Постанова № 65770783, 30.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2011/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

30 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В вересні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі Немирівська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначає про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

За приписами статті 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача та перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити із слідуючих підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне:

ОСОБА_2 є власником автомобіля Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 4461 куб.см., пробіг 161585 км., 2013 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2.

30 червня 2016 року на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 та пп. 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (надалі-ПК України) Немирівською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 46740-02, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб в розмірі 25000 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено що належний позивачу легковий автомобіль, згідно з п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 ПК України є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач-- платником вказаного податку.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини.

За приписами ч. 1 ст. 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

01.01.2015 року набрав чинності Закон України № 71-VIII від 28.12.2014 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", яким шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України, було введено новий податок - транспортний податок.

Відповідно до пп. 267.1.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Згідно з пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України (в редакції, що діяла до 01.01.2016 р.) об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Положеннями пп. 267.2.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України (в редакції, що діє з 01.01.2016 року) передбачено, що об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Базою оподаткування у відповідності до пп. 267.3.1 п. 267.1 ст. 267 ПК України є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті.

Відповідно до пункту 267.4 зазначеної статті ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті, а до пункту 267.5-базовий податковий (звітний) період як елемент транспортного податку дорівнює календарному року.

Згідно з підпунктом 267.6.1, абзацами першим та другим підпункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).

Отже, з 01 червня 2016 року, критеріями для визначення належності транспортного засобу до об'єктів оподаткування транспортним податком є його вік до 5 років з моменту випуску та середньоринкова вартість -- понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата станом на 01 січня 2016 року визначена у розмірі 1378,00 грн., то об'єктом оподаткування у 2016 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1 033 500 грн. (750 х 1378,00 грн.) та з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно).

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 лютого 2016 року № 66 затверджено Методику визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів та внесення змін у додатки 1 і 2 до Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів.

Згідно п. 2 зазначеної Методики середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 р. № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

Пунктом 14 даної методики встановлено, що Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

Законом України про Державний бюджет України на 2016 рік установлено у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 1378 гривень.

Із тверджень відповідача, викладених в письмових запереченнях на позов та апеляційній скарзі вбачається, що середньоринкова вартість траноспортного засобу марки «Toyota Land Cruiser 200» з об'ємом двигуна 4461 куб.см, коробка переключення передач-автоматична та строком експлуатації до чотирьох років, з року випуску яких минуло не більше п'яти років, становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року, а тому автомобіль, належний позивачу в даному випадку, є об'єктом оподаткування.

Разом з тим, позивач стверджує, що пробіг його автомобіля станом на дату винесення спірного податкового повідомлення-рішення, складав--161585 км., що є суттєвим при визначенні вартості траноспортного засобу. Відповідно до наданого позивачем розрахунку середньоринкової вартості транспортних засобів, обчисленого ним самостійно на офіційному веб-сайті Мінекономрозвитку України, середньоринокова вартість автомобіля Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1, об'єм двигуна 4461 куб. см., пробіг 161585 км., 2013 року випуску складає 94185000 грн., тобто менше 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Так, з метою з'ясування реального пробігу автомобіля Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на січень 2016 року, апеляційним судом ухвалою від 02 лютого 2017 року, зобов'язано ОСОБА_2 надати належні докази, на підтвердження його доводів.

На виконання вищевказаної ухвали, позивачем, через засоби поштового зв'язку, надіслано до суду, звіт №131 про оцінку транспортного засобу Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1, складений 27.02.2017 року суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3

Як вбачається з вказаного звіту, показник одометра реально відповідає пробігу 1611585 км., однак відповідно до висновку експерта, викладеному у цьому ж звіті, ринкова вартість автомобіля Toyota Land Cruiser 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 станом на 27 лютого 2017 року складає, 1325187 грн. 23 коп., що становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2016 року (1033500 грн.).

Окрім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що судовою ухвалою від 02 лютого 2017 року, його було зобов'язано надати докази реального пробігу автомобіля станом на січень 2016 року, тоді як у звіті №131 відображені показники станом на 27 лютого 2017 року.

Таким чином, на підставі наданих самим же позивачем доказів доведено, що середньоринкова вартість його автомобіля більша, від встановленого п.п. 267.2.1 п. 267.2 статті 267 Податкового кодексу України граничного розміру середньоринкової вартості автомобілів, а тому колегія суддів вважає помиковим висновок суду першої інстанції про те, що він не підлягає оподаткуванню транспортним податком, і не є об'єктом оподаткування.

З огляду на вищезазначене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, за таких обставин, судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Згідно ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції--скасуванню, з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Немирівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову ОСОБА_2, відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.