Ухвала суду № 65770583, 05.04.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

Справа № 824/211/16-а

У Х В А Л А

05 квітня 2017 року м. Вінниця

Суддя-доповідач Вінницького апеляційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж. М., розглянувши заяву Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про звільнення від сплати судового збору у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Фірми "Явір" до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про визнання незаконною постанови,

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року позов задоволено.

Не погодившись із судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

Вінницький апеляційний адміністративний суд ухвалою від 16 березня 2017 року залишив її без руху та запропонував в строк до протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду виконати вимоги ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги.

04 квітня 2017 року до Вінницького апеляційного адміністративного суду надійшла заява Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області про звільнення від сплати судового збору, у зв'язку з тим, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (справа №306/17/16-а) позивачі або відповідачі - суб'єкти владних повноважень у справах про оскарження постанови про адміністративні правопорушення звільнені від сплати судового збору.

Так, у постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 21-1410а16 (справа №306/17/16-а) Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року (справа №306/17/16-а) зазначено, що у справах про оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КпАП, статей 2, 3, 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) позивач звільняється від сплати судового збору. КпАП дає вичерпний перелік осіб, які можуть мати статус позивача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення і на цій підставі не повинні сплачувати судовий збір при зверненні до суду першої інстанції.

У випадку незгоди із судовим рішенням, прийнятим за наслідками розгляду справи цієї категорії, позивач вправі оскаржити його в апеляційному порядку. Однаковою мірою це стосується й відповідача у спірних правовідносинах, оскільки він як рівноправна сторона в адміністративній справі також має право на апеляційне/касаційне оскарження судового рішення.

Необхідними умовами для обчислення та сплати судового збору за подання апеляційної/касаційної скарги у цій категорії справ є встановлення і віднесення предмета оскарження до об'єктів справляння судового збору; ставка цього платежу, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. Розгляд позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення провадиться з урахуванням положень статей 287, 288 КпАП, які передбачають звільнення від сплати платежу за судовий перегляд цих рішень. Норми Закону № 3674-VI не містять положень щодо підстав, умов, розміру та порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про накладення адміністративного стягнення, а відтак і за подання апеляційної/касаційної скарги.

У зв'язку з цим за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає.

Отже, в даному випадку Верховним судом зроблено висновок про звільнення від сплати судового збору позивача та відповідача у справах про оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення, винесеної на підставі та у порядку визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Однак, у справі, що розглядається оскаржується постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, яка прийнята на підставі та у порядку визначеному Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності".

Тобто, постанова про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності прийнята в рамках застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій, застосування яких регулюється главою 27 Господарського кодексу України, а не Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Отже, апелянт не входить до переліку осіб зазначених в постанові Верховного Суду України від 13 грудня 2016 року у справі № 21-1410а16 (справа №306/17/16-а), які звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судову практику застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22 травня 2015 року 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 05.02.2016 № 2 судам роз'яснено, що обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати. Такої ж позиції дотримався Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2015 року.

Відтак, відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення скаржника від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору, оскільки відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" зобов'язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на вказані обставини, вважаю за необхідне продовжити, встановлений ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року строк усунення недоліків апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.102, 108, 187, 189, 192 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Чернівецькій області задовольнити частково.

Продовжити встановлений ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року строк усунення недоліків апеляційної скарги до 10 травня 2017 року.

Запропонувати особі, яка подала апеляційну скаргу, в строк до 10 травня 2017 року виконати вимоги ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору в належному розмірі та за належними реквізитами у цей же строк.

Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що в разі неусунення недоліків, зазначених в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга буде повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.

Копію даної ухвали надіслати на адресу особи, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Мельник-Томенко Ж. М.