Рішення № 65751439, 30.03.2017, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/1854/16-ц

Провадження №2/0203/227/2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2017 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики,

у с т а н о в и в:

21 квітня 2016 року позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27.11.2013 року між сторонами було укладено договір позики, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 3950,00 доларів США, зобовязавшись повернути їх до 20.02.2014 року. 31.01.2014 року між сторонами було укладено договір позики, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 500,00 доларів США, зобовязавшись повернути їх до 20.02.2014 року. 06.06.2014 року між сторонами було укладено договір позики, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 84,00 долари США, зобовязавшись повернути їх за вимогою. Відповідач не виконує свої зобовязання за укладеними договорами, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за договорами позики у сумі 216 206,65 грн. з урахуванням 3% річних та інфляційних (а.с.а.с. 2 4).

09 червня 2016 року судом було ухвалене заочне рішення про задоволення позову (а.с. 72).

Ухвалою суду від 12.10.2016 року заочне рішення від 09.06.2016 року було скасовано, а справу призначено до розгляду в загальному порядку (а.с. 117).

31 жовтня 2016 року позивач уточнив позовні вимоги: виключив вимогу про стягнення інфляційних та збільшив розмір решти вимог у звязку із збільшенням періоду утворення боргу від 21.02.2014 року по 31.10.2016 року (основний борг 115617,00 грн., 3% річних 9169,72 грн.) (а.с.а.с. 120 123).

31 листопада 2016 року суд за заявою представника позивача постановив ухвалу про при призначення у справ судової почеркознавчої експертизи, яку у порядку статті 86 Цивільного процесуального кодексу України ухвалою від 30.03.2017 року було скасовано (а.с. 156).

У судовому засіданні представниця позивача позов підтримала.

Відповідач, його представник до суду не зявилися, були повідомлені належним чином. 29.03.2017 року представник відповідача звернувся до суду із заявою про відкладення розгляду справи у звязку з відрядженням в м. Київ, не надавши відповідних доказів (посвідчення про відрядження, квитки тощо). При цьому до суду також без поважних причин не зявилися відповідач (який був повідомлений про розгляд справи) та інші його представники за укладеним з Адвокатським бюро «Бурянський і партнери» договором про надання правової допомоги від 22.03.2017 року (адвокат ОСОБА_3, копії документів якої також містяться у справі, тощо).

Ураховуючи викладене, суд не знайшов ознак поважності у причинах неявки відповідача, його представників, дійшовши висновку про можливість продовжити розгляд справи за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення представниці позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом було встановлено, що 27.11.2013 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві у позику 3 950,00 доларів США строком до 20.02.2014 року.

31 січня 2014 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві у позику 500,00 доларів США строком до 20.02.2014 року.

У червні 2014 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві у позику 84,00 долари США, зобовязавшись повернути їх за вимогою.

На підтвердження передачі коштів відповідач склав розписку (а.с. 5).

28 березня 2016 року позивач письмово (цінним листом з описом вкладення) звернувся до відповідача з вимогою про повернення йому позичених коштів (а.с.а.с. 6 11).

Дотепер відповідач борг не повернув.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК) підставою виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори й інші правочини.

Згідно зі статтею 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду і такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передачі грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У відповідності з абзацом 1 частини 1 статті 1049 ЦК позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти в такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, в такій же кількості, такого ж роду і такої ж якості, які були передані йому позикодавцем) у строк і в порядку, встановлені договором.

За укладеними договорами позики позивач передав відповідачеві 4534,00 доларів США, про що свідчать матеріали справи, отже, вказані правочини, у розумінні статті 1046 ЦК, було укладено.

Дотепер отримані кошти не повернуто, тому відповідач зобовязаний повернути позивачеві позику в сумі 115598,64 грн. відповідно до наступного розрахунку:

(3950,00 + 500,00 + 84,00) х 25,495951 = 115598,64, де:

-3950,00 заборгованість за договором позики від 27.11.2013 року у доларах США;

-500,00 заборгованість за договором позики від 31.01.2014 року у доларах США;

-84,00 заборгованість за договором позики від червня 2014 року у доларах США;

-25,495951 курс долара США до гривні, встановлений Національним банком України станом на 31.10.2016 року.

Решта цих вимог задоволенню не підлягає через невірно проведений розрахунок.

За правилами, встановленими частиною 1 статті 1050 ЦК, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму згідно зі статтею 625 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 625 ЦК передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора має сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлено договором або законом.

Як вбачається зі змісту укладених договір, до них не були включені положення про розмір відсотків за несвоєчасне виконання зобовязання, отже, вимога позивача про стягнення з відповідача трьох відсотків річних за договорами від 27.11.2013 року та 31.01.2014 року обґрунтована й підлягає задоволенню.

Три відсотки річних за несвоєчасне виконання зобовязань за договорами від 27.11.2013 року та 31.01.2014 року складає 9176,02 грн. відповідно до наступного розрахунку:

((3950,00 + 500,00) х 3% ? 365) х 984 = 9 176,02, де:

-3950,00 заборгованість за договором позики від 27.11.2013 року у доларах США;

-500,00 заборгованість за договором позики від 31.01.2014 року у доларах США;

- 365 кількість днів у році;

- 984 кількість календарних днів від 21.02.2014 року по 31.10.2016 року (початок перебігу строку обрано позивачем самостійно).

При цьому, зважаючи на те, що позивач просить стягнути на його користь 9169,72 грн., суд розглянув справу в межах заявлених вимог і вважає за необхідне стягнути з відповідача 3% річних саме у цій сумі.

У порядку статті 88 ЦПК з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню компенсація понесених судових витрат у сумі 2 437,69 грн. (а.с.а.с. 1, 40).

Керуючись статтями 4 11, 15, 18, 57 60, 79, 88, 169, 208, 209, 212 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договорами позики задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) заборгованість за договорами позики від 27 листопада 2013 року, 31 січня 2014 року, червня 2014 року в сумі 115 598,64 грн., три відсотки річних за договорами позики від 27 листопада 2013 року, 31 січня 2014 року у сумі 9 169,72 грн., компенсацію судових витрат у сумі 2 437,69 грн., разом 127206,05 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 223 ЦПК України, і може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його постановлення. У разі якщо рішення було постановлено за відсутності особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст заочного рішення складено 31 березня 2017 року.

Суддя М.О. Католікян