Рішення № 65752217, 03.04.2017, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

03.04.2017 Єдиний унікальний номер 205/9176/16-ц

Справа № 2/205/1086/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі

головуючого судді Шавули В.С.

при секретарі Романовій А.О.

за участю позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

третьої особи - ОСОБА_3,

представника третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи орган опіки та піклування Новокадацької районної у м.Дніпрі ради, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

08 грудня 2016 року позивачка звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із даним позовом (а.с.1-2).

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що її батьки - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого вона народилась.

Батько зловживає спиртними напоями, у зв'язку із чим, перебуває на обліку в КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» ДОР у лікаря нарколога з синдромом залежності внаслідок зловживання алкогольними напоями. Вихованням дочки не займається, не цікавиться її навчанням та розвитком, матеріально не забезпечує, тим самим ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків.

Зазначила, що з батьком не спілкується, так як він не цікавиться її життям, тому взагалі не бажає знати такого батька та вважає за належне позбавити його батьківських прав.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на обґрунтування позову позивачка просить суд, позбавити батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні неї - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1; стягнути з ОСОБА_2 аліменти на її утримання у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і до досягнення нею повноліття, на особистий рахунок в Державному ощадному банку України.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі.

Третя особа - орган опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради в особі свого представника за довіреністю - ОСОБА_4, в судовому засіданні позицію позивачки підтримала та просила позов задовольнити.

Третя особа - ОСОБА_3, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Вступна та резолютивна частини рішення проголошені у судовому засіданні. Повний текст виготовлений 04 квітня 2017 року.

При вирішенні спору щодо спірних правовідносин суд застосовує положення Конституції України, законів України, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, практику Верховного Суду України.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно статті 165 Сімейного кодексу України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

З урахуванням вимог ст.1 Закону України «Про охорону дитинства», ст.1 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» дитина, яка залишилася без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав отримує визначене відповідно до законодавства становище дитини, позбавленої батьківського піклування, яке надає їй право на повне державне забезпечення і отримання передбачених законодавством пільг.

Підставою звернення позивача до суду із позовом на захист прав та інтересів неповнолітнього є припинення особистих немайнових та майнових прав і обов'язків відповідачки у відношенні до сина, що спрямовано на набуття правового статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та отримання нею, у зв'язку із цим, особливого захисту і допомоги з боку держави.

З'ясувавши обставини по справі, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року у батьків : ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с.5).

07 березня 2003 року батьки позивачки уклали шлюб (а.с.61).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року ОСОБА_5 померла (а.с.6).

Проживає ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, разом із сестрою ОСОБА_3 та її родиною (а.с.10).

ОСОБА_1 є студенткою Державного вищого навчального закладу «Дніпропетровський політехнічний коледж» з 2015 року (а.с.9).

Батько - ОСОБА_2 перебуває на обліку в КЗ «Дніпропетровський наркологічний диспансер» Дніпропетровської обласної ради з діагнозом: розлади психіки та поведінки внаслідок зловживання алкоголю. Синдром залежності (а.с.8).

Згідно висновку органу опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради № 1/14-305 від 24.11.2016 року (а.с.3), комісія з питань захисту прав дитини при органі опіки та піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 батьківських праві відносно його дочки - ОСОБА_1.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний та духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За ч. 2, 5 ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє їх від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст.ст. 3, 155 Сімейного кодексу України, дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли з ними не проживає. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства.

Між тим, згідно вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Згідно п. 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» №3 від 30.03.2007 року, позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Суд, оцінивши здобуті по справі докази за внутрішнім переконанням щодо їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємності зв'язку у сукупності, розглянувши спір в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що батько неповнолітньої дитини - ОСОБА_2, не піклується про її фізичний і духовний розвиток, навчання, підготовку до самостійного життя. Не забезпечує неповнолітню необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, не спілкується із нею, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, тим самим дійсно ухиляється від виховання та утримання своєї дитини. Тому, доводи позивачки з приводу свідомого нехтування відповідачем свого батьківського обов'язку суд вважає обґрунтованими, у зв'язку із чим, позовні вимоги щодо позбавлення гречка О.В. батьківських прав підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 166 Сімейного Кодексу України, особа позбавлена батьківських прав втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо її виховання; перестає бути законним представником дитини; втрачає право на пільги та державну допомогу, що надаються сім'ям з дітьми; не може бути усиновлювачем та піклувальником; не може одержати в майбутньому тих майнових прав, пов'язаних із батьківством, які вона могла б мати у разі своєї непрацездатності (право на утримання від дитини, право на пенсію та відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, право на спадкування); втрачає інші права, засновані на спорідненості з дитиною.

Також, відповідно до ч.2 ст. 166 Сімейного кодексу України, особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.

Отже, на підставі викладеного, суд приходить до висновку про необхідність стягувати із відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини із всіх видів його заробітку (доходу) на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в судовому порядку, починаючи від дня пред'явлення позову до суду і до досягнення нею повноліття, тому що відповідач, будучи батьком дитини зобов'язаний її матеріально утримувати.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, відповідно до статті 88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 640,00 грн., та на користь ОСОБА_1, сплачений нею судовий збір в сумі 551,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 55, 124, 51 Конституції України, ст.ст. 150, 155, 164, 165, 166, Сімейного кодексу України, ст.ст. 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, п.15,16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення батьківських прав», ст. 67 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 15, 57-60, 88, 197, 212, 213-215, 218, 222, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 треті особи орган опіки та піклування Новокадацької районної у м.Дніпрі ради, ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав, стягнення аліментів, - задовольнити.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Дніпропетровськ, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2, позбавити батьківських прав відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягувати із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Дніпропетровськ, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі ? частини з усіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму встановленого для дітей відповідного віку, починаючи від 08 грудня 2016 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Дніпропетровськ, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 551 грн.20 коп. (п'ятсот п'ятдесят одна грн.20 коп.)

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Дніпропетровськ, зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_2 на користь держави судові витрати у сумі 640 грн.00 коп. (шістсот сорок грн.00 коп.)

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів із дня її проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. Якщо було подано апеляційну скаргу ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Суддя В.С. Шавула