Постанова № 65746792, 30.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/467/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О. М.Провадження № 33/780/289/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 429 30.03.2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, з участю представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ОСОБА_3 та представника митниці ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС ОСОБА_4 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2017 року, якою

ОСОБА_2 (Gershