Постанова № 65768931, 22.03.2017, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2017 р. Справа № 814/235/17

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Біоносенка В.В., за участю секретаря судового засідання Кононенка Д.Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, доЗаводського відділу Державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, треті особи за участю: представника позивача:ОСОБА_1 представника відповідача: Романчука С.М. представника третьої особи: Носко Д.К.Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м.Миколаєва, провизнання протиправною та скасування постанови від 02.11.2016р. № 47198472, зобов'язання вч нити певні дії, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом, в якому просив (з урахуванням уточнення позовних вимог) :1) визнати протиправною та скасувати постанову Заводського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про арешт майна (коштів) від 02.11.2016 по ВП №47198472; 2) визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №32216732 ввід 04.11.2016 року; 3) визнати протиправним та скасувати запис про обтяження № 17274014 від 04.11.2016 року.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що сума стягнення в межах виконавчого провадження №47198472 довірнює 12329,99 грн., що не перевищує 20 розмірів мінімальної заробіної плати, а тому не може бути звернено стягнення на його єдине житло та земельну ділянку, на якій воно розташоване.

Відповідач проти позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити. Свою позицію обгрунтував тим, що порушень прав позивача не відбулось, оскільки державним виконавцем не вчинялось дій всупереч ч. 7 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" щодо звернення стягнення на єдине житло позивача.

Дослідив матеріали справи, вислухав представників сторін, суд встановив наступне.

В провадженні Заводського відділу ДВС перебуває зведене виконавче провадження № 47198472 з примусового виконання вимоги УПФУ в Заводському районі м. Миколаєва про сплату боргу № Ф-1101/У від 23.05.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в сумі 4572,42 грн. та № Ф-2989/У від 13.09.2013 року на суму 6398,36 грн., всього на суму 12329,99 грн.

02.11.2016 року при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №47198472 по ВП №43804417 державним виконавцем Заводського відділу ДВС винесено постанову про арешт майна боржника - ОСОБА_1.

Згідно наявної в матеріалах справи інформаційної довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі вказаної постанови, 04.11.2016 року державним реєстратором зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна, а саме квартири, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності (1/2 частини) та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в тому числі, виконавець має право накладати арешт на майно боржниката здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням.

За ч. 1, 5, 7 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване таке житло, не здійснюється. У такому разі виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Сума боргу позивача перед ПФУ по зведеному виконавчому провадженню № 47198472 складає 12329,99 грн., що не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, тому у державного виконавця не було законних підстав звертати стягнення на нерухоме майно позивача, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, яка є його єдиним житлом, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Також, вказана квартира є приватною спільною частковою власністю, позивачу належить лише 1/2 частини вказаної квартири, однак в оскаржуваній постанові державним виконавцем не конкретизовано перелік майна, на яке накладено арешт, не визначено його розмір і обсяг, необхідний для виконання виконавчого документа, а накладено арешт на все майно боржника.

Таким чином, суд дійшов висновку про зобов'язання державного виконавця зняти арешт з 1/2 квартири, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, оскіцльки не може звернути стягнення на це майно, та такі дії державного виконавця не призведуть до примусового виконання вимоги ПФУ. Пр цьому, державний виконавець не позбавлений був права вжити інших заходів для примусового виконання за рахунок іншого майна боржника.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови від 02.11.2016 про накладення арешту на майно, суд зазначає, що наведені вище обставини щодо неперевищення суми боргу 20 розмірів мінімальної заробітної плати, не є підставою для зняття арешту з усього майна, а лише щодо звернення стягнення на єдине житло боржника, а в такому разі, що прямо передбачено ч. 7 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Згідно зі ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Позов задовольнити частково.

Разом з цим, ухвалою суду від 28.02.17 року по справі № 814/235/17 позивачу відстрочено сплату судового збору, однак враховуючи скрутне матеріальне становище позивача, а також обгрунтованість позовних вимог, суд вважає за необхідне звільнити йогоо від сплати судового збору відповідно до ст.88 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Заводський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області зняти арешт з 1/2 квартири ОСОБА_1, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, накладений на підставі Постанови про арешт майна (коштів) боржника від 02.11.2016 року по виконавчому провадженню № 43804417.

3. Зобов'язати Заводський відділ Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області направити інформацію державному реєстратору щодо видалення відомостей про накладення арешту на майно ОСОБА_1 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

4. В решті позовних вимог відмовити.

5. Апеляційна скарга на цю постанову може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання у повному обсязі.

Суддя В. В. Біоносенко

Відповідно до ч.3 ст.160 КАС України постанова складена у повному обсязі 27.03.17

Суддя В.В. Біоносенко