Постанова № 65770541, 04.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року Справа № 876/6237/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Качмара В.Я.,

участю секретаряЧопко Ю.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Прокуратури Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Івано-Франківської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державної казначейської служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій та стягнення 246 854, 10 гривень заробітної плати,

ВСТАНОВИЛА :

ОСОБА_1 12.07.2016 звернувся в суд з адміністративним позовом до Прокуратури Івано-Франківської області про визнання дій протиправними та стягнення заборгованості з виплати заробітної плати за період 01.07.2015 до 14.12.2015 згідно статті 81 Закону України Про прокуратуру.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що наказом прокурора Івано-Франківської області №1430 к від 21.12.2015 позивача звільнено з посади старшого прокурора прокуратури Галицького району Івано-Франківської області та з органів прокуратури у звязку з реорганізацією органу прокуратури та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури. Однак, Прокуратурою Івано-Франківської області в порушення вимог Кодексу законів про працю України при звільненні позивача не виплачено йому заробітну плату в повному обсязі за період з 01.07.2015 до 14.12.2015 відповідно до статті 81 Закону України Про прокуратуру . 27.07.2016 позивач, заявою збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача заборгованість з виплати заробітної плати за період з 01.07.2015 до 14.12.2015 у сумі 246 854,10 гривень згідно статті 81 Закону України Про прокуратуру .

Оскаржуваною постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 року позовну заяву задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач просить зазначену постанову скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує, що положеннями Закону України Про Державний бюджет на 2015 рік визначено, що норми статті 81 Закону України Про прокуратуру застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету. Заробітну плату позивачу за період з 01.07.2015 до 14.12.2015 нараховано та виплачено, виходячи з посадового окладу, передбаченого діючим законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012, яка й визначала схеми посадових окладів працівників органів прокуратури у вказаний період. Виплата заробітної плати ОСОБА_1 проводилася у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі Прокуратури Івано-Франківської області на 2015 рік. Відповідач діяв правомірно, оскільки правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати поза межами кошторису не наділений .

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що розмір заробітної плати позивача у листопаді 2015 року становив 140 861,76 гривень, з яких: 13 780 гривень посадовий оклад, 130 гривень класний чин, 4 134 гривень надбавка за вислугу років, 9 924,20 гривень надбавка за виконання особливо важливої роботи, 1 378 гривень надбавка за таємність, 692,40 гривень премія до професійного свята. Утриманню підлягало 1 428,99 гривень ЄСВ, 27 277,55 гривень податку на доходи з фізичних осіб, 2 112,93 гривень військового збору. До виплати позивачу підлягало 110 042,99 гривень. Розмір заробітної плати позивача у грудні 2015 року становив 115 829,13 гривень, з яких: 5 991,30 гривень посадовий оклад, 56,82 гривень класний чин, 1 797 гривень надбавка за вислугу років, 4 314,87 гривень надбавка за виконання особливо важливої роботи, 18 726,53 гривень щомісячна премія, 29 442,20 гривень компенсація за невикористані відпустки, 55 500,32 гривень вихідна допомога. Утриманню підлягало 1 428,99 гривень ЄСВ, 22 271,03 гривень податку на доходи з фізичних осіб, 1 737,44 гривень військового збору. До виплати позивачу підлягало 90 391,67 гривень.

Правильність зазначених розрахунків щодо нарахування заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.07.2015 до 14.12.2015 відповідно до статті 81 Закону України Про прокуратуру підтверджується також висновком спеціаліста незалежної аудиторської фірми товариства з обмеженою відповідальністю Аудит-сервіс ІНК від 18.07.2016 та не заперечувалася представником відповідача у судовому засідання, оскільки останній заперечував саму підставу для проведення перерахунку заробітної плати позивачу.

Згідно наданого Прокуратурою Івано-Франківської області розрахункового листа про нараховану та виплачену заробітну плату позивачу за 2015 рік останньому за липень-серпень 2015 року виплачено заробітну плату у розмірі 5 292,59 гривень, за вересень 2015 року у розмірі 7 334,71 гривень, за жовтень 2015 року у розмірі 3 582,18 гривень, за листопад 2015 року у розмірі 12 893,13 гривень та за грудень 2015 року у розмірі 32 965,84 гривень .

Наведе свідчить про те, що у період з 01.07.2015 до 14.12.2015 виплату заробітної плати позивачу відповідач проводив не в повному обсязі.

Різниця між заробітною платою, яка з 01.07.2015 року підлягала нарахуванню та виплаті позивачу відповідно до статті 81 Закону України Про прокуратуру, та заробітною платою, яку відповідачем фактично нараховано та виплачено ОСОБА_1, за липень та серпень 2015 року становила 29 269,51 гривень за кожний місяць, за вересень 2015 року 17 279,61 гривень, за жовтень 2015 року 16 460,45 гривень, за листопад 2015 року 97 149,16 гривень та за грудень 2015 року 57 425,84 гривень.

Частиною 1 статті 116 Кодексу законів про працю України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

За таких обставин, звернена позивачем до Прокуратури Івано-Франківської області позовна вимога про стягнення заборгованості з виплати заробітної плати за період з 01.07.2015 до 14.12.2015 в розмірі 246 854, 10 гривень відповідно до статті 81 Закону України Про прокуратуру є обґрунтованою та підлягає до задоволення.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права.

Позивач з 15.11.1994 працював в органах прокуратури Івано-Франківської області на різних посадах. 04.02.2011 прийняв присягу працівника прокуратури. Наказом №262к від 10.04.2014 позивача призначено на посаду старшого прокурора прокуратури Галицького району Івано-Франківської області з питань нагляду за додержанням законів при виконані судових рішень у кримінальних провадженнях та інших примусових заходів .

14.12.2015 наказом прокурора Івано-Франківської області за №1262к звільнено радника юстиції ОСОБА_1 з посади старшого прокурора прокуратури Галицького району Івано-Франківської області з питань нагляду за додержанням законів при виконані судових рішень у кримінальних провадженнях та інших примусових заходів та з органів прокуратури у звязку з реорганізацією органу прокуратури та скороченням кількості прокурорів органу прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України Про прокуратуру 14 грудня 2015 року .

07.06.2016 позивач звернувся до прокурора Івано-Франківської області із заявою про нарахування та виплату заробітної плати за період з 01.07.2015 до 14.12.2015, а також компенсації за невикористану відпустку, відповідно до вимог статті 81 Закону України Про прокуратуру.

Прокуратурою Івано-Франківської області листом за №18-341вих16 від 13.06.2016 відмовлено позивачу у проведенні перерахунку заробітної плати за вказаний період відповідно до статті 81 Закону України Про прокуратуру, оскільки норми положень статті 81 даного Закону на 2015 рік застосовуються в порядку та розмірах встановлених постановою Кабінету міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів державного бюджету, а умови оплати праці працівників органів прокуратури затверджено постановою Кабінету Міністрів України №505 від 31.05.2012р.

Наведене і послужило підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно ч. 9 ст. 81 Закону, фінансування оплати праці прокурорів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статей 8, 13 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з державного бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цього Закону. Обсяг витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Закон про Державний бюджет України регулює відносини у сфері формування та використання фінансових ресурсів, затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання бюджету. За своєю суттю він є спеціальним законом, оскільки регламентує специфічну сферу суспільних відносин. Виключно ним визначаються будь-які видатки держави, їх розмір і цільове спрямування.

Пунктом 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» установлено, що норми і положення ст. 81 Закону України «Про прокуратуру» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного бюджету.

Таким чином, Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», як спеціальний Закон, який регулює бюджетні відносини, у тому числі й питання заробітної плати працівників органів прокуратури, як таких, що фінансуються з державного бюджету, надає повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір та порядок виплати заробітної плати працівників органів прокуратури.

Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 763 від 30.09.2015, визначено схеми посадових окладів працівників органів прокуратури.

Таким чином, за період липень-грудень 2015 року позивачу прокуратурою Івано-Франківської області заробітна плата нараховувалась, виходячи з посадового окладу, який передбачений діючим законодавством, а саме постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 763 від 30.09.2015 та з урахуванням усіх нормативних актів, що регулюють оплату праці в органах прокуратури.

При звільненні з ОСОБА_1 проведено повний розрахунок, заборгованість по заробітній платі відсутня.

Згідно статті 89 Закону України «Про прокуратуру» фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Генеральною прокуратурою України.

Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період (стаття 90 Закону України «Про прокуратуру»).

Виплата заробітної плати ОСОБА_1 проводилася у межах видатків на оплату праці, затверджених у кошторисі прокуратури Івано-Франківської області на 2015 рік.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведені положення дають підстави для висновку, що прокуратура області не наділена правом самостійно, без правового врегулювання та фінансової можливості, тобто збільшення видатків з Державного бюджету України, здійснювати перерахунок посадового окладу позивача та виплату заробітної плати поза межами кошторису.

Таким чином, прокуратура Івано-Франківської області при нарахуванні та виплаті заробітної плати позивачу діяла відповідно до вимог Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік» та постанови Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 763 від 30.09.2015), на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.

Крім того, слід зазначити, що суд стягнув з відповідача не тільки оклад в розмірі, прямо визначеному ст. 81 Закону, але й надбавки які ним не передбачені.

Так, згідно вказаної норми Закону заробітна плата прокурора складається з посадового окладу, премій та надбавок за:

вислугу років;

виконання обовязків на адміністративній посаді та інших виплат, передбачених законодавством.

Однак, як вбачається із розрахунку, судом стягнуто з прокуратури області надбавку за виконання особливо важливої роботи у розмірі 55% від окладу, яка взагалі не передбачена Законом України «Про прокуратуру».

Вказана надбавка та її розмір передбачена виключно Постановою Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Слід зазначити, що у відповідності до п. 13 Перехідних положень Закону України «Про прокуратуру» Кабінету Міністрів України доручено привести свої нормативні акти у відповідність із Законом.

Враховуючи, що Постанова Кабінету Міністрів України № 505 від 31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» на даний час у відповідність до ст.81 Закону «Про прокуратуру» не приведена, одночасне застосування даних нормативних актів, як таких, що суперечать один одному, є неможливим.

Позиція суду щодо нарахування та стягнення премії у розмірі 80% (липень- жовтень) та 180% (листопад) протирічить вимогам ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», згідно якої преміювання прокурорів здійснюється в межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці.

Таким чином, Законом передбачена базова премія 10% окладу, а її збільшення можливе за умови економії фонду оплати праці.

При нарахуванні окладів згідно вимог ст.81 Закону (що у 10 разів більше встановленого Постановою КМУ № 505 від 31.05.2012 ) у межах незмінного кошторису будь-яка економія фонду оплати праці є неможливою. За таких обставин нарахування премії у розмірі понад 10% є прямим порушенням ст. 81 Закону.

Також судом безпідставно проведено перерахунок заробітної плати позивача з 01.07.2015, оскільки Закону України «Про прокуратуру» набрав чинності лише з 01.07.2015 року.

У відповідності до ст. 58 Конституції України, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, проводячи стягнення заробітної плати за період з 01.07.2015 по 14.07.2015, судом порушено норми матеріального права, а саме ст.58 Конституції України та п. 1 розділу 12 «Прикінцеві Положення» Закону України «Про прокуратуру», якими визначено порядок набрання ним чинності.

Враховуючи викладене, вважаю, що судом при прийнятті рішення у справі допущено неправильне застосування норм матеріального права: ст. 81 Закону України «Про прокуратуру», Постанови Кабінету Міністрів України № 505 від

31.05.2012 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» та не застосовано норми, які підлягали застосуванню, а саме ст. 58 Конституції України, п. 9 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет на 2015 рік», ст. ст. 89, 90 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 8, 13 Закону України «Про оплату праці», що призвело до неправильного вирішення спору.

Вказані обставини у відповідності до п. 4 ст. 202 КАС України є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

А тому висновки суду першої інстанції не відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 197, 199, 205, 206, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Прокуратури Івано-Франківської області задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.07.2016 року у справі № 809/836/16 скасувати та прийняти нову, якою в позові ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду у порядку адміністративного судочинства протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий В.В. Ніколін

Судді О.М. Гінда

ОСОБА_2