Постанова № 65768813, 20.02.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 лютого 2017 року № 810/4326/16

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є.;

при секретарі судового засідання -Гай А.В.;

за участю:

представника позивача - Ковальової Т.В.;

представника відповідача - Борисова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торговельного об'єднання "Будівельник" до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

ТОВ "Виробничо-торговельне об'єднання "Будівельник" звернулось до суду з вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 15.12.2016 р. №0000331401 Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення винесене податковим органом на підставі непідтверджених висновків акту перевірки про нереальний характер господарських операцій, вчинених позивачем з його контрагентом - ТОВ "Гранді плюс".

У судовому засіданні представник ТОВ "ВТО "Будівельник" заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених у позовній заяві та стверджувала, що підприємство має всі документи, які свідчать про законність формування кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Гранді плюс".

Представник відповідача проти позову заперечував з мотиву законних дій працівників податкового органу, які виявили порушення податкового законодавства при формуванні позивачем податкового кредиту за червень 2016 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, якими обґрунтовано позов та заперечення проти нього, надавши правової оцінки відносинам, що склалися між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, з урахуванням наступного:

позивач є юридичною особою, що зареєстрована Макарівською РДА 28.07.2008 за №13401020000001007, підприємство здійснює господарську діяльність пов'язану з будівництвом житлових і нежитлових приміщень, споруд електропостачання та телекомунікацій, електромонтажними роботами (ліцензія від 25.11.2015 реєстраційний запис № 2013021559). Як платник податків перебуває на обліку у Макарівському відділенні Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС Київській області з 28.07.2008 за № 117.

В листопаді 2016 р., на підставі наказу від 23.11.2016 № 288 та направлення від 23.11.2016 № 355/14-01, працівниками Вишгородської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ВТО "Будівельник" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Гранді плюс" за період з 01.01.2014 по 29.07.2016., результатом якої стало складання акту від 05.12.2016 № 2127/14-00/35967552. В акті зафіксовані порушення позивачем вимог п. 198.1 п. 198.2 ст. 198, п. 198.3 абз.г., ст. 198, п. 198.6 ст. 198 ст.198.5, п. 201.1 ст. 201 ПКУ, що призвело до завищення податкового кредиту за червень 2016 року у розмірі 116 576 грн.

В ході проведення перевірки встановлено факт укладання договору №20/05-П від 20.05.2016 року на постачання продукції виробничо-технічного призначення (падаючої стріли) № 20/05-П від ТОВ "Гранді плюс". Згідно умов договору продавець - ТОВ "Гранді плюс" передав, а покупець- ТОВ "ВТО "Будівельник" прийняло товар (падаючу стрілу) на умовах передбачених договором. Датою поставки товару вважалась дата відмітки представника покупця або перевізної організації про прийняття продукції у відповідних товаросупровідних документах. За умовами договору поставка здійснювалась транспортом та силами покупця за його рахунок.

Згідно наданої до перевірки карти рахунку 631 станом на 29.07.2016 року заборгованість ТОВ "ВТО "Будівельник" перед ТОВ "Гранді плюс" становила 633 005, 62 грн., тобто оплата за проведена не була.

Як слідує із акта перевірки, 09.09.2016 р. на адресу Вишгородської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області надійшла податкова інформація про відсутність декларування ПДВ за травень-липень 2016 року ТОВ "Гранді плюс". Згідно бази даних Вишгородської ОДПІ по ланцюгу формування податкового кредиту ТОВ "Гранді плюс" стало виявлення ТОВ "Сафарс" за податковими даними якого не встановлено факту ним реалізації падаючої стріли. На підставі цієї інформації податковий орган не знайшов підтвердження поставки падаючої стріли ТОВ "Сафарс" на адресу ТОВ "Гранді плюс", а в подальшому і ТОВ "ВТО "Будівельник", у зв'язку з чим дійшов висновку про безпідставне формування податкового кредиту за червень 2016 р. позивачем. Крім того, контролюючим органом звернуто увагу на ненадання до перевірки сертифікату якості та паспорту на товар за договором №20/05-П від 20.05.2016. За висновками відповідача ТОВ "Гранді плюс" не є виробником, імпортером товарів, постачання яких задекларував ТОВ "ВТО "Будівельник", будь-які контрагенти не декларували надання в оренду ТОВ "Гранді плюс" основних засобів, складських приміщень, в тому числі за адресою пункту навантаження, яка вказана в товарно-транспортній накладній від 03.06.2016 року № 01АА - м. Боярка, Київська область. Відсутня будь-яка інформація, що підтверджує наявність у ТОВ "Гранді плюс" достатньої кількості трудових ресурсів, обладнання, основних засобів для здійснення операцій з продажу товарів за їх кількісними та якісними характеристиками, зазначеними у зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних, у т.ч. складених по покупцю ТОВ "ВТО "Будівельник".

