Рішення № 65751030, 24.03.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №200/21936/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Шевцової Т.В.

при секретарі - Южаковій В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом до відповідача та просив суд стягувати з відповідача на його користь, на його утримання аліменти у розмірі ? частини від усіх видів доходу щомісячно, до досягнення ним двадцяти трьох річного віку.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що він народився 31.12.1998 року та його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які перебували у шлюбі з 06.06.1998 року по 11.01.2006 року. Згідно рішення суду від 08.12.2005 року батько сплачував аліменти на його утримання до досягнення ним повноліття. На сьогоднішній день він навчається у Дніпровському Державному Університеті та потребує в матеріальній допомозі батька на період навчання.

В судове засідання позивач надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не зявився, до суду надав письмові заперечення на позов, відповідно яких позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення з нього аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 600 грн. щомісячно. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що наразі перебуває в іншому шлюбі, де на його утриманні знаходиться три особи, з яких двоє неповнолітні діти. Так, його дружина не працює та знаходиться на його утриманні, як і їх спільна дитина та дитина дружини від першого шлюбу. Він пропонував сину сплачувати допомогу добровільно, але вони не дійшли згоди щодо суми аліментів. Відповідач працевлаштований в Управління поліції охорони в Дніпропетровській області та має середньомісячний дохід 6434,44 грн. Четверть від цієї суми складає 1608,61 грн., тому йому на утримання сімї у складі чотирьох осіб залишається 4825,83 грн., тобто по 1206,45 грн. на кожну особу, що менше прожиткового мінімуму навіть для дитини. Його син від другого шлюбу ОСОБА_4 постійно хворіє та потребує лікування, тобто додаткових витрат. Також він несе витрати на сплату комунальних послуг. Його син ОСОБА_5 навчається на бюджеті, тому отримує стипендію, окрім цього, його мати та його колишня дружина, також повинна матеріально забезпечувати сина.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з п. 1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 31.12.1998 року від шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 народився ОСОБА_1 позивач по справі.

Відповідно до довідки від 09.11.2016 року №88/175/72 позивач ОСОБА_1 навчається на першому курсі денного відділення фізико-технічного факультету Дніпропетровського національного університету ім.О.Гончара (держбюджетне навчання).

Батько позивача відповідач по справі з 13.09.2014 року перебуває у шлюбі з ОСОБА_6, від якого 19.10.2014 року народився ОСОБА_4.

Сторони по справі проживають окремо, відповідач проживає з дружиною ОСОБА_6 та спільним сином ОСОБА_4, а також дитиною ОСОБА_6 від першого шлюбу ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач працевлаштований в Управлінні поліції охорони в Дніпропетровській області, про що свідчить надана ним довідка №118/43/23/04-2017 від 26.01.2017 року.

Дружина відповідача ОСОБА_6 також працевлаштована в Управлінні поліції охорони в Дніпропетровській області, однак до 19.10.2017 року перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Середньомісячна заробітна плата відповідача складає 6434,45 грн., що підтверджується наданою відповідачем довідкою №173/43/23/3/01-2017 від 06.02.2017 року.

З даної довідки вбачається, що за період з серпня 2016 року по грудень 2016 року відповідачем сплачено аліменти в сумі 7798,42 грн., що становить 1559,68 грн. на місяць.

Відповідно довідки про доходи ОСОБА_6 від 06.02.2017 року №175/43/23/3/01-2017, остання доходів з листопада 2015 року по грудень 2016 року не отримувала.

Також, відповідачем надано довідку від 26.01.2017 року №В-12/801 на імя ОСОБА_6, згідно якої остання не отримувала аліменти від ОСОБА_8 з вересня 2014 року по грудень 2016 року. Дитина ОСОБА_6 ОСОБА_9 навчається у восьмому класі КЗ «Середня загальноосвітня школа №78» ДМР, про що свідчить довідка від 02.02.2017 року №17.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Відповідно до ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у звязку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобовязані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Тобто, на відміну від аліментів на неповнолітню дитину, при стягненні аліментів на дитину, яка досягла повноліття, необхідно враховувати, чи має батько можливість надання такого утримання.

Відповідно до ст.200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Разом з цим, ст.184 СК України передбачено, що у випадку, коли платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Таким чином, оскільки відповідач має регулярний дохід, який отримує у грошовій формі, його доводи щодо сплати аліментів у твердій грошовій сумі відхиляються судом.

Доводи відповідача про неможливість сплати ним аліментів на утримання позивача саме в визначеному позивачем розмірі спростовуються наданою ним самостійно довідкою про доходи, згідно якої ним сплачувались аліменти в аналогічного розмірі щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.

Крім цього, суд приймає до уваги той факт, що відповідачем у судовому порядку обовязок з утримання дитини ОСОБА_6 від першого шлюбу ОСОБА_7 не встановлювався, тому його покликання на утримання вказаної дитини не приймаються судом до уваги, оскільки така допомога надається ним добровільно, а з батька дитини ОСОБА_7 ОСОБА_8 на її утримання за рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська стягуються аліменти у розмірі ? частки доходу щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Разом з цим, відповідачем не представлено довідки про розмір отриманої ОСОБА_6 допомоги при народженні дитини, передбаченої ст.10 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», яка мала бути призначена при народженні ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, та виплачується протягом 36 місяців з дня народження дитини, також не надано суду доказів на підтвердження тих обставин на які він посилається, як на підставу своїх заперечень, зокрема, щодо того, що його дружина перебуває у нього на утриманні.

Приймаючи до уваги, що відповідач працездатний та офіційно працевлаштований, має змогу надавати матеріальну допомогу позивачу, який є його повнолітнім сином та продовжує навчатись, тривалий час сплачував аліменти на утримання позивача у розмірі ? частини його доходу навіть після народження дитини в іншому шлюбі, суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягувати на користь позивача аліменти у розмірі ? частки від усіх видів його заробітку, на час навчання але не більш досягнення позивачем 23 років.

Відповідно до ч.1 ст.191 Сімейного Кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.

Враховуючи зазначені норми закону, суд вважає, що аліменти на утримання дитини підлягають стягненню з дня предявлення позову до суду, тобто з 23.12.2016 року.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57-60, 88, 169, 197, 212-215, 367 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1, аліменти в розмірі ? частки від усіх видів його заробітку щомісячно, на весь період навчання, але не більше ніж до досягнення дитиною ОСОБА_1 двадцяти трьох років, починаючи стягнення з 23.12.2016 року.

Стягнути зі ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Допустити рішення до негайного виконання в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська.

Суддя Т.В. Шевцова