Ухвала суду № 65746894, 30.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/4784/16-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В. С.Провадження № 22-ц/780/1780/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 30.03.2017

УХВАЛА

Іменем України

30 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Матвієнко Ю.О.,

суддів: Волохова Л.А, ОСОБА_2,

за участю секретаря: Якимчук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2016 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 до ОСОБА_3, Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-Фактор», ОСОБА_15, Товариства з обмеженою відповідальністю «Північзахідтрансбуд» про визнання права власності,

ВСТАНОВИЛА:

В серпні 2016 року ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3, ТОВ «Т-Фактор», ОСОБА_15, ТОВ «Північзахідтрансбуд» про визнання права власності.

У вересні 2016 року позивач ОСОБА_8 подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони вчинення дій, пов»язаних з державною реєстрацією речових прав стосовно об»єкту нерухомого майна: об»єкт незавершеного будівництва багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери, за адресою: Київська область, місто Бровари, вулиця Симона Петлюри, будинок 21-б, реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 988585032000, яку позивач обґрунтовувала тим, що невжиття заходів забезпечення позову утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2016 року заяву ОСОБА_8 про забезпечення позову задоволено.

Накладено заборону вчинення будь-яких дій, пов»язаних з державною реєстрацією речових прав стосовно об»єкту нерухомого майна, а саме: об»єкт незавершеного будівництва багатоквартирний житловий будинок з вбудованими приміщеннями соціально-культурної сфери, що знаходиться за адресою: Київська область, місто Бровари, вул. Петлюри Симона, 21-Б, реєстраційний номер об»єкта нерухомого майна у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 988585032000, до прийняття судом рішення по суті.

Не погоджуючись з ухвалою суду від 09 вересня 2016 року, ОСОБА_3 подав на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

За змістом п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

З матеріалів справи вбачається, що заява ОСОБА_8 про забезпечення позову за своїм змістом відповідає вимогам ст. 151 ЦПК України і суд першої інстанції, розглядаючи її, не допустив порушень встановленого для цього ст. 153 ЦПК України порядку, що підтверджується матеріалами справи і відповідає суті самого інституту забезпечення позову, як гарантії дотримання прав позивача в разі ухвалення судом рішення на його користь.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 законності та обґрунтованості висновків суду не спростовують, оскільки суд, задовольняючи заяву про забезпечення позову, пересвідчився в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясував обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При цьому, вжиті судом заходи забезпечення позову не обмежують права відповідача ОСОБА_3, як власника нерухомого майна, на володіння та користування ним, а спрямовані лише на унеможливлення його відчуження, що могло б утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Оскільки судом першої інстанції ухвалу про забезпечення позову від 09 вересня 2016 року постановлено з додержанням вимог закону, підстави для її скасування відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України відсутні.

Керуючись ст.ст.307,312,314 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 вересня 2016 року про забезпечення позовузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: