ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" березня 2017 р. Справа № 809/304/17
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Матуляка Я.П.,
при секретарі Фітель В.С.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1
представника позивача - ОСОБА_2
представника відповідача - Заника М.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до відповідача: Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, вул. Грюнвальдська, 11, м. Івано-Франківськ, 76018
про визнання незаконним та скасування наказу №79/6 від 07.02.2017, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про визнання незаконним та скасування наказу за № 79/6 від 07.02.2017, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_1 здійснене відповідачем з порушенням вимог Закону України "Про державну службу" та без з'ясування всіх обставин справи, натомість жодних порушень при внесенні відомостей та змін до Державного реєстру актів цивільного стану позивачем не допущено, у зв'язку з чим, відповідачем безпідставно зроблено висновок про вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягає у використанні повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, а відтак, наказ, прийнятий за наслідками розгляду дисциплінарної справи є протиправним та такими, що підлягає скасуванню, а позивач - поновленню на посаді із виплатою середньомісячної заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав зазначених в позовній заяві, а також доповнень до адміністративного позову (а.с.115-119). Просили позов задовольнити.
Представник відповідача проти заявленого позову заперечив з підстав наведених в письмовому запереченні, яке міститься в матеріалах справи (а.с.64-72). Просив суд в задоволенні позову відмовити.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.
11.10.2002 року ОСОБА_1 прийнято на державну службу та 01.12.2015 року переведено на посаду начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Городенківського районного управління юстиції Івано-Франківської області, що підтверджується записами в трудовій книжці останньої серії НОМЕР_2 від 09.02.1999 року (а.с.15-22).
З метою перевірки інформації, викладеної в листі Міністерства юстиції України від 15.11.2016 року за № 19-32/139 "Про результати розгляду документів та інформації" (а.с.147-148) щодо перевірки витягу про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя стосовно ОСОБА_4, поданого начальником Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 для проставлення апостилю, відкрито дисциплінарне провадження відносно начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 згідно наказу в.о. начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області А.І. Гайди від 21.11.2016 року за № 1835/6 "Про відкриття дисциплінарного провадження " (а.с.149).
05.12.2016 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області внесено подання в.о. начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 із пропозицією призначення службового розслідування щодо дій начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 (а.с.153).
У відповідності до наказу в.о. начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області А.І. Гайди від 05.12.2016 року за № 1885/6 "Про проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1.", дисциплінарну комісію з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області зобов'язано з 05.12.2016 року до 05.01.2017 року провести службове розслідування з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості проступку, вчиненого начальником Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 (а.с.154).
04.01.2017 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області проведено засідання, де вирішено продовжити службове розслідування щодо дій начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 до 20.01.2017 року із зобов'язанням безпосереднього керівника державного службовця надати характеристику та пояснення щодо дій державного службовця (а.с156-159), у зв'язку з чим внесено відповідне подання в.о. начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 (а.с.155).
Позивач відмовилася від надання письмових пояснень щодо фактів викладених у листі Міністерства юстиції України від 15.11.2016 року за № 19-32/139, про що свідчить акт від 04.01.2017 року (а.с.152).
Наказом від 05.01.2017 року за № 18/6 дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області продовжено строк проведення службового розслідування по 20.01.2017 року (а.с.160).
На виконання доручення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, вказаній комісії надано характеристику ОСОБА_1 (а.с.150), інформацію щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності державного службовця (а.с.151), інформаційну довідку (а.с.161-163) та пояснення (а.с.164-165).
За результатами службового розслідування стосовно дій начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1, дисциплінарною комісією складено висновок щодо проступку вчиненого начальником Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 від 20.01.2017 року (а.с.166-169).
Під час здійснення службового розслідування встановлено наступне: при проведенні перевірки справи про внесення змін до актового запису про шлюб № 25 від 12.10.1962 року, складеного виконавчим комітетом Слобідської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 виявлено, що ОСОБА_4 просить виправити їй прізвище до державної реєстрації шлюбу з "ОСОБА_7" на "ОСОБА_7", дату народження з "ІНФОРМАЦІЯ_1 року" на "ІНФОРМАЦІЯ_2 року" національність з "українка" на "полька".
Городенківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану задовольнив клопотання ОСОБА_4, сформував справу та склав висновок про внесення змін до актового запису про шлюб на підставі актового запису про народження № 192 від 27.04.1965 року, складеного Городенківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області на ОСОБА_7, в якому вказано прізвище дитини та матері - "ОСОБА_7", батька - "ОСОБА_6", дата народження "ІНФОРМАЦІЯ_2 року", національність батька - "поляк", національність матері - "українка", однак даний висновок не може бути підставою внесення змін, оскільки він складений пізніше державної реєстрації шлюбу та є спір щодо національності. Дана справа повинна вирішуватися у судовому порядку.
При проведенні перевірки електронного носія актового запису про шлюб № 25 від 12.10.1962 року, складеного виконавчим комітетом Слобідської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області було виявлено, що даний актовий запис про шлюб внесено до Державного реєстру актів цивільного стану громадян (далі - Реєстр) головним спеціалістом Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції ОСОБА_9 (далі - Городенківський районний відділ) 12.04.2012 року за № 00067723548 з наступними відомостями: прізвище нареченої до державної реєстрації шлюбу - "ОСОБА_7", дата народження - "ІНФОРМАЦІЯ_1 року", національність - "українка".
23.07.2016 року начальником Городенківського районного відділу ОСОБА_1 через операцію "технічна помилка оператора" в Реєстрі виправлено прізвище нареченої до державної реєстрації шлюбу на "ОСОБА_7", дату народження на "ІНФОРМАЦІЯ_2 року", національність на "полька".
21.10.2016 року начальником Городенківського районного відділу ОСОБА_1 видано Витяг про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя № 00017238434 від 21.10.2016 року (далі - Витяг) стосовно ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та надіслано до управління державної реєстрації актів цивільного стану Департаменту державної реєстрації та нотаріату для проставлення апостиля.
З метою проставлення апостиля на Витягу управлінням державної реєстрації актів цивільного стану Департаменту державної реєстрації та нотаріату 25.10.2016 року в телефонному режимі з начальником відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції (далі - відділ державної реєстрації актів цивільного стану Управління) ОСОБА_10 проведено звірку другого примірника паперового носія актового запису про шлюб № 25 від 12.10.1962 року, складеного виконавчим комітетом Слобідської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області із виданим Витягом.
При звірці другого примірника паперового носія актового запису про шлюб № 25 від 12.10.1962 року, складеного виконавчим комітетом Слобідської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області виявилося, що прізвище нареченої до державної реєстрації шлюбу вказане "ОСОБА_7", дата народження "ІНФОРМАЦІЯ_1 року", національність - "українка", що не відповідало відомостям, зазначеним у Витягу, а саме: прізвище нареченої до державної реєстрації шлюбу вказано "ОСОБА_7", дата народження "ІНФОРМАЦІЯ_2 року", національність - "полька".
Начальник відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління ОСОБА_10 зателефонувала начальнику Городенківського районного відділу ОСОБА_1 для надання пояснення щодо розбіжностей першого та другого примірника актового запису про шлюб.
ОСОБА_1 вказала, що в першому примірнику паперового носія актового запису про шлюб № 25 від 12.10.1962 року, складеного виконавчим комітетом Слобідської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області прізвище нареченої до державної реєстрації шлюбу вказано "ОСОБА_7", дата народження "ІНФОРМАЦІЯ_2 року", національність - "полька"та надіслала на електронну пошту відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції перший примірник вищевказаного актового запису про шлюб, який було надіслано на електронну пошту управління державної реєстрації актів цивільного стану Департаменту державної реєстрації та нотаріату.
Після отримання першого та другого примірника актового запису про шлюб управління державної реєстрації актів цивільного стану Департаменту державної реєстрації та нотаріату 25.10.2016 року за № 472/19.1/32-16 направило запит до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області щодо підтвердження відповідності відомостей, зазначених у Витягу з паперовими носіями першого та другого примірника актового запису про шлюб № 25 від 12.10.1962 року, складеного виконавчим комітетом Слобідської сільської ради Городенківського району Івано-Франківської області на ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції 02.11.2016 року за № 05.2-01-09/248 підготовлено відповідь про невідповідність першого та другого примірника паперового носія актового запису про шлюб, про підчистки та виправлення щодо прізвища, дати та національності нареченої у першому примірнику актового запису про шлюб.
Крім того, 02.11.2016 року управлінню державної реєстрації актів цивільного стану Департаменту державної реєстрації та нотаріату надіслано ксерокопії сторінок 152-153 Журналу обліку заяв, копій рішень судів про внесення змін до актових записів цивільного стану, в якому є подвійні номери заяв за № 38 з виправленнями та матеріали справи № 38/05.3-06-100 від 12.07.2016 року про внесення змін до актового запису про шлюб, яку було привезено до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління 02.11.2016 року.
ОСОБА_1, зазначила, що факти викладені у листі Міністерства юстиції України від 15.11.2016 року та в інформації заступника начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_11 не визнає. Також зазначила, що усі дії під час внесення змін до реєстру та виправлення відомостей на паперових носіях актового запису вчинені відповідно до інструкцій та вимог чинного законодавства. Заявила, що нею ще в липні чи серпні 2016 року направлено повідомлення про внесення змін в другий примірник актового запису № 25, складеного 12.10.1962 року до відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, яке з невідомих їй причин в управління юстиції не поступило. Проте надати, на вимогу членів комісії письмове пояснення щодо даних фактів відмовилась (про що складений відповідний акт).
Всіма членами комісії оглянуто два примірника паперових носіїв актових записів № 25 складених 12.10.1962 року, журнал реєстрації висновків про внесення змін до актових записів та зроблено висновок про те, що паперовий носій першого примірника актового запису № 25, складеного 12.10.1962 року про шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_7, містить грубі виправлення, підчистки у графах щодо прізвища нареченої, дати народження та національності, а також в журналі міститься грубе виправлення реєстрації висновку про внесення змін до актового запису під № 38 шляхом наклеювання зверху іншого вирізаного фрагменту журналу та нанесенні нового запису в журналі, який ще й не прошитий.
Судом встановлено, що за результатами службового розслідування факти, наведені у листі Міністерства юстиції України від 15.11.2016 року за № 19-32/139, яким доручено провести службове розслідування щодо дій начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості проступку, визнано такими, що знайшли своє підтвердження; визнано дії начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 неправомірними, вчиненими з порушенням чинного законодавства України; визнано в діях начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 наявність дисциплінарного проступку, який полягає у використанні повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; рекомендовано притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 шляхом звільнення з посади державної служби; рекомендовано передати відповідну заяву та копію матеріалів справ до відповідного правоохоронного органу, оскільки за результатами розгляду дисциплінарної справи в діях державного службовця виявлено ознаки злочину чи адміністративного правопорушення (а.с.166-169).
27.01.2017 року відбулося засідання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, де здійснювався розгляд дисциплінарної справи начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1, що підтверджується протоколом за № 6 від 27.01.2017 року (а.с.185-189).
Як наслідок, на підставі аналізу матеріалів дисциплінарної справи, дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ дійшла висновку про наявність в діях начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, який полягає у використанні повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, що є підставою для притягнення останньої до дисциплінарної відповідальності шляхом звільнення з посади державної служби, про що свідчить висновок про наявність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності від 27.01.2017 року (а.с.190).
30.01.2017 року дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області внесено подання в.о. начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 із рекомендацією притягнути до дисциплінарної відповідальності начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 шляхом звільнення з посади державної служби за вчинення дисциплінарного проступку, який полягає у використанні повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб та за порушення вимог чинного законодавства та передати відповідну заяву та копію матеріалів справ до відповідного правоохоронного органу, оскільки за результатами розгляду дисциплінарної справи в діях державного службовця виявлено ознаки злочину чи адміністративного правопорушення (а.с.191).
Відповідно до наказу в.о. начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 від 07.02.2017 року за № 79/6, ОСОБА_1 звільнено з посади начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області 07.02.2017 року за вчинення дисциплінарного проступку, відповідно до пункту 1 частини 4 статті 87 Закону України "Про державну службу" з припиненням державної служби (а.с.197).
Суд зазначає, що Закон України "Про державну службу" визначає принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях.
Засади дисциплінарної відповідальності визначені в главі 2 розділу VІІІ Закону України "Про державну службу".
Відповідно до статті 68 Закону України "Про державну службу" дисциплінарні провадження ініціюються суб'єктом призначення. Дисциплінарні стягнення накладаються (застосовуються): 1) на державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення з урахуванням пропозиції Комісії; 2) на державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В": зауваження - суб'єктом призначення; інші види дисциплінарних стягнень - суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії.
Частиною 1 статті 69 Закону України "Про державну службу" передбачено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ.
Статтею 71 Закону України "Про державну службу" визначено засади проведення службового розслідування.
З метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування. У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково (частина 1 статті 71 Закону України "Про державну службу").
Згідно частини 2 статті 71 Закону України "Про державну службу" службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.
Відповідно до частини 3 коментованої статті тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб'єктом призначення, але не більш як до двох місяців.
Частиною 4 статті 71 Закону України "Про державну службу" визначено, що до участі у проведенні службового розслідування суб'єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці.
До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування (частина 5 статті 71 Закону України "Про державну службу").
Згідно частини 6 статті 71 Закону України "Про державну службу" особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необ'єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування.
Відповідно до частини 7 статті 71 Закону України "Про державну службу" особи, які проводять службове розслідування, мають право: одержувати пояснення від державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб щодо обставин справи; одержувати у підрозділах державного органу чи за запитом в інших органах необхідні документи або їх копії та долучати до матеріалів справи; одержувати консультації відповідних спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.
Частиною 8 статті 71 визначено права державного службовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, зокрема, він має право: 1) надавати пояснення, а також відповідні документи та матеріали щодо обставин, які досліджуються; 2) порушувати клопотання про одержання і залучення до матеріалів нових документів, одержання додаткових пояснень осіб, які причетні до справи; 3) бути присутнім під час виконання відповідних заходів; 4) подавати в установленому порядку скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування.
За результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії (частина 9 статті 71 Закону України "Про державну службу").
Згідно частини 10 коментованої статті у разі якщо службове розслідування стосується інформації з обмеженим доступом, розслідування проводиться з урахуванням положень законів України"Про державну таємницю" і "Про інформацію" за відповідними правилами діловодства.
Частиною 1 статті 64 Закону України "Про державну службу" передбачено, що за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно частини 1 статті 65 Закону України "Про державну службу" підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Відповідно до частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" дисциплінарними проступками є: 1) порушення Присяги державного службовця; 2) порушення правил етичної поведінки державних службовців; 3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу; 4) дії, що шкодять авторитету державної служби; 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку; 7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення; 8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця; 9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення; 12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин; 13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; 14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.
Державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення (частина 3 статті 65 Закону України "Про державну службу").
Статтею 66 Закону України "Про державну службу" регламентовано види дисциплінарних стягнень та загальні умови їх застосування, зокрема.
До державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 6 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може обмежитися зауваженням.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.
У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.
Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.
Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2-4 частини першої цієї статті, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.
За кожний дисциплінарний проступок до державного службовця може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
Частиною1 статті 73 Закону України "Про державну службу" визначено, що з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.
Відповідно до частини 2 коментованої статті дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення; 11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.
Згідно частини 3 статті 73 Закону України "Про державну службу" результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.
Статтею 74 Закону України "Про державну службу" визначено гарантії прав державних службовців під час застосування дисциплінарного стягнення, а саме.
Дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.
Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.
За кожне порушення службової дисципліни накладається лише одне дисциплінарне стягнення.
Дисциплінарне стягнення не може бути застосовано під час відсутності державного службовця на службі у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, під час перебування його у відпустці або у відрядженні.
Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.
Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.
Державний службовець може користуватися правовою допомогою адвоката або іншого уповноваженого ним представника.
У відповідності до частини1 статті 77 Закону України "Про державну службу" рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.
У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення (частина 2 статті 77 Закону України "Про державну службу").
Згідно частини 3 статті 77 Закону України "Про державну службу" якщо під час розгляду дисциплінарної справи у діях державного службовця не виявлено дисциплінарного проступку, суб'єкт призначення приймає рішення про закриття дисциплінарного провадження стосовно державного службовця, яке оформляється наказом (розпорядженням).
Відповідно до частини 4 коментованої статті у разі виявлення за результатами розгляду ознак злочину чи адміністративного правопорушення суб'єкт призначення зобов'язаний протягом трьох календарних днів передати відповідну заяву та копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.
Пропозиція Комісії, подання дисциплінарної комісії є обов'язковими для розгляду суб'єктами призначення та враховуються ними під час вирішення питань щодо застосування дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження (частина 5 статті 77 Закону України "Про державну службу").
У відповідності до приписів частин 6, 7 статті 77 Закону України "Про державну службу" державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення. У разі відмови державного службовця від одержання копії наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження такий документ не пізніш як у триденний строк з дня прийняття рішення надсилається державному службовцеві за місцем його проживання рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 83 Закону України "Про державну службу" державна служба припиняється за ініціативою суб'єкта призначення (стаття 87 цього Закону).
Підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення (пункт 4 частини 1 статті 87 Закону України "Про державну службу").
Аналіз наведених вище норм дозволяє зробити висновок, що дисциплінарне стягнення - це передбачена законом міра примусу, що застосовується уповноваженим органом до працівника, який порушив службову дисципліну, тобто вчинив дисциплінарний проступок.
При цьому, для застосування дисциплінарного стягнення уповноваженому органу необхідно встановити наявність протиправної поведінки державного службовця, шкідливих наслідків та причинного зв'язку між ними і поведінкою особи, що притягається до відповідальності. Протиправність поведінки полягає у порушенні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення. Також необхідно врахувати інші обставини, що мають значення: ступінь тяжкості, наявність шкоди, особу працівника.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Зважаючи на викладені правові норми, суд вважає, що наказ про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності повинен містити чітке формулювання суті вчиненого порушення, наявність вини в діях чи бездіяльності працівника, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника, підстави прийняття рішення про притягнення до відповідальності, час вчинення і час виявлення самого проступку та обґрунтування обрання певного виду стягнення, з урахуванням передбачених законодавством обставин.
Суд зазначає, що передумовою звільнення державного службовця за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, з підстав припинення державної служби за використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, мають бути встановлені внаслідок ретельного службового розслідування. Звільнення за використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб може мати місце лише тоді, коли достеменно доведено, що державний службовець вчинив проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
В судовому засіданні встановлено, що з метою приведення до ідентичності паперових носіїв примірника актового запису, ОСОБА_1 як начальником Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області, на підставі заяви ОСОБА_4, сформовано справу про внесення змін та виправлень до актового запису та складено висновок. Окрім того, позивачем було направлено повідомлення про внесення відповідних змін та виправлень до актового запису та складено висновок з подальшим направленням повідомлення про внесення відповідних змін (другий примірник) до відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області. У жовтні 2016 року по даному актовому запису було сформовано витяг про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя стосовно ОСОБА_4 та подано для проставлення електронного апостилю.
Суд зазначає, що у відповідності до частини 1 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.
Частиною 1 статті 22 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.
Згідно частини 2 коментованої статті зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису.
Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акта цивільного стану (частина 6 статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану").
Згідно пункту 1.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року за № 96/5 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 14.01.2011 року за № 55/18793 (надалі - Правила) внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до пункту 1.7. Правил зміни до актового запису цивільного стану вносяться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання відповідного актового запису, за винятком випадків, встановлених у пункті 2.28 розділу II цих Правил.
Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті (пункт 2.6. Правил).
Пунктом 2.7. Правил визначено, що на підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому.
У разі якщо неможливо витребувати копії актових записів цивільного стану або підтвердження відповідності відомостей у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян даним паперового носія актового запису цивільного стану у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, державна реєстрація актів цивільного стану підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію актів цивільного стану, витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, якщо вони не містять незастережених виправлень, дописок чи явних ознак підробки.
Згідно пункту 2.12. Правил на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку 2.
Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, висновок районного, районного у містах, міський (міст обласного значення), міськрайонного, міжрайонного відділу державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції або дипломатичного представництва чи консульської установи України (підпункт 2.13.3. пункту 2.13. Правил).
У відповідності до пункту 2.15. Правил висновок відділу державної реєстрації актів цивільного стану складається: якщо актовим записом про народження передбачені, але в ньому відсутні прізвище, власне ім'я, по батькові або громадянство батьків; якщо прізвище, власне ім'я та по батькові зазначено без урахування національних традицій; якщо при державній реєстрації народження дитині присвоєне прізвище або власне ім'я без урахування побажань батьків або одного з них; якщо дитина має власне ім'я, відмінне від того, яке зазначено в актовому записі про народження, і цього вимагають інтереси дитини; при необхідності зміни прізвища, власного імені, по батькові у зв'язку із зміною статі; при впізнанні особи, смерть якої була зареєстрована як невідомої (за наявності протоколу впізнання трупа); при зміні громадянства; при зміні батьком або матір'ю прізвища відповідно до статті 53 Сімейного кодексу України та необхідності внесення змін до актового запису про народження їх дитини (висновок складається з урахуванням вимог, зазначених у статті 148 Сімейного кодексу України); якщо під час державної реєстрації акту цивільного стану були допущені помилки (перекручення, пропуск відомостей, окремих слів або граматичні помилки чи вказані неправильні відомості); в інших окремих випадках, що не суперечать вимогам чинного законодавства.
