Ухвала суду № 65757628, 29.03.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/15657/16-к

Провадження №11-кп/772/415/2017

Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Бурденюк С. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого Бурденюка С.І.

суддів Кривошеї А.І., Федчука В.В.

при секретарі Ганзюк Л.О.

прокурора Тучика А.А.

обвинувачених ОСОБА_2., ОСОБА_3

захисників Корпала В.М., Саушкіна В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці справу за апеляційними скаргами прокурора Соловйова О.В.,адвоката Корпала В.М., адвоката Саушкіна В.В., засудженого ОСОБА_3 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2016 року, яким

ОСОБА_2

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зараховано ОСОБА_2 строк перебування під вартою з 19.05.2016 р. по 30.05.2016 р. з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Заставу в розмірі 116000 (сто шістнадцять тисяч) грн., внесену за ОСОБА_2, вирпішено повернути заставодавцю.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с.Вовчурки Городецького району Львівської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначено покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

Відповідно до ч. 5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_3 строк перебування під вартою з 19.05.2016 р. по 23.05.2016 р.з розрахунку 1 (один) день попереднього ув'язнення за 2 (два) дні позбавлення волі.

Заставу в розмірі 100000 (сто тисяч) грн.,внесену за ОСОБА_3, вирішено повернути ОСОБА_6.

Вирішено долю речових доказів.

Речові докази: оптичні диски,що знаходиться в матеріалах кримінального провадження, - вирішено залишити в матеріалах справи; 5 (п'ять) пластикових платіжних карт, сім-карту та сім-карту типу міні, вилучені у ОСОБА_3, що знаходяться в матеріалах кримінального провадження, - вирішено залишити у матеріалах справи; дві сім-карти, карту пам'яті, два мобільних телефони марки «Самсунг» та «Нокіа», що знаходяться в камері зберігання речових доказів УСБ України у Вінницькій області, - вирішено знищити; 7 (сім) пластикових платіжних карт, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, поліс обов'язкового страхування цивільної відповідальності, вилучені у ОСОБА_2, - вирішено повернути їх законному володільцю - ОСОБА_2; автомобілі, що знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 та ОСОБА_3, - вирішено залишити останнім;мобільний телефон марки «Леново» та сім-карту, вилучені в ОСОБА_3,що знаходяться в камері зберігання речових доказів УСБ України у Вінницькій області, - вирішено повернути їх законному володільцю - ОСОБА_3; грошові кошти в сумі 1900 (одна тисяча дев'ятсот) доларів США, що знаходяться на депозитному рахунку, відкритому в Головному управлінні державної казначейської служби України у Вінницькій області УСБ України у Вінницькій області, - вирішено повернути ОСОБА_2; грошові кошти в сумі 500 (п'ятсот) грн., що знаходяться на депозитному рахунку, відкритому в Головному управлінні державної казначейської служби України у Вінницькій області УСБ України у Вінницькій області, - вирішено повернути ОСОБА_3

в с т а н о в и в :

Згідно вироку суду, громадянин України ОСОБА_2, перебуваючи в м. Вінниці, в період часу з 19.05.2016 р., діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з громадянином України ОСОБА_3, організував та впровадив злочинний план, охоплений спільним злочинним умислом, з конкретним розподілом функцій, за яким кожен співучасник виконував певну роль, яка передбачала досягнення єдиної злочинної мети - організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України.

Відповідно до умов злочинного задуму ОСОБА_2 здійснював пошук осіб, які мали бажання потрапити до країн Євросоюзу, але не мали можливостей законного перетину державного кордону України, відвозив їх з м. Вінниці до м. Львова, де передавав ОСОБА_3 або координував їх дії для зустрічі з ОСОБА_3

ОСОБА_3 відповідно до розподілених функцій доставляв підшуканих ОСОБА_2 для незаконного переправлення через державний кордон України осіб з м. Львова до району державного кордону України, надавав їм консультації та вказівки щодо маршруту переходу державного кордону України поза пунктом пропуску та подальшого їх перевезення територією країн Євросоюзу.Окрім того, у обов'язки ОСОБА_3 входило отримання оплати від осіб за організацію незаконного переправлення через державний кордон України, яка розподілялась в подальшому між ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Зокрема, ОСОБА_2 відповідно до розподілених функцій, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з ОСОБА_3, перебуваючи у м. Вінниці в період часу з 17 по 19 травня 2016 року, організував незаконне переправлення через державний кордон України громадян Російської Федерації ОСОБА_8, не встановленої в судовому засіданні особи, ОСОБА_9 та її доньки ОСОБА_10, узгодив з ОСОБА_3 час, місце їх зустрічі в м. Львові, умови оплати та координував їх дії до безпосередньої зустрічі 19.05.2016 р. з ОСОБА_3

19.05.2016 р. біля 00.30 год.,перебуваючи у м. Львові, відповідно до домовленостей з ОСОБА_2 та з метою виконання спільного злочинного плану,ОСОБА_3 на автомобілі НОМЕР_1, зустрів ОСОБА_8, не встановлену в судовому засіданні особу, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, після чого вирушив у напрямку пункту пропуску «Смільниця - Кросценко». В дорозі ОСОБА_3, виконуючи свою частину злочинного задуму, з використанням карти GPS-навігатора, встановленого на особистому телефоні ОСОБА_8 та не встановленої в судовому засіданні особи, надав вказівки та поради вказаним особам про подальший маршрут їх руху в обхід пункту пропуску «Смільниця - Кросценко» до с. Кросценко Республіки Польща, де ОСОБА_3 мав їх зустріти на автомобілі марки «Ауді» та відвезти до м. Варшави Республіки Польща.

9.05.2016 р. біля 03.00 год. ОСОБА_3, рухаючись в напрямку пункту пропуску «Смільниця - Кросценко», приблизно на околиці с. Смільниця звернув з траси на ґрунтову дорогу, яка веде до лісу в напрямку прикордонного знаку 410 державного кордону України. Під'їхавши до лісу, ОСОБА_3 повідомив усім пасажирам про необхідність здійснення розрахунку в розмірі по 400 доларів США з кожної особи за організацію їх переправлення через державний кордон України та незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску за означеним ним маршрутом відповідно до наданих раніше вказівок.

По завершенню усіх запланованих дій, направлених на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_3 був затриманий прикордонним нарядом ВПС «Смільниця» Мостиського прикордонного загону. Відразу після цього також були затримані громадяни Російської Федерації ОСОБА_8, ОСОБА_9 та її донька ОСОБА_10 Не встановленій в судовому засіданні особі вдалось втекти з місяця події.

Крім того, органами досудового розслідування ОСОБА_2 та ОСОБА_11 обвинувачуються в тому, що початку травня 2016 року ОСОБА_2, перебуваючи в м. Вінниці, досяг домовленості з громадянами Російської Федерації ОСОБА_12 та ОСОБА_13 про організацію їх переправлення через державний кордон України за 400 доларів США з кожного і 450 євро з кожного - за перевезення після перетину кордону з прикордонної зони до м. Варшави, та узгодив вказані умови з ОСОБА_3

На виконання спільного злочинного плану 03.05.2016 р. біля 18.00 год. ОСОБА_2 на автомобілі НОМЕР_2, перевіз ОСОБА_12 та ОСОБА_13 з місця їх тимчасового проживання за адресою: АДРЕСА_2 до м. Львова, де за попередньою домовленістю, приблизно опівночі 04.05.2016 р. зустрівся з ОСОБА_3 та передав йому вказаних осіб.

В подальшому ОСОБА_3, виконуючи свою частину злочинного плану, на автомобілі НОМЕР_1, повіз ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у напрямку пункту пропуску «Смільниця - Кросценко» (територія урочища Смільниця Старосамбірського району Львівської області). В дорозі ОСОБА_3, з використанням карти GPS-навігатора, встановленого на особистому телефоні ОСОБА_12, надав вказівки та поради ОСОБА_12 і ОСОБА_13 про подальший маршрут до с. Кросценко Республіки Польща в обхід пункту пропуску «Смільниця - Кросценко», де ОСОБА_3 мав їх зустріти на автомобілі марки «Нісан» зеленого кольору та відвезти їх до м. Варшави Республіки Польща.

04.05.2016 р. біля 02.00 год. ОСОБА_3, рухаючись в напрямку пункту пропуску «Смільниця - Кросценко», перебуваючи приблизно за три кілометри до лінії державного кордону, дотримуючись елементів конспірації, віддав ОСОБА_12 та ОСОБА_13 вказівку терміново виходити з автомобіля та відповідно до наданих раніше вказівок перетнути державний кордон України за означеним ним маршрутом.

Однак, пройшовши відповідно до вказаного ОСОБА_3 маршруту в напрямку с. Кросценко Республіки Польща після незаконного перетину державного кордону України ОСОБА_12 та ОСОБА_13 не потрапили до вказаного населеного пункту, оскільки зранку 05.05.2016 р. були затримані співробітниками Прикордонної Варти Республіки Польща на території Республіки Польща на напрямку прикордонного знаку 402-408 на відстані біля 1,5 км від лінії українсько-польського кордону.

У своїй апеляційній скарзі прокурор Соловйов О.В. ставить питання про скасування вироку Вінницького міського суду від 02.12.2016 року у зв"язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, невідповідністю висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження, що призвело до невідповідності призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених, через м"якість. Просить ухвали новий вирок, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винуватими у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України за епізодом організації незаконого перетину через державний кордон ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та за епізодом організації незаконного переправлення через державний кордон ОСОБА_8,ОСОБА_16,, ОСОБА_9, та ОСОБА_10 та призначити обвинуваченим покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Свої вимоги мотивує тим. що, що виправдовуючи обвинувачених заепізодом організації незаконого перетину через державний кордон ОСОБА_12 та ОСОБА_13, суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки.

У своїй апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду першої інстанції скасувати, ухвалити новий вирок, виправдавши його у причетності до організації незаконного перетиту державного кордону України ОСОБА_12 та ОСОБА_17 Просить визнати недопустимими докази, отримані внаслідок проведення негласних слідчих дій за ухвалами слідчого судді Вавшка В.С. від 29.04.2016 року у зв"язку з істотним порушенням прав і свобод людини. Звільнити з-під варти.

У своїй апеляційній скарзі адвокат Саушкін В.В. в інтересах засудженого ОСОБА_2 ставить питання про скасуваня вироку Вінницького міського суду від 02.12.2016 року щодо ОСОБА_2 ,закривши провадження у зв"язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України. Також просить скасувати всі заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та повернути останньому автомобіль DAEWOO NEXIA, номер кузова НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_4, який зберігається в СБУ у Вінницькій області. Свої вимоги мотивує тим, що стороною обвинувачення не доведено, що обвинувачені причетні до організації незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та в подальшому перетину останніми державного кордону України у напрямку Республіки Польща. Також протокол обшуку від 26.05.2016 року є не допустимим доказом, оскільки дану слідчу дію було проведено без дозволу слідчого судді. Судом зроблено помилковий висновок щодо винуватості ОСОБА_2 за епізодом організації перенаправлення через державний крдон України у напрямку Республіки Польща гр. Туреччини ОСОБА_8 та гр. Російської Федерації ОСОБА_9 та ОСОБА_10,оскільки його участь у діях, що інкриміновуються йому не підтверджені доказами, що були досліджені у судовому засіданні. Крім того, під час слідчої дії - огляду 19.05.2016 року ні у кого із затриманих та оглянутих осіб не було виявлено грошових коштів у іноземній валюті та спеціальних пристоїв GPS-наваігаторів, які, як стверджується в обвинувальному акті, були встановлені ОСОБА_3 в програмне забезпечення телефону ОСОБА_8Крім того, висновок суду, що протоколи негласних слідчих розшукових дій, які були досліджєені у судовому засіданні, є неналежними та допустимими, є хибним, оскільки у вироку суд вказує, що самі ухвали слідчого судді в судовому засіданні не досліджувались, а суд послався лише на вказання про це у протоколах негласних слідчих дій.

У своїй апеляційній скарзі адвоката Корпало В.М. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_3 просить скасувати вирок Вінницького міського суду від 02.12.2016 року щодо ОСОБА_3, закривши провадження у зв"язку з відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та недоведеності вини у вчиненні будь-іншого злочину.Свої вимоги мотивує тим, що висновки суду є хибними та базуються на припущеннях.Кваліфікуючі ознаки не знайшли свого підтвердження, оскільки жодна особа, яка нібито переправлялась через кордон не вказала на обвинуваченого ОСОБА_2 як на особу, яка їм відома та яка хоч якось сприяла чи організовувала їх переміщення через кордон. Крім того, не знайшло свого підтвердження передача коштів ОСОБА_3,так як вказані у вироку суми за послуг ОСОБА_3не були виявлені у нього чи в його автомобілі під час огляду. Посилання у вироку на інші докази на підтвердження кваліфікуючих ознак є безпідставним, так як вказані докази були здобуті незаконно без відповідних дозволів відповідних суддів та не у порядку, встановленому КПК України. Крім того, докази сторони захисту були проігноровані без належного мотивування, а докази сторони обвинувачення наведені без зазначення їх допустимості в загаьному наданому прокурором об"ємі. Не булонадано конкретного аналізу кожному доказу щодо обставин, які вони підтверджуютьчи спростовують.

19.05.2016 року слідчим в ОВС СБУ України з застосуванням відеозапису було проведено огляд ОСОБА_3та його автомобіля. в ході проведення даного огляду було виявлено ряд предметів, які в подальшому набули статус речових доказів та були використані в експертних дослідженннях, проте стороною захисту не було виявлено в матеріалах справи заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на проведення свого огляду та ухвали слідчого судді, яка б надавала право на проведення фактичного обшуку майна, яке перебувало у володінні ОСОБА_3 Крім того, відповідно до протоколу затримання від 19.05.2016 року у ОСОБА_3 при затриманні вилучено сувенирну монету, ключ та брелок. Незпрозуміло, яким чином після затримання у ОСОБА_3 з"явились вилучені речі.

Також просить скасувати всі заходи забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 та повернути останньому автомобіль DAEWOO NEXIA, номер кузова НОМЕР_3, д.н.з. НОМЕР_4, який зберігається в СБУ у Вінницькій області.

Заслухавши доповідача, прокурора Тучика А.А., який підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив скасувати вирок Вінницького міського суду від 02.12.2016 року та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнати винуватими у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 332 КК України за епізодом організації незаконого перетину через державний кордон ОСОБА_12 та ОСОБА_13 та за епізодом організації незаконного переправлення через державний кордон ОСОБА_8, ОСОБА_16,, ОСОБА_9, та ОСОБА_10 та призначити обвинуваченим покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна; заслухавши думку захисників Корпала В.М.,Саушкіна В.В.,які підтримали свої апеляційні скарги та просили їх задовольнити, заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора; обвинуваченого ОСОБА_3, який підтримав свою апеляційну скарга та апеляційну скаргу адвоката Корпала В.М., заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора; обвинуваченого ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу адвоката Саушкіна В.В. та заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора,обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційні скарги прокурора Соловйова О.В., адвоката Корпала В.М., адвоката Саушкіна В.В., засудженого ОСОБА_3 задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 370 КПК України - судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим .

Судом першої інстанції в ході кримінального провадження дотримано вимоги ст.ст. 22, 92, 93, 349, 350 КПК України, що є гарантією забезпечення права сторін на справедливий судовий розгляд.

Обґрунтованим є судове рішення, ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються дослідженими доказами,дослідженими в судовому засіданні. Обґрунтованість судового рішення полягає у правильності встановлення фактичних обставин справи та правильній оцінці доказів.

Обґрунтованим судове рішення слід вважати, якщо: 1) суд повністю встановив обставини, що мають значення для кримінального провадження; 2) ці обставини доказані; 3) висновок суду відповідає викладеним у рішенні обставинам кримінального провадження.

Дані вимоги судом першої інстанції при винесені вироку щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 місцевим судом виконано в повному обємі..

Перевіркою матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом по даній справі дотримано вимог кримінального процесуального законодавства,спрямованих на встановлення в справі об'єктивної істини.

Дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вірно кваліфіковані судом першої інстанції за ч. 3 ст. 332 КК України як організація незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів, кваліфікуючими ознаками якої є вчинення злочину щодо кількох осіб,за попередньою змовою групою осіб, а також з корисливих мотивів.

Висновки суду щодо доведеності винуватості обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 3 ст. 332 КК України, за обставин викладених у вироку відповідають фактичним обставинам справи та повністю доведена показами потерпілого, свідків, висновками експертиз та проведеними слідчо-процесуальними діями по даному кримінальному провадженні.

Що стосується доводів захисників Корпала В.М. та Саушкіна В.В. а також обвинуваченого ОСОБА_3 про відсутність допустимих доказів на підтвердження їх вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та скасування вироку суду першої інстанції із закриттям кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3та ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, то апеляційний суд вважає такі доводи необґрунтованими виходячи з наступного.

Обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України не визнали. ОСОБА_2 пояснив, що з ОСОБА_3 ніколи не спілкувався щодо перетину кордону.Усі зустрічі у Львові з ОСОБА_3 були пов'язані з автомобілями. По телефону з ОСОБА_3 щодо перетину кордону він не спілкувався. ОСОБА_3 повідомив, що він підробляв наданням послуг з перевезення пасажирів. До нього звернувся ОСОБА_33 і по телефону попросив, щоб він завіз його в обумовлене місце.Він приїхав на місце зустрічі, забрав ОСОБА_33 з жінкою та дитиною, а потім забрав іншого чоловіка. В подальшому він їхав у напрямку, в якому зазначав ОСОБА_33 і зупинився в місці, на яке вказав ОСОБА_33. Коли вони вийшли з автомобіля, він почав рух, але був затриманий.

Разом з тим , його вина підтверджується зібраними по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_19, який в судовому засіданні пояснював, що 05.05.2016 р. від чергової служби надійшло повідомлення про факт порушення державного кордону, після чого він доповів про це керівництву,а в подальшому кордон у даному напрямку було перекрито. Він особисто здійснив моніторинг державного кордону, однак, ознак порушення кордону не виявив. Від оперативної служби він дізнався, що порушення відбулося зі сторони України до Польщі. Польща видала громадянина РФ в порядку реадмісії того ж дня або наступного після порушення державного кордону. При видачі особи складався протокол прикордонно-представницької зустрічі, яка проводилася в рамках реадмісії, та акт прийому-передачі особи із зазначенням усіх особистих речей, які були виявлені у особи.

Суд бере до уваги показання свідка ОСОБА_20, який суд суду пояснював, що 05.05.2016 р.надійшла інформація про затримання польською стороною 2-х громадян РФ. Один із затриманих мав прізвище Сакказов.Одна особа виявилась громадянином Австрії і він здійснював допомогу в незаконному перетині кордону ОСОБА_12. Пізніше з'ясувалося, що дана особа має 2 паспорта, як Австрії, так і РФ. Польська сторона не передала вказану особу, оскільки він є громадянином ЄС, в ході його допиту вони встановили, що він прибув для того, щоб допомогти ОСОБА_12 потрапити до Австрії. В таких випадках завжди відбувається перевірка державного кордону та контрольно-слідової смуги.Безпосередньо ознак порушення кордону виявлено не було, оскільки в напрямку руху порушника, не було необхідного контролю.

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні пояснював, що у травні 2016 р. він працював ст. о/у слідчих розшукових дій на Мостицькому прикордонному загоні. В травні при затриманні громадян РФ він бачив ОСОБА_3, який був водієм одного з транспортних засобів, які перевозили громадян РФ.В них була оперативна інформація про можливе нелегальне переміщення емігрантів через їх проміжок кордону, попередньо повідомили на якому транспортному засобі. У зв'язку з цим він виїхав на місце, близько 3 годин ночі він помітив автомобіль «Сузукі» синього кольору, почав непомітно його переслідувати, повідомив інших оперативних працівників про стеження. Даний автомобіль під'їхав неподалік кордону, з автомобілю вийшов водій (ОСОБА_3) та пасажири: жінка з дитиною та чоловік, які почали тікати до лісу. Він з колегами двома машинами заблокували виїзд та затримали ОСОБА_3 Представники прикордонної служби затримали осіб, які тікали до лісу, після чого їх направили до відділу прикордонної служби для з'ясування обставин.

Апеляційний суд вважає,що місцевий суд вірно оцінив показання свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_25

Апеляційний суд вважає,що крім показань свідків вина обвинувачених у скоєнні злочину підтверджується також і іншими доказами, дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції а саме:

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.05.2016 р., згідно з яким зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_3 в період часу з 30.04.2016 р. по 08.05.2016 р.;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 10.05.2016 р., відповідно до якого зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_2 в період часу з 30.04.2016 р. по 08.05.2016 р.;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 30.05.2016 р., згідно з яким зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_3 в період часу з 30.04.2016 р. по 08.05.2016 р.;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 30.05.2016 р., відповідно до якого зафіксовано телефонні розмови ОСОБА_2 в період часу з 30.04.2016 р. по 08.05.2016 р.;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 30.05.2016 р., згідно з яким 03.05.2016 р. та 04.05.2016 р. було проведено візуальне спостереження за ОСОБА_2, в ході якого встановлено, що останній о 23.55 год.під'їхав на автомобілі НОМЕР_2, до будинку АДРЕСА_3 о 00.30 год. до ОСОБА_2 на автомобілі НОМЕР_1, під'їхав ОСОБА_3, який впродовж 15 хв. вів розмову з ОСОБА_2; о 00.45 год. з автомобіля марки «Деу» вийшли дві особи чоловічої статі, які пересіли на задні сидіння автомобіля марки «Сузукі», після чого ОСОБА_2 та ОСОБА_3, сівши до керованих ними автомобілів, роз'їхались;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 30.05.2016 р., згідно з яким 03.05.2016 р. та 04.05.2016 р. було проведено візуальне спостереження за ОСОБА_3, в якому зафіксовано аналогічні відомості, що і в протоколі візуального спостереження за ОСОБА_2;

-копією матеріалів адміністративного провадження відносно громадянина РФ ОСОБА_12;

-копією протоколу прикордонно-представницької зустрічі та акту прийому-передачі, складені в ході реадмісії ОСОБА_12;

-копією рапорту «Про результати несення служби зміною прикордонних нарядів з 4 по 5 травня 2016 року»;

-протоколом огляду від 13.05.2016 р., відповідно до якого ОСОБА_12 показав, де особа на ім'я ОСОБА_3 висадила його з іншою особою, напрямок їх руху до річки з метою перетину державного кордону;

-витягами щодо перетину державного кордону України ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_12 та ОСОБА_13;

-протоколом огляду від 19.05.2016 р.згідно з яким на околиці с.Смільниця оглянуто автомобіль марки «Сузукі» під керуванням ОСОБА_3, після затримання якого на відстані 50-60 м були затримані з особистими речами ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, одна особа втекла з місця події у невідомому напрямку;

-протоколом огляду від 23.05.2016 р., відповідно до якого оглянуто вилучені у ОСОБА_3 мобільний телефон,зафіксовано контакти з телефонної книги та збережені в телефоні виклики та повідомлення;

-копіями протоколів про адміністративне правопорушення та адміністративне затримання, постанови відносно ОСОБА_9, ОСОБА_8;

-протоколом огляду від 25.05.2016 р., згідно з яким оглянуто мобільний телефон ОСОБА_26, зафіксовано контакти з телефонної книги та зображення карти;

-протоколом обшуку від 26.05.2016 р., відповідно до якого обшук проведено у помешканні за адресою: вул. Незалежності, 9 в м. Миронівка Київської області, в ході якого виявлено мобільний телефон, банківські картки, 1900 доларів США;

-протоколом огляду автомобіля НОМЕР_2, згідно з яким описано його зовнішній вигляд, стан салону;

-протоколом огляду від 28.05.2016 р.відповідно до якого оглянуто мобільний телефон ОСОБА_2 марки «Самсунг», зафіксовано контакти з його телефонної книги, журнал викликів та збережені в телефоні повідомлення;

- протоколом огляду від 28.05.2016 р., відповідно до якого оглянуто мобільний телефон ОСОБА_2 марки «Нокія», зафіксовано контакти з його телефонної книги, журнал викликів та збережені в телефоні повідомлення;

- відомостями про телефонні з'єднання ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_2 та ОСОБА_3;

- копіями документів про відкриття та обслуговування банківських рахунків та рух коштів по них на ім'я ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29,

- протоколом за результатами проведення негласного розшукового заходу від 17.06.2016 р., згідно з яким проведено візуальне спостереження за ОСОБА_3, в ході якого виявлено, що о 23.45 год.останній під'їхав до будинку АДРЕСА_4, о 00.02 год. ОСОБА_3вийшов із зазначеного будинку, сів до автомобіля НОМЕР_1, приїхав на кут просп. Чорновола та вул. Куліша, впродовж 10-ти хвилин розмовляв по мобільному телефону, після чого до нього підійшов чоловік та жінка з дитиною, які сіли до керованого ОСОБА_3 автомобіля, в подальшому вказані особи з ОСОБА_3 під'їхали до готелю «Вояж» по вул.Замарстинівській в м. Львові, де ОСОБА_3впродовж 5-ти хвилин розмовляв по мобільному телефону, після чого до нього підійшов чоловік,який сів до автомобіля, в подальшому ОСОБА_3заїхав із зазначеними особами о 01.16 год.до с. Чернятин Городоцького району Львівської області.

Протокол огляду від 19.05.2016 року,який було складено під час затримання автомобіля НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_3 чітко вказує на причетність ОСОБА_3 до винуватості по епізоду організації незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Крім того, у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції за клопотанням сторони захисту було прослухано звукозапис допиту слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області свідка ОСОБА_9 від 20.05.2016 р.;звукозапис допиту слідчим суддею Вінницького міського суду Вінницької області свідка ОСОБА_8 від 20.05.2016 р., які були визнані судом першої інстанції належними доказами.

Апеляційний суд вваджає, що хоча даний запис допиту свідків не є якісним з технічної точки зору, разом з тим таким, що прослуховується, і показання свідків є зрозумілими.

Відмовляючи у задоволенні апеляційних скарг адвоката Корпала В.М., адвоката Саушкіна В.В.,засудженого ОСОБА_3 в частині доводів щодо звільнення обвинувачених від кримінальної відповідальності через відсутність в їх діях складу злочину,передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи апеляційних скарг адвокатів Корпала В.М.,Саушкіна В.В.,засудженого ОСОБА_3 є безпідставними, оскільки носять загально-інформативний характер без посилань на конкретні докази,юридичні факти по справі .

Крім того, апеляційний суд не бере до уваги і доводи апеляційних скарг останніх і в частині закриття кримінальної справи, оскільки у своїх апеляційних скаргах не вказали жодних вагомих доводів та підстав для задоволення даної вимоги.

На думку Апеляційного суду , всі докази судом перешої інстанції були ретельно перевірені, проаналізовані та оцінені з точки зору належності, допустимості , достовірності та достатності, віфдповідно до вимог ст. 94 КПК України , а їх сукупність поза всяким сумнівом доводить винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, а саме організації незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або спряння їх вчненю порадами, вказівками, наданням засобів, кваліфікуючими ознаками якої є вчинення злочину щодо кількох осіб, за попередньою змовою групою осіб, а також з корисливих мотивів.

Щодо тверджень захисників Корпала В.М. та Саушкіна В.В.,а також обвинуваченого ОСОБА_3, про визнання недопустимиим доказами протоколів про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, то апеляційний суд вважає наступне .

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається,що матеріали проведення негласних слідчих дій були предметом дослідження в суді 1-ої інстанції, та їм надана належна оцінка.

За результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії слідчих дій зафіксовано телефонні розмови обвинувачених, відповідно до яких з 01.05.2016 р. по 04.05.2016 р. вони координували домовленості щодо здійснення ОСОБА_3 зустрічі двох осіб. Також із зазначених записів випливає, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вели розмови про здійснення поповнення рахунків мобільних телефонів за допомогою кодів карток поповнення рахунку, ОСОБА_2 цікавився у ОСОБА_3, чи показав останній, яким чином користуватись картами за допомогою навігатора.

При огляді судом матеріалів кримінального провадження було встановлено, що протоколи за результатами проведення негласних слідчих дій містять запис, що вказані процесуальні дії були проведені на підставі дозволу згідно з ухвалами слідчого судді Апеляційного суду Вінницької області Вавшка В.С. № 0-1049т від 29.04.2016 р., № 0-1050т від 29.04.2016 р.у кримінальному провадженні № 22016020000000023.

Вказані слідчі дії були проведенні відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства та інструкції «Про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні» від 16.11.2012р..ОСОБА_16 вищезазначених протоколів свідчить про те, що всі слідчі дії були проведені в повній відповідності до вимог глави 21 КПК України.

Апеляційний суд, вважає безпідставними і доводи сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_3 в частині порушень під час його огляду та огляду автомобіля 19.05.2016 року слідчим в ОВС СБУ України з застосуванням відеозапису, оскільки слідчий провів вказану процесуальну дію з дотриманням вимог ст.237 КПК України. Вказаний протокол безпосередньо досліджений як судом першої інстанції так і Апеляційним судом.

Щодо вимог апеляційної скарги прокурора, апеляційний суд приходить до наснупних висновків .

Фактичні обставини справи, встановлені під час судового розгляду, в апеляційній скарзі прокурора не оспорюються.

Доводи прокурора про те, що постановлений у справі вирок не ґрунтується на доказах, перевірених у судовому засіданні, є безпідставними.

Свої висновки з даного приводу, суд обґрунтував доказами, дослідженими у судовому засіданні, навів ці докази і дав їм оцінку у вироку.

Як зазначено у вироку, суд 1-ї інстанції за власною ініціативою прослухав у судовому засіданні звукозапис допиту свідка ОСОБА_12 за участю слідчого судді.Після прослуховування даного диску прокурор погодився з доводами адвокатів, що свідок не пояснює слідчому судді, а зачитує протокол свого допиту під час досудового розслідування, тому такий доказ є недопустимим. З таким висновом погодився і суд, не взявши до уваги показання свідка ОСОБА_12

З наведених вище підстав апеляційний суд погоджується з позицією міського суду в частині виправдовування ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за епізодом організації незаконого перетину через державний кордон ОСОБА_12 та ОСОБА_13

Колегія суддів знаходить необґрунтованими і доводи прокурора про м"якість призначеного обвинуваченим покарання.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, при призначенні покарання суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Зокрема, судом враховано тяжкість вчиненого ОСОБА_2та ОСОБА_3 злочину, який відноситься до категорії тяжких, конкретні обставини його вчинення,відсутність наслідків у вигляді незаконного перетину нелегальними мігрантами державного кордону України. А також судом вірно враховано обставину невизнання обвинуваченими вини.

За наявності таких обставин, враховуючи принцип індивідуалізації покарання, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доцільність виправлення обвинувачених під час реального відбування ними покарання.

Призначене ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання є вмотивованим, відповідає вимогам ст.65 КК України і є необхідним й достатнім для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення внаслідок мякості призначеного ОСОБА_2 та ОСОБА_3 покарання.

Інших істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли за собою скасування чи зміну вироку, у справі не допущено.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.404, 405, 407, 408, 419 КПК України

п о с т а н о в и в :

апеляційні скарги прокурора Соловйова О.В., адвоката Корпала В.М., адвоката Саушкіна В.В., засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 02.12.2016 року відносно ОСОБА_2 ,засудженого за ч. 3 ст. 332 КК України та ОСОБА_3, засудженого за ч. 3 ст. 332 КК України залишити без змін.

Судове рішення може бути оскаржено до касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженими, які утримуються під вартою - в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.

Відповідно ч.4 ст.532 КПК України рішення апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення .

Судді:

Бурденюк С.І. Федчук В.В. Кривошея А.І.