Ухвала суду № 65747979, 05.04.2017, Апеляційний суд Рівненської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого судді: Гордійчук С.О.

суддів: Боймиструка С.В., Шеремет А.М.

секретар судового засідання : Демчук Ю.Ю.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2 на ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2017 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2017 року скаргу ОСОБА_1 на дії відділу Державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у м. Києві задоволено частково.

Визнано неправомірними дії державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_3 щодо надсилання стягувачу ОСОБА_1 постанови про повернення виконавчого провадження (ВП № 50198515) від 26 грудня 2016 року з порушенням строків встановлених ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В поданій на ухвалу апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на її незаконність, оскільки ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Судом не враховано, що постанова про повернення виконавчого провадження від 26 грудня 2016 року винесена з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», оскільки у вказаній постанові відсутня відмітка про залишок нестягнутої суми. Вважає, що державний виконавець не мав права виносити вказану постанову, оскільки рішення суду не виконано. Вказує, що діями державної виконавчої служби були обмежені його права щодо доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, оскільки ідентифікатор доступу зазначений в постанові про відкриття виконавчого провадження від 18 лютого 2016 року не працює та не містить відомості про зазначене виконавче провадження. Судом не враховано, що начальник управління державної виконавчої служби зобов'язаний перевіряти законність виконавчого провадження.

Просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову ухвалу про задоволення скарги в повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Частково задовольняючи скаргу суд першої інстанції виходив з того, що не зазначення державним виконавцем суми боргу у постанові про повернення виконавчого провадження не є підставою для визнання її протиправною, оскільки в самій постанові зазначені суми боргу, які підлягають стягненню відповідно до виконавчого листа. Суд також виходив з того, що підстав для скасування постанови та визнання протиправними дій начальника відділу державної виконавчої служби немає, оскільки обов'язок повідомляти стягувача про винесені постанови покладається саме на державного виконавця.

На підтвердження такого висновку в ухвалі наведенні відповідні мотиви та докази з якими погоджується і апеляційний суд.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 37 вказаного Закону визначено порядок повернення виконавчого документа стягувачу. Пунктом 11 частини 1 ст. 37 зазначеного Закону передбачено, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо запроваджено тимчасову адміністрацію банку-боржника, крім рішень немайнового характеру, а згідно частини 3 даної статті у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, 11 частини першої цієї статті арешт з майна знімається.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до постанови Правління Національного банку України «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Фінансова ініціатива» до категорії неплатоспроможних» №408 від 23 червня 2015 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23 червня 2015 року № 121 «Про запровадження з 24 червня 2015 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

Оскільки в банку-боржника було запроваджено тимчасову адміністрацію Законом України «Про виконавче провадження», а строк винесення постанови про повернення виконавчого провадження після запровадження тимчасової адміністрації в боржника Законом України «Про виконавче провадження» не встановлений, то суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що винесена державним виконавцем постанова про повернення виконавчого провадження (ВП № 50198515) від 26 грудня 2016 року відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що вказана постанова не може бути визнана протиправною з підстав неправомірності її повернення та відсутності в ній відмітки про залишок нестягнутої суми, оскільки в самій постанові зазначені суми, які підлягають стягненню відповідно до виконавчого листа №565/1040/15-ц виданого Кузнецовським міським судом Рівненської області 29 грудня 2015 року та зазначено підстави повернення виконавчого документа стягувачу (а.с. 127-128), тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

Разом з тим, доводи апеляційної скарги про те, що діями державної виконавчої служби були обмежені права скаржника щодо доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження увагу не заслуговують, оскільки з матеріалів справи вбачається і це не заперечується скаржником, що ОСОБА_1 був ознайомлений з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 50198515 від 18 лютого 2016 року, в якій містився ідентифікатор доступу до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження

Відповідно до абзацу 2 ч.1 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово.

За таких обставин, технічна несправність сайту автоматизованої системи виконавчих проваджень в мережі Інтернет, не підтверджена належним чином, не може слугувати підставою для визнання дій державного виконавця протиправними.

Обґрунтовуючи свою скаргу ОСОБА_1 покликались також на те, що начальник управління державної виконавчої служби не перевірив законність виконавчого провадження, однак будь-яких доказів того, що дії начальника управління є протиправними скаржником не надано, а судом таких доказів не здобуто (ст. 10, 60 ЦПК України).

Інші, наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду не спростовують, зводяться до оскарження ухвали суду по суті спору та переоцінки доказів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Кузнецовського міського суду Рівненської області від 21 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: