Рішення № 65757265, 28.03.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/18532/16-ц

Провадження № 2/127/3/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2017 Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді: Романюк Л.Ф.,

при секретарі: Курутіній О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ТОВ "Кей - Коллект" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ТОВ "Кей - Коллект" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, мотивуючи свої вимоги тим, що 04 грудня 2015 року приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 без відома позивача було звернено стягнення на майно шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію прав власності на належну позивачу квартиру №94 в будинку № 3 по вул. 50-річчя перемоги в м. Вінниці за ТОВ «Кей - Коллект» на підстави договорів іпотеки, серії номерів: 5624 виданого 18.12.2007 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та 1206 виданого 14.03.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, здійснено запис про право власності за №12377015 та присвоєно реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 795899705101.

Рішення нотаріуса підлягає скасуванню з наступних підстав.

18.12.2007 року ОСОБА_6 укладав з АКБ «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту № 11271312000.

14.03.2008 року ОСОБА_6 укладав з АКБ «УкрСиббанк» кредитний договір № 11314254000.

Позивач виступав у якості поручителя у звязку з чим в забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_6 за кредитними договорами №№ 11271312000 від 18.12.2007 року та 11314254000 від 14.03.2008 року банк уклав з позивачем договори іпотек б/н від 18.12.2007 року та 14.03.2008 року, відповідно до яких в іпотеку було передано нерухоме майно належна позивачу квартира за адресою: м. Вінниця вул. 50-років Перемоги АДРЕСА_1, загальна площа 47,7 кв. м. у звязку з укладанням вказаних договорів іпотеки було накладено дві заборони на відчуження вказаної квартири, без скасування яких нотаріус не мала права здійснювати реєстрацію права власності.

Таким чином приватний нотаріус ОСОБА_4 крім вказаних вище порушень за підставу здійснення реєстрації права власності взяла неіснуючі договори іпотеки, оскільки підписані договори іпотеки не мають серій та номерів 5624 та 1206 відповідно.

Пізніше правонаступником АКІБ «УкрСиббанк» став ПАТ «УкрСиббанк».

12.12.2011 року банк відступив ТОВ "Кей - Коллект", відповідно до договору факторингу № 1 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами свої права вимоги до боржників і гарантів.

У даному випадку відбулась неодноразова зміна однієї з сторін кредитного та іпотечного договорів. А саме кредитора та іпотеко держателя, яка допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами кредитного та іпотечного договору не передбачене право банку в односторонньому порядку змінювати умови договору, або передавати свої права іншим особам.

До моменту укладення між ПАТ «УкрСиббанк» та ТОВ «Кей - Коллект» договору факторингу № 1 від 12.12.2011 року кредитор у кредитному зобовязанні - ПАТ «УкрСиббанк» вже реалізувало своє право вимоги про дострокове повернення заборгованості за кредитними договорами, укладеними з ОСОБА_6, шляхом звернення з позовною заявою до суду.

Заочним рішенням Ленінського райсуду м. Вінниці від 09.02.2010 року було задоволено позов АКІБ «УкрСиббанк», стягнуто на його користь солідарно з позивача та ОСОБА_6 борг за кредитними договорами №№ 11271312000 від 18.12.2007 року та 11314254000 від 14.03.2008 року у сумі 164045. 23 грн. ОСОБА_7 рішення набуло законної сили.

Тому, ПАТ «УкрСиббанк» на підставі договору факторингу № 1 від 12.12.2011 року відступило ТОВ «Кей - Коллект» недійсне право грошової вимоги (стягнення заборгованості ) за кредитними договорами.

Також порушено вимоги Закону України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», відповідно до якого не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави та/або предметом іпотеки, якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань за споживчими кредитами.

Крім того, процедура державної реєстрації прав та перелік документів, необхідний для її проведення визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

ТОВ «Кей - Коллект» для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано тільки договори іпотеки б/н від 18.12.2007 та 14.03.2008 років.

З урахуванням викладеного приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 без достатніх правових підстав протиправно та незаконно прийняла рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 12377015 від 04.12.2015 року про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей - Коллект», на обєкт нерухомого майна: квартиру під № 94, яка знаходиться у м. Вінниці, по вул. 50-річчя Перемоги, загальною площею 47,7 кв.м., житловою площею 29, 6 кв. м. і складається з 2-х кімнат.

Просив суд визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний № 26777294 від 04.12.2015 року прийняте приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про державну реєстрацію права власності за товариством з обмеженою відповідальністю «Кей - Коллект» на обєкт нерухомого майна: квартиру, загальною площею 47, 7 кв.м. житловою площею 29, 6 кв.м. розташованої за адресою м. Вінниця. Вул. 50-річчя Перемоги АДРЕСА_2 на підставі договорів іпотеки серії та номерів 5624 виданого 18.12.2007 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та 1206, виданого 14.03.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, номер запису право власності 12377015.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2, кожен окремо, позовні вимоги підтримали за обставин викладених в справі, просили суд позов задовольнити.

Представник ТОВ «Кей - Коллект» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 в судове засідання не зявилась, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялась вчасно та належним чином про причини неявки суд не повідомила.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутність приватного нотаріуса ОСОБА_4, на підставі наявних у справі матеріалів.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, покази свідка ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Так, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

04 грудня 2015 року приватним нотаріусом київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 було звернено стягнення на майно шляхом прийняття рішення про державну реєстрацію прав власності на належну позивачу квартиру №94 в будинку № 3 по вул. 50-річчя перемоги в м. Вінниці за ТОВ «Кей - Коллект» на підстави договорів іпотеки, серії номерів: 5624 виданого 18.12.2007 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5 та 1206, виданого 14.03.2008 року приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_5, здійснено запис про право власності за №12377015 та присвоєно реєстраційний номер обєкту нерухомого майна 795899705101 (а.с.15-16).

18.12.2007 року ОСОБА_6 укладав з АКБ «УкрСиббанк» договір про надання споживчого кредиту № 11271312000.

14.03.2008 року ОСОБА_6 укладав з АКБ «УкрСиббанк» кредитний договір № 11314254000 (а.с.10-11).

ОСОБА_1 виступав у якості поручителя у звязку з чим, в забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_6, за кредитними договорами №№ 11271312000 від 18.12.2007 року та 11314254000 від 14.03.2008 року банк уклав з позивачем договори іпотек б/н від 18.12.2007 року та 14.03.2008 року, відповідно до яких в іпотеку було передано нерухоме майно належна позивачу квартира за адресою: м. Вінниця вул. 50-років Перемоги АДРЕСА_1, загальна площа 47,7 кв. м. у звязку з укладанням вказаних договорів іпотеки було накладено дві заборони на відчуження вказаної квартири (а.с.13-14).

12.12.2011 року банк відступив ТОВ "Кей - Коллект", відповідно до договору факторингу № 1 та договору про відступлення прав за іпотечними договорами свої права вимоги до боржників і гарантів (а.с. 18-20).

Зазначені договори законодавству відповідають. Сторони мали усі необхідні повноваження на їх укладення, договори не оскаржувались та є чинними.

Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» встановлено право на задоволення іпотеко держателем своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у тому числі, те що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. При цьому позасудове врегулювання здійснюється за застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотеко держателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зазначене застереження в укладених іпотечних договорах наявне, воно є підставою для реєстрації права власності іпотеко держателя на предмет іпотеки у добровільному і узгодженому сторонами порядку.

Згідно п.п. 5.1 5.2 іпотечних договорів сторони досягли згоди про можливість стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання та домовились про передачу предмета іпотеки у власність іпотеко держателя здійснюється на підставі відповідного застереження у добровільному порядку. Застереження передбачає таку передачу в разі невиконання (або часткового невиконання) зобовязань перед іпотеко держателем за кредитним договором, та зазначена угода є угодою про перехід права власності у встановленому порядку.

Згідно п .5.1 іпотечного договору від 18.12.2007 року сторони досягли згоди про можливість стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового регулювання.

Таким чином, задоволення вимог іпотеко держателя здійснюється шляхом передачі іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок забезпечення основного зобовязання у порядку встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку», та відповідне застереження у іпотечному договорі є підставою для реєстрації права власності іпотеко держателя на предмет іпотеки у добровільному і узгодженому сторонами у договорі порядку.

Той факт, що сторони домовилися про застосування позасудового порядку звернення стягнення на предмет іпотеки свідчить про те, що сторони дійшли згоди, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотеко держатель набуває права на звернення стягнення на предмет іпотеки, який передбачений Законом України «Про іпотеку». При цьому можливі способи звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку визначені ч.3 ст. 36 Закону України «Про іпотеку» в редакції чинній на момент укладення договору іпотеки.

Приймаючи до уваги викладене, правовою підставою для реєстрації права власності іпотеко держателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотеко держателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобовязання. Іпотечні договори є чинними. Докази їх оспорювання позивачем не надавалися. Проти факту наявності простроченої заборгованості за забезпеченим іпотекою зобовязанням, позивач також не заперечує.

ТОВ "Кей - Коллект" письмово зверталося до позивача з вимогами щодо погашення заборгованості та с попередженням відносно звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначені обставини свідчать про обізнаність позивача про свої обовязки.

Посилаючись на ОСОБА_7 України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», позивач не враховує, що в законі йдеться про примусове стягнення (відчуження без згоди власника) нерухомого житлового майна.

Підпунктом 1 пункту 1 зазначеного закону встановлено, що не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із ст. 4 Закону України «Про заставу» та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 закону України «Про іпотеку», якщо таке майно виступає як забезпечення зобовязань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидентами України в іноземній валюті, та за умови, що таке нерухоме житлове майно використовується як місце постійного проживання позичальника/ майнового поручителя або є обєктом незавершеного будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (обєкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. м. для квартири та 250 кв.м. для житлового будинку.

Мараторій не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання боржником зобовязань за договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати його.

Отже, мараторій на звернення стягнення на нерухоме житлове майно, що є предметом іпотеки згідно із ст. 5 Закону України «Про іпотеку», встановлено тільки, щодо примусового відчуження такого майна без згоди власника.

ОСОБА_7 України «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» не зупиняє дію решти нормативно правових актів, що регулюють забезпечення зобовязань, а тому існує тільки правова підстава, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії, заходів спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників чи іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.

Спори, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки не розглядалися, виконавчі написи нотаріусом не вчинялися, виконавче провадження щодо звернення стягнення на предмет іпотеки і примусове виконання виконавчих документів не здійснювалося. Таким чином примусове звернення стягнення на предмет іпотеки не відбувалося.

Згідно ст.10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний субєкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Державний реєстратор:

1) встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:

відповідність обовязкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;

відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;

відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;

наявність обтяжень прав на нерухоме майно;

наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин повязує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення;

3) під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обовязково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником.

Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобовязані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі;

4) під час проведення реєстраційних дій обовязково використовує відомості Державного земельного кадастру та Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, а також використовує відомості, отримані у порядку інформаційної взаємодії Державного реєстру прав з Єдиним державним реєстром судових рішень;

5) відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про обєкти та субєктів таких прав;

6) присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер обєкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом;

7) виготовляє електронні копії документів, поданих у паперовій формі, та розміщує їх у реєстраційній справі в електронній формі у відповідному розділі Державного реєстру прав (у разі якщо такі копії не були виготовлені під час прийняття документів за заявами у сфері державної реєстрації прав);

8) формує за допомогою Державного реєстру прав документи за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав;

9) формує реєстраційні справи у паперовій формі;

10) здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

4. Державний реєстратор має свою печатку, крім нотаріуса, який має печатку, визначену Законом України "Про нотаріат".

Зразок та опис печатки державного реєстратора встановлює Міністерство юстиції України.

Таким чином приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, приймаючи рішення про внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, діяла на підставі застереження іпотечного договору, яке згідно ст.ст. 36, 37 Закону України «Про іпотеку» передбачає право іпотеко держателя на набуття у власність предмета іпотеки.

Іпотечні договори, що є обовязкові для його сторін є чинними та не були оскарженні.

Крім того, відповідно до вимог ч.1 ст. 516 ЦК України зміна кредитора у зобовязанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Зобовязання позивача погасити заборгованість зберігається незалежно від підписання договору факторингу та договорів про відступлення прав за іпотечним договором.

Суд критично оцінює покази свідка ОСОБА_6, який в судовому засіданні зазначив, що йому не було відомо, що його борги було відчужено ТОВ «Кей-Коллект». Крім того він вважав що всі борги ним було погашено, оскільки він розраховувався в доларах, а в подальшому було реалізовано його автомобіль. Оскільки жодних доказів в підтвердження даних обставин суду надано не було.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 є законними, правомірними, та такими що грунтувались на нормах закону, зокрема ЦК України, Закону України « Про нотаріат» Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно».

Зі сторони позивача має місце невірне трактування норм права та помилковість суджень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.516, 517, 1054 ЦК України, Законами України «Про іпотеку», «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», «Про мараторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», ст.ст. 10, 57, 60, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

В позові ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4, ТОВ "Кей - Коллект" про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Скасувати арешт на квартиру АДРЕСА_3 (Замостянська) м. Вінниці, накладений ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 03.11.2016р.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом 10 днів з моменту проголошення.

Суддя: