Ухвала суду № 65750889, 04.04.2017, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

іменем України

Справа № 210/3482/16-к

Провадження № 1-кп/210/285/17

"04" квітня 2017 р. м. Кривий Ріг

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Ступак С.В.,

при секретарі Драгунової Я.М.,

за участю:

прокурора Бурчика Ю.В.,

представника потерпілого: ОСОБА_2,

обвинувачених: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11

захисників: Бондаренка Є.В., Денисенка І.А.,

Амельчишина О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015040000000734 від 30.07.2015 року, за обвинуваченням: ОСОБА_3, ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.3 КК України, ОСОБА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч.3, 366 ч.2 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч.3, 358 ч.2 КК України, ОСОБА_9, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.3 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_11, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2017 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015040000000734 від 30.07.2015 року, за обвинуваченням: ОСОБА_3, ОСОБА_4, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.3 КК України, ОСОБА_5, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч.3, 366 ч.2 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч.3, 358 ч.2 КК України, ОСОБА_9, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.3 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_11, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту, вважаючи, що під час досудового розслідування, а також при складенні обвинувального акту, дотримані всі вимоги, передбаченні КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.

Обвинувачені ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (кожен окремо) не заперечували проти призначення обвинувального акту до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_8 заперечував щодо призначення даного обвинувального акту до судового розгляду, посилаючись на те, що органом досудового розслідування не виконано у повному обсязі ухвалу Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу про повернення обвинувального акту для проведення додаткового досудового слідства та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області, щодо виявлених недоліків в обвинувальному акті.

Захисники Бондаренко Є.В., Денисенко І.А., Амельчишин О.В. (кожен окремо) у вирішенні питання щодо призначення даного обвинувального акту до судового розгляду, поклались на розсуд суду.

Представник потерпілого ОСОБА_2 також не заперечував щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду.

У підготовчому судовому засіданні 04 квітня 2017 року захисник ОСОБА_10 - адвокат Амельчишин О.В. звернувся з клопотанням щодо скасування арешту майна що належить ОСОБА_10, який був накладений 22 липня 2011 року постановою слідчого з ОВС відділу розслідування злочинів вчинених організованими злочинними групами та злочинними організаціями СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Кукуш А.В.

Адвокат Амельчишин О.В. у судовому засіданні підтримав вказане клопотання та просив суд його задовольнити.

ОСОБА_10 підтримав клопотання свого захисника та просив його задовольнити.

Прокурор не заперечував щодо вказаного клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_10

Представник потерпілого ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - ОСОБА_2 заперечував проти задоволення вказаного клопотання, оскільки, до початку розгляду даного обвинувального акту по суті, планує заявити цивільний позов.

Крім того, у підготовчому судовому засіданні, захисник ОСОБА_3 - адвокат Бондаренко Є.В. надав суду клопотання свого підзахисного щодо скасування арешту майна що належить ОСОБА_3, який був накладений 23 травня 2011 року постановою слідчого з ОВС відділу розслідування злочинів вчинених організованими злочинними групами та злочинними організаціями СУ ГУМВС України в Дніпропетровській області Кукуш А.В.

Адвокат Бондаренко Є.В. у судовому засіданні підтримав вказане клопотання та просив суд його задовольнити.

ОСОБА_3 підтримав своє клопотання та просив його задовольнити.

Прокурор заперечував щодо задоволення вказаного клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_3

Представник потерпілого ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» - ОСОБА_2 також заперечував проти задоволення вказаного клопотання.

Заслухавши думку сторін та учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно положень ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.

Так, відповідно до ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім'я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище, ім'я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом'якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); дату та місце його складення та затвердження.

Дослідивши обвинувальний акт та додані до нього додатки, суд вважає, що прокурором та слідчим, при складанні та затвердженні як обвинувального акту, так і додатків до нього, у тому числі й реєстру, були допущені порушення вимог ст.ст. 109 та 291 КПК України, виходячи з наступного.

