Постанова № 65768893, 28.03.2017, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 року № 813/1400/16

о 16 год. 24 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/1400/16 за адміністративним

позовом Державного підприємства «Львівський бронетанковий завод», представник -Крукеницька Т.М.до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, представник - Квасниця Н.Б.про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство «Львівський бронетанковий завод» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач не згідний із висновками відповідача викладеними в акті перевірки про те, що позивачем до перевірки не надано первинних документів, що підтверджують реальність виконання операцій з контрагентами позивача, а саме: транспортування товару, його прийняття за кількістю та якістю, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, сертифікатів якості, тощо, що на думку відповідача свідчить про нереальність таких господарських операцій.

Відповідачем безпідставно не взято до уваги те, що операції, за якими виписані податкові накладні, мають безсумнівно товарний характер, та підтверджуються в тому числі актом надходження продукції на підприємство та її подальше використання в господарській діяльності підприємства. Доказом чого є видаткові накладні з відмітками про вхідний контроль продукції, здійснений відділом технічного контролю позивача, та відмітками про оприбуткування продукції на склади для подальшого зберігання та використання в господарській діяльності, а також подальшим внутрішнім обліком на підприємстві.

Позивач незгідний із висновками відповідача щодо відсутності у позивача доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей - товарно-транспортних накладних на поставку товарів, оскільки такі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства. Факт наявності (відсутності) вказаного документу не має значення для формування позивачем податкового кредиту. Задекларовані суми бюджетного відшкодування ПДВ були сформовані на підставі операцій з придбання товарів (а не надання транспортних послуг).

Відсутність у позивача актів приймання товарів по кількості і якості не є доказом нереальності господарської операції, оскільки такі на думку позивача підтверджуються іншими достатніми доказами, які свідчать про товарність таких операцій (копії договорів, видаткові накладні, картки складського обліку товарів). Податковим органом не проводилась інвентаризація товарно-матеріальних цінностей, факт отримання товарно-матеріальних цінностей (продукції) також підтверджується, видатковими накладними з відмітками про вхідний контроль продукції, здійснений відділом технічного контролю підприємства, та відмітками про оприбуткування продукції на склади для подальшого зберігання та використання в господарській діяльності.

Підставою для позбавлення позивача податкового кредиту були не результати дослідження податковим органом реальності господарських операцій ДП «Львівський БТЗ» зі своїми контрагентами. Відсутність актів приймання товарів не може вплинути на правомірність формування позивачем податкового кредиту. Адже акт не є тим первинним документом на підставі якого підприємство формує податковий кредит, у будь-якому випадку відсутність таких актів може мати вплив лише на правовідносини сторін договору.

В акті перевірки позивача, податковим органом не заперечується наявність податкових накладних по взаємовідносинах з описаними в акті контрагентами, на підставі яких сформований податковий кредит відповідного періоду. Зазначені податкові накладні враховані при подачі податкових декларацій за відповідний період.

З огляду на вищевказане, ДП «Львівський бронетанковий завод» вважає протиправними висновки відповідача викладені в акті перевірки №1294/13-50-22-02- 5602 від 16.11.2015 року відповідно є протиправними і підлягають скасуванню податкові повідомлення-рішення відповідача від 02.12.2015 року за №0001782201, №0001792201, №0001772201.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові докази та пояснення, просила суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченнях, відповідач просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав, що спірні рішення є правомірним, оскільки перевіркою позивача правомірно встановлено порушення ним вимог:

1. Підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 14, ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п.187.1. ст. 187, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.5., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.10. ст. 201 ПК України, в результаті чого за період з липня 2014 року по червень 2015 року позивачем занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, всього на 5435892 грн.

2. Підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 14, ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.5., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.10. ст. 201 ПК України, в результаті чого за період з липня 2014 року по червень 2015 року завищено суму податку на додану вартість, що підлягає (підлягав) бюджетному відшкодуванню, всього на 1049469 грн.

3. Підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 14, ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п.187.1. ст. 187, п. 198.1., п. 198.2, п. 198.3., п. 198.5., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.10. ст. 201 ПК України, в результаті чого за період з липня 2014 року по червень 2015 року завищено від'ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.24 декларації) за червень 2015 року на суму 1422731 грн.

4. Підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 14, ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п. 187.1. ст. 187, п. 198.1., п. 198.2., п.198.3., п. 198.5., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1, п. 201.10. ст. 201 ПК України, в результаті чого за період з липня 2014 року по червень 2015 року завищено непогашене від'ємне значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (ряд.31 декларації) за червень 2015 року на суму 210348 грн.

Перевіркою встановлено відсутність фактичного придбання ремонтних робіт від ПП «Пацифік-2», отримання безпідставної податкової вигоди, що полягає в заниженні податку на додану вартість, а отже виключає господарський характер понесених витрат, що призвело до вказаних порушень ПК України.

Перевіркою також встановлено, що у позивача відсутні оформлені належним чином підтверджуючі первинні документи, а саме документи, що підтверджують транспортування товарів від постачальників, сертифікати відповідності. Надані до перевірки позивачем податкові накладні, видаткові накладні не можуть слугувати належними первинними документами щодо підтвердження факту придбання ТМЦ для господарській діяльності, з огляду на той факт, що не підтверджено придбання ТМЦ у ТОВ «Інвест-Авто 2007», ТОВ «Дізал», ПП «Технопром», ТОВ «ДІВІТІС», ТОВ «Радіо-електронні компоненти і апаратура» (ТОВ «РЕКОМА»), ТОВ «ВП «Спецкабель», ТОВ «Промелектроніка», ПП «Науково-виробнича консалтингова фірма ЕНЕРГОРЕСУРС».

Отже, проведеною перевіркою встановлено, що господарські операції, які відображені ДП «Львівський бронетанковий завод» із зазначеними контрагентами в досліджуваних документах, не мають достатньої доказовості фактичного здійснення. Як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування витрат та податкового кредиту. При перевірці підприємством не доведена реальність операцій.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення підтримала, надала суду додаткові пояснення та докази, просила суд в задоволені позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

16.11.2015 року відповідачем проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2014 року по 01.07.2015 року. За наслідками вказаної перевірки складено акт за №1294/13-50-22-02-07985602.

02.12.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001772201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 8153838,00 грн., в т.ч. 5435892,00 грн. за основним платежем та 2717946,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

02.12.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001782201, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість всього 1049469,00 грн. та застосовано 524735,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

02.12.2015 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення за №0001792201, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість всього 1633079,00 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» із змінами і доповненнями в редакції на час спірних правовідносин, ПК України із змінами і доповненнями в редакції на час спірних правовідносин, КАС України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно ст. 185 цього ж Кодексу, а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно п. 187.1. ст. 187 цього ж Кодексу, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Згідно п. 188.1. ст. 188 цього ж Кодексу, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Згідно п. 198.1. ст. 198 цього ж Кодексу, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно п. 198.2. ст. 198 цього ж Кодексу, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.5. ст. 198 цього ж Кодексу, платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1. ст. 201 цього ж Кодексу, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно п. 201.10. ст. 201 цього ж Кодексу, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна / розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі якщо реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена в порядку, визначеному в пункті 201.16 цієї статті, реєстрація таких податкових накладних / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у підпункті 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 цієї статті перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 цієї статті.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200 1.3 статті 200 1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов'язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової декларації та даних Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Протягом 90 календарних днів з дня надходження такої заяви із скаргою з урахуванням вимог, встановлених підпунктом 78.1.9 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний провести документальну перевірку зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог, надано суду копії:

- договору поставки від 06.02.2012 року підписаного позивачем, як покупцем з ПП «Технопром», як постачальником, предметом якого є, що постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність товар, номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість, розмір партії, ціна за одиницю, сумарна вартість партії, якого передбачаються в Специфікаціях або рахунках-фактури;

- договору поставки №16-13 від 25.02.2013 року підписаного позивачем, як покупцем з ТОВ «ВП «Спецкабель», як постачальником, предметом якого є, що постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність товар, номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість, розмір партії, ціна за одиницю, сумарна вартість партії, якого передбачаються в Специфікаціях або рахунках-фактури;

- договору №59 від 06.02.2012 року підписаного позивачем, як покупцем з ТОВ «Радіо-електронні компоненти і апаратура», як постачальником, предметом якого є, що постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність товар, номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість, розмір партії, ціна за одиницю, сумарна вартість партії, якого передбачаються в Специфікаціях або рахунках-фактури;

- договору постачання від 17.04.2015 року підписаного позивачем, як покупцем з ТОВ «Дівітіс», як постачальником, предметом якого є, що постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність товар, номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість, розмір партії, ціна за одиницю, сумарна вартість партії, якого передбачаються в Специфікаціях або рахунках-фактури;

- договору поставки за № 371 від 19.04.2012 року підписаного, позивачем як покупцем з ТОВ «Інвест-Авто 2007», як постачальником, предметом якого є, що постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність товар, номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість, розмір партії, ціна за одиницю, сумарна вартість партії, якого передбачаються в Специфікаціях або рахунках-фактури;

- договору поставки за №23/02/15 від 23.02.2015 року підписаного позивачем, як замовником з ПП «Пацифік-2», як виконавцем, предметом якого є, що виконавець приймає на себе роботи по капітальному ремонту двигунів УТД-20 згідно специфікації. Найменування, кількість, вартість продукції визначаються у Специфікації;

- договору за № 100 від 05.06.2014 року підписаного, позивачем, як покупцем з ПП «Пацифік-2», як постачальником, предметом якого є, що постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність товар, номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість, розмір партії, ціна за одиницю, сумарна вартість партії, якого передбачаються в Специфікаціях або рахунках-фактури;

- договору за № 355 від 10.12.2014 року підписаного, позивачем, як покупцем з ПП «Пацифік-2», як постачальником, предметом якого є, що постачальник зобов'язується систематично постачати та передавати у власність товар, номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість, розмір партії, ціна за одиницю, сумарна вартість партії, якого передбачаються в Специфікаціях або рахунках-фактури;

- податкових накладних;

- видаткових накладних;

- платіжних доручень;

- специфікації до договору;

- акти здачі-прийняття робіт;

- витягу з єдиного реєстру податкових накладних;

- карток складського обліку.

Будь яких інших належних та допустимих доказів реальності здійснення спірних господарських операцій позивачем, суду не надано. Докази надані позивачем судом не враховуються, такі жодним чином не підтверджують реальність спірних господарських операцій, оскільки:

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Щодо вищевказаних договорів, суд зазначає, що в таких не узгоджені номенклатура, назва, асортимент, загальна кількість, розмір партії, ціна за одиницю, сумарна вартість партії товару тощо. Щодо цих же договорів, копії яких є у справі, суд зазначає про те, що будь-який договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Досягнення згоди з істотних умов договору жодним чином не обмежує волі сторін в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Безпредметні, на думку суду, договори з недолугими зобов'язаннями сторін, які мають удавані наслідки лише для самих сторін таких договорів, жодним чином не підтверджують реальність здійснення господарських операцій, оскільки такі підписуються сторонами з метою одержання податкової вигоди та не мають правових наслідків для платника податків, і за своєю суттю не узгоджуються із конституційним принципом, відповідно до якого кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Щодо - податкових накладних, копії яких є у справі, суд зазначає, що такі по номенклатурі товарів/послуг продавця не узгоджуються із вказаними вище договорами. По видаткових накладних також номенклатура товарів/послуг продавця не узгоджуються із вказаними вище договорами, крім цього у видаткових накладних копії яких є справі, зі сторони позивача є лише підпис особи, без будь-яких інших даних особи підписанта та її повноважень. Щодо платіжних доручень, копії яких є у справі, суд зазначає, що в призначені платежу вказані рахунки за окремі комплектуючі/запчастини, які не узгоджуються із номенклатурою вказаною у видаткових та податкових накладних. Щодо - специфікацій до вищевказаних договорів, копії яких є у справі, суд зазначає, що в них не зазначені найменування виробів (тип, марка, модель, заводський номер), номенклатурний вид послуг із зазначенням кодів чи номерів регламентних робіт.

Інформація зазначена в картках складського обліку із врахуванням казаних недоліків, також не підтверджує облік тмц отриманих саме від вищевказаних контрагентів позивача.

Судом не враховуються вищевказані докази надані позивачем в обґрунтування позовних вимог, оскільки такі не містять всіх обов'язкових реквізитів та в сукупності не підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій. Епізодичні первині документи, як підтвердження здійснення позивачем господарських операцій судом також не враховуються, так як реальність господарської операції має бути підтверджена певними доказами (документами) послідовність та порядок складання яких визначено законодавством. Лише за наявності всіх необхідних для певної господарської операції документів, алгоритм яких визначений законом та погоджений сторонами, судом може бути надана оцінка їх належності, допустимості, достовірності кожного доказу зокрема, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності щодо реальності господарської операції.

Докази надані позивачем жодним чином не підтверджують факти реальності господарських операцій, по яких податковим органом правомірно встановлено порушення податкового законодавства.

Відображенню у податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений на первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування інших підприємств. Тому господарська операція, яка фактично не відбулась, не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

Лише факт декларування позивачем вказаних правовідносин без реального здійснення господарських операцій не може бути підставою для визнання протиправним і скасування спірного податкового повідомлення-рішення.

Внаслідок відсутності у позивача належних та допустимих доказів реальності сумнівних господарських операцій відповідачем правомірно встановлено факт нереальності їх вчинення та як наслідок юридичну дефектність згаданих первинних документів.

Відповідно спірні операції позивача не підтверджені належним чином складеними первинними документами, які є підставою для формування податкового обліку позивача. Будь-яких інших доказів руху активів у процесі здійснення господарської операції та дійсному економічному змісту і ділової мети позивач суду не надав.

З цих же підстав судом враховуються заперечення відповідача про порушення позивачем норм податкового законодавства зазначеного у висновках акту перевірки позивача та правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.

На думку суду, відповідачем при перевірці позивача правомірно встановлено, що згідно даних головних книг за період 01.07.2014 - 30.06.2015, карток та оборотно-сальдових відомостей по рахунку 26 «Готова продукція» в розрізі замовлень (номенклатури виготовленої продукції та послуг), 23 «Виробництво», помісячних даних обліку випуску продукції, розшифровок виробничої собівартості готової продукції та послуг, накладних на реалізацію готової продукції та актів приймання наданих послуг (актів приймання-передавання виробів), договорів, встановлено реалізацію ДП «Львівський бронетанковий завод» ремонтних робіт та готової продукції (роздавальна коробка Бтр-3е.18.010сб) нижче виробничої собівартості на загальну суму 17150039,00 грн.

З метою ведення окремого бухгалтерського обліку підприємством відкриваються замовлення в розрізі договорів, відповідні витрати відображаються в розрізі замовлень. В результаті аналізу наступних замовлень: №303 (Договір від 08.12.14 №294/14/105 на здійснення військового ремонту БМП - 1, укладений з МОУ), №292 (Договір від 03.07.14 №294/14/12 на здійснення військового ремонту БРЕМ -1, укладений з МОУ), №4160 (Договір від 25.09.13 №205, від 28.01.14 №28/1/14) на виробництво роздавальної коробки БТР-3е.18.010сб, укладений з ДП «Київський БТЗ») встановлено, що замовником виступає Міністерство оборони України та ДП «Київський БТЗ».

Законом України «Про державне оборонне замовлення» (із змінами внесеними Постановою КМУ від 27.04.11 №464, надалі - Закон №464-XIV) визначено загальні правові засади планування і формування державного оборонного замовлення та врегульовано особливості відносин, пов'язаних з визначенням та здійсненням процедур закупівлі продукції, виконанням робіт та наданням послуг оборонного призначення (продукція, роботи і послуги).

Статтею 9 цього ж Закону встановлено, що виконання оборонного замовлення здійснюється відповідно до державного контракту.

Укладення державних контрактів з оборонного замовлення здійснюється державними замовниками з урахуванням затверджених основних показників оборонного замовлення шляхом визначення на конкурентних засадах виконавців серед суб'єктів господарської діяльності, якщо інше не передбачено цим же Законом.

Згідно ст. 11 цього ж Закону, контроль за якістю продукції, робіт і послуг на всіх етапах розроблення, виробництва, модернізації, утилізації та ремонту, за цільовим використанням коштів, перевірка і узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються державними замовниками.

Інструкція про порядок організації і супроводження ремонту озброєння та військової техніки Збройних Сил України, визначає загальний порядок організації та супроводження ремонту озброєння та військової техніки (далі - ОВТ) Збройних Сил України за договорами (державними контрактами) з ремонту озброєння та військової техніки, оплата яких здійснюється централізовано (далі - ремонт ОВТ).

Підпунктом 7.1 пункту 7 цієї ж Інструкції, у разі визначення виконавця робіт (послуг) з ремонту ОВТ без застосування конкурентних процедур розрахунки щодо встановлення ціни (розрахунково-калькуляційні матеріали: калькуляція собівартості такої продукції, розшифровки з обґрунтуваннями витрат за кожною статтею калькуляції (далі - РКМ)) до проектів договорів перевіряються військовими представництвами Міністерства оборони України та погоджуються із Департаментом внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України.

Виконані ремонтні роботи (готова продукція) ДП «Львівський бронетанковий завод» не підлягають державному регулюванню у відповідності до Постанови Кабінету Міністрів від 27.04.11 №464, а є державним замовленням, кошторис якого передбачає прибуток.

Понесені витрати (в т.ч. співпраця з ризиковими контрагентами) збільшують виробничу собівартість та, відповідно, впливають на визначення бази оподаткування з ПДВ при здійсненні операцій постачання товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищевикладене, ДП «Львівський бронетанковий завод» за рахунок поставки ремонтних робіт та готової продукції (роздавальна коробка Бтр-3е.18.010сб) нижче виробничої собівартості на порушення ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п.187.1. ст. 187 ПК України занижено базу оподаткування податком на додану вартість всього в сумі 17150039,0 грн., (в розрізі періодів вказаних в акті), що призвело до заниження податкового зобов'язання з ПДВ всього в сумі 3430008,0 грн., (в розрізі періодів вказаних в акті перевірки).

В акті перевірки зазначено, що ДП «Львівський бронетанковий завод» в період з 01.07.2014 по 01.07.2015 відображено проведення взаєморозрахунків з:

- ПП «Пацифік-2» відповідно до Договорів на поставку ТМЦ від 05.06.2014 №100, від 10.12.2014 №355, та Договору від 23.02.2015 №23/02/15 на виконання робіт по капітальному ремонту, ДП «Львівський бронетанковий завод» включено до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 338755,0 гривень.

Перевіркою встановлено, що в податковому обліку ДП «Львівський бронетанковий завод» до складу податкового кредиту, включено ПДВ згідно з податковими накладними, виписаними ПП «Пацифік-2»:

- по Договору від 05.06.14 №100 на загальну суму 759313,0 гривень. Документи, що підтверджують транспортування товару, до перевірки не надано. Технічну та технологічну документацію на поставлені комплектуючі матеріали, запчастини та агрегати (свідоцтва, якісні посвідчення, сертифікати відповідності, технічні паспорти, інші документи, які підтверджують походження поставлених ТМЦ, тощо) до перевірки не надано. В наданих до перевірки ДП «Львівський бронетанковий завод» видаткових накладних на поставку ТМЦ, виписаних ПП «Пацифік-2», відсутні обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи: місце складання, посада, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу. Крім того, у видаткових накладних № РН-000002 від 15.08.2014, № РН-000003 від 22.08.2014, № РН-000004 від 26.08.2014, № РН-000005 від 30.09.2014 не розшифровано підпис отримувача ТМЦ та не зазначено реквізити довіреностей. До перевірки не надано документи, що засвідчують якість та походження товару, комплекту перевізних документів залізничним чи автомобільним транспортом та інші документи, що свідчать про транспортування ТМЦ від вищевказаного підприємства на склад ДП «Львівський бронетанковий завод», договори на завантаження та доставку вказаних ТМЦ іншими суб'єктами господарювання. На підтвердження виконання перевезення товарів, придбаних ДП «Львівський бронетанковий завод» у ПП «Пацифік-2», до перевірки надано лише один виписаний ДП «Львівський бронетанковий завод» подорожній лист вантажного автомобіля від 16.12.2014 №292107 (КАМАЗ 53212 дн НОМЕР_1, п-п НОМЕР_2 , водій - ОСОБА_1.) на перевезення майна по маршруту Львів по місту - Івано-Франківськ - Ченжів - Львів. В даному подорожньому листі у відповідних графах не зазначено найменування вантажу, кількість поїздок з вантажем, кількість перевезених тонн, на звороті даного подорожнього листа в графі «Номери прикладених товарно-транспортних накладних і талонів замовника» не зазначено номерів накладних на поставку ТМЦ, відсутній підпис та відтиск печатки вантажовідправника (постачальника). Крім цього, в подорожньому листі відсутні відомості щодо адреси складів де проведено відвантаження товару, відсутні ТТН. Крім цього, доставка товару ДП «Львівський бронетанковий завод» від ПП «Пацифік-2» власним транспортом суперечить п. 4.2 Договору від 05.06.2014 №100, згідно з яким «місце поставки Товару» - склад Покупця. ДП «Львівський бронетанковий завод» до перевірки не надано належним чином оформлених первинних документів, щодо підтвердження реальності виконання операцій з ПП «Пацифік-2», якими опосередковувався рух товару, а саме: транспортування товару, його прийняття за кількістю та якістю, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, сертифікати якості, сертифікати відповідності, технічні паспорти, тощо.

Крім цього, перевіркою встановлено, що ДП «Львівський бронетанковий завод» безпідставно включено до складу податкового кредиту за грудень 2014 року ПДВ у сумі 94653,0 грн. згідно з податковою накладною від 16.12.2014 №2, в т. ч. ПДВ в сумі 87885,0 грн. (за товар ввезений на митну територію України - миюча машина KERMAD K-5 (код УКТ ЗЕД 8424890000) та піскоструйна машина ADL VAQUA (код УКТ ЗЕД 8424309090). Податкова накладна, включена до податкового кредиту без врахування вимог ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки в графі 4 податкової накладної не зазначено код товару згідно з УКТ ЗЕД. Товар, ввезений на митну територію України - миюча машина KERMAD K-5 (код УКТ ЗЕД 8424890000) та піскоструйна машина ADL VAQUA (код УКТ ЗЕД 8424309090) були імпортовані ПП «Пацифік-2» з Чехії у лютому та липні 2014 року (акт перевірки ПП «Пацифік-2» від 03.09.2015 №669/2200/30491450/1, в якому зазначено: «Відповідно до ПРОТОКОЛУ огляду документів від 03 квітня 2015 року, старший слідчий з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Івано-Франківській області старший лейтенант податкової міліції Дутчак Т.Г. у відповідності до матеріалів кримінального провадження №32015090000000005, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.02.2015, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України у службовому кабінеті слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС в Івано-Франківській області, що за адресою: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, відповідно до статтей 104, 105, 106, 237, 223 КПК України здійснив огляд документів, що отримано із Івано-Франківської митниці ДФС, інформації, яка знаходиться у протоколі огляду ТМЦ, що розташовані на територій ДП «ЛБТЗ» та поставлені останньому ПП «Пацифік-2», а також інформації, що міститься у протоколі огляду адміністративно-виробничих приміщень ПП «Пацифік-2» від 25.02.2015, на предмет встановлення індивідуальних ознак товарно-матеріальних цінностей, імпортованих службовими особами ПП «Пацифік-2» із ТМЦ які виявлено на території ДП «Львівський бронетанковий завод» в ході проведення огляду.

В ході проведеного аналізу вказаних документів відповідачем встановлено наступне.

У лютому 2014 році службові особи «Пацифік-2», згідно з вантажно-митною декларацією від 12.02.2014 ввезли на територію України миючу машину KERMAD K-5, виробник - ELLINGHOVEN GmbH та із іншими написами - 47918 Tonisvorst; letefod 02151/799280 із країни Чехія вартістю 980 Євро.

Крім цього, в липні 2014 службові особи «Пацифік-2», згідно з вантажно-митною декларацією від 21.07.2014 ввезли на територію України піскоструйну машину ADL із написами: WET BLAST PROCESSING UNIT; DESIGNED AND MANUFACTURED BY; ABRASIVE DEVELOPMENTS LIMITED; PHONE 056422231/8 із країни Чехія вартістю 3646.30 Євро.

Також згідно з оглядом миючої машини KERMAD K-5 та піскоструйної машини ADL, які було поставлено у грудні 2014 року ПП «Пацифік-2» на ДП «Львівський бронетанковий завод», які нібито були придбані ПП «Пацифік-2» у ТОВ «Будзахід», а ті в свою чергу у ТОВ «Еко-Сервіс», співпадають із ознаками (назва, модель, номер) миючої машини KERMAD K-5 та піскоструйної машини ADL, які були імпортовані службовими особами ПП «Пацифік-2» у 2014 році із Чехії.

Проведеним 25.02.2015 оглядом адміністративно-виробничих приміщень ПП «Пацифік-2», що за адресою: вул. Б.Хмельницького, 10 А, с. Майдан, Тисменицький р-н, Івано-Франківська область, миючої машини KERMAD K-5 та піскоструйної машини ADL на території даних приміщень не виявлено.

Отже, в податковій накладній від 16.12.14 №2, отриманій ДП «Львівський бронетанковий завод» у ПП «Пацифік-2», в частині ПДВ в сумі 87885,0 грн. (за товар ввезений на митну територію України - миюча машина KERMAD K-5 (код УКТ ЗЕД 8424890000) та піскоструйна машина ADL VAQUA (код УКТ ЗЕД 8424309090)) не вказано коду товару згідно з УКТ ЗЕД, однак ДП «Львівський бронетанковий завод» до податкової декларації не подано заяви із скаргою на такого постачальника, відповідно до вимог абзацу 11 пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, враховуючи, що це є імпортний товар Відповідно до пункту 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, як, зокрема, код товару згідно з УКТ ЗЕД. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджені наказом Міністерства фінансів України 22.09.14 №957, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.10.14 №1235/26012. Відповідно до п. п. 15.3 п. Порядку №957 до графи 4 податкової накладної вносяться дані щодо коду товару згідно з УКТ ЗЕД. Графа 4 заповнюється у разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, на всіх етапах постачання таких товарів. Код товару згідно з УКТ ЗЕД зазначається суцільним порядком без будь-яких розділових знаків (пробілів, крапок тощо).;

- по Договору від 10.12.14 №355 на загальну суму 2447168,0 грн., в т. ч. за грудень 2014 року в сумі 1831933,0 грн., за березень 2015 року в сумі 168000,0 грн., за квітень 2015 року в сумі 234235,0 грн., за червень 2015 року в сумі 213000,0 гривень. Перевіркою встановлено, що в податковому обліку ДП «Львівський бронетанковий завод» до складу податкового кредиту (р.10.1) Декларації з ПДВ, включено ПДВ згідно податкових накладних, виписаних ПП «Пацифік-2» на загальну суму 2447168,0 гривень. (Слід зазначити, що попередньою перевіркою ДП «Львівський бронетанковий завод», з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ «Укрніхром» за липень 2014 року, ПП «Технопром» за грудень 2014 року та лютий 2015 року, ТОВ «Максимум Юкрейн» за грудень 2014 року та січень 2015 року, ТОВ «Ен Сі Інжиніринг», ТОВ «Варітек» за лютий 2015 року, ПП «Пацифік-2» за березень 2015 року, ТОВ «ВП Патріот», ТОВ «Дівітіс», ТОВ «ТК Експресмаркетинг», ТОВ «Агроавтозапчастини» за квітень 2015 року», встановлено завищення податкового кредиту, в т.ч. при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Пацифік-2» за березень 2015 року на суму 168000,0 гривень.

В наданих ДП «Львівський бронетанковий завод» до перевірки видаткових накладних на поставку ТМЦ, виписаних ПП «Пацифік-2», відсутні обов'язкові реквізити, які повинні мати первинні документи: місце складання, посада, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документу.

ДП «Львівський бронетанковий завод» до перевірки не надано належним чином оформлених первинних документів, щодо підтвердження реальності виконання операцій з ПП «Пацифік-2», якими опосередковувався рух товару, а саме: транспортування товару, його прийняття за кількістю та якістю, виконання вантажно-розвантажувальних робіт. Не представлення для перевірки відповідних документів свідчить про ненадходження вищеперелічених ТМЦ від ПП «Пацифік-2», та відповідно про відсутність фактичного отримання ДП «Львівський бронетанковий завод», від даного суб'єкта господарювання, ТМЦ вказаних в накладних.

Отже, в ході перевірки не підтверджено наявність поставок від ПП «Пацифік-2», тобто не підтверджено фактичне здійснення господарської операції, тому надані до перевірки документи не мають силу первинних документів. Так як не підтверджено фактичний рух активів у процесі здійснення господарської операції, перевіркою встановлено факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Враховуючи вищезазначене, взаємовідносини ДП «Львівський бронетанковий завод» з ПП «Пацифік-2», які відображені в документах наданих до перевірки, не мають достатньої доказовості фактичного здійснення господарських операцій, як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на податкову вигоду, що вплинуло на розмір сплачених ним податків до бюджету. Перевіркою не підтверджено реальність здійснення господарських відносин ДП «Львівський бронетанковий завод» з ПП «Пацифік-2». Перевіркою встановлено факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку - учасників відповідної операції .

Таким чином, перевіркою встановлено відсутність фактичного придбання товару від ПП «Пацифік-2», а відображення господарських операції без мети настання реальних наслідків, отримання безпідставної податкової вигоди, що полягає в заниженні податку на додану вартість, а отже виключає господарський характер понесених витрат, внаслідок чого в порушення п.198.1, п.198.3., п.198.5., п.198.6. ст.198., п.201.1., п.201.10. ст. 201 ПК України ДП «Львівський бронетанковий завод» завищено податковий кредит на загальну суму 3038481,0 грн., в т. ч. за серпень 2014 року на 207675,0 грн., за грудень 2014 року на 2382486,0 грн., за квітень 2015 року на 235320,0 грн., червень 2015 року на 213000,0 гривень.;

- по Договору виконання робіт від 23.02.15 №23/02/15 на загальну суму 423370,05 грн., в т. ч. ПДВ 70551,69 гривень. Згідно з п. 1 Договору ДП «Львівський бронетанковий завод» (Замовник) доручає, а ПП «Пацифік-2» (Виконавець) приймає на себе зобов'язання виконувати роботи по капітальному ремонту двигунів УТД-20 (надалі - Продукція), згідно з Специфікацією до договору (додаток №1, яка становить невід'ємну його частину). Ремонт продукції проводиться на виробничих потужностях Виконавця з ремонтного фонду Замовника. (п. 4.1 Договору). Передача Виконавцю продукції для проведення ремонту здійснюється за адресою: 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73 на підставі акту приймання - передавання продукції, або накладної, що підписується обома Сторонами. (п. 4.2 Договору). Перевезення продукції до місця розвантаження здійснюється за рахунок Замовника. (п. 4.3 Договору). Передача Виконавцем Замовнику відремонтованої продукції здійснюється за адресою: 79031, м. Львів, вул. Стрийська, 73. Перевезення проводиться транспортом Замовника. (п. 5.2 Договору). Крім цього, ДП «Львівський бронетанковий завод» укладено з ПП «Пацифік-2» Додаткову угоду №1 від 15.04.2015 до договору від 23.02.2015 №23/02/15, Додаткову угоду №2 до Договору на виконання робіт №23/02/15 від 23.02.2015 року. На виконання умов даного договору до перевірки надано видаткові накладні на передачу ПП «Пацифік-2» двигунів УТД-20, акти приймання-передавання відремонтованої продукції, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), та податкові накладні (перелік наведено в таблиці на стор. 100-101 акту перевірки). Податок на додану вартість, згідно отриманих від ПП «Пацифік-2» податкових накладних, відображено ДП «Львівський бронетанковий завод» у реєстрах отриманих та виданих податкових накладних, та включено до податкового кредиту в (р.10.1) Декларації з ПДВ за квітень 2015 року в сумі 338755,0 гривень. Відповідно до картки рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ПП «Пацифік-2» за період з 01.07.2014 по 01.07.2015 відображено придбання ремонтних робіт по Договору від 23 лютого 2015 року №23/02/15 на суму 2007528,83 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 334587,86 гривень. Розрахунки за ремонтні роботи згідно з Договором від 23.02.2015 №23/02/15 проведені шляхом перерахування коштів на суму 2032529,18 гривень. Перевіркою встановлено, що відповідно до видаткової накладної від 23.01.2015 №8 ДП «Львівський бронетанковий завод» передано для проведення капітального ремонту ПП «Пацифік-2» 5 двигунів УТД-20 (№№Э03ИТ7246, Э03ИТ7248, Э05НТ7439, Р03КТ0679, Д09КТ3708) в якості давальницької сировини. Передача вищенаведених двигунів здійснена ще до укладання договору від 23.02.2015 №23/02/15.

ДП «Львівський бронетанковий завод» до перевірки, крім актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) із зазначенням інформації тільки про те, що капітальний ремонт двигунів УТД-20 (кат.ІІ) було виконано, ніяких підтверджуючих документів суті та реального виконання ремонтних робіт надано не було.

В актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не розшифровано які саме роботи проводились при здійсненні капітального ремонту (демонтаж, розбирання, чищення і миття деталей двигуна, огляд деталей на предмет пошкодження та/або зносу, дефект деталей і вузлів, ремонт головки блоку циліндрів, здійснення ремонтних робіт з відновлення блоку циліндрів, ремонт колінчастого валу, складання двигуна, тощо).

Надані ДП «Львівський бронетанковий завод» акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) не відкривають суті отриманих робіт, їх об'єм та реальну вартість.

Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено відсутність фактичного придбання ремонтних робіт від ПП «Пацифік-2», отримання безпідставної податкової вигоди, що полягає в заниженні податку на додану вартість, а отже виключає господарський характер понесених витрат, що призвело до порушення п.198.1, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого ДП «Львівський бронетанковий завод» завищено податковий кредит за квітень 2015 року на суму 338755,0 гривень.

Крім цього, в акті від 16.11.15 №1294/13-50-22-02-07985602 зазначено, що ДП «Львівський бронетанковий завод» в порушення п.198.1., п.198.3., п.198.5., 198.6. ст.198, п. 201.1., п.201.10. ст. 201 ПК України неправомірно сформовано податковий кредит з ПДВ за період з 01.07.14 по 01.07.15 на загальну суму 1311196,0 грн. по взаєморозрахунках з: ТОВ «Інвест-Авто 2007» за січень 2015 року на 210348,0 грн., ТОВ «Дізал» за лютий 2015 року на 1800,0 грн., ПП «Технопром» на загальну суму 973685,0грн. (вересень 2014 року на 32477,0грн., грудень 2014 року на 40431,0грн., березень 2015 року на 332266 грн., травень 2015 року на 525951,0 грн., червень 2015 року на 42560,0 грн.), ТОВ «ДІВІТІС» за травень 2015 року на 17308,0 грн., з ТОВ «Радіо-електронні компоненти і апаратура» (ТОВ «РЕКОМА») за червень 2015 року на 69580,0 грн., ТОВ «ВП «Спецкабель» за грудень 2014 року на 4620,0 грн., ТОВ «Промелектроніка» за грудень 2014 року на 33703,0 грн., ПП «Науково-виробнича консалтингова фірма ЕНЕРГОРЕСУРС» за серпень 2014 року на 152,0 грн., оскільки перевіркою встановлено відсутність реального здійснення господарських операцій поставок товарно-матеріальних цінностей та виконання робіт (послуг) від вказаних контрагентів - постачальників.

Перевіркою встановлено, що у ДП «Львівський бронетанковий завод» відсутні оформлені належним чином підтверджуючі первинні документи, а саме документи, що підтверджують транспортування товарів від постачальників, сертифікати відповідності. Надані до перевірки ДП «Львівський бронетанковий завод» податкові накладні, видаткові накладні не можуть слугувати належними первинними документами щодо підтвердження факту придбання ТМЦ для господарській діяльності, з огляду на той факт, що не підтверджено придбання ТМЦ у ТОВ «Інвест-Авто 2007», ТОВ «Дізал», ПП «Технопром», ТОВ «ДІВІТІС», ТОВ «Радіо-електронні компоненти і апаратура» (ТОВ «РЕКОМА»), ТОВ «ВП «Спецкабель», ТОВ «Промелектроніка», ПП «Науково-виробнича консалтингова фірма ЕНЕРГОРЕСУРС». Отже, проведеною перевіркою встановлено, що господарські операції, які відображені ДП «Львівський бронетанковий завод» із зазначеними контрагентами в досліджуваних документах, не мають достатньої доказовості фактичного здійснення. Як наслідок, така діяльність була спрямована лише на створення умов для отримання права на формування витрат та податкового кредиту. При перевірці підприємством не доведена реальність операцій.

Враховуючи викладене, перевіркою встановлено, що ДП «Львівський бронетанковий завод» в порушення вимог пп. 14.1.181. п. 14.1. ст.14, п. 185.1. ст. 185, п. 188.1. ст. 188, п.187.1. ст.187, п.198.1., п.198.3., п.198.5., 198.6. ст.198, п. 201.1., п.201.10. ст. 201 ПК України занижено податок на додану вартість на загальну суму 5435892,00 грн., завищено суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню, всього на 1049469,0 грн., завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2015 року в розмірі 1422731,0 грн. (рядок 24 Декларації з ПДВ за червень 2015 року) та завищено непогашеного від'ємного значення попередніх звітних (податкових) періодів на кінець поточного звітного (податкового) періоду (рядок 31 Декларації за червень 2015 року) на суму 210348,0 грн.

Спірні рішення по суті складаються із двох частин, встановлених порушень позивачем вимог податкового законодавства при поданні податкової звітності та нереальності господарських операцій позивача із вищевказаними контрагентами. Позивачем оскаржені спірні рішення відповідача лише в частині нереальності господарських операцій позивача із його контрагентами.

Додаткові пояснення надані позивачем 27.03.2017 року, судом не враховуються, оскільки з такими підставами визнання протиправними і скасування спірних рішень позивач до суду не звертався і порушення встановлені відповідачем при поданні податкової звітності щодо предмету спору по даній справі по суті не заперечував.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із врахуванням повноважень суду згідно ст. 162 КАС України, адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю.

Згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 03.04.2017 року.

Суддя Гавдик З.В.