Рішення № 65766914, 20.02.2017, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/2256/16-ц

Провадження № 2/675/79/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" лютого 2017 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Янішевської О. С., при секретарі Беліці М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Ізяславського райсуду в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 197 ЦПК України, справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, повязаних з утриманням у навчальному закладі,

в с т а н о в и в :

Національна академія внутрішніх справ (далі НАВС) звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 витрат, повязаних з утриманням у навчальному закладі, мотивуючи це тим, що наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 26 липня 2008 року № 714 ОСОБА_1 з 01 вересня 2008 року було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання вказаного навчального закладу. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 1709-р «Про реорганізацією деяких вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ» Київський національний університет внутрішніх справ реорганізовано в Національну академію внутрішніх справ, яка є правонаступником Київського національного університету внутрішніх справ. 09 вересня 2008 року між Київським національним університетом внутрішніх справ, комплектуючим органом УМВС України в Хмельницькій області та ОСОБА_1 договір № Хм-49 про підготовку фахівця у навчальному закладі. Відповідно до договору відповідач навчався за рахунок коштів державного бюджету і зобовязувався після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років за місцем розподілу, а у разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання, або звільнення з ОВС відшкодувати витрати, повязані з утриманням у навчальному закладі. З 01 вересня 2008 року по 28 червня 2012 року відповідно до умов договору ОСОБА_1 у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг. Наказом НАВС від 28 червня 2012 року № 378 відповідачу присвоєно кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство» та видано диплом спеціаліста. Після здобуття вищої освіти відповідно до умов договору ОСОБА_1 направлено для подальшого проходження служби. Наказом УМВС України на Південно-Західній залізниці від 14 серпня 2014 року № 143 о/с ОСОБА_1 звільнено з ОВС за власним бажанням (п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ) до спливу встановленого трирічного терміну перебування на службі по закінченню навчання. Позивач вказує, що умови договору виконав в повному обсязі належним чином, тоді як відповідач умов договору не виконав, а тому має відшкодувати витрати по забезпеченню харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням та житлом із наданням комунальних послуг під час навчання, що становить 29229 грн. 79 коп.

Представник позивача в судове засідання не зявився, звернувся до суду з письмовим клопотанням про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не зявився, звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги визнав.

Перевіривши матеріали справи, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 22 Цивільного Кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно вимог ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно вимог ст. 530 Цивільного Кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно вимог ст. 612 Цивільного Кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1, 2 ст. 623 Цивільного Кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наказом ректора Київського національного університету внутрішніх справ від 26 липня 2008 року № 714 ОСОБА_1 з 01 вересня 2008 року було зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання вказаного навчального закладу, що підтверджується витягом з вказаного наказу, доданим до матеріалів справи.

Наказом НАВС від 28 червня 2012 року № 378 відповідачу присвоєно кваліфікацію юриста за спеціальністю «Правознавство» та видано диплом спеціаліста, що підтверджується витягом із вказаного наказу, доданим до матеріалів справи.

09 вересня 2008 року між Київським національним університетом внутрішніх справ, комплектуючим органом УМВС України в Хмельницькій області та ОСОБА_1 договір № Хм-49 про підготовку фахівця у навчальному закладі, що підтверджується примірником вказаного договору, доданим до матеріалів справи, який складений відповідно до вимог наказу Міністерства внутрішніх справ України № 150 від 14 травня 2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 травня 2007 року за № 547/13814 «Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України». Згідно п. 2.3.5 вказаного договору ОСОБА_1 зобовязувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обовязків за посадою, на яку призначений замовником, і відпрацювати не менше трьох років. За п. 2.3.6 зазначеного договору у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів ОВС по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за відмовою від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в ОВС протягом перших трьох років після закінчення навчання, ОСОБА_1 прийняв зобовязання відшкодувати витрати, повязані з утриманням у навчальному закладі згідно з затвердженим розрахунком.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року № 1709-р «Про реорганізацією деяких вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ» Київський національний університет внутрішніх справ реорганізовано в Національну академію внутрішніх справ, яка є правонаступником Київського національного університету внутрішніх справ, що підтверджується текстом вказаного розпорядження, доданого до матеріалів справи.

Наказом УМВС України на Південно-Західній залізниці від 14 серпня 2014 року № 143 о/с ОСОБА_1 звільнено з ОВС за власним бажанням (п. 64 «ж» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ) до спливу встановленого трирічного терміну перебування на службі по закінченню навчання, що підтверджується витягом з вказаного наказу, доданим до матеріалів справи.

Листом № 46/10772 від 09 липня 2015 року ОСОБА_1 було запропоновано добровільно відшкодувати витрати, повязані з навчанням, що підтверджується копією вказаного листа, доданою до матеріалів справи.

На момент розгляду справи зазначені витрати не відшкодовані, що підтверджується доводами позивача, викладеними у позовній заяві, проти чого не надав заперечень відповідач.

Розмір витрат підтверджується доданими до матеріалів справи довідками з відповідними розрахунками і складає 29229 грн. 79 коп. Вказана сума не оспорюється відповідачем.

За таких обставин суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Суд знаходить, що згідно вимог ст. 88 Цивільного процесуального Кодексу України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, які складаються із судового збору.

Керуючись ст. ст. 16, 22, 526, 530, 610, 622, 623, 625, 626-631, 901-907 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57, 58, 59, 60, 62, 63, 64, 79, 81, 88, 209, 212, 213, 214, 215, 223, 291, 292, 294, 296 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2 А, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь Національної академії внутрішніх справ (03680, м. Київ, пл. Соломянська, 1, р/р 31259202100175 в ДКСУ м. Київ МФО 820172, код ЄДРПОУ 08751177) 29229 (двадцять девять тисяч двісті двадцять девять) грн. 20 коп. витрат, повязаних з утриманням у навчальному закладі; 1378 грн. понесених позивачем судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду Хмельницької області через Ізяславський районний суд протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя О. С. Янішевська