Ухвала суду № 65749938, 03.04.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 2-з-131/17

760/5571/17

У Х В А Л А

03 квітня 2017 року суддя Солом?янського районного суду м. Києва Кізюн Л.І., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП - ТОЙС» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП - ТОЙС» до ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України, про визнання недійсним патенту на промисловий зразок НОМЕР_1, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України, про визнання недійсним патенту на промисловий зразок НОМЕР_1. До суду надійшла заява представника позивача про забезпечення позову, зокрема, представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:

заборони ОСОБА_2 передавати будь-якій особі повністю або частково право власності на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом НОМЕР_1 від 10.06.2013 року до набрання рішенням Солом'янського районного суду м. Києва законної сили;

заборони Державній службі інтелектуальної власності України (03035, м. Київ, вул. Урицького, 45; код ЄДРПОУ 37552556) вчиняти дії щодо внесення змін до Державного реєстру патентів України на промислові зразки щодо патенту України НОМЕР_1 від 10.06.2013 року «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданого ОСОБА_2, а саме: стосовно передачі права власності на промисловий зразок за патентом України НОМЕР_1 від 10.06.2013 року третім особам повністю або частково, щодо дострокового припинення дії патенту на промисловий зразок за патентом України НОМЕР_1 від 10.06.2013 року за заявою власника повністю або частково до набрання рішенням Солом'янського районного суду м. Києва законної сили;

заборони ОСОБА_2 вчиняти дії з внесення до Митного реєстру об'єктів права інтелектуальної власності заяви про сприяння захисту на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» за патентом НОМЕР_1 від 10.06.2013 року, до набрання рішенням Солом'янського районного суду м. Києва законної сили;

заборони Державній фіскальній службі України та спеціалізованим підрозділам Державної фіскальної служби України вчиняти дії щодо здійснення реєстрації у Митному реєстрі об'єктів права інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, патенту НОМЕР_1 від 10.06.2013 року на промисловий зразок «ІНФОРМАЦІЯ_1» до набрання рішенням Солом'янського районного суду м. Києва законної сили.

Відповідно до ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про право власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

Частиною 3 статті 152 ЦПК України передбачено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно з ч. 2 ст. 151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додаються також її копії відповідно до кількості осіб, щодо яких просять вжити заходи забезпечення позову, та документ, що підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.

Згідно з роз'ясненнями Апеляційного суду м. Києва, викладеними в Узагальненні про практику застосування судами законодавства про стягнення судових витрат при розгляді цивільних справ, документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж, або платіжне доручення, підписане уповноваженою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Окрім того, відповідно до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року суд перед відкриттям провадження у справі, згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. У зв'язку із цим суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви, містили відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір. При цьому, наприклад, платіжне доручення повинно бути підписано відповідальним виконавцем банку і скріплено печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі, копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з ч. 8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Заява не відповідає зазначеним вище вимогам ст. 151 ЦПК України, так як в ній відсутні відомості, потрібні для забезпечення позову, зокрема, не вказано яким саме чином невжиття таких заходів унеможливить чи утруднить виконання рішення суду з урахуванням природи спірних правовідносин між сторонами, співмірність заявлених вимог.

Крім того, перевіркою встановлено, що платіжний документ, яким заявник підтверджує оплату судового збору, не відповідає викладеним вище вимогам до таких документів, судовий збір у розмірі 800,00 грн. не зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи викладене, заяву про забезпечення позову необхідно повернути заявнику.

Керуючись ст. ст. 151, 153 ЦПК України,

у х в а л и в :

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП - ТОЙС» про забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІП - ТОЙС» до ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України, про визнання недійсним патенту на промисловий зразок НОМЕР_1 - повернути заявнику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали до Апеляційного суду м. Києва через районний суд.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.І. Кізюн