Вирок № 65755343, 04.04.2017, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул.Центральна, 13, смт Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-02-73

04.04.2017

622/835/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.04.2017 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Шабас О.С.,

при секретарі Бойко І.О.,

з участю: прокурора Моргая А.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Смаль В.В.,

в ході підготовчого судового засідання, що відбулося у залі судового засідання приміщення суду, розглянувши кримінальне провадження №12016220310000407 від 07.06.2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Вязове Ракитянського району Белгородської області, РФ, громадянина України, з середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, раніше судимого 29.02.2016 року Золочівським районним судом Харківської області за ч.2 ст. 15, ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у виді 200 годин громадських робіт, невідбута частина 116 годин, який проживає за адресою: АДРЕСА_1,

-що обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України,

ВСТАНОВИВ:

29.02.2016 року Золочівським районним судом Харківської області визнано винним ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.І ст.190 КК України, та призначено покарання у вигляді громадських робіт на строк 200 годин.

01.04.2016 року до Золочівського районного підрозділу кримінально-виконавчої інспекції надійшов на виконання вирок Золочівського районного суду Харківської області від 29.02.2016 року відносно ОСОБА_1 відповідно, засуджений був викликаний для постановки на облік, при цьому останньому було роз'яснено порядок та умови відбування покарання у виді громадських робіт, необхідність сумлінно ставитися до праці, працювати на визначених об'єктах, відпрацювати встановлений судом строк громадських робіт, з'являтися до кримінально-виконавчої інспекції у встановлені дні на реєстрацію та за викликом, не виїжджати за межі України без дозволу інспекції, недопущення порушень громадського порядку та вчинення нового злочину, про що засуджений ОСОБА_1 дав підписку про ознайомлення з вимогами законодавства щодо нього, які він зобов'язується виконувати, та попереджений, що у разі ухилення від відбування покарання у виді громадських робіт, він буде притягнутий до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 389 КК України.

При постановці на облік відповідно до ст. 13 КВК України ОСОБА_1 була винесена постанова про встановлення днів явки на реєстрацію, а саме 1-й вівторок кожного місяця.

ОСОБА_1 було видано направлення до Довжицької сільської ради про необхідність приступити до роботи 05.04.2016 року.

Починаючи з 06.05.2016 по 27.05.2016 включно засуджений ОСОБА_1 згідно наданих повідомлень допустив невиходи на відбування громадських робіт без поважних причин, тобто прогули.

17.05.2016 кримінально-виконавчою інспекцією Золочівського району було отримано повідомлення із Довжицької сільської ради про те, що 17.05.2016 засуджений ОСОБА_1 не з'явився для відбування громадських робіт.

23.05.2016 кримінально-виконавчою інспекцією Золочівського району було отримано повідомлення із Довжицької сільської ради про те, що 18.05.2016, 19.05.2016 та 20.05.2016 засуджений ОСОБА_1 не з'явився для відбування громадських робіт.

25.05.2016 кримінально-виконавчою інспекцією Золочівського району було отримано повідомлення із Довжицької сільської ради про те, що 23.05.2016, 24.05.2016 та 25.05.2016 засуджений ОСОБА_1 не з'явився для відбування громадських робіт.

Крім того, 06.05.2016 інспектором Золочівського РВ КВІ було здійснено перевірку відбування покарання у виді громадських робіт засудженим ОСОБА_1, в ході якої встановлено, що останній був відсутній на відпрацюванні, про причини невиходу на роботу не повідомив.

30.05.2016 року кримінально-виконавчою інспекцією Золочівського району було отримано повідомлення із Довжицької сільської ради про те, що 26.05.2016 та 27.05.2016 року засуджений ОСОБА_1 не з'явився для відбування громадських робіт.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину визнав та пояснив суду про обставини скоєння правопорушення, зазначивши, що дійсно він був засуджений до покарання у вигляді громадських робіт, приблизно у вказані дні, так як точно не пам'ятає, не з'являвся на роботу до Довжицької сільради Золочівського району Харківської області для відбування громадських робіт, без поважних причин.

Прокурор у відкритому судовому засіданні повідомив, що між прокурором Кришталем С.В. та обвинуваченим ОСОБА_1 укладено угоду про визнання винуватості. Вважаючи, що при укладенні цієї угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.

Обвинувачений у судовому засіданні та його захисник також просили вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджені в ній вид та міру покарання. При цьому ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості. Зміст угоди регламентований ст. 472 КПК України.

Згідно із ч. 4, 5 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди можливе в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду у нарадчу кімнату для ухвалення вироку.

Частинами 2, 3 ст.474 КПК України передбачено, що розгляд угоди проводиться судом за обов'язкової участі сторін угоди з повідомленням інших учасників судового провадження.

В наданій суду угоді в редакції від 27 червня 2016 року зазначено сторони, які її уклали, та дату складання, формулювання обвинувачення та його правова кваліфікація, істотні для кримінального провадження обставини, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згода обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди. Угода скріплена підписами сторін.

24 червня 2016 року ОСОБА_1, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України.

До групи прокурорів в рамках кримінального провадження №12016220310000407 входить ОСОБА_3 та Кришталь С.В.

Згідно із положеннями ст. 12 КК України, злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винним, є злочином невеликої тяжкості (ч. 2 ст. 389 КК України). Потерпілих від злочину немає. Угода укладена сторонами в період досудового розслідування, про що заявлено у підготовчому судовому засіданні.

У відкритому судовому засіданні шляхом опитування сторін судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Для з'ясування добровільності укладення угоди судом витребувані та досліджені матеріали (досудового) кримінального провадження. Встановлено відсутність скарг з боку обвинуваченого в період досудового слідства. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження цієї угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Таким чином, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні вказаного злочину доведеною повністю та кваліфікує його дії за ч.2 ст.389 КК України, тобто ухилення від відбування громадських робіт особою, засудженою до цього покарання.

При вивченні особи обвинуваченого ОСОБА_1 судом встановлено, що він має середню освіту, офіційно в шлюбі не перебуває, раніше судимий: останній раз 29 лютого 2016 року Золочівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст.15, ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у види 200 годин громадських робіт, невідбута частина - 116 годин громадських робіт, на обліку у лікаря психіатра лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується формально.

Судом відповідно до положень ст. 66 КК України встановлено в якості обставин, що пом'якшують покарання - щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Зі змісту угоди вбачається, що сторонами узгоджено покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у виді арешту строком 1 місяць.

Аналізуючи зміст угоди в частині обраного сторонами покарання, суд доходить висновку, що воно відповідає вимогам ст. 65 КК України, а саме: пропонується у межах встановлених в санкції частини статті Особливої частини Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, а також обставину, яка пом'якшує покарання. Водночас враховуючи, що злочин за даним вироком ОСОБА_1 скоєно після постановлення вироку Золочівським районним судом Харківської області, за яким у ОСОБА_1 лишилася невідбута частина покарання у 116 годин громадських робіт, остаточне покарання за даним виром має бути призначено за правилами ст.71,72 КК України шляхом часткового приєднання покарання за даним вироком із невідбутою частиною покарання за попереднім вироком від 29 лютого 2016 року. Беручи до уваги положення ст. 73 КК України суд допускає призначення остаточного покарання за сукупністю вироків в тому числі у днях.

Таким чином, суд доходить висновку, що законом передбачена можливість укладення угоди про визнання винуватості за вказаним складом злочину. Угода укладена уповноваженими особами та своєчасно, про що сторонами заявлено у передбаченому законом порядку. Угода про визнання винуватості укладена добровільно, вона не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, а за своєю формою та змістом відповідає вимогам КПК та КК України.

В зв'язку з наведеним, суд затверджує угоду і призначає обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 389 КК України у вказаному в угоді виді та розмірі, визначаючи остаточне покарання із застосуванням положень ст.71,72, 73 КК України.

Процесуальні витрати, речові докази відсутні. Цивільний позов не заявлено, запобіжний захід в рамках даного провадження не обирався.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Угоду від 27 червня 2016 року по кримінальному провадженню №12016220310000407 від 07.06.2016 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Золочівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області Кришталем С.В. та обвинуваченим ОСОБА_1, в присутності захисника ОСОБА_2 затвердити.

Визнати ОСОБА_1, винним за ч. 2 ст. 389 КК України та призначити узгоджену міру покарання у вигляді арешту строком 1 місяць.

Відповідно до положень ст. 71, 72, 73 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання покарання за даним вироком із невідбутою частиною покарання за вироком Золочівського районного суду Харківської області від 29 лютого 2016 року, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді 1 місяця 1 дня арешту.

Строк відбування покарання обраховувати з дня фактичного затримання ОСОБА_1

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку суду. Вручити копію вироку негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.С. Шабас