Рішення № 65764455, 29.03.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/378/17

Головуючий у першій інстанції Ільченко Н. А.

Доповідач Сєвєрова Є. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого - судді Сєвєрової Є.С., суддів: Гірняк Л.А., Таварткіладзе О.М.,

при секретарі судового засідання Поліхранової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі матеріали за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирамакс» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирамакс» до ОСОБА_2, третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_3, про визначення часток у майні, що є у спільній сумісній власності, переведення прав та обов'язків співвласника на частину нерухомого майна у рахунок погашення заборгованості та припинення права власності, -

ВСТАНОВИЛА:

24.06.2015 року ТОВ «Вирамакс» звернулось до Приморського районного суду м. Одеси з позовними вимогами до ОСОБА_2 (а.с. 3-5), по яким у подальшому 23.02.2016 року та 26.10.2016 року предмет позову неодноразово був змінений, та після останньої зміни предмету позову позивач просив визначити, що частки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у квартирі АДРЕСА_1 є рівними та становлять по 1/2 частини квартири; перевести на ТОВ «Вирамакс» права та обов'язки ОСОБА_3 на ? частину квартири АДРЕСА_1 в рахунок часткового погашення заборгованості ФОП ОСОБА_3 перед ТОВ «Вирамакс» за рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2010 року у справі № 4/10-10-503; та припинити право власності ОСОБА_3 на 1/2 частини квартири під АДРЕСА_1 (а.с.100, 132).

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 09.11.2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, 22.11.2016 року ТОВ «Вирамакс» подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, неповне з'ясування обставин у справі, а також недоведеність обставин у справі, які суд першої інстанції вважав встановленими.

Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції не встановлено та не перевірено, з якого часу відповідач та третя особа припинили відносини, не встановив джерело отримання грошових коштів відповідачем для покупки вказаної квартири, а також апелянт зазначав, що ТОВ «Темп» фактично з 19.01.2012 року не здійснювало господарську діяльність, а тому не могла мати у своєму розпорядженні грошові кошти, які передавались відповідачу за договором.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, пояснення відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість постановленого рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 303 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що вищезазначена квартира придбана за особисті кошти відповідача, тому є її особистою приватною власністю, у зв'язку з чим звернути стягнення на частку у майні, що є у спільній частковій власності неможливо.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в позові, проте у задоволенні позову слід відмовити з інших правових підстав.

Так, судом першої інстанції правильно було встановлено, що з 26.06.1987 року відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с. 7), який був розірваний 29.09.2015 року (а.с. 141).

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.04.2010 р. у справі № 4/10-10/503 задоволений позов ТОВ «Вирамакс» до ФОП ОСОБА_3, розірвано договір № 1610/09 на перевезення негабаритних та великовагових вантажів, укладений між сторонами 16.10.2009 року; стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вирамакс» штраф в сумі 209440,00 грн., витрати в сумі 400000,00 грн., штраф у розмірі 50 % від вартості перевезення - 400000,00 грн., збитки (упущену вигоду) - 628565,00 грн., збитки (реальні збитки) - 200680,00 грн., державне мито - 18471,85 грн. та витрати на ВТЗ судового процесу - 236,00 грн.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 29.06.2010 р. вказане рішення господарського суду Одеської області віл 23.04.2010 року змінено в частині сум стягнення штрафу та судових витра; прийнято стягнути з ФОП ОСОБА_3 на користь ТОВ «Вирамакс»: штраф в сумі 161840,00 грн., держмито в сумі 17910,00 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу в сумі 229,00 грн. В іншій частині рішення залишено без змін (а.с.13-16).

Позивач ТОВ «Вирамакс» стверджує, що отримав погашення суми боргу на загальну суму 503764,00 грн., але основна сума заборгованості і досі не погашена третьою особою ФОП ОСОБА_3

Відповідно до нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу від 21.11.2013 року відповідач ОСОБА_2 купила квартиру АДРЕСА_1 за 230 300 грн. за згоди чоловіка (а.с. 10-11).

Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 1048 від 26.08.2016 року розділити вказану квартиру на дві самостійні частини в частках ? та ?, кожна з яких могла б самостійно функціонувати і відповідати вимогам ДБН - технічно не можливо. Відповідно виділити в натурі ? частину вказаної квартири не представляється можливим. Ринкова вартість ? частини вищезазначеної квартири становить 2 203,5 дол. США, що відповідає приблизно 562 500 грн. (а.с. 122-127).

Враховуючи вказаний висновок судової експертизи, позивач посилаючись на те, що квартира була придбана відповідачем під час зареєстрованого шлюбу з третьої особою, який є боржником за рішенням суду, вважаючи, що вказана квартира є спільним майном відповідача та третьої особи, позивач на підставі ч. 2 ст. 366 ЦК України просив позов задовольнити у повному обсязі.

У свою чергу відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, посилається на те, що з жовтня 2013 року відповідач та третя особа не підтримують фактичні шлюбні відносини, а також грошові кошти для придбання вказаної квартири вона отримала від ТОВ «Темп» за договором про фінансову допомогу від 19.11.2013 року (а.с. 142, 145).

За загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч. 1 ст. 15 ЦК України, ч. 1 ст. 3 ЦПК України).

Тому, звернення до суду з позовом про визначення часток у майні, що є у спільній сумісній власності, переведення прав та обов'язків співвласника на частину нерухомого майна у рахунок погашення заборгованості та припинення права власностіунеможливлене без пред'явлення таких вимог до іншого співвласника ОСОБА_3. який у цьому спорі перебуває в статусі третьої особи.

Крім того, зазначивши ОСОБА_2 відповідачем, всупереч вимогам ст. 15 ЦПК України, у своєму позові позивач ТОВ «Вирамакс» не зазначило, яким чином його права та охоронювані законом інтереси порушені саме ОСОБА_2, оспорені чи не визнані відповідачем.

Відповідно до положень ст. 33 ЦПК України, належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин. Належним є відповідач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення. Належність відповідача визначається, перш за все, за нормами матеріального права.

Відповідачем у справі є фізична або юридична особа, яка порушила права та інтереси позивача.

Належного відповідача позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві (п. 2 ч. 2 ст. 119 ЦПК України).

Пунктом 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» № 5 від 12.06.2009 року передбачено, що суд зобов'язаний вирішити справу за тим позовом, що пред'явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому. Лише у випадку неможливості розгляду справи без участі співвідповідача чи співвідповідачів у зв'язку з характером спірних правовідносин суд залучає його чи їх до участі у справі зі своєї ініціативи (ст. ст. 32, 33 ЦПК України). Мотиви, з яких суд визнав неможливим розгляд справи без зазначених осіб, повинні бути зазначені в ухвалі, копія якої разом з копією позовної заяви невідкладно надсилається залученим особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Як вбачається із ч. 3 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Таким чином, позов вирішено без залучення належного відповідача, тому не може залишитися в силі рішення суду першої інстанції, оскільки повноваження апеляційного суду, визначені ст. 307 ЦПК України, не дають права здійснювати заміну неналежного відповідача належним або залучати до участі у справі співвідповідача.

При цьому, інші доводи апеляційної скарги, які стосуються суті питання, апеляційним судом не перевіряються, оскільки враховуючи, що ані позивач, ані суд першої інстанції не залучив до участі в справі в якості відповідача самого боржника - ОСОБА_3, а апеляційний суд позбавлений цього права, в задоволенні позовних вимог позивачу слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирамакс» на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2016 року - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 09 листопада 2016 року скасувати, ухвалити нове.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Вирамакс» до ОСОБА_2 про визначення часток у майні, що є у спільній сумісній власності, переведення прав та обов'язків співвласника на частину нерухомого майна у рахунок погашення заборгованості та припинення права власності - відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги до касаційної інстанції протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: