Постанова № 65768867, 04.04.2017, Луганський окружний адміністративний суд

12.2

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 квітня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/404/17

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Смішливої Т.В.,

при секретарі судового засідання: Вакуленко А.В.,

за участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування висновку від 21.02.2017 № 93,-

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2017 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі також - позивач) до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Луганській області (далі також - відповідач ), в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади" щодо ОСОБА_1, визнати протиправним та скасувати висновок від 21.02.2017 за № 93 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону України "Про очищення влади",

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 24.12.2004 він працює в аварійно-рятувальному загоні спеціального призначення Головного управління Державної служби України у Луганській області на посаді водія - електрика. Первомайською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області відносно позивача проведено перевірку відомостей, визначених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади". За результатами перевірки відповідачем складено висновок від 21.02.2017 за № 93 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" яким встановлено зокрема , недостовірність відомостей зазначених в декларації про майно, доходи та витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік з урахуванням письмових пояснень та підтверджувальних документів вартість майна не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Позивач з таким висновком не згодний та вважає, його протиправним внаслідок неповноти з'ясування усіх обставин справи, які повинні були враховуватись при прийнятті спірного висновку, оскільки відповідач не взяв до уваги те, що майно, зазначене позивачем у декларації, придбане ним разом з батьками та бабусею, з якими він проживав спільно на час придбання майна та вів сумісний побут.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд задовольнити адміністративний позов.

Відповідач участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, на адресу суду надіслав матеріали перевірки, на підставі яких складено висновок від 21.02.2017 № 93. (а.с. 62-84).

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.12.2016 звернулася до начальника Головного управління ДСНС України у Луганській області із заявою про проведення щодо нього перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682 (далі - Закон № 1682) (а.с. 21).

Головне управління ДСНС у Луганській області направило до Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області запит від 19.12.2016 № 02-6697/232 про проведення перевірки, передбаченої Законом № 1682-VII, відносно ОСОБА_1 (а.с. 75).

Результати перевірки Первомайською ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області оформлено у вигляді висновку від 21.02.2017 № 93.

У висновку зазначено, що ОСОБА_1 у декларації вказано достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", які відповідають наявній податковій інформації про майно ОСОБА_1 Перевіркою встановлено, що вартість майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел. За результатами перевірки встановлено, що інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно гр. ОСОБА_1, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Також, ОСОБА_1 наданий договір купівлі-продажу квартири ВЕА № 034275 від 04.07.2006, відповідно до п. 1 якого ОСОБА_4 продала, а ОСОБА_1, купив двокімнатну квартиру АДРЕСА_1. Відповідно до п. 5 Договору продаж вчинено за 22607,00 грн, які покупець сплатив продавцю повністю під час нотаріального посвідчення цього договору, продавець свідчить, що грошова сума за продаж належної їй квартири отримана нею повністю . відомості про доходи з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДФС України за період з 01.01.1998 до 30.06.2006 ОСОБА_1 становлять 16173,09 грн. Розбіжність між вартістю майна, набутого за час перебування на посадах та наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел ОСОБА_1 складають 6433,91 грн.

Надаючи правову оцінку заявленим позивачем вимогам, з урахуванням викладених ним обставин, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про очищення влади" від 16.09.2014 № 1682-VII (далі - Закон № 1682) очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (далі - посади) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) здійснюється з метою недопущення до участі в управлінні державними справами осіб, які своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_5, підрив основ національної безпеки і оборони України або протиправне порушення прав і свобод людини, і ґрунтується на принципах: верховенства права та законності; відкритості, прозорості та публічності; презумпції невинуватості; індивідуальної відповідальності; гарантування права на захист.

У частині восьмій статті 3 Закону № 1682 зазначено, що заборона, передбачена частиною третьою статті 1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених пунктами 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відтак, одним із методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.

Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб також визначаються Законом України "Про очищення влади".

Так, ч. 1 ст. 4 Закону № 1682 встановлено, що особи, які перебувають на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, подають керівнику або органу, зазначеному у ч. 4 ст. 5 цього Закону, власноручно написану заяву, у якій повідомляють про те, що до них застосовуються заборони, визначені частиною 3 або 4 ст.1 цього Закону, або повідомляють про те, що до них не застосовуються відповідні заборони, та про згоду на проходження перевірки, згоду на оприлюднення відомостей щодо них відповідно до цього Закону.

У зв'язку із наведеним, суд зазначає, що ОСОБА_1 є особою, котра займає посаду, щодо яких, у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, здійснюються заходи з очищення влади (люстрації) та щодо якої проводиться перевірка достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посаді судді, доходам, отриманим із законних джерел, як це встановлено п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682.

Згідно частини четвертої ст. 5 Закону № 1682 організація проведення перевірки осіб (крім професійних суддів та осіб, зазначених в абзаці третьому цієї частини) покладається на керівника відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.

Відповідно до частини п'ятої вказаної статті перевірці підлягають: достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону; достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1 - 10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно ч. 10 ст. 5 Закону № 1682 у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених пунктом 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Постановою Кабінету Міністрів України № 563 від 16.10.2014 "Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 563) та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

Згідно з п.п. 19, 20 Порядку № 563 із метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.

Пунктами 27, 28 Порядку № 563 визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, зазначених у п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, ДФС протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх фактів недостовірності та/або невідповідності відомостей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня надходження запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них зазначеній особі.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за фактами, зазначеними у п. 27 цього Порядку, та підтверджені документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування ДФС під час підготовки висновку про перевірку.

Пунктом 35 Порядку № 563 передбачено, що якщо відповідь/висновок/копія судового рішення, що надійшли від органів перевірки за результатами перевірки, є неповними або суперечать іншим матеріалам перевірки, орган, в якому проводиться перевірка, з метою проведення додаткової перевірки чи уточнення отриманої інформації одноразово звертається із запитом до органів перевірки, які зобов'язані розглянути його та надати відповідь протягом десяти робочих днів.

Міністерством фінансів України наказом № 1100 від 03.11.2014 затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 1100), яким визначено процедуру проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади", зазначених особами, перелік яких наведено у п.п.1-11 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Відповідно до абз. 2 п. 1 Порядку № 1100 його дія поширюється на осіб, стосовно яких проводиться перевірка, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи, визначені ч. 4 ст. 5 Закону № 1682. Перевірка відомостей щодо членів сім'ї особи, стосовно якої проводиться перевірка, вказаних у декларації, не проводиться.

Пунктом 3 Порядку № 1100 встановлено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтверджуваних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою засування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтверджуваних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682, за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Як передбачено п. 4 Порядку № 1100 при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку № 1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону України "Про очищення влади", доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Пунктом 12 Порядку № 1100 також визначено, що в разі встановлення за результатами перевірки недостовірностей та/або невідповідностей у будь-якому з розділів декларації контролюючий орган, крім одержання в межах своїх повноважень від державних органів, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації та копій необхідних документів щодо зазначених відомостей, протягом трьох робочих днів з дня виявлення таких недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, стосовно якої проводиться перевірка, повідомляє про них таку особу з метою отримання пояснень причин виникнення недостовірностей та/або невідповідностей та копій документів, які підтверджують зазначені у декларації відомості.

Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджувані документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним контролюючим органом при підготовці висновку про результати перевірки.

Згідно з п. 14 Порядку № 1100 висновок про результати перевірки, підписаний керівником контролюючого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), який проводив перевірку, надсилається керівнику органу, передбаченому ч. 4 ст. 5 Закону № 1682, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Статтею 9 Закону № 1682 встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень при виконанні цього закону оскаржуються в судовому порядку, а у відповідності до абз.2 п. 11 ст. 5 цього ж Закону висновок про результати перевірки достовірності відомостей, визначених п.п.1, 2 ч.5 ст.5 може бути оскаржений особою в судовому порядку. Аналогічні положення закріплено у п. 39 Порядку № 563.

Дослідженням змісту оскаржуваного висновку судом встановлено, що для проведення перевірки податковим органом отримано запит про перевірку, копії декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2015 рік, а також копія паспорта позивача, картки фізичної особи - платника податків, заяви позивача на проведення перевірки передбаченої Закону № 1682,І надсилалися запити про надання відомостей про ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Регіонального сервісного центру МВС України у Луганській області, Центральної бази даних ДРФО.

Зазначено, що згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 має право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, яку придбано за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682. Вартість квартири перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел (а.с. 73).

При цьому, суд зауважує, що у висновку відсутні посилання на те, чи надавав ОСОБА_1 пояснення та документи під час перевірки, чи такі пояснення не надавались.

Згідно нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу квартири від 04.07.2006, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, останній купив двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 за 22607,00 грн (а.с. 74).

