Ухвала суду № 65753378, 29.03.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/141/17 Справа № 202/640/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Лаченкова О.В.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року м. Дніпро

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Лаченкової О.В.

суддів - Варенко О.П., Городничої В.С.

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі

апеляційну скаргу ОСОБА_2

на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2016 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2016 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов позов ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ОСОБА_3 про відшкодування збитків, завданих в результаті дорожньо-транспортної пригоди, відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 27 травня 2015 року в м. Дніпропетровську по вул. Осінній відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2 згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, та автомобіля НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, що підтверджується довідкою Відділу ДАІ з обслуговування м. Дніпропетровська.

Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 30 червня 2015 року встановлена вина ОСОБА_3 у вчиненні цієї дорожньо-транспортної пригоди.

В силу ч.4 ст.61 ЦПК України постанова у справі про адміністративне правопорушення має преюдиційне значення для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої її ухвалено, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

На час дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_3 була застрахована згідно з полісом АІ/5126832 від 17.04.2015 року в Приватному акціонерному товаристві «Українська пожежно-страхова компанія».

28 травня 2015 року ОСОБА_2 звернувся до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» з заявою-повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, що мала місце 27 травня 2015 року.

04 червня 2015 року представником Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» ОСОБА_4 був здійснений огляд пошкодженого транспортного засобу Шевроле номерний знак НОМЕР_3, про що складено відповідний акт.

10 червня 2015 року ОСОБА_2 звернувся з заявою до Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про виплату страхового відшкодування.

Згідно зі звітом про оцінку транспортного засобу № 130 від 28.10.2015 року, складеного оцінювачем ОСОБА_5 на підставі акту огляду пошкодженого транспортного засобу, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_1 внаслідок ДТП, складає 47004,56 грн.

05 листопада 2015 року Приватним акціонерним товариством «Українська пожежно-страхова компанія» був складений страховий акт № ОЦ/006/000/15/0020 (аварійний сертифікат), на підставі якого розрахована сума страхового відшкодування в розмірі 39170,47 грн. (47004,56 - ПДВ 20% 7834,09 грн.).

Страхове відшкодування в зазначеному розмірі перераховано позивачу платіжним дорученням № 564 від 05 листопада 2015 року.

Згідно з п.22.1 ст.22 Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю,здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.29 цього Закону страховою компанією відшкодовуються витрати понесені у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу, у тому числі пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Положеннями п. 34.2 ст. 34 Закону передбачено, що протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду страховик зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.

Згідно з п.36.2 ст.36 Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст.35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з ПрАТ «УПСК» доплати страхового відшкодування та пені за прострочення виплати, трьох відсотків річних та інфляційних витрат, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ПрАТ «УПСК» сплатило страхові виплати у повному обсязі відповідно до Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, а виплата інфляційних виплат та 3% річних вищевказаним Законом не передбачено.

Доводи ОСОБА_2, що оцінка транспортного засобу, на підставі якої Приватне акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія» розрахувала страхове відшкодування, проведена з порушенням Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/20292, є безпідставними, оскільки Закон України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не містить посилань на дотримання страховиком положень вищевказаної Методики.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди.

Отже, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, позивач має право предявити вимоги до винної у ДТП особи про сплату різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою.

Однак позивач не заявляв позовних вимог щодо стягнення різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою з ОСОБА_3.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що вимоги ОСОБА_2 до відповідача ОСОБА_3, як винної особи, не заявлялися, то й підстави для стягнення з останнього витрат на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 900 грн. відсутні.

Окрім того, в суд апеляційної інстанції представник позивача надав розписку ОСОБА_6, який отримав від ОСОБА_3 кошти на добровільне відшкодування шкоди в розмірі 65 346 грн. з приводу відшкодування витрат на ремонт пошкодженого транспортного засобу і будь яких майнових претензій до останнього не має.

Приведені в апеляційній скарзі доводи про те, що суд не дав оцінки наданих ним доказам не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці, та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно дост. 212 ЦПК Українивиключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ч. 1 ст. 218, ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 11 травня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя О.В.Лаченкова

Судді О.П.Варенко

ОСОБА_7