Вирок № 65759658, 04.04.2017, Василівський районний суд Запорізької області

311/213/17

1-кп/311/96/2017

04.04.2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Пушкарьової С.П.

при секретареві Четвертак Л.М.

за участю: прокурора Петренка В.О.

потерпілої ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Василівка кримінальне провадження відносно:

ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Приморське, Василівського району, Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх (малолітніх) дітей не має, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України. Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 обрано у вигляді особистого зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В:

05 листопада 2016 року приблизно об 11 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_2, керуючи технічно справним мотоциклом марки «Дніпро-11» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, з платформою під боковий причіп, здійснював рух по проїзній частині вул. Центральна (Кірова) с. Приморське Василівського району Запорізької області у напрямку до центра вказаного населеного пункту, в межах своєї правої смуги, обравши швидкість руху керованому ним транспортному засобу 60-70 км/год., і перевозив у цей час в якості пасажира неповнолітнього ОСОБА_3 без мотошолома. У той час, в зустрічному напрямку по своїй правій смузі руху, зі швидкістю 40 км/год., рухався пасажирський автобус марки «Богдан» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4 Під час руху в районі закруглення дороги вправо та спуску в напрямку руху водій ОСОБА_2, не стежачи за дорожньою обстановкою та, не реагуючи на її зміну та правильності розміщення пасажира, перевозячи неповнолітнього ОСОБА_5 без мотошолома, створив своїми діями загрозу безпеці руху, та не вжив відповідних заходів до зниження швидкості аж до зупинки свого транспортного засобу, чим порушив п.п. 2,3 а), б), г), д), 10.1, 12.4, 12.9 б), Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., зі змінами № 136 від 06.03.2013 р. відповідно до яких: п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій

зобов'язаний: а) перед виїздом перевірити і забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; г) під час руху на мотоциклі бути в застебнутому мотошоломі і не перевозити пасажирів без застебнутих мотошоломів; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху»; п.10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечніш і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»; п.12.4 « У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.»; п. 12.9: «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7.» внаслідок чого на закругленні дороги, тимчасово втратив керування над транспортним засобом, допустивши його хаотичний рух та випадання пасажира неповнолітнього ОСОБА_3 з мотоциклу, внаслідок чого останній контактував своєю головою з поверхнею передньої частини автобусу марки «Богдан» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_4, який реагуючи на зазначену дорожню обстановку зупинився в межах своєї проїзної частини.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної події потерпілий пасажир мотоциклу неповнолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми з крововиливами під оболонки та у речовину головного мозку, що ускладнилася набряком головного мозку, яка в кінцевому підсумку та явилась безпосередньою причиною смерті від якої ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у КП «Запорізька обласна дитяча клінічна лікарня».

Таким чином, водієм ОСОБА_2 допущено порушення вимог п. п. 2.3, 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 р., зі змінами № 136 від 06.03.2013 р., які знаходяться у прямому причинному зв'язку з подією ДТП і її наслідками у вигляді настання смерті потерпілого неповнолітнього ОСОБА_3 від отриманих внаслідок ДТП тілесних ушкоджень.

Потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов не заявлявся.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину свою визнав повністю та суду пояснив, що він дійсно 05.11.2016 року об 11 годині 00 хвилин разом зі своїм меншим братом ОСОБА_3 поїхали на мотоциклі «Дніпро» з боковим причепом до магазину в с. Приморське. Він керував мотоциклом, а брат сидів на сидінні позаду нього, чи тримався брат руками за сидіння не знає. Швидкість руху була приблизно 70 км/год., обоє були без мотошлемів. Під час руху в районі закругленої дороги вправо та спуску в зустрічному напрямку по своїй правій смузі руху рухався пасажирський автобус і, щоб уникнути з ним зіткнення, він зробив маневр вліво, та брат випав із сидіння під пасажирський автобус. Від отриманих тілесних ушкоджень через деякий час брат помер. У скоєному розкаюється, просить суд суворо його не карати.

У обвинувальному акті правильно викладені всі обставини справи.

Вислухавши думки учасників судового розгляду, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_2 не оспорює фактичні обставини справи, кваліфікацію кримінального правопорушення, судом встановлено, що обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи, відсутні сумніви в добровільності його позиції, тобто визнання ним вини не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, суд в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України

визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорювалися та

обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_1, дослідженням матеріалів експертиз і речових доказів та документів, що характеризують особу.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд згідно із вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, що пом'якшують та обтяжують покарання. Так, ОСОБА_2 вчинив злочин, віднесений до категорії тяжких злочинів, за місцем проживання характеризується добре, раніше не судимий, є інвалідом ІІІ групи з дитинства. Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. Обставин, що обтяжує покарання обвинуваченого - немає.

Враховуючи особу обвинуваченого, а також особливі обставини справи, а саме те, що обвинувачений і померлий неповнолітній ОСОБА_3 є рідними братами, думку потерпілої - їх матері ОСОБА_1, яка не наполягає на суворому покаранні, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 можливе без ізоляції від суспільства.

З обвинуваченого на користь держави також належить стягнути документально підтверджені витрати на проведення експертиз по кримінальному провадженню у сумі 2374,92 грн., проведених Запорізьким науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 366-376, 395, 532 КПК України, суд, -

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5-ти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного судом покарання, якщо він на протязі 2-х років іспитового терміну не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 такі обов'язки: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_3) на користь держави (платіжні реквізити для зарахування коштів на користь держави: рахунок № 31116115700009; одержувач - УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; код банку: 813015; код ЄДРПОУ - 38025367; назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області) витрати на проведення експертиз по кримінальному провадженню у сумі 2374,92 грн.

Речові докази, а саме:

- автобус «Богдан» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_4, переданий йому на відповідальне зберігання під

гарантійну розписку, відповідно до вимог ст. 100 КПК України, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Приміські сполучення»;

- мотоцикл «Дніпро-11» реєстраційний номер НОМЕР_1 (з платформою під боковий причіп), переданий на відповідальне зберігання під гарантійну розписку ОСОБА_1, відповідно до вимог ст. 100 КПК України, залишити у її розпорядженні.

Вирок набирає законної сили через тридцять днів з моменту його проголошення, якщо не буде оскаржений. Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Запорізької області через Василівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.П. Пушкарьова