Ухвала суду № 65764451, 03.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/473/17

Номер справи місцевого суду: 522/5547/17

Головуючий у першій інстанції Кушніренко

Доповідач Кадегроб А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.04.2017 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Кадегроб А.І.,

суддів: Котелевського Р.І., Прібилова В.М.,

секретаря - Стоянової Л.І.,

за участю прокурора - Реут Ю.В.,

захисника - Кравцан В.М.,

підозрюваного - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Кравцан В.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави відносно ОСОБА_2, підозрюваного у кримінальному провадженні №12016160500008887 від 22.11.2016 року за ч.4 ст.190 КК України, -

встановив:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Кувшинова А.В., погодженого прокурором Одеської місцевої прокуратури ОСОБА_4, та застосовано запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 2499200 гривень відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кодима Одеської області, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, пенсіонера, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016 року за ч.4 ст.190 КК України.

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в тому, що 31.10.2016 року за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 шахрайським шляхом заволоділи майном ОСОБА_7, а саме: фінансово-господарською документацією ПП Фірма "Омега-1", Тов "Профіт КСК", МПП "Нера", ВКК ТОВ "Приморкор С ЛТД" та грошовими коштами в сумі 2500000 гривень.

22.03.2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.

23.03.2017 року слідчий звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з клопотанням, погодженим прокурором, про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що у кримінальному провадженні наявна обґрунтована підозра стосовно ОСОБА_2 у вчиненні особливо тяжкого злочину та ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників кримінального провадження, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, продовжити вчинення кримінального правопорушення або вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, та запобігти вказаним ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів неможливо.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2017 року вищевказане клопотання було задоволене та до підозрюваного ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 19.05.2017 року з визначенням застави в розмірі 2 499 200 гривень.

Слідчий суддя мотивував своє рішення тим, що в судовому засіданні прокурором була доведена наявність у кримінальному провадженні обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_2, а також заявлені у клопотанні ризиків та неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу.

Не погоджуючись у рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_2 - адвокат Кравцан В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі.

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги захисник зазначає, що прокурором в судовому засіданні не доведені наявність обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_2 та заявлені слідчим ризики, а слідчим суддею, на його думку, не вмотивована неможливість запобігання таким ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Вважає, що слідчий суддя не взяв до уваги відсутність доказів, які не долучені до клопотання про те, що підозрюваний ОСОБА_2 причетний до вчинення інкримінованого йому злочину, знайомий з іншими підозрюваними та вступив з ними в попередню змову, не доведена наявність у потерпілої на момент вчинення злочину заявленої суми грошових коштів в розмірі 2500000 гривень, а підозра ґрунтується на доказах, отриманих незаконним шляхом.

Заслухавши суддю-доповідача; думку підозрюваного та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити; доводи прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив залишити оскаржувану ухвалу без змін; дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить таких висновків.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий і прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно вимог ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність його соціальних зв'язків в місці постійного проживання, у тому числі наявність родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; його майновий стан; наявність судимостей та інші.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, викладеною в п.84 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 року в справі "Харченко проти України", п.4 ст.5 Конвенції передбачає право заарештованих або затриманих осіб на судовий контроль щодо матеріально-правових і процесуальних підстав позбавлення їх волі, що, з погляду Конвенції, є найважливішими умовами забезпечення «законності». Це означає, що суд відповідної юрисдикції має перевірити не тільки питання дотримання процесуальних вимог національного законодавства, але й обґрунтованість підозри, яка послужила підставою для затримання, і законність мети, з якою застосовувались затримання та подальше тримання під вартою (див. справу «Буткевічус проти Литви» (Butkevicius v. Lithuania) № 48297/99, п. 43, ЄКПЛ 2002-ІІ).

Апеляційний суд вважає, що слідчий суддя відповідно до вищевказаних вимог Закону та Конвенції перевірив та належним чином встановив наявність на час розгляду клопотання в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри стосовно ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину, а також наявність зазначених у клопотанні слідчого ризиків та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.

Зокрема, обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_2 підтверджується долученими до клопотання слідчого доказами: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 21.11.2016 року, фотоматеріалами з камер відеоспостереження, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8, протоколом допиту свідка ОСОБА_9, даними щодо деталізації по локальним і роумінговим зв'язкам, надані оператором мобільного зв'язку "Київстар", розсекреченими матеріалами НСРД.

Матеріалами провадження та даними про особу підозрюваного обґрунтовуються заявлені слідчим ризики, що довів апеляційному суду прокурор.

Крім того, в судовому засіданні прокурор пояснив, що місцезнаходження всіх фінансових документів та грошових коштів досудовим розслідуванням не встановлені, що свідчить про можливість підозрюваного знищити, сховати або спотворити їх.

Також апеляційний суд вважає обґрунтованим ризик того, що ОСОБА_2 може впливати на свідків, потерпілу та інших учасників кримінального провадження, а також перешкоджати кримінальному провадженню шляхом інформування невстановлених слідством співучасників інкримінованого йому злочину про хід досудового розслідування та результати слідчих (розшукових) дій.

При застосуванні запобіжного заходу слідчий суддя також врахував вагомість доказів вчинення підозрюваним інкримінованого йому злочину, тяжкість покарання, що загрожує останньому в разі визнання його винуватим, вік та стан його здоров'я.

Апеляційний суд вважає, що на підставі наданих документів слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про те, що більш м'який запобіжний захід не здатний запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам, забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.

Доводи апеляційної скарги захисника в судовому засіданні апеляційного суду не знайшли свого підтвердження, а інших доводів та доказів щодо наявності підстав для скасування оскаржуваної ухвали апеляційному суду надано не було.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практикою Європейського суду з прав людини, передбачено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Приймаючи до уваги вищевикладене, апеляційний суд вважає, що висновок слідчого судді про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах справи, а дані про особу підозрюваного і сама підозра у вчиненні ним тяжкого кримінального правопорушення, дають достатні підстави вважати, що на даний час дійсно існують зазначені слідчим суддею ризики, які виправдовують тримання підозрюваного під вартою.

Також слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_2 вірно була визначена застава як альтернативний запобіжний захід в розмірі, здатному забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним своїх процесуальних обов'язків.

Аналізуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, апеляційний суд доходить висновку про те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд Одеської області, -

постановив:

Апеляційну скаргу захисника Кравцана В.М. в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 23.03.2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області Кувшинова А.В., погодженого прокурором Одеської місцевої прокуратури №3 Задоріним Є.Ю., та застосовано запобіжний заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави в сумі 2 499 200 гривень відносно ОСОБА_2, підозрюваного у кримінальному провадженні за №12016160500008887 від 22.11.2016 року за ч.4 ст.190 КК України, - залишити без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

А.І. Кадегроб Р.І. Котелевський В.М. Прібилов