Справа № 815/589/17
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 квітня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Танцюри К.О.,
за участю секретаря Потурнак А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та відмови, зобовязання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_2 з адміністративним позовом до ОСОБА_3 управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправними дій ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо вимоги сплатити кошти у розмірі 87,15грн. за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 238,32грн. за бланк паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактний електронний носій, визнання протиправною відмову ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо повернення зайво сплачених коштів за видачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 325,47 грн., яка оформлена листом від 05.08.2016р. №8/Р-939, зобовязання ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Одеській області повернути ОСОБА_2 кошти у розмірі 325,47грн. за квитанцією від 25.03.2016р. №0.0.526727653.1, сплачені як за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактний електронний носій.
В обґрунтування позовних вимог законним представником ОСОБА_2 зазначено, що у січні 2016 року вона звернулась із запитом до Державної міграційної служби України з питань оформлення паспорту громадянина України, для виїзду за кордон з питання щодо сплати усіх платежів за оформлення закордонного паспорту. ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Одеській області від 18.03.2016р. №4/4-8 було повідомлено ОСОБА_1, що у разі оформлення звичайного паспорту для виїзду за кордон сплачується держмито у розмірі 170,00грн., вартість послуг - 87,15грн. та вартість бланку, яка визначається виробником, зокрема без електронного носія у розмірі 238,22грн., у звязку з чим, позивачем було сплачено вартість послуг та вартість бланку (без електронного носія). Разом з тим, представник позивача зазначала, що ОСОБА_2 є інвалідом 1-ї групи та від сплати держмита у розмірі 170,00грн. звільнена. Також, представником позивача зазначено, що ОСОБА_2 13.05.2015р. отримала закордонний паспорт FC№451761 та 25.07.2016р. вона звернулась до відповідача щодо повернення зайво сплачених коштів за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 325,47грн., однак відповідач відмовив у поверненні зазначених коштів із посиланням на те, що жодних правових підстав для цього не має. На думку законного представника позивача, зазначена відмова є протиправною оскільки нормативний документ МВС України на момент виникнення спірних правовідносин, який би визначав вартість бланку паспорта, відсутній, а відтак, відсутні й підстави вважати такий платіж обовязковим у розумінні п.п.4 п.22 Порядку №152 від 07.05.2014р., оскільки він не встановлений законодавством, а посилання відповідача на те, що ДМС щорічно укладає договори на виготовлення бланків паспорта громадянина України для виїзду за кордон з ДП «Поліграфічний комбінат «Україна» по виготовленню цінних паперів, яким встановлюється вартість такого бланка документа-не є нормативно-правовим актом, носить інформаційний характер, а відтак, не дає підстав вважати вартість бланку паспорту у вказаному розмірі платежем, встановленим законодавством. Разом з тим, представником позивача зазначено, що стягнення за надання адміністративних послуг будь-яких додаткових не передбачених законом платежів або вимагання сплати будь-яких додаткових коштів забороняється. Крім того, у підтвердження своєї правової позиції зі спірного питання, ОСОБА_1 посилається на постанову Верховного Суду України від 17.12.2013р. по справі №21-441а13.
Також, 21.03.2017р. до суду надійшли письмові пояснення законного представника позивача, яка, посилаючись на Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон затвердженого постановою КМУ №152 від 07.05.2014р., зазначила що на момент виникнення спірних правовідносин лише Декретом КМУ від 21.01.1993р. №7-93 встановлювалась конкретна ставка державного мита за оформлення та видачу закордонного паспорту, а саме 170,00грн. та жодних інших обовязкових платежів даними нормативними актами на момент звернення позивача із заявою про оформлення і видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон не було передбачено.
Представник позивача у судовому засіданні підтримала зазначені позовні вимоги та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов, зазначивши, що правовідносини у сфері оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду закордон, що не містить безконтактний електронний носій, регулюються Законами України: від 21.01.1994р. №3857-ХІІ «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України»; від 20.11.2012р. №5492- VI «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»; від 06.09.2012 р. № 5203-УІ «Про адміністративні послуги». Представник відповідача посилаючись на положення вказаних нормативно правових актів зазначає, що замовлення адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон не є обовязковим для громадян України та вказана послуга надається підрозділами ДМС України виключно на підставі відповідного волевиявлення громадян, які бажають отримати паспортний документ для виїзду за кордон та факт звернення до ОСОБА_3 управління ДМС України в Одеській області з метою оформлення паспорта України для виїзду за кордон позивачем не заперечується та підтверджується заявою анкетою ОСОБА_2 від 04.04.2016р. Також, представник відповідача зазначала, що замовник адміністративної послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон сплачує: державне мито (або надає оригінал і копію документа про звільнення від його сплати) -170 грн., плату за надання адміністративної послуги - 87,15грн. та вартість бланка паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактний електронний носій (пункт 27 розділу І «Адміністративні послуги» Переліку № 795, пункт 4 Порядку № 1098), бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактний електронний носій, серії БС № 451761 за ціною 238,32 грн. отримано ГУ ДМС України в Одеській області відповідно до накладної від 13.05.2016 року № 16зп-5608, у звязку з чим адміністративна послуга з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон надана ОСОБА_2 відповідно до законодавства та правові підстави для повернення сплачених нею коштів немає. Разом з тим, представник відповідача зазначала, що оскільки повернення зарахованих до бюджету платежів здійснюють органи Державної казначейської служби України- Головне управління ДМС України в Одеській області не є належним відповідачем у частині позовних вимог про повернення ОСОБА_2 коштів, сплачених ним відповідно до квитанції від 25.03.2016р. № 52672765.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до розпорядження Київської районної адміністрації Виконавчого комітету Одеської міської ради №330 від 11.03.2002р. ОСОБА_1 призначено опікуном її доньки ОСОБА_2, яка з 19.02.2002р. признана судом недієздатною (а.с.12).
ОСОБА_1 звернулась до ОСОБА_3 управління ДМС України в Одеській області із запитом з питань оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2
ОСОБА_3 управління ДМС України в Одеській області від 18.03.2016р. №4/4-8зі повідомлено ОСОБА_1, що у разі звичайного (протягом 20 днів) оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон сплачується:
-Держмито - 170,00грн. (підстава Декрет Кабінету Міністрів від 21.01.1993р. №7-93 «Про Державне мито»);
- Вартість послуг - 87,15грн. (підстава постанова Кабінету Міністрів України від 04.06.2007р. №795 «Про затвердження переліку платних послуг, які надаються підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби і розміру плати за їх надання» );
- Вартість бланку, яка визначається виробником: з електронним носієм (біометричний паспорт) - 304,32грн., без електронного носія - 238,32грн. (підстава-п.4 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. №1098 «Деякі питання надання підрозділами МВС та ДМС платних послуг»).(а.с.7-8)
ОСОБА_2 є інвалідом першої групи з дитинства, що підтверджується довідкою до Акту огляду МСЕК №933850 від 29.12.2011р. (а.с.14)
Як свідчать матеріали справи, 04.04.2016р. до ОСОБА_3 управління ДМС України в Одеській області подано заяву анкету для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру щодо ОСОБА_2, у звязку з оформленням паспорта громадянина України для виїзду за кордон.(а.с.39)
Під час зясування офіційних обставин справи встановлено, що ОСОБА_2 сплачено за надання адміністративних послуг ГУ ДМСУ в Одеській області 87,15 грн. та за бланк (без електронного носія) - 238,22грн., що підтверджується квитанцією про сплату 325,47грн. від 25.03.2016р. №0.0.526727653.1.(а.с.11)
13.05.2016р. ОСОБА_2 видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон №FC451761.(а.с.13)
Законний представник ОСОБА_2 Я В.- ОСОБА_1 звернулась до ГУ ДМС України в Одеській області із заявою про повернення зайво сплачених коштів за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 325,47грн.
ОСОБА_3 управління ДМС України в Одеській області від 05.08.2016р. №8/Р-939 надано відповідь на заяву ОСОБА_1 про повернення зайво сплачених коштів та повідомлено, що адміністративна послуга з оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 здійснена відповідно до законодавства, у звязку з чим правових підстав для повернення сплачених коштів немає.(а.с.9-10)
Згідно зі ст.1, 2 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» від 21.01.1994р. №3857-XII громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом, та в'їхати в Україну. Документами, що дають право громадянину України на виїзд з України і в'їзд в Україну, є, зокрема, паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Статтею 20 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін та продовження строку дії документів справляється державне мито, а за проведення таких дій за кордоном - консульський збір у порядку та розмірах, визначених законодавством. За оформлення, обмін дипломатичного паспорта України, службового паспорта України, посвідчення особи моряка, тимчасового посвідчення громадянина України державне мито (консульський збір) не справляється. Сплата державного мита (консульського збору) підтверджується відповідним документом, що додається до заяви про оформлення і видачу документів, передбачених цим Законом.
Відповідно до ч.1.2 ст. 22 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, за кордоном і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 5,6 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон затвердженого постановою КМУ №152 від 07.05.2014р. встановлено, що оформлення, видача паспорта для виїзду за кордон громадянам (у тому числі отримання відцифрованих відбитків пальців рук) здійснюється територіальними органами або підрозділами ДМС незалежно від місця проживання громадянина у взаємодії з ОСОБА_3 обчислювальним центром Єдиного державного демографічного реєстру та Державним центром персоналізації документів. Внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру здійснюється з використанням відомчої інформаційної системи ДМС, яка ведеться для обліку даних. Для внесення інформації до Реєстру формується заява-анкета.
Пунктами 16,17 Порядку КМУ №152 за оформлення паспорта для виїзду за кордон (у тому числі замість втраченого або викраденого), його обмін справляється плата (за кордоном - консульський збір) у порядку та у розмірах, встановлених законодавством. Документи, що підтверджують здійснення встановлених законодавством платежів (консульського збору), додаються до заяви-анкети.
Разом з тим, ст.15 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» визначено вимоги до оформлення, обміну та видачі паспорта для виїзду за кордон.
Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 р. N 7-93 визначено, що платниками державного мита на території України є фізичні та юридичні особи за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами.
П. 5 ст.2, п.п. «б» ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» встановлено, що державне мито справляється за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або обміну цього паспорта у розмірі 10 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Жодних інших обовязкових платежів, крім сплати державного мита, на момент звернення позивача із заявою про оформлення і видачу паспорта громадянина України за кордон законодавством України не було передбачено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року N1098 затверджено порядок надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг
Пунктом 4 зазначеного Порядку №1098 визначено, що у разі надання послуги, що передбачає видачу бланка або номерного знака, розмір плати за її надання визначається з урахуванням витрат, пов'язаних з придбанням відповідної продукції, у тому числі вартості персоналізації. Обсяг таких витрат визначається МВС.
Разом з тим, відповідний нормативний документ, який би визначив вартість бланку паспорта громадянина України за кордон на час звернення позивача до відповідача був відсутній.
При цьому, лише Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо документів, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус, спрямованих на лібералізацію Європейським Союзом візового режиму для України» №1474-VIII від 14.07.2016р., який набув чинності з 01.10.2016р., було внесено зміни до Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» та було встановлено розмір адміністративного збору за оформлення (у тому числі замість втрачених або викрадених), обмін документів, який включає вартість адміністративної послуги, вартість бланка документа та його персоналізації.
Враховуючи викладене та те, що на час звернення позивача щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон був відсутній відповідний нормативний документ, яким би визначалась вартість бланку паспорта громадянина України за кордон, суд приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо вимоги сплатити за бланк паспорту у розмірі 238,32грн.
Разом з тим, згідно п.2 Порядку надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції та Державної міграційної служби платних послуг - послуги надаються за письмовою заявою фізичних або юридичних осіб із зазначенням їх прізвища, імені, по батькові (найменування), місця реєстрації/проживання (місцезнаходження) та виду послуги, а також за постановою (ухвалою) суду в цивільних та господарських справах (далі - замовники).
Таким чином платні послуги можуть бути надані за заявою особи, тобто за наявності у неї бажання отримати таку послугу. У свою чергу, суд зазначає, що законодавче закріплення переліку платних послуг, що надаються підрозділами МВС та ДМС не означає обовязковість замовлення такої послуги з метою, зокрема, оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Разом з тим, судом встановлено, що законний представник ОСОБА_2, із відповідною заявою про бажання отримання вказаної послуги до міграційної служби не звертався.
Крім того, суд критично ставиться до посилання представника відповідача на заяву анкету для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру від 04.04.2016р. як на згоду отримання послуги, оскільки зазначена заява є обовязковим документом для оформлення паспорта для виїзду за кордон, передбачений Постановою №152, а не відповідною згодою на надання відповідних адміністративних послуг.
Враховуючи викладене та те, що Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито» встановлений розмір державного мита за видачу паспорта громадянина України для виїзду за кордон або обміну цього паспорта у розмірі 10 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що складає 170,00грн., від якого позивач звільнена як інвалід першої групи, суд приходить до висновку про протиправність дій ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо вимоги сплатити кошти у розмірі 87,15грн. за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 238,32грн. за бланк паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактний електронний носій.
Відповідно до положень ст.244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняті за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права та для всіх судів України.
Відповідно до положень ч.4 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду України є обов'язковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Постановою Верховного суду України від 03.12.2013р. по справі №21-416а13 встановлено, що сплата установленого Декретом державного мита покриває вартість витрат, пов'язаних із учиненням відповідачем дій щодо видачі громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон (у тому числі й вартість бланка). Тому служба громадянства не вправі вимагати повторної оплати тих самих дій (послуг) на підставі іншого нормативно-правового акта.
У звязку з викладеним та безпідставністю сплати ОСОБА_2 87,15грн. за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 238,32грн. за бланк паспорту громадянина України для виїзду за кордон, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправною відмови ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо повернення зайво сплачених коштів за видачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 325,47 грн., яка оформлена листом від 05.08.2016р. №8/Р-939.
Щодо позовних вимог про зобовязання ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Одеській області повернути ОСОБА_2 кошти у розмірі 325,47грн., судом встановлено наступне.
Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України
03.09.2013р. №787 встановлено процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії.
Так, п.5 Порядку №787 встановлено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили. Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
З огляду на викладене та приймаючи до уваги встановлення судом факту протиправності дій відповідача, суд вважає, що повернення сплачених позивачем коштів повинна здійснюватись шляхом зобовязання ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Одеській області повернути ОСОБА_2 кошти у розмірі 325,47грн. сплачені за квитанцією від 25.03.2016р. №0.0.526727653.1
Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 158 - 163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправними дії ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Одеській області щодо вимоги сплатити кошти у розмірі 87,15грн. за послуги з оформлення та видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та 238,32грн. за бланк паспорту громадянина України для виїзду за кордон, що не містить безконтактний електронний носій.
Визнати протиправною відмову ОСОБА_3 управління державної міграційної служби України в Одеській області у поверненні зайво сплачених коштів за видачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон у розмірі 325,47 грн., яка оформлена листом від 05.08.2016р. №8/Р-939.
Зобовязати Головне управління державної міграційної служби України в Одеській області повернути ОСОБА_2 кошти у розмірі 325,47грн. сплачені за квитанцією від 25.03.2016р. №0.0.526727653.1.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 04.04.2017р.
Суддя К.О. Танцюра
.
Судове рішення № 65769281, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 04.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 815/589/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: