Ухвала суду № 65754034, 04.04.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/479/16

Провадження № 22-ц/779/624/2017

Категорія 34

Головуючий у 1 інстанції Сабадах Б.В. Б. В.

Суддя-доповідач Ясеновенко Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Ясеновенко Л.В.,

суддів: Бойчука І.В., Васильковського В.М.,

секретаря Возняк В.Д.,

з участю представника відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Косівської міської ради про відшкодування збитків за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Косівського районного суду від 07 лютого 2017 року, -

в с т а н о в и л а :

22.03.2016 року ОСОБА_2 звернувся з позовом до Косівської міської ради про відшкодування збитків.

В заяві зазначив, що 31.01.2002 року уклав з Косівською міською радою договір оренди з правом викупу приміщення лазні, яка потребувала капітального ремонту. Розмір орендної плати з викупом за весь об'єкт в цілому становив 11678 грн.

Посилаючись на те, що він виконав умови договору оренди щодо сплати орендної плати, провів зі згоди наймодавця капітальний ремонт приміщення, вартість якого згідно висновку будівельно-технічної експертизи становить 105003 грн., а рішенням Косівської міської ради від 16.04.2013 року йому відмовлено у передачі приміщення лазні у приватну власність, ОСОБА_2 просив стягнути з відповідача 105003 грн.

Рішенням Косівського районного суду від 07 лютого 2017 року в задоволенні позову відмовлено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 посилається на незаконність рішення суду.

Апелянт вказує на порушення норм процесуального права, оскільки за наявності клопотання від 20.01.2017 року його представника про проведення судового засідання в режимі відеоконференції у зв'язку з відбуванням ним покарання у Копиченській виправній колонії, він належним чином не був повідомлений про місце і час судового засідання відповідно до вимог ч.6 ст.76 ЦПК.

Крім того, у мотивувальній частині рішення не наведено підстав відмови у задоволенні позову, а саме - чи у зв'язку з недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог, чи у зв'язку з пропуском позовної давності, адже застосувати позовну давність можливо лише до обґрунтованого позову.

ОСОБА_2 також зазначає, що в матеріалах справи міститься заперечення виконавчого комітету Косівської міської ради та клопотання про застосування позовної давності, хоча виконавчий комітет не є стороною у справі.

Не враховано судом і того, що 19.05.2016 року він подав заяву про поновлення строку звернення до суду з посиланням на поважність причини пропуску строку, однак судом питання пропуску строку не досліджувалось.

Не враховано судом і рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03.12.2013 року з висновком про те, що кошти, витрачені ним на ремонт приміщення лазні, можуть бути відшкодовані власником майна на вимогу орендаря.

Апелянт вважає, що оскільки він належним чином виконав умови договору оренди з правом викупу, однак не зміг оформити право власності у зв'язку з припиненням підприємницької діяльності, то він має право на відшкодування витрат, здійснених на поліпшення майна.

Просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.

Представник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча належним чином була повідомлена про місце і час розгляду справи.

Представник Косівської міської ради апеляційну скаргу не визнала.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Косівської міської ради, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 31.01.2002 року між Косівською міською радою та підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди з правом викупу будинку лазні, що розташований по АДРЕСА_1 загальною площею 479,3 кв.м.

Згідно акту від 02.01.2002 року передачі та прийняття приміщення лазні остання потребує капітального ремонту.

Рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03.12.2013 року задоволено позов прокурора Косівського району в інтересах держави в особі Косівської міської ради до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов'язано останнього повернути Косівській міській раді в натурі приміщення лазні загальною площею 479,3 кв.м. по АДРЕСА_1

Цим же рішенням суду залишено без зміни рішення Косівського районного суду від 30.09.2013 року про відмову в задоволенні позову ОСОБА_2 до Косівської міської ради про визнання права власності на майно.

Згідно п.4.1 договору оренди термін договору складає п'ять років з моменту прийняття об'єкта в експлуатацію.

Згідно п. 7.1 договору оренди орендар зобов'язується самостійно і за власний рахунок здійснювати поточний та капітальний ремонт об'єкта оренди.

Відповідно до ст.759 ЦК за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. (ст. 762 ЦК)

Відповідно до ст. 776 ЦК поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом.

Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

При таких обставинах справи суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про безпідставність позовних вимог.

Посилання позивача у апеляційній скарзі на те, що у мотивувальній частині рішення суду не наведено підстав відмови у задоволенні позову не заслуговують на увагу, оскільки зі змісту рішення вбачається, що останнє ухвалено на підставі наявних доказів, зокрема їх належності, допустимості та достовірності.

При цьому суд посилався на положення ст.776 ЦК про те, що капітальний ремонт речі, переданої в найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. А як було зазначено вище, договором передбачений обов'язок наймача провести капітальний ремонт приміщення лазні.

Безпідставними є доводи скарги про те, що виконавчий комітет Косівської міської ради, який не є стороною у справі, подав заперечення на позов та просив про застосування позовної давності, оскільки таке заперечення подане від імені Косівської міської ради та підписане міським головою.(а.с.224,225)

Не можуть бути прийняті до уваги і посилання у скарзі на рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 03.12.2013 року з висновком про те, що кошти витрачені ним на ремонт приміщення лазні можуть бути відшкодовані власником майна на вимогу орендаря, оскільки договором оренди, зокрема п.7.1, визначений обов'язок орендаря самостійно і за власний рахунок здійснювати капітальний ремонт об'єкта оренди.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування рішення суду немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Косівського районного суду від 07 лютого 2017 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча Л.В. Ясеновенко

Судді: І.В. Бойчук

В.М. Васильковський