Вивченням обвинувального акту судом встановлено, що слідчим та прокурором в порушення вимог ст. 291 КПК України у даному обвинувальному акті двічі зазначено фактичні обставини кримінальних правопорушень, а саме, щодо загальновстановлених під час досудового розслідування обставин вчинення кримінальних правопорушень усіма обвинуваченими, після чого, зазначено фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (щодо кожного окремо). Також, двічі зазначено правову кваліфікацію кримінальних правопорушень, а саме, після викладення загальних фактичних обставин кримінальних правопорушень усіма обвинуваченими та після викладення фактичних обставин кримінального правопорушення, щодо кожного обвинуваченого окремо.

У даному обвинувальному акті, в порушення вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, слідчим та прокурором зазначено, що фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення обвинуваченими (кожним окремо) є формулюванням обвинувачення.

Крім того, з обвинувального акту вбачається, що при його складанні слідчим та прокурором не було дотримано вимог ст. 291 ч. 2 п. 5 КПК України, оскільки обвинувальний акт відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, не містить належним чином сформульованого обвинувачення. При цьому, в ньому відображено сутність повідомлення про підозру, а саме фактичні обставини, які встановлені слідчим під час досудового розслідування, які не різняться між собою жодним абзацом щодо вчинення обвинуваченими (кожним окремо) різними складами кримінальних правопорушень (не говорячи про орфографічні і граматичні помилки допущені при його складанні), та наявна вказівка на те, що своїми умисними діями, ОСОБА_3 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.191 КК України, ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.191 КК України, ОСОБА_5 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.191, ч.2 ст.366 КК України, ОСОБА_6 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.191, ч.2 ст.358 КК України, ОСОБА_7 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.191, ч.2 ст.358 КК України, ОСОБА_8 скоїв кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст.191, ч.2 ст.358 КК України, ОСОБА_9 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.191 КК України, ОСОБА_10 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.198 КК України, ОСОБА_11 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст.198 КК України.

Зокрема, без зазначення фактичних обставин вчинення конкретного кримінального правопорушення, а саме, всіх елементів складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона), слідчим зазначено, що окрім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.191 КК України, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.366 КК України. Аналогічно, в обвинувальному акті зазначено щодо обвинувачених (кожного окремо): ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Суд вважає, що в обвинувальному акті від 17 березня 2017 року фактично викладена підозра про вчинення ОСОБА_3, ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.3 КК України, ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч.3, 366 ч.2 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч.3, 358 ч.2 КК України, ОСОБА_9 кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 ч.3 КК України, ОСОБА_10, ОСОБА_11 кримінального правопорушення, передбаченого ст.198 КК України. Такі відомості, відповідно до положень ст. 277 КПК України, становлять зміст повідомлення про підозру, а тому, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (кожен окремо), за цим процесуальним рішенням, мають статус підозрюваних, а не обвинувачених.

Вказане порушення в подальшому є перешкодою для ухвалення будь-якого судового рішення, та може послугувати підставою для скасування вироку суду.

Згідно з п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України. Для формулювання обвинувачення необхідно встановити всі елементи складу кримінального правопорушення (суб'єкт, об'єкт, суб'єктивна та об'єктивна сторона) та викласти зазначене у відповідному процесуальному документі. За змістом положень ч.4 ст.110 КПК України обвинувальний акт і є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває особі обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування.

Всупереч вказаній нормі кримінального процесуального закону, обвинувальний акт щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 не містить формулювання обвинувачення, яке інкримінується їм і від якого вони будуть захищатись у суді, тому обвинувальний акт слід доповнити формулюванням обвинувачення. У даному обвинувальному акті викладені лише загально встановлені фактичні обставини кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими та правова кваліфікація кримінальних правопорушень з посиланням на положення закону України про кримінальну відповідальність. При цьому, суд зауважує, що повідомлення про підозру, так само як і виклад фактичних обставин не може одночасно вважатись й формулюванням обвинувачення.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження є зокрема охорона прав і законних інтересів всіх учасників провадження, а також забезпечення швидкого і повного судового розгляду з тим, щоб зокрема, до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, у тому числі під час формулювання обвинувачення. Пред'явлене особі обвинувачення має бути конкретним і містити дані про час, місце та інші обставини вчинення злочину, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред'явленого їй обвинувачення. Дані положення випливають із п.(а) ч.3 ст.6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Верховною Радою України 17 липня 1997 року, згідно якого кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, має право бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причину обвинувачення проти нього.

Крім того, у відповідності до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться не в межах повідомлення особі про підозру, а в межах висунутого їй обвинувачення відповідно до обвинувального акту. Неналежний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення без зазначення всіх складових, передбачених ч. 1 ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню, нелогічного та неконкретного обвинувачення без врахування об'єктивно встановлених обставин, порушує право обвинуваченого на захист, та є перешкодою для повного та всебічного судового розгляду кримінального провадження, про що також констатується і в рішеннях Європейського суду з прав людини «Абрамян проти Росії» від 09.10.2008 року, рішення від 19.12.1989 року у справі «Камасінскі проти Австрії» №9783/82 (п. 79), на які правильно послався і суд першої інстанції.

З урахуванням того, що в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1ст. 3 КПК України, а за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, суд приходить до висновку про наявність обставин, що перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, а тому доводи прокурора, обвинувачених та представника потерпілого про відповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України, не відповідають міжнародним правовим актам, а також національному кримінальному процесуальному Закону України.

Крім того, вказівки в обвинувальному акті про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (кожен окремо) вчинили кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 191 ч.3, 366 ч.2, 358 ч.2, 198 КК України, є безпідставним, оскільки обвинувачення висунуте не було у встановленому законом порядку та не міститься в самому обвинувальному акті. Більш того, така вказівка в обвинувальному акті є порушенням принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини як засади кримінального провадження, передбаченої ст. 17 КПК України, яка випливає зі ст.ст. 62, 129 п. 3 Конституції України, п. 2 ст. 11 Загальної декларації прав людини Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року, п. 2 ст. 14 Міжнародного акту про громадські та політичні права Генеральної Асамблеї ООН від 18 грудня 1966 року, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року, за змістом яких кожна особа вважається невинуватою у вчиненні злочину (кримінального правопорушення) і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Суд звертає увагу прокурора на те, що у розділі «ІІ. Прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення» реєстру матеріалів досудового розслідування, у п.п. 203, 204, 205, 206, 207, 208, 209, 210, 211 зазначені процесуальні рішення щодо затвердження обвинувальних актів відносно ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 (кожного окремо), які не відповідають дійсності, оскільки, фактично прокурором затверджено один обвинувальний акт щодо всіх дев'яти обвинувачених, а не кожного окремо. Тобто, слідчий недостатньо розуміє вимоги ст.109 КПК України, щодо складання реєстру матеріалів досудового розслідування.

Крім того, розділ «ІІІ. Заходи забезпечення кримінального провадження, застосовані в ході досудового розслідування» реєстру матеріалів досудового розслідування, взагалі не містить відомостей про строки застосування всіх десяти заходів забезпечення, які зазначені у вказаному розділі, що є порушенням вимог кримінально-процесуального законодавство та в подальшому є перешкодою для ухвалення будь-якого судового рішення.

Такі порушення вимог КПК України, на думку суду, є істотними недоліками, та такими, що можуть при судовому розгляді кримінального провадження по суті призвести до суттєвого порушення права на захист, спричинити порушення кримінального процесуального закону та завадити ухваленню обґрунтованого і вмотивованого судового рішення, і в даному випадку, перешкоджають суду призначити кримінальне провадження до судового розгляду.

Що стосується заявлених клопотань адвокатів Амельчишина О.В. та Бондаренка Є.В. (кожного окремо), суд вважає, що вони є передчасними та не знаходить підстав для їх задоволення, тому у задоволенні вказаних клопотань, слід відмовити.

За наслідками підготовчого судового засідання, суд приходить до висновку про те, що на пі підставі вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України обвинувальний акт щодо ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 необхідно повернути прокурору для усунення виявлених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314 ч. 3 п. 3, 369-372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката Амельчишина О.В. від 04.04.2017 року щодо скасування арешту майна що належить ОСОБА_10 - залишити без задоволення.

Клопотання адвоката Бондаренка Є.В. від 04.04.2017 року щодо скасування арешту майна що належить ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні 12015040000000734 від 30.07.2015 року, за обвинуваченням: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 191 ч.3, 366 ч.2, 358 ч.2, 198 КК України, повернути прокурору Відділу прокуратури Дніпропетровської області раднику юстиції Бурчику Юрію Віталійовичу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя: С. В. Ступак