Постанова № 65769022, 28.02.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 лютого 2017 р. Справа № 814/2623/16

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, до за участю: позивача: ОСОБА_1 представника позивача: ОСОБА_2 представника відповідача: Продун А.А. Центрального відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївський області, провизнання незаконними дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Центрального відділу ДВС про визнання протиправними дій щодо пошкодження майна при здійсненні опису майна, а саме дверей та замків у квартирі АДРЕСА_1, а також відшкодувати на її користь матеріальну шкоду у розмірі 10302,00 гривень.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що 28.11.13 державним виконавцем Центрального відділу ДВС, за її відсутності, було здійснено примусове проникнення до її домоволодіння, під час чого пошкоджено двері та замок. При цьому, вона навіть не є боржником за цим виконавчим провадженням. Внаслідок зазначених дій, їй заподіяна матеріальна шкода у розмірі 10302,00 гривень, що підтверджується відповідними розрахунковими документами.

Відповідач позов не визнав, просив в його задоволені відмовити. Свою позицію обґрунтував тим, що боржник - ОСОБА_4 тривалий час ухилявся від виконання рішення суду, тому державний виконавець звернувся до Центрального районного суду м. Миколаєва та отримав дозвіл на примусове проникнення до житла та здійснив дії щодо виявлення майна боржника.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.02.97 є власником двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_1 проживала в зазначеній квартирі зі своїм чоловіком ОСОБА_4 та матер'ю ОСОБА_5

15.10.12 рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва задоволено позов ОСОБА_6 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення на його користь 750 гривень вартості неналежного виконання за зобов'язанням, 100 гривень немайнової шкоди, а також 214,60 гривень судових витрат.

12.02.13 Центральним районним судом м. Миколаєва видано виконавчий лист №2-2270/11 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_6 заборгованості на загальну суму 1064,60 гривень.

13.05.13 Центральним відділом ДВС за цим виконавчим листом було відкрито виконавче провадження №36132050.

20.09.13 за поданням державного виконавця Центральним районним судом м. Миколаєва надано дозвіл на примусове проникнення до житла ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1, для фактичного виконання судового рішення.

15.11.13 ОСОБА_4 квитанцією №ПН721 через ПАТ «ВіЕйБі Банк» добровільно сплатив частину боргу за виконавчим листом №2-2270/11 від 12.02.13 в сумі 500 гривень.

28.11.13 державний виконавець за відсутністю власника квартира та будь-кого з її мешканців, здійснив примусове проникнення до квартири позивачки за адресою: АДРЕСА_1 після чого здійснив опис та арешт телевізору Samsung LE-B350, якій належав матері ОСОБА_1 - ОСОБА_5

З метою проникнення до житла, державним виконавцем був зламаний замок та розпилені металеві двері у квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1

Вилучений під час примусового проникнення до житла телевізор Samsung LE-B350 було передано державним виконавцем зберігачу - ПП «Нива - В.Ш.».

Після цього, боржником ОСОБА_1 сплачено решту боргу в сумі 564,6 гривень.

20.12.13 виконавче провадження №36132050 закінчено на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з повним фактичним виконанням.

15.01.15 рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва було задоволено позов ОСОБА_5 про виключення майна з опису, визнано її право власності на телевізор та зобов'язано його повернути власнику.

Центральним відділом ДВС повідомлено, що про неможливість повернення телевізору, оскільки він переданий ПП «Нива - В.Ш.».

02.11.15 ПП «Нива - В.Ш.» припинила свою діяльність, а телевізор ОСОБА_5 було втрачено.

Відповідно до ст.6 державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч.6 ст.52 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження.

Вивчивши всі обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач під час звернення стягнення на майно ОСОБА_4 діяв з порушенням законодавства, упереджено, не добросовісно, зловживаючи своїми повноваженнями, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, а також без врахування права особи на участь у прийнятті рішень, тобто всупереч ч.3 ст.2 КАС України.

Відповідно до ст.376 ЦПК України питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.

Право державного виконавця відповідно на примусове проникнення до житла боржника не надає йому повноважень при цьому пошкоджувати майно боржника та третіх осіб.

Станом на 28.11.13 борг ОСОБА_4 за виконавчим провадженням складав всього 564,6 гривень, натомість під час проникнення до житла, державним виконавцем були пошкоджені замок та металеві двері на загальну суму 10302 гривень.

При цьому, пошкоджене державним виконавцем майно на суму 10302 належить навіть не боржнику, а іншій особі - позивачці.

Суд вважає, що сума завданої шкоди під час проведення виконавчих дій по цій справі, державний виконавець міг розрахувати та оцінити завчасно, ще перед тим, як їх вчиняти.

Незважаючи на це, відділ ДВС обрав саме такий спосіб проникнення до житла, навіть за відсутністю його власника, який завдавав значних втрат позивачці - з розпилюванням металевих дверей, що призвело до їх повної непридатності для подальшого використання.

Згідно наданих позивачкою розрахункових документів, вартість знищених державним виконавцем дверей та замку дорівнює 10302 гривень.

Відповідно до ч.2 ст.87 Закону України «Про виконавче провадження» збитки, завдані державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час проведення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, про задоволення позову у повному бсязі.

Судові витрати присудити на користь позивача за рахунок відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Центрального районного відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції щодо пошкодження майна при здійсненні опису майна, а саме дверей та замків у квартирі АДРЕСА_1.

3. Вішкодувати на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України суму матеріальної шкоди у розмірі 10302,00 гривень (десять тисяч триста дві грн.).

4.Присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області судовий збір в сумі 1102,40 гривень (одна тисяча сто дві грн. сорок коп.).

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 03.03.17

Суддя В.В. Біоносенко