Сума нарахованого доходу ОСОБА_1 за період з 01.01.1998 по 30.06.2006 згідно відомостей ЄДР фізичних осіб ДФС України складає 16173,09 грн. Розбіжність між вартістю майна, набутого за час перебування на посадах та наявної податкової інформації про доходи, отримані із законних джерел ОСОБА_1 складають 6433,91 грн. Як пояснив позивач у судовому засіданні з моменту народження та до моменту купівлі зазначеної у декларації квартири він проживав з батьками та бабусею в с. Підлісне Попаснянського району Луганської області, де всі члени родини були пов'язані родинними стосунками, разом ввели спільне господарство та утримували підсобне господарство, кошти на купівлі квартири накопичувались також з доходів батьків ОСОБА_6, ОСОБА_7, та бабусі ОСОБА_8

Зазначені обставини підтверджено довідками Мирнодолинської селищної ради від 02.03.2017 та депутата селищної ради ОСОБА_9, згідно яких позивач з 04.11.1999 по 30.08.2006 зареєстрований та мешкав за адресою: АДРЕСА_2., разом з ним були зареєстровані: батько - ОСОБА_6, мати - ОСОБА_10, бабуся - ОСОБА_8. (а.с. 12,13).

Відповідно до довідок УПФУ в Попаснянському районі ОСОБА_6 в період з січня 2000 року по липень 2006 року отримав пенсію в розмірі 18147,53 грн (а.с. 92-95), ОСОБА_8 в період з січня 2000 року по липень 2006 року отримала пенсію в розмірі 10393,99 грн (а.с. 96-99).

Також, в господарстві утримували велику рогату худобу (корів), на що надано паспорти великої рогатої худоби серії II 410336 від 12.03.2012 та без номеру від 13.12.1999 (а.с. 100-107).

Згідно статей 3, 175 Сімейного кодексу України визначено коло осіб, що є членами сім'ї та передбачено, що майно набуте за рахунок їхньої спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності.

Частиною 2 статті 23 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що обмеження щодо вартості дарунків не поширюється на дарунки, які даруються близькими особами (відповідно до статті 1 зазначеного Закону близькі особи - це особи які спільно проживають, пов'язані спільним побутом та мають взаємні права та обов'язки).

В статті 1 Закону України "Про громадянство України" зазначено, що фінансова допомога від членів сім'ї визначена законними джерелами існування.

З урахуванням зазначеного суд вважає, що при складенні висновку від 21.02.2017 Первомайська ОДПІ Головного управління ДФС України у Луганській області не враховано, що Закон № 1682 не конкретизує, яке саме майно слід вважати набутим особою, щодо якої проводиться перевірка. Також Закон не містить переліку джерел, доходи з яких мають враховуватися при перевірці, та не визначає будь-яких критеріїв оцінки відповідності вартості майна розміру доходів.

За змістом п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону № 1682 перевірці підлягають достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна, вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Тобто, дослідження розміру та джерел доходів членів сім'ї та близьких родичів особи, щодо якої ведеться перевірка, закон не передбачає.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо заповнення декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у розділі П "Відомості про доходи" декларації зазначаються відомості про суми одержаного (нарахованого) доходу декларантом та членів сім'ї. Доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та іншими особами у рядку 17 (стовб. 2) декларації зазначається сукупний розмір оподатковуваного доходу одержаного членами сім'ї декларанта від провадження підприємницької та незалежної професійної діяльності.

Враховуючи, що в оскаржуваному висновку не зазначено, а ні вартості майна, а ні суми доходу отриманого із законних джерел. Відповідно, не проводиться порівняння суми доходу отриманого із законних джерел з сумою витрат на придбання майна. Таке порівняння частково зроблено лише у запереченнях проти позову, однак, ці розрахунки суд до уваги не приймає, оскільки вони відсутні в оскаржуваному рішенні.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім того, згідно змісту частини другої статті 1 Закону № 1682 очищення влади (люстрація) застосовується до осіб, які брали участь в управлінні державними справами своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю здійснювали заходи (та/або сприяли їх здійсненню), спрямовані на узурпацію влади Президентом України ОСОБА_5, тобто до осіб, які підлягають перевірці, повинен застосовуватися принцип індивідуальної вини.

На необхідності дотримання принципу індивідуальної вини при проведенні люстраційних заходів наголошується й у Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 27 червня 1996 року № 1096 "Про заходи щодо позбавлення від спадщини колишніх комуністичних тоталітарних систем". Зокрема, у ній зазначено, що люстраційні заходи можуть бути сумісними з принципами демократичної та правової держави, якщо буде дотримано принцип індивідуальної вини, яка має бути доведена в кожному конкретному випадку, а особі, яка піддається люстраційній процедурі, буде гарантовано право на захист, презумпція невинуватості та право на оскарження до суду (пункти 12, 13).

Установлені зазначеною Резолюцією № 1096 підходи до проведення люстрації знайшли свій розвиток у практиці Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ).

Так, у рішенні "Любох проти Польщі" ЄСПЛ наголошує, що люстраційна процедура не може слугувати покаранням, оскільки це прерогатива кримінального права. Якщо норми національного закону допускають упровадження обмеження прав, гарантованих Конвенцією, то такі обмеження мають бути достатньо індивідуальні. Люстраційні процедури мають відповідати критеріям доступності, а при розгляді справ про люстрацію мають бути дотримані всі стандарти справедливого судового розгляду та вимог, передбачених статтею 6 Конвенції щодо кримінальних проваджень. Зокрема, особі, яка піддається люстрації, мають бути забезпечені всілякі гарантії, притаманні кримінальному переслідуванню. Такою гарантією передусім має бути презумпція невинуватості (пункт 61).

В даному випадку суд приходить до висновку, що фіскальним органом перевірку відносно ОСОБА_1 проведено формально, без дотримання принципів презумпції невинуватості та індивідуальної вини, оскільки при проведенні перевірки, не враховано доходи членів сім'ї позивача, а саме - доходи батьків та бабусі ОСОБА_1, до моменту купівлі квартири з якими позивач проживав разом та вів спільний побут.

Крім того суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме доповнено Податковий кодекс України статтями 19--2 і 19-3.

Вказаними статтями визначено функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, в частині забезпечення формування та реалізації податкової та митної політики (стаття 19-2) та функції державних податкових інспекцій (стаття 19-3).

Згідно статті 19-3 Податкового кодексу України до функції державних податкових інспекцій віднесено здійснення сервісного обслуговування платників податків, реєстрація та ведення обліку платників податків та платників єдиного внеску, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, Єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб, реєстри, ведення яких покладено законодавством на контролюючі органи, виконання інших функції сервісного обслуговування платників податків, визначених законом.

Вказані зміни набрали чинності з 01.01.2017.

Отже, з 01.01.2017 до повноважень державних податкових інспекцій, однією з яких є Первомайська ОДПІ, не належить функція проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону № 1682 та складання висновків про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади".

На виконання вищевказаних норм Податкового кодексу України наказом Державної фіскальної служби України від 06.02.2017 № 57 «Про внесення змін до наказу ДФС від 19.10.2016 № 875 «функцію з організації та проведення перевірок відомостей у деклараціях суб'єктів декларування, у тому числі осіб, які займають посади, перебування на яких становить державну таємницю покладено виключно на головні управління Державної фіскальної служби України. Зокрема, процедури передбачені за № функцій 1.139 по 1.139.11 віднесено до повноважень головних управлінь Державної фіскальної служби України, в тому числі функції з підготовки висновку за результатами перевірки, складання повідомлення та надсилання їх відповідним органам. (а.с. 88-91).

Таким, чином Первомайська ОДПІ Головного управління ДФС України у Луганській області не є повноважним органом на проведення такої перевірки, а тим більше на складання оскаржуваного висновку.

Проаналізувавши вищевикладені обставини, приймаючи до уваги те, що суб'єктом владних повноважень не доведений належними та допустимими доказами факт порушення позивачем вимог Закону № 1682 суд вважає висновок Первомайської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частиною 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", від 21.02.2017 за № 93 незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Також суд приходить до висновку про задоволення вимоги про визнання протиправними дій Первомайської ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області про проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частиною 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади", стосовно ОСОБА_1, з огляду на те, що Первомайська ОДПІ Головного управління ДФС України у Луганській області не є повноважним органом на проведення такої перевірки як вже було зазначено судом раніше.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем при звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1280,00 грн, таким чином судовий збір на користь позивача необхідно стягнути з податкового органу.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним дії Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Луганській області щодо проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" стосовно ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати висновок Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Луганській області про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" від 21.02.2017 № 93.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС України у Луганській області (код 38817895) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце реєстрації: АДРЕСА_3) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1280,00 грн (одна тисяча двісті вісімдесят грн 00 коп).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано судом 04 квітня 2017 року.

Суддя Т.В. Смішлива