Ухвала суду № 65768772, 04.04.2017, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 квітня 2017 року № 810/1255/17

Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування висновку та наказу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Київська ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області з позовом до Міністерства юстиції України в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.12.2016 за результатами розгляду скарги Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 24.10.2016 за №2562/9/20-31-10-21, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.10.2016 за №33282-0-33-16;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 22.12.2016 №1810/7, прийнятий на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.12.2016 за результатами розгляду скарги Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 24.10.2016 за №2562/9/20-31-10-21, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 31.10.2016 за №33282-0-33-16. .

Пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

В силу положень частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (абзац 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації Міністерства юстиції України від 02.12.2016 за скаргою №2562/9/20-31-10-21 від 24.10.2016, а також наказ Міністерства юстиції України №1810/7 від 22.12.2016.

Таким чином, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.

Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет на 2017 рік" №1801-VIII від 21.12.2016 установлено у 2017 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні.

Отже, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, в якому заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 3200,00 грн. (1600,00 грн. х 2 = 3200,00 грн.).

Проте, позивачем всупереч вимогам КАС України не було долучено до матеріалів справи докази сплати судового збору за звернення з позовною заявою.

Натомість позивач в прохальній частині позовної заяви просить відстрочити йому сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

Таким чином, за обґрунтованим клопотанням, вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд може звільнити позивача від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити або розстрочити його сплату.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Так, в обґрунтування клопотання про відстрочення судового збору позивач зазначає, що майновий стан позивача зумовлений тимчасовою відсутністю правової можливості здійснити платіж зі сплати судового збору, оскільки за інформацією Київської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області на підставі п. 30 постанови КМУ від 03.08.2011 р. № 845 «Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» платежі за рахунками Київської ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області за всіма кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та кодами економічної класифікації видатків бюджету, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України органами казначейської служби не проводяться, у зв'язку із отриманням повідомлень від Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова у Харківській області щодо безспірного стягнення судових витрат, невиплаченої грошової винагороди та невідшкодованих витрат.

Також, відповідно до довідки від 09.03.2017 №940/9/10-31-10-4, наявної в матеріалах справи, Київська ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області повідомляє, що тимчасовим кошторисом на 1 квартал 2017 року кошти на сплату судового збору за КЕКВ 2800 "Інші пточні видатки" не передбачені, крім того Київською ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області 11.01.2017 та 12.01.2017 отримано повідомлення Управління Державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова у Харківській області №02-16/50, 302-16/49, №02-16/51, №02-16/57 на стягнення з реєстраційних рахунків ОДПІ сум судового збору та стягнення штрафів на користь держави на загальну суму 109745, 13 грн.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Проте, суд звертає увагу, що в даному випадку, вказана обставина не є підставою для відстрочення сплати судового збору, а позивачем не надано всіх доказів підтвердження його майнового стану, зокрема, кошторисів, в тому числі кошторису на II квартал 2017 року.

Пленум Вищого адміністративного суду України Постанові від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Суд зазначає, що позивач не включений до числа осіб, звільнених від оплати судового збору при подачі позовів, зокрема, до адміністративного суду, що прямо передбачено Законом "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент подання позову), а тому є платником судового збору на загальних підставах.

Крім того, суд вбачає за доцільне зазначити, що у статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Відповідно до статті 10 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники адміністративного процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників адміністративного процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Більш того, суд звертає увагу, що доводи позивача щодо відсутності коштів на сплату судового збору не заслуговують на увагу, оскільки пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Крім того, суд звертає увагу й на те, що вирішення питання про звільнення позивача (заявника) від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення його сплати вирішується судом на власний розсуд з урахуванням майнового стану позивача, тобто є правом, а не обов'язком суду.

Також суд зазначає, що належних доказів на підтвердження того, що у позивача відсутні кошти на сплату судового збору за подання даного позову до суду не надано.

За таких обставин, суд вважає, що наведені у клопотанні про відстрочення сплати судового збору підстави є недостатніми для його задоволення.

Крім того, вказане клопотання підписане представником Київської ОДПІ ГУ ДФС у Харківський області ОСОБА_1, проте не надано довіреності на цього представника.

Відповідно до частини першої статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

Згідно із частиною четвертою статті 58 Кодексу адміністративного судочинства України довіреність фізичної особи на ведення справи в адміністративному суді посвідчується нотаріусом або посадовою особою, якій відповідно до закону надано право посвідчувати довіреності.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати до суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 3200,00 грн.

Отримувач ко штів: Київський окружний адміністративний суд;

код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;

Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Київській обл. м. Київ;

код банку отримувача (МФО):821018 ;

рахунок отримувача: 31213206784001;

код класифікації доходів бюджету: 22030001.

У рядку "призначення платежу" платіжного документа платник судового збору повинен вказати слова "судовий збір за позовом", ПІБ чи назва установи, організації позивача, "Київський окружний адміністративний суд", код ЄДРПОУ суду, до якого він звертається (код ЄДРПОУ Київського окружного адміністративного суду: 35919304).

Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі "Судова влада України" за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.

У силу положень частини другої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості надання таких доказів.

Як вбачається з прохальної частини позову позивач оскаржує висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.12.2016 та наказ Міністретсва юстиції України від 22.12.2016.

Разом з цим позивачем не приєднано до позовної заяви копії оскаржуваного висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.12.2016 та не надано копії скарги позивача від 24.10.2016 та не зазначено причини неможливості надання вказаних доказів до суду.

Також позивач зазначає, що підрозділом реєстрації та обліку платників 26.08.2016 сформовано та направлено державному реєстратору в електроному вигляді повідомлення за формою №27-ОПП та 5-ЄСВ.

Однак, позивачем не приєднано до позовної заяви направлених повідомлень та доказів їх направлення державному реєстратору, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, так і не повідомлено суд про причини неможливості їх надання, що відповідно є порушенням положень статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Згідно до положень статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов підлягає залишенню без руху з наданням 30-ти денного терміну, з моменту отримання копії даної ухвали, для усунення виявлених недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити в задоволенні клопотання Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви.

2. Позовну заяву Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області до Міністерства юстиції України про визнання протиправними дій та скасування висновку та наказу - залишити без руху.

3. В 30-ти денний термін з дня отримання копії даної ухвали усунути виявлені недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 3200,00 за подання даного адміністративного позову (оригінал платіжного документу);

- надати до суду оригінал довіреності на особу, яка підписала клопотання про відстрочення судового зборгу;

- надати копію висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 02.12.2016;

- надати копію скарги Київської ОДПІ м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області від 24.10.2016;

- надати суду копії повідомлень за формою №27-ОПП та 5-ЄСВ та докази їх направлення державному реєстратору та отримання останнім зворотньго боку інтеграційної картки платника з ЄСВ, копії документів повинні подаватись у кількості відповідно до кількості осіб, що приймаюсть участь у справі.

4. Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із обов'язковою вказівкою на номер справи № 810/1255/17 та зазначенням прізвища судді, який постановив ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

5. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Кушнова А.О.