З витягу матеріалів кримінального провадження №12015000000000630 від 08.12.2015, внесеного в ЄРДР за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.2 ст.205, ч.3 ст.209, ч.3 ст.212, ч.4 ст. 190 КК України слідує, що слідчою групою були виявлені факти реєстрації та перереєстрації підприємств на підставних осіб серед яких є і ТОВ "Гранді плюс", з метою прикриття незаконної діяльності, шляхом використання їх реквізитів та банківських рахунків у злочинних схемах зі створення штучної документальної видимості здійснення фінансово-господарських операцій для незаконного завищення валових витрат з податку на прибуток підприємств та податкового кредиту з ПДВ. Також на банківські рахунки підприємств з ознаками "фіктивності", в тому числі ТОВ "Гранді плюс", перераховувалися грошові кошти реально діючих підприємств за нібито надані послуги, виконані роботи чи поставлені товари з метою переведення грошових коштів у готівкову форму та повернення їх клієнтам за певний відсоток.

В рамках кримінального провадження проведено ряд обшуків в ході яких виявлено та вилучено 56 печаток СГД з переліку транзитно - конвертаційних підприємств, в тому числі ТОВ "Гранді плюс", якими користувалися у своїй діяльності група осіб під керівництвом особи ОСОБА_3

На думку відповідача податкові накладні ТОВ "Гранді плюс" складені по операціям, які не є реальними операціями з постачання товарів.

В силу приписів підпункту 9.1.3 пункту 9.1 ст. 9 та підпункту 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 ПКУ, податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 180.1 ст. 180 ПКУ для цілей оподаткування податком на додану вартість платником податку є будь-яка особа, що провадить або планує провадити господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183. Пунктом 200.1 ст. 200 ПКУ встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При цьому, згідно з приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14 ПКУ податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс),- п 201.7 ст. 201 ПКУ. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу, що визначено п. 198.6. ст. 198 ПКУ. Слід також зазначити, що в силу приписів пункту 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті. Цим же пунктом передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, тобто, у даному випадку - юридична особа, що отримала свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість та/або інформацію про яку внесено до реєстру платників податку на додану вартість.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявності сукупності таких елементів: 1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість); 2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця; 3) наявності причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбання товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності; 4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання; 5) наявності у покупця належним чином оформленої податкової накладної.

Відповідно до статей 11, 71 КАСУ розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду даної справи судом, на підставі наданих позивачем документів (договору, податкових, товаро-транспортних накладних, довідок, актів виконаних робіт) встановлено придбання та використання у власній господарській діяльності падаючої стріли. Наявність цих документів визнається і відповідачем.

Отже представником податкового органу не доведено факт неодержання позивачем товару -падаючої стріли від ТОВ "Гранді плюс".

Щодо посилань відповідача на матеріали кримінального провадження, суд зазначає таке: відомості, отримані в ході оперативно -розшукових заходів чи досудового слідства, не є доказами при доведенні фактів допущення порушень вимог податкового законодавства платником податків до їх закріплення процесуальним шляхом. Це стосується і висновку податкового органу про недобросовісність учасників спірних правочинів, що не може слугувати належним підтвердженням фактів, зафіксованих в акті перевірки.

Крім того, суд вкотре констатує неприпустимість притягнення до відповідальності однієї юридичної особи за неправомірні дії іншої, що неодноразово було підтверджено прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, в тому числі і всім відомим рішенням у справі «Булвес» АД проти Болгарії».

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами правомірність прийнятого рішення, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000331401 від 15.12.2016 р.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Брагіна О.Є.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24 лютого 2017 р.