Ухвала суду № 65765081, 03.04.2017, Апеляційний суд Сумської області

.

Справа №576/430/17-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 11-сс/788/129/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Макаровець А. М.,

суддів - Матуса В. В., Олійника В. Б.,

з участю секретаря судового засідання Лобанової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження за апеляційною скаргою представника володільця майна ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2017 року, постановлену за результатами розгляду клопотання слідчого про арешт майна,

з участю прокурора Авєріна О.М.

ВСТАНОВИЛА:

На вирішення слідчому судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області надійшло клопотання слідчого СВ Глухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області погоджене з прокурором Глухівського відділу Шосткинської місцевої прокуратури, про накладення арешту на автомобіль ГАЗ-53А р.н.з. ВМ8244АМ, з порізаними дровами в кузові приблизною кількістю 6 складометрів, квитанцію на сплату грошових коштів № NONOT33983 в сумі 900 грн. від 01 лютого 2017 року, бланк «Вимога№2», виданий без числа в лютому 2017 року з відміткою печатки ПАТ «Українська залізниця» Виробничого підрозділу «Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень 40081221/377».

Вказане клопотання вмотивоване тим, що 09 березня 2017 року у с. Береза Глухівського району виявлено незаконну порубку лісу на підставі документів без необхідних реквізитів і за даним фактом, було розпочато кримінальне провадження № 12017200070000201 від 10 березня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

09 березня 2017 року вищезазначений автомобіль, дрова та документи були вилучені в ході огляду місця події та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, а тому, з метою запобігання можливості приховування вказаного майна, його пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі відчуження, просив накласти арешт на вказане майно.

Ухвалою слідчого судді від 13 березня 2017 року вказане клопотання слідчого було задоволено. Накладено арешт на автомобіль ГАЗ-53А р.н.з. ВМ8244АМ з порізаними у кузові дровами, квитанцію № NONOT33983 від 01.02.2017 р., бланк вимога № 2 без числа з печаткою Бахмацької дистанції захисних лісонасаджень.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник ОСОБА_4 в апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2017 року про арешт майна скасувати.

Свої вимоги мотивує тим, що:

- приймаючи рішення про арешт майна та не визначивши спосіб арешту майна, що передбачено кримінальним процесуальним законодавством, а саме: або шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування майном; або шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження майном, а також не зясувавши питання, який із зазначених способів є найменш обтяжливим для власника майна, слідчий суддя обмежив право власності ОСОБА_3, який є власником арештованого майна, а саме, автомобіля ГАЗ-53А р.н.з. ВМ8244АМ;

- крім того, обовязковою ознакою обєктивної сторони злочину, передбаченого ст.246 КК України, є істотна шкода, проте як у клопотанні слідчого, так і в ухвалі слідчого судді, відсутнє обгрунтування наявності та істотності завданої шкоди, а тому, підозра стосується вчинення не кримінального, а адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65 КУпАП, що вказує на те, що арештоване майно взагалі не є доказом вчинення кримінального правопорушення, у розумінні ст.98, ч.3 ст.170 КПК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді, зміст апеляційної скарги, доводи прокурора про залишення судового рішення без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Під час розгляду клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен зясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Як вбачається з наданих суду апеляційної інстанції матеріалів, в провадженні слідчого відділення Глухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12017200070000201, відомості про яке 10 березня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 246 КК України.

Слідчий СВ Глухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області, з погодженим з прокурором Глухівського відділу Шосткинської місцевої прокуратури ОСОБА_6 клопотанням про накладення арешту на автомобіль ГАЗ-53А р.н.з. ВМ8244АМ, що належить, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу ОСОБА_3, з порізаними дровами в кузові приблизною кількістю 6 складометрів, квитанцію на сплату грошових коштів № NONOT33983 в сумі 900 грн. (платник ОСОБА_7М.) від 01 лютого 2017 року, бланк «Вимога№2», виданий без числа в лютому 2017 року з відміткою печатки ПАТ «Українська залізниця» Виробничого підрозділу «Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень 40081221/377» (а.п.1-2).

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Задовольняючи дане клопотання, внесене в рамках вказаного кримінального провадження, про накладення арешту на зазначене майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, а саме, протокол огляду місця події (а.п.8-9), протокол допиту свідка (а.п.6-7), з врахування постанови про визнання та приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів (а.п.10), прийшов до обґрунтованого висновку про існування достатніх підстав вважати, що вказане у клопотанні слідчого майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України.

При цьому, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї або іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

З врахуванням вищезазначеного колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_4 про те, що через відсутність обгрунтування наявності завдання істотної шкоди, що є обовязковою ознакою обєктивної сторони злочину, передбаченого ст.246 КК України, підозра стосується вчинення не кримінального, а адміністративного правопорушення, передбаченого ст.65 КУпАП, що вказує на те, що арештоване майно взагалі не є доказом вчинення кримінального правопорушення.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_4 про те, що слідчим суддею, в оскаржуваному рішенні, не визначення способу арешту автомобіля ГАЗ-53А р.н.з. ВМ8244АМ, призвело до обмеження права власності ОСОБА_3, який є володільцем вказаного майна, то на думку колегії суддів вони є такими, що в цілому не спростовують правильність висновків оскаржуваного рішення слідчого судді щодо накладення арешту.

Відповідно до положень ч.4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту. Слідчий суддя, суд зобовязаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Так, надаючи оцінку доводам апеляційної скарги в цій частині колегією суддів приймається до уваги, що у матеріалах кримінального провадження відсутні, і апеляційному суду також не були надані докази, які б з урахуванням вищезазначених положень давали б підстави для висновку про те, що накладення арешту у такий спосіб може призвести до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах власника.

Крім цього, з матеріалів провадження вбачається, що автомобіль ГАЗ-53А р.н.з. ВМ8244АМ має значення речового доказу у кримінальному провадженні при розслідуванні факту незаконної порубки деревини, зазначений транспортний засіб було виявлено та вилучено під час огляду місця події, на ньому транспортували зрубану деревину.

З урахуванням зазначеного, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та користування майном у даному випадку (оскільки інше не зазначено) є обґрунтованим.

А тому, колегія суддів вважає, що слідчим суддею правильно враховано правову підставу для арешту автомобіля і можливість його використання, як доказу у кримінальному провадженні. За таких обставин, з врахуванням вищезазначеного, колегія суддів прийшла до висновку про те, що слідчий суддя в цілому прийняв законне та обґрунтоване рішення, жодних обєктивних даних, які б спростували правильність зазначеного рішення матеріали провадження не містять, а тому, ухвалу слідчого судді необхідно залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 без задоволення.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 13 березня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого слідчого СВ Глухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Сумській області погоджене з прокурором Глухівського відділу Шосткинської місцевої прокуратури та накладено арешт на автомобіль ГАЗ-53А р.н.з. ВМ8244АМ, з порізаними дровами в кузові приблизною кількістю 6 складометрів, квитанцію на сплату грошових коштів № NONOT33983 в сумі 900 грн. від 01 лютого 2017 року, бланк «Вимога№2», виданий без числа в лютому 2017 року з відміткою печатки ПАТ «Українська залізниця» Виробничого підрозділу «Бахмацька дистанція захисних лісонасаджень 40081221/377» залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника володільця майна ОСОБА_3 - ОСОБА_4 без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_8. ОСОБА_9.

.