Постанова № 65770387, 30.03.2017, Вінницький апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/2191/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Чернюк А.Ю.

Суддя-доповідач: Сторчак В. Ю.

30 березня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді" до Калинівської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В :

У грудні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Макарді" (далі ТОВ "Макарді" ) звернулося в суд з позовом до Калинівської об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області (далі Калинівська ОДПІ) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

За приписами статті 197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити із наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведення перевірки діяльності ТОВ "Макарді", Калинівською ОДПІ складено акт №37/14/32407672 від 03.11.2016 року, яким задокументовано порушення позивачем ст.1 Закону України "Про здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п. 1 постанови Правління Національного банку України від 03.03.2016 року № 140 "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" в частині порушення законодавчо встановлених строків надходження валютної виручки за зовнішньоекономічними контрактами.

На підставі даного акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000271400 від 11.11.2016 року, яким позивачу нараховано пеню за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства в загальній сумі 30611,09 грн.

Не погоджуючись винесеним відносно нього податковим повідомленням-рішенням, позивач 25 листопада 2016 року подав до суду позов про його скасування.

Разом з тим, Калинівську ОДПІ повідомлено листом про оскарження податкового повідомлення - рішення, яке вручено відповідачу 25 листопада 2016 року.

Однак, 25 листопада 2016 року Калинівська ОДПІ винесла податкову вимогу №35179-02 про стягнення з ТОВ "Макарді" 30611,09 грн. та накладення податкової застави на все майно, яке належить позивачу.

Не погоджуючись з податковою вимогою про стягнення з ТОВ "Макарді" 30611,09 грн., позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки податкове повідомлення-рішення № 0000271400 оскаржене позивачем в судовому порядку (справа №802/2042/16-а), а спірна податкова вимога винесена до набрання законної сили судовим рішенням по вищещазазначеній справі, то сума боргу, визначена у ній є неузгодженою, а відтак, наявні усі підстави для визнання її протиправною та скасування.

Колегія суддів не погоджується за такими висновками суду першої інстанції, з огляду на слідуюче.

Згідно з пп. 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.3 ст. 59 зазначеного Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пп. 2.2 ст. 2 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 576 від 10.10.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.10.2013 за № 1840/24372, податкова вимога формується, якщо, зокрема, платник податків не сплатив узгодженої суми грошового зобов'язання, визначеної в податковому повідомленні-рішенні, у встановлені законом строки.

Відповідно до п. 55.1 ст. 55 ПК України податкове повідомлення-рішення про визначення суми грошового зобов'язання платника податків або будь-яке інше рішення контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності таких рішень актам законодавства.

Пунктом 56.1 ст. 65 ПК України встановлено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби-з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується (п. 56.3 ст. 56 ПК України).

Відповідно до п. 56.15 ст. 56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Згідно з п. 56.18 ст. 56 ПК України платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2016 року Калинівською ОДПІ відносно ТОВ "Макарді" винесено податкове повідомлення-рішення №0000271400 про нарахування останньому пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 30611,09 грн.

Як встановлено з матеріалів справи, вищезаначене податкове повідомлення-рішення було отримано позивачем 15 листопада 2016 року, а отже останнім днем на його оскарження до контролюючого органу вищого рівня є 25 листопада 2016 року.

Таким чином, зважаючи на те, що позивач у визначений п. 57.3 ст. 57 ПК України строк, сума грошового зобов'язання не сплачена та податкове повідомлення-рішення №0000271400 в порядку передбаченому п. 57.3 ст. 57 ПК України не оскаржувалося, то на думку апеляційного суду, відповідачем правомірно надіслано позивачу податкову вимогу № 35179-052 від 25 листопада 2016 року.

Щодо доводів ТОВ "Макарді" про те, що ним 25 листопада 2016 року направлено та вручено відповідачу лист про оскарження податкового повідомлення - рішення, то позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що на момент винесення податкової вимоги, податковий борг не був узгоджений відповідно до вимог ПК України.

З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про протиправність відмови відповідача в видачі позивачу довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії та зобов'язання його видати таку довідку.

Відповідно до ст.202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а постанова прийнята із невірним застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Калинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області задовольнити повністю.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 12 січня 2017 року скасувати.

Прийняти нову постанову.

В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Макарді", відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Мельник-Томенко Ж. М. Ватаманюк Р.В.