно машина чи пристрій, яка зазвичай містить електродвигун (наприклад, електромеханічний ручний інструмент товарної позиції 8467), включається до товарної позиції, яка стосується відповідної завершеної машини, навіть якщо вона подана без цього двигуна.

За пунктом (В) Пояснень до товарної позиції 8414 до неї включаються вентилятори, які можуть мати чи не мати умонтований привідний двигун і призначені для подавання великої кількості повітря або інших газів з порівняно низьким тиском чи просто створювати рух повітря.

Вентилятори першого типу можуть працювати як витяжні чи нагнітальні пристрої (наприклад, промислові нагнітальні пристрої, які використовуються в аеродинамічних трубах). Вони складаються з пропелера або імпелера, що обертається в корпусі або трубопроводі, і діють за принципом ротаційного або відцентрового компресора.

Другий тип являє собою більш просту конструкцію, що складається з повітряного ґвинта, який приводиться в рух та обертається у відкритому повітрі.

Вентилятори використовуються, серед іншого (inter alia), для вентиляції шахт і будинків усіх типів, бункерів, суден; для витягування пилу, пари, диму, гарячих газів і т. п.; для сушіння різних матеріалів (шкіри, паперу, текстильних матеріалів, фарб і т. п.); для аеродинамічних труб; у механічних пристроях повітряної тяги для печей.

У справі встановлено, що спірні правовідносини вини виник у зв'язку з різною класифікацією товарів («робоче колесо (крильчатка) з двигуном та монтажними пластинами») за УКТЗЕД, ввезених позивачем у період з травня 2012 року по вересень 2014 року.

Згідно з митними деклараціями, які надано для митного оформлення, ввезений товар позивач описав і класифікував як частини до промислових вентиляторів (за кодом згідно з УКТЗЕД 8414 90 00 00, що передбачає нульову ставку ввізного мита). Натомість відповідач, провівши перевірку, з'ясував, що обраний позивачем товарний код не відповідає основним властивостям і призначенню ввезених товарів, які вказують на те, що вони по суті є комплектними (завершеними) виробами, а саме - вентиляторами загальнопромисловими відцентрованими, а тому повинні класифікуватися у товарній підктегорії 8414 59 40 90 (що передбачає ставку мита 2%).

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, погодився з доводами позивача про те, що робоче колесо вентилятора з двигуном та монтажною пластиною виробництва Wenling Sanmu Machine Electricity Co.ltd, не є готовим приладом для використання в якості готового вентилятора і працюватиме лише після встановлення його у корпус. Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з висновком комплексної комісійної судової інженерно-технічної експертизи, проведеної Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса №8413/9770 від 21 жовтня 2015 року, у якому, з-поміж іншого, зазначено про те, що «<…>У робочого колеса (крильчатки) з електродвигуном та монтажною пластиною серії YWF (К) без спеціальної спіральної конструкції (колектора) відсутня основна властивість вентилятора, а саме - створення направленого руху (потоку) повітря заданого повного тиску та продуктивності. <…>».

Суд апеляційної інстанції, натомість, відзначив, що ввезені позивачем товари «колеса робочі (крильчатки) з двигуном та монтажними пластинами» мають такі характеристики: тип - відцентровані; призначення - загальнопромислові; потужність електричного двигуна - від 0,16-3,5 кВт. Ці прилади як у ваговому показнику, так і у відсотковому відношенні, є завершеними машинами, яким станом на дату митного оформлення не вистачало лише дрібних (можливо кріпильних) елементів та спеціального корпусу, що допускається Примітками до УКТЗЕД.

За встановлених в цій справі обставин колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з мотивами суду апеляційної інстанції про те, що необхідність поміщення вентилятора у спеціальний корпус (конструкцію) з метою його функціонального використання не змінює основних властивостей і технічних характеристик цього товару, які в сукупності дають обґрунтовані підстави віднести його до товарної підкатегорії 8414 59 40 90 (ставка мита 2%) як завершений виріб (вентилятор). Відтак правильним є висновок суду апеляційної інстанції про правомірність оскаржених податкових повідомлень-рішень від 23 лютого 2015 року.

Згідно з частиною першою статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Беручи до уваги наведене вище колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що висновки суду апеляційної інстанції є правильними і обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду апеляційної інстанції та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВЕЗА-Украина» залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 3 лютого 2016 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді Л.Л. Мороз

Т.Г. Стрелець