Ухвала суду № 65771237, 29.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року м. Київ К/800/54256/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А. (доповідач)СуддівМороз Л.Л. Стрелець Т.Г. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бугрім Олени Віталіївни, треті особи: Публічне акціонерне товариство комерційний банк (далі - ПАТ КБ "Приватбанк"), ОСОБА_6, арбітражний керуючий Клименко Олександр Юрійович про зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_4 у Запорізькому окружному адміністративному суді пред'явила позов до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В., треті особи: ПАТ КБ "Приватбанк", ОСОБА_6, арбітражний керуючий Клименко О.Ю. про зобов`язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог вказала на те, що з 25 листопада 2010 року квартира АДРЕСА_1, яка була нею придбана на відкритих торгах, втратила статус іпотечного майна, а тому вона правомірно набула право власності на неї.

Вважає, що приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. безпідставно поновив з 16 травня 2011 року стосовно вказаної квартири запис про реєстрацію обтяжень в Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Просила зобов'язати Реєстраційну службу Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. припинити (зняти) в Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборону на нерухоме майно за реєстраційним № 11170906 від 16 травня 2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та ухвалити нове про задоволення позову.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 04 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційний банк (далі - ЗАТ) "Приватбанк" (кредитор) та ОСОБА_6 (позичальник) укладено договір про іпотечний кредит № ZРС0040000003173, за умовами якого кредитор зобов'язувався надати позичальнику грошові кошти в сумі 299212,50 грн. а позичальник прийняти, належним чином використати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15,00 відсотків річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, тощо.

Кредит надавався строком погашення не пізніше 04 лютого 2038 року на придбання у власність окремої квартири АДРЕСА_1.

Цього ж дня з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з вказаного договору, між ЗАТ "Приватбанк" (іпотекодержатель) та ОСОБА_6 (іпотекодавець) укладено іпотечний договір № ZРС0040000003173, згідно з яким іпотекодавець передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку нерухоме майно житлового призначення, а саме - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу 04 лютого 2008 року, № 2669988.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 16 серпня 2010 року фізичну особу-підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_6 визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно з протоколом проведення відкритих торгів з продажу майна від 25 листопада 2011 року, які проводилися в межах ліквідаційної процедури ФОП ОСОБА_6, ОСОБА_4 стала переможцем торгів відносно продажу квартири АДРЕСА_1.

За змістом договору купівлі-продажу від 17 березня 2011 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4, посвідченого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Ніколаєвською Л.Б., позивач придбала у ОСОБА_6 зазначену квартиру.

Вказаний договір зареєстровано в Державному реєстрі правочинів.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 квітня 2011 року в господарській справі № 26/277/10 скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16 грудня 2010 року про зобов'язання приватного нотаріуса зняти заборону відчуження та вилучення запису про реєстрацію іпотеки на вказане майно, справу передано до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

16 травня 2011 року відносно спірного майна приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. поновлено запис про реєстрацію обтяжень в Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 06 червня 2011 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06 липня 2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 28 вересня 2011 року, припинено провадження у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_6

Право власності на вказаний об'єкт нерухомості за ОСОБА_4 зареєстровано ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" 18 жовтня 2012 року.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05 листопада 2014 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 04 лютого 2015 року, відмовлено ПАТ КБ "Приватбанк" у задоволенні позову до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_6, арбітражний керуючий

Клименко О.Ю. про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення.

На заяву ОСОБА_4 від 24 лютого 2015 року про державну реєстрацію припинення обтяження нерухомого майна іпотекою (квартира АДРЕСА_1) приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Бугрім О.В. у листі від 02 березня 2015 року повідомила про те, що станом 16 травня 2011 року було відсутнє будь-яке рішення (ухвала) суду про зняття вищезазначених обтяжень, оскільки постановою Вищого господарського суду України від 20 квітня 2011 року скасовано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 16 грудня 2010 року у справі № 26/277/10 про зобов'язання приватного нотаріуса зняти заборону відчуження та вилучення запису про реєстрацію іпотеки на вказане майно.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з відсутності у державного реєстратора правових підстав для припинення в Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна заборони на нерухоме майно за реєстраційним № 11170906 від 16 травня 2015 року.

Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.

Поняття іпотеки визначено у статті 1 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV "Про іпотеку" (далі - Закон № 898-IV) - це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомими майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 23 Закону № 898-IV у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

У статті 33 Закону № 898-IV наведені підстави припинення іпотеки. Зокрема, такими підставами є:

- припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору;

- реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону;

- набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки;

- визнання іпотечного договору недійсним;

- знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється;

- з інших підстав, передбачених цим Законом.

Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

У пункті першому частини першої статті 2 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у редакції на час спірних правовідносин (далі - Закон № 1952-IV), визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктами 73-75 чинного на час спірних правовідносин Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, під час проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є особа, якою встановлено обтяження, а також особа, в інтересах якої встановлено обтяження (обтяжувач).

У разі проведення державної реєстрації припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно заінтересованою особою є також особа, якою припинено обтяження, а також особа, в інтересах якої припинено обтяження.

Для проведення державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно необхідними документами є документи, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень таких речових прав, та інші документи, визначені цим Порядком.

Документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення обтяжень речових прав на нерухоме майно, є, зокрема, рішення суду щодо обтяження речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

За таких обставин у разі скасування судового рішення про зобов'язання зняти заборону відчуження, на підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту вчинення первинного запису.

Тобто іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинного запису в Державний реєстр іпотек.

Таким чином з урахуванням дії іпотечного договору № ZРС0040000003173 та відновленого запису про обтяження, відсутні підстави для зобов'язання приватного нотаріуса зняти заборону відчуження та вилучення запису про реєстрацію іпотеки на квартиру АДРЕСА_1.

Отже, суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову, а суд апеляційної інстанції обґрунтовано залишив його рішення в законній силі.

Оскаржувані судові рішення є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування або зміни немає.

Доводи касаційної скарги правильність висновків судів не спростовують.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2015 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Реєстраційної служби Запорізького міського управління юстиції Запорізької області, приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Бугрім Олени Віталіївни, треті особи: публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", ОСОБА_6, арбітражний керуючий Клименко Олександр Юрійович про зобов`язання вчинити дії - без зміни.

Ухвала є остаточною, оскарженню не підлягає і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді Горбатюк С.А.

Мороз Л.Л.

Стрелець Т.Г.