Постанова № 65761422, 05.04.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

05.04.17

336/801/17-а

2-а/336/110/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 квітня 2017 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя в складі головуючого судді Галущенко Ю.А.,при секретарі Шаповаловій С.Г.,розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до посадової особи поліцейського роти № 2 батальйону УПП у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_2,ОСОБА_3 патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

10.02.2017 року ОСОБА_1звернувся до суду з адміністративним позовом,в якому зазначено, що 01.02.2017 р.посадовою особою поліцейським роти № 2 батальйону УПП у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_2відносно нього була винесена постанова АР № 578431 про притягнення до адміністративної відповідальності ч.2 ст.122 КпАП України та накладено штраф в розмірі 425 гр.

За змістом оскаржуваної постанови,позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за те,що він під час руху керованого ним транспортного засобу,здійснив поворот з вул.Тимурівської на вул.Панфьорова в м.Запоріжжі,не подавши сигнал покажчиками повороту відповідного напрямку,чим порушив вимоги п.9.2»б» ПДР.

Посилаючись на те, що Правил дорожнього руху він не порушував, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, проте відповідач всупереч вимогам закону безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності, при цьому порушив процедуру розгляду адміністративної справи і права позивача,не надав доказів винуватості на місці винесення оскаржуваної постанови, просить суд постанову про притягнення до адміністративної відповідальності скасувати,справу про адміністративне правопорушення відносно нього закрити,судові витрати покласти на відповідача.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав та просив позов задовольнити.Пояснив,що 01.02.2017 р.він дійсно керував автомобілем «Хюндай Соната» р.н.НОМЕР_1,здійснював рух по головній дорозі вул.Тимурівської в напрямку вул.Панфьорова в м.Запоріжжі,не вмикаючи сигналу покажчика повороту,оскільки продовжував рух по головній дорозі згідно дорожнього знаку 7.8,тобто не перестроювався,маневру повороту або розвороту не здійснював.Позаду нього рухався автомобіль поліції,який його зупинив,до нього звернувся відповідач ОСОБА_2та повідомив про причину зупинки,що нібито позивач під час руху автомобіля виконав поворот без ввімкнення сигналу повороту,на що він заперечив,однак його доводи не були враховані.Вважає, що постанова винесена неправомірно, в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КпАП України, просить позов задовольнити,стягнути з відповідача судові витрати.

Відповідач посадова особа поліцейський роти № 2 батальйону УПП у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції капрал поліції ОСОБА_2Р.в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив,що 01.02.2017 р.під час несення служби на патрульному автомобілі в екіпажі звернули увагу на автомобіль під керуванням позивача,котрий в процесі руху по вул.Тимурівський повернув направо на вул.Панфьорова без ввімкнення сигналу покажчика повороту ,що є порушенням ПДР та небезпечним для інших учасників дорожнього руху.Після зупинки та пояснення її причин,відносно позивача була винесена постанова про притягнення до адміністративної відповідальності по ч.2 ст.122 КпАП України,роз*яснено його права.Позивач скористався правом письмово висловити свою позицію з приводу обставин правопорушення,йому був продемонстрований відеозапис з боді-камери,тому жодних порушень його прав допущено не було.

Враховуючи неявку представника відповідача ОСОБА_3 патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції з невідомих причин,про яке він сповіщався завчасно належним чином,відсутність заяв про відкладення розгляду справи,справа розглянута без його участі.

Вивчивши обставини справи, вислухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши наявні у справі докази в сукупності,суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як випливає із змісту ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, а в силу ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до п.9.2 «б» Правил дорожнього руху України, водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку:

а) перед початком руху і зупинкою;

б) перед перестроюванням, поворотом або розворотом.

Сигнали покажчиками повороту обов*язково повинні подаватися завчасно та незалежно від місця виконання маневру,наявності інших учасників дорожнього руху,не подаються попереджувальні сигнали під час руху без зміни займаної смуги руху на кривих в плані дільниці дороги.

Початок руху та зміна його напрямку регулюються розділом 10 Правил дорожнього руху ,де визначено,що під перестроюванням розуміється зміна в процесі руху положення транспортного засобу в межах поперечного профілю проїзної частини,пов*язана із зміною смуги руху,а будь-яка зміна напрямку руху є маневром,пов*язаним хоча б з незначною зміною напрямку руху відносно продольної вісі проїзної частини.

В п.1.3 передбачено,що учасники дорожнього руху зобов*язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил,а також бути взаємоввічливими.

Стаття 122 ч.2 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил користування попереджувальними сигналами при початку руху або зміні його напрямку.

Судом належними доказами по справі перевірено та встановлено, що 01.02.2017 року відносно ОСОБА_1 посадовою особою поліцейським роти № 2 батальйону УПП у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції капрал поліції ОСОБА_2винесно постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.2 КпАП України за порушення п.9.2»б» Правил дорожнього руху України та відповідно накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн.

За змістом оскаржуваної постанови вбачається, що позивач 01.02.2017 р. року об 17.14 год.,керуючи транспортним засобом «Хюндай Соната» р.н.НОМЕР_1 по вул.Тимурівській в напрямку вул.Панфьорова в м.Запоріжжі, не вмикаючи сигналу покажчику повороту, чим порушив п.9.2 «б» Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення ,передбачене ст.122 ч.2 КпАП України, із накладенням на позивача адміністративного стягнення у розмірі 425 грн.

Згідно ст.35 Закону України « Про національну поліцію» поліцейський має право зупинити транспортний засіб,якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

Таке положення ПДР забезпечує можливість виконання працівниками поліції покладених на них обов*язків регулювання дорожнього руху , здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі (п. 11 ч. 1 ст. 23 ЗУ Про Національну поліцію).

Однак,фактичні обставини адміністративного правопорушення,передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП,викладені у постанові відносно ОСОБА_1,достатніми допустимими та належними доказами при розгляді справи в суді свого підтвердження не знайшли,з огляду на наступне.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,»Отцюрк проти Німеччини»,»Девеєр проти Бельгії»,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб,а тому особа,яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов*язана доводити свою невинуватість.

Відповідно до ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб,що беруть участь у справі,та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи.

Частина 2 ст.71 КАС України встановлює,що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В судовому засіданні з пояснень сторін суд встановив,що проїзна частина вул.Тимурівської в м.Запоріжжі є головною дорогою,де встановлено дорожні знаки 2.3 «Головна дорога»,яка змінювала напрямок на вул.Панфьорова,для чого на проїзній частині було встановлено табличку 7.8 «Напрямок головної дороги».

Фактично позивач рухався по головній дорозі вул.Тимурівської, яка змінювала напрямок на вул.Панфьорова,продовжуючи рух по ній без зміни займаної смуги руху та положення транспортного засобу відносно продольної вісі проїзної частини,фактично не виконуючи ніяких маневрів,які пов*язані із зміною напрямку його руху по головній дорозі.

В судовому засіданні відповідач заявив суду про те,що зміна напрямку головної дороги,що позначається табличкою 7.8 «Напрямок головної дороги»,ототожнюється ним із зміною напрямку руху транспортного засобу,таким,як поворот,однак така позиція відповідача не ґрунтується на приписах ПДР.

У відповідності до вимог ст. 268 КпАП України особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням тощо. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є достатні дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Однак, в судовому засіданні встановлено, що вищенаведені вимоги закону відповідачем, який безпосередньо складав оскаржуваму постанову,зазначенівимоги закону дотримані не були,матеріали справи,які підтверджують підстави притягнення до адміністративної відповідальності,позивачу на ознайомлення не надавались,оскільки посилання на це позивача не спростовані відповідачем,на якого ст.71 КАС України покладено обов*язок їх доказування.

Отже, судом встановлено, що при винесені постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача було порушено права особи,що притягається до адміністративної відповідальності, в чому вбачаєтьсянеправомірність дій відповідача як службової особи.

При розгляді справи в суді,всупереч вимогам ст.71 КАС України,відповідач не довів належними та допустимими доказами факт порушення позивачем п.9.2»б» Правил дорожнього руху,пояснень позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення нічим не спростував.

Суд на підставі ст.2 КАС України перевірив чи діяв відповідач на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням цих повноважень з метою, з якою вони надані, обґрунтовано, неупереджено, добросовісно, розсудливо з дотриманням принципу рівності перед законом, протягом розумного строку.

З матеріалів справи суд встановив,що розглянувши матеріали про скоєння позивачем порушення Правил дорожнього руху, відповідач, за відсутності будь-яких доказів винуватості позивача, виніс постанову, прийнявши рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності без дотримання вимог закону,оскільки оскаржувана постанова не містить відомостей,передбачених ст.251,283 КпАП України,відтак,дії відповідача ОСОБА_2Р.є незаконними,а постанова підлягає скасуванню.

До відповідача ОСОБА_3 патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції позивач вимог у позові не заявив,незаконності будь-яких прийнятих відносно нього рішень цього суб*єкта владних повноважень не зазначив та не довів.

Як передбачено ст.94 ч.1 КАС України,якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі,або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов суд задовольняє у повному обсязі,стороною у справі виступав посадова особа субєкта владних повноважень,судові витрати на користь позивача суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7,9,251,280,283 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, ст.ст.2,9,11,69,71,94,102, 159-162,171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до посадової особи поліцейського роти № 2 батальйону УПП у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції капрала поліції ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення-задовольнити.

Постанову АР № 578431 від 01.02.2017 року у справі про адміністративне правопорушення,передбачене ч.2 ст.122 КпАП України,винесену поліцейським роти № 2 батальйону УПП у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції капралом поліції ОСОБА_2 - визнати незаконною та скасувати,провадження в адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 про скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.2 КпАП України, за відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення-закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ОСОБА_3 патрульної поліції у м.Запоріжжі Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1,проживає ІНФОРМАЦІЯ_2,судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 640(шістсот сорок)гривень.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.А. Галущенко