Порядок внесення до Державного реєстру актів цивільного стану громадян відомостей про народження фізичної особи та її походження, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, а також встановлення форми витягів з Реєстру та умови їх видачі визначає Інструкція з ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 24.07.2008 року за № 1269/5 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 25.07.2008 року за № 691/15382 (надалі - Інструкція).
Згідно пункту 4.1. Прикінцевих положень Інструкції відомості про народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміну імені, смерть, які містяться в книгах державної реєстрації актів цивільного стану і метричних книгах, що зберігаються в архівах відділів державної реєстрації актів цивільного стану, підлягають обов'язковому внесенню до Реєстру у вигляді, межах та обсягах, наведених у відповідних книгах.
З огляду на вищенаведені норми матеріального права, суд дійшов до переконання, що висновок начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області ОСОБА_1 про внесення змін до актового запису цивільного стану ОСОБА_4 відповідає зібраним документам, необхідним для вирішення питання по суті, а зазначені в ньому факти підтверджені актовими записами про народження заявниці, записами про народження її батька (актовий запис, фотокопія із метричної книги), виписками із по господарських книг.
Стосовно твердження дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про наявність на паперовому носії першого примірника актового запису № 25 від 12.10.1962 року грубих виправлень та підчисток, які свідчать про внесення корективів у актовий запис, суд зазначає, що за відсутності проведення експертного дослідження документа та вмотивованого висновку із встановленням таких фактів, вказана обставина являється лише припущенням посадових осіб, що здійснювали службове розслідування, а відтак суд вважає вказані доводи необґрунтованими.
Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що вчиняючи дії, пов'язані із внесенням змін до актового запису цивільного стану, позивач діяла у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, Законом України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" та підзаконними нормативно-правовими актами. Відтак, судом не встановлено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 9 частини 2 статті 65 Закону України "Про державну службу", а саме використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, за наявності якого може бути застосовано такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з посади державної служби.
Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
За змістом частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За приписами частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що в порушення вимог статті 73 Закону України "Про державну службу", дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області не було в повному обсязі з'ясовано ступеня вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку та не встановлено факту нанесення шкоди позивачем.
Більше того, суд зазначає, що порушення, викладені у висновку дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області не можуть бути кваліфіковані як використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб, а відтак не створюють складу дисциплінарного проступку, за яке може бути накладено стягнення у вигляді звільнення з державної служби.
Виходячи із висновку дисциплінарної комісії, викладеного за результатами службового розслідування суд, з врахуванням складу виявленого правопорушення, вказує на можливість визначення дисциплінарного проступку як невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень, за яке передбачено застосування дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани.
Зважаючи на вищенаведене, суд прийшов до висновку, що наказ в.о. начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області за № 79/6 від 07.02.2017 року "Про звільнення ОСОБА_1." є протиправним та підлягає скасуванню з необхідністю поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області з 07.02.2017 року.
Водночас суд не погоджується з доводами позивача щодо непогодження її звільнення із профспілковим органом як на одну із підстав до задоволення позову враховуючи наступне.
Згідно положень статті 43-1 КзпП України звільнення керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними орагнами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян, допускається у випадках розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
В контексті вищенаведеної норми, суд погоджується з доводами відповідача щодо відсутності обов'язку отримання попередньої згоди виборного (профспілкового) органу на звільнення ОСОБА_1
Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Судом встановлено, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за період з грудня 2016 року по січень 2017 року становила 258,10 грн., що підтверджується довідкою про доходи від 06.03.2017 року за № 09-25/456 (а.с.109), а відтак, з врахуванням положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за № 100, сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 02.02.2017 року по 31.03.2017 року, яку слід стягнути на користь позивача, складає 9807,80 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до переконання, що, що позовні вимоги слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ в.о. начальника Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області за №79/6 від 07.02.2017 року "Про звільнення ОСОБА_1.".
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області з 07.02.2017 року.
Стягнути з Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 34844679) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 02 лютого 2017 року по 31 березня 2017 року у розмірі 9807 (дев'ять тисяч вісімсот сім) гривень 80 копійок.
Допустити негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Городенківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області та в частині стягнення з Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 34844679) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1) середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 5 420 (п'ять тисяч чотириста двадцять) гривень 10 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Матуляк Я.П.
Постанова складена в повному обсязі 05.04.2017.
Судове рішення № 65768796, Івано-Франківський окружний адміністративний суд було прийнято 31.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 809/304/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: