Рішення № 65756940, 04.04.2017, Бершадський районний суд Вінницької області

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

Справа № 151/734/16-ц

Провадження № 2/126/42/2017

"04" квітня 2017 р.

м. Бершадь

Бершадський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Гуцола В.І.

із секретарем Гримальською С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бершадь цивільну справу за позовом позовом ОСОБА_1 до Чечельницького районного суду Вінницької області, Головного Управління поліції у Вінницькій області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до адміністративної відповідальності,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до Державного казначейства України, Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області про відшкодування моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до адміністративної відповідальності та стягнення понесених судових витрат. В подальшому позивач змінив свої позовні вимоги, пред'явивши їх, крім Державного казначейства України, також і до Чечельницького районного суду Вінницької області та Головного управління національної поліції у Вінницькій області. В своїй остаточній редакції позовної заяви він стверджує, що 12.03.2016 року о 18 год. 30 хв. він знаходився в с.Суворівське Тульчинського району Вінницької області біля продуктового магазину. В цей час в даному місці водій автомобіля «Чері М-ІІ» безпідставно заявив претензії, що він своїм автомобілем ЗАЗ-110207 пошкодив йому задній бампер та відбивач світла. З його згоди були викликані працівники ДПС. Інспектор поліції вимагав у нього гроші, ударив кулаком по голові, забрав паспорт, посвідчення водія, у паспорті в нього було 2400 грн. Інспектор ОСОБА_2. заявив, що він знаходиться у нетверезому стані, то по його ініціативі він був освідований в Тульчинській ЦРЛ. 12.03.2016 року він разом з адвокатом Руденко І.В. в приміщенні Тульчинської поліції, зустрівся з інспектором ОСОБА_2., але ні йому, ні його адвокату будь-які процесуальні документи не були пред'явлені. 13.03.2016 року він та його адвокат були на прийомі у прокурора місцевої прокуратури, котрому була вручена заява про скоєння злочину інспектором ОСОБА_2. Водночас, прокурором йому було повідомлено, що по звіту поліції він скоїв адміністративне правопорушення по ст. 130 КУпАП. Згідно пройденого судово-медичного освідування у нього мали місце легкі тілесні ушкодження без розладу здоров'я. Постановою Чечельницького районного суду Вінницької області від 24.05.20216 року він був визнаний винним у вчиненні правопорушень, передбачених ст.ст.122-4, 124 та 130 ч.1 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у вигляді позбавлення права управляти транспортними засобами строком на один рік. Постановою апеляційного суду Вінницької області від 01.07.2016 року постанова Чечельницького районного суду скасована, він визнаний невинним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Вважає, що незаконними діями органу досудового слідства Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області та Чечельницького районного суду Вінницької області йому заподіяна моральна шкода, котру він обґрунтовує тим, що рішенням апеляційного суду, котре набрало законної сили, встановлено, що Тульчинський ВП ГУНП у Вінницькій області та Чечельницький районний суду Вінницької області незаконно притягнули його до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом. Незаконним притягненням до адміністративної відповідальності йому заподіяна моральна шкода, яка виражається в тому, що його незаконно було звинувачено у скоєнні правопорушення. В очах знайомих, партнерів в бізнесі, сусідів та інших він втратив довіру, як добропорядного чоловіка. На нього дивилися знайомі і не знайомі люди, як на хулігана. В результаті цього він втратив нормальні робочі зв'язки з партнерами по бізнесу, які були напрацьовані роками, погіршилися стосунки з сім'єю, родичами, та іншими людьми, котрі його оточують. Моральну шкоду, яка заподіяна йому діями органу досудового слідства Тульчинського ВП Немирівського ВП ГУНП у Вінницькій області та Чечельницького районного суду Вінницької області він оцінює в сто тисяч гривень. Просить цю шкоду стягнути з Державного казначейства України за рахунок державного бюджету. Крім того, ним понесені судові витрати на оплату правової допомоги адвоката в розмірі 1500 гривень та на поїздки його і адвоката в м.Тульчин, смт. Чечельник та м.Вінницю. Просить стягнути ці витрати з відповідачів.

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 20 березня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частковоіз Державної казначейської служби України за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 стягнуто п'ять тисяч гривень моральної шкоди, заподіяної незаконним притягненням до адміністративної відповідальності у вигляді позбавлення права управління транспортним засобом строком на один рік, в іншій частині позову відмовлено.

Ухвалюючи вищезазначене рішення, судом не вирішено питання судових витрат.

Сторони, їх представники та прокурор в судове засідання не з'явилися, хоча про час, місце та дату розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.2 ст. 220 ЦПК України їх присутність не є обов'язковою.

Згідно ст. 220 ч.1 п.п.1,4 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, коли не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 14 додаткове рішення може бути ухвалене судом лише у випадках, передбачених статтею 220 ЦПК України, воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.78 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплата встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать:

витрати на правову допомогу;

витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду;

витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз;

витрати, пов'язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вчиненням інших дій, необхідних для розгляду справи;

витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволене частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Від сплати судового збору позивач ОСОБА_1 звільнений на підставі ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Судом встановлено і документально підтверджено, що позивач витратив на правову допомогу 3400 грн., інші витрати, понесені в справі, позивачем належними та допустимими доказами не підтверджені.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені витрати.

Позов задоволено частково, тому, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати за надання правової допомоги пропорційно до задоволеної суми позовних вимог, тобто в розмірі 170 гривень.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 220 ч.1. п. 1 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Стягнути із Державної казначейської служби України за рахунок державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сто сімдесят гривень судових витрат.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк.

Суддя В. І. Гуцол