Ухвала суду № 65771192, 30.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

"30" березня 2017 р. м. Київ К/800/22464/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Олексієнка М.М. (доповідач), Рецебуринського Ю.Й., Штульман І.В.,

здійснивши в письмовому порядку касаційний розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Національної академії Державної прикордонної служби України імені Б.Хмельницького (далі - Академія) про зобов'язання у зарахуванні до вислуги років періоду навчання у вищому навчальному закладі за касаційною скаргою позивача на судові рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, у якому просив:

визнати таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства висновок Академії, викладений в довідці, про те, що обрахунок вислуги років для призначення пенсії з зарахуванням навчання у цивільних вищих навчальних закладах, законом передбачено виключно для спеціальних суб'єктів - поліцейських, осіб офіцерського складу, осіб середнього, старшого та вищого начальницького складу органів та відомств, зазначених у частині другій статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», на військовослужбовців Державної прикордонної служби України дана норма не розповсюджується;

зобов'язати відповідача зарахувати до календарної вислуги років 2 роки і 6 місяців навчання у цивільному вищому навчальному закладі (Київський університет імені Т.Шевченка).

Посилався на неправомірність висновку відповідача про те, що до вислуги років військовослужбовців Державної прикордонної служби не зараховується час навчання у вищому цивільному закладі. Зарахування періоду навчання впливає не лише на призначення пенсії, а й на виплату надбавок за вислугу років, нарахування днів відпустки.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року, залишеною без змін Вінницьким апеляційним адміністративним судом від 12 липня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що частина періоду навчання у вищому навчальному закладі зараховується до вислуги років лише у випадку призначення пенсії..

У касаційній скарзі ОСОБА_4, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, допущені судами, просить попередні судові рішення скасувати і ухвалити нове про задоволення позову. Вказує на те, що період навчання у вищому навчальному закладі, в якому здійснюється військова підготовка та присвоюється офіцерське звання, включаються до календарної вислуги років з розрахунку 6 місяців за один рік. Саме в такому навчальному закладі він вчився, тому період навчання повинен бути зарахований до вислуги років для подальшого визначення надбавки за вислугу років, днів відпустки, обрахування розміру пенсії.

Враховуючи відсутність клопотань осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, справу розглянуто в порядку письмового провадження.

З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), колегія суддів приходить до висновку про задоволення касаційної скарги частково з урахуванням наступного.

Виходячи зі змісту позовної заяви, доводів позивача, останній просив вирішити спір про зарахування до календарної вислуги років військовослужбовця період навчання у вищому цивільному закладі, після закінчення якого присвоюється офіцерське звання. Необхідність таких вимог пов'язувалася з потребою у виплаті надбавки за вислугу років, визначення днів відпусток, обрахування розміру пенсії.

Не дивлячись на зазначені вимоги, суди попередніх інстанцій при ухваленні рішення про відмову в задоволенні позову виходили з того, що положення Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються лише для призначення пенсії звільненій з військової служби особі.

Проте з таким висновком погодитися неможливо, тому що він не відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права.

Так, відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Державної прикордонної служби від 20.05.2008 р. № 425 у редакції від 13.07.2015 р. (далі - Інструкція), військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби та курсантів військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів) за вислугу років на військовій службі виплачується надбавка у відсотках до посадового окладу за основною чи тимчасово займаною посадою з урахуванням окладу за військовим званням у таких розмірах на місяць:

від 1 до 2 років - 5 %;

від 2 до 5 років - 10 %;

від 5 до 10 років - 20 %;

від 10 до 15 років - 25 %;

від 15 до 20 років - 30 %;

від 20 до 25 років - 35 %;

від 25 і більше років - 40 %.

Як зазначено в підпункті 3.1.2. вище згаданого нормативного акту, до вислуги років військовослужбовців для виплати їм відсоткової надбавки зараховуються в календарному обчисленні періоди зокрема, військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, у тому числі в навчальних закладах Державної прикордонної служби України, Збройних Сил України (СНД та СРСР), Служби безпеки України, КДБ УРСР (СРСР), вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України (СНД та СРСР), вищих навчальних закладах Державної податкової адміністрації України (за спеціальностями підготовки кадрів податкової міліції).

Винагорода за тривалість безперервної військової служби залежить теж від календарної вислуги років.

Тобто позивач має право вимагати визначення йому вислуги років для обрахування грошового забезпечення, тривалості відпустки.

При розгляді справи суд першої інстанції не врахував згадані норми права та не перевірив доводи позивача в цій частині.

Окрім того, судом не з`ясовано чи може бути предметом оскарження в судовому порядку довідка начальника групи правового забезпечення, оскільки за правилами підпункту 3.1.12 Інструкції вислуга років військовослужбовців для виплати відсоткової надбавки визначається кадровим підрозділом на підставі їх особових справ та інших документів, що підтверджують проходження військової служби. Про результати обрахування вислуги років військовослужбовців складається висновок у двох примірниках, який затверджується начальником (командиром) органу Держприкордонслужби. Перший примірник висновку передається до фінансово-економічного підрозділу, а другий - підшивається до особової справи військовослужбовця. З висновком військовослужбовець повинен бути ознайомлений під підпис.

Як свідчать фактичні обставини справи, позивач просить визнати такою, що суперечить вимогам закону правову позицію Академії, яка викладена в довідці начальника групи правового забезпечення. Проте суд в порушенні норм процесуального права, належним чином не з'ясував предмет спору.

Виходячи із суті пункту 3 частини другої статті 162 КАС України, яка визначає повноваження суду при вирішенні справи, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень - відповідача вчинити певні дії, пов'язані із застосування норми закону, а не вказувати обсяг і зміст захищеного права особи у випадку коли суб'єкт владних повноважень використовує дискреційні повноваження. За змістом рішення суду першої інстанції, вимоги, викладені в позовній заяві про зобов'язання Академію у зарахуванні до календарної вислуги років навчання у цивільному вищому навчальному закладі, фактично не вирішувалися.

Закон України від 9 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Проте, як зазначалося вище, позивач просив не лише визначитися у пенсійних виплатах, а й виплатах за вислугу років, обрахування відпустки.

Апеляційний суд порушення, допущені судом першої інстанції, не виправив, фактичні обставини, які мають суттєве значення не встановив, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не перевірив, тому попередні судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених частиною другою статті 227 КАС України (порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи), з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки суд касаційної інстанції відповідно до частини першої статті 220 КАС України позбавлений права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.

При новому розгляді необхідно з'ясувати позовні вимоги, перевірити доводи позивача щодо предмету спору і з урахуванням зібраних та досліджених доказів розглянути справу.

На підставі наведеного, керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Скасувати судові рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року, Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2016 року з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі, оскарженню не підлягає.

Судді: М.М. Олексієнко

Ю.Й. Рецебуринський

І.В. Штульман