Ухвала суду № 65754496, 03.04.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/654/17 Головуючий у суді І-ї інстанції Український В. В.

Доповідач Дьомич Л. М.

УХВАЛА

03.04.2017 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Дьомич Л.М.

суддів: Єгорової С.М.; Письменного О.А.

за участю секретаря Яковлєвої Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 на ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області, ОСОБА_4 про визнання рішень сільської ради протиправними, скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно та скасування його державної реєстрації, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2016 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до Казарнянської сільської ради, ОСОБА_4 в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області № 439 від 23 червня 2015 року по передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2,00 га, яка розташована на території АДРЕСА_1

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав їх обтяжень від 25.06.2015 р. №22392152;

- визнати протиправним та скасувати свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 25.06.2015 р. індексний номер 39704139, виданого на ім'я ОСОБА_4;

- визнати протиправним та скасувати рішення Казарнянської сільської ради Знам'янського району Кіровоградської області від 23.06.2015 р. № 438.

Ухвалою Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2017 року провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 205 ЦПК України закрито.

Не погодившись з постановленою ухвалою суду з підстав її незаконності та необґрунтованості, ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу в якій ставиться питання про скасування ухвали суду та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Зокрема зазначено, що позови про визнання рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, розглядаються в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. В даному випадку за результатами реалізації рішення Казарнянської сільської ради Знам'янського району від 23.06.2015 року № 439 ОСОБА_4 зареєстрував право власності на спірну земельну ділянку та отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Тобто, в даному випадку виник спір про право.

ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.156).

Частиною 2 статті 305 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши доповідача, пояснення ОСОБА_3, його представника ОСОБА_2 та пояснення представників Казарнянської сільської ради ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши письмові докази по справі, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду у межах, встановлених ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції виходив з положень п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки вважав, що спір випливає з публічно - правових відноси і є публічно правовим, а тому вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

З такими висновком колегія суддів погодитися не може, за наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження по справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Отже, розгляд справи в порядку цивільного судочинства здійснюється лише у випадку, якщо його вирішення не проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, з особливістю, що вони мають публічний характер.

Згідно роз'яснень, викладених у п.7 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 1 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визнання підсудності цивільних справ» земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, регулюються земельним і цивільним законодавством. Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК, статтею 152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Рішення органу місцевого самоврядування, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 частини другої статті 16 ЦК України та повинна пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства (правової висновок ВСУ у справі № 6 - 2510 цс 15).

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції не врахував, що характер спірних правовідносин, що виникли між сторонами, свідчить про те, що спір є цивільно-правовим, тому має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

Оскільки із змісту позовної заяви виходить, що предметом спору є вимоги про скасування зазначених рішень Казарнянської сільської ради Знам'янського району, які були підставою отримання ОСОБА_4 свідоцтва про право власності на нерухоме майно та тим самим, на думку позивача, порушене його право на це майно, у зв'язку з чим також ставиться вимога про визнання недійсним свідоцтва про право власності. Отже йдеться про порушене майнове право позивача.

Тобто, по суті ОСОБА_3 звернувся за захистом свого права щодо спірної земельної ділянки.

Отже, даний спір виник не у зв'язку із здійсненням селищною радою владних повноважень, а у зв'язку із порушенням цивільних прав позивача і згідно ст.15 ЦПК України підлягає вирішенню в порядку цивільного судочинства.

Крім того, судом не враховано, що спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі статтею 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.

Таким чином висновок суду першої інстанції про те, що у даному випадку виник публічно-правовий спір і вимоги позивача повинні розглядатися за правилами, встановленими кодексом адміністративного судочинства України є помилковим,

Суд першої інстанції вказаних обставин не врахував, а тому за наведених обставин закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України є необґрунтованою і підлягає скасуванню.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.303, ст. 307, ст. 311, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який представляє інтереси ОСОБА_3 - задовольнити.

Ухвалу Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03 лютого 2017 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюий:

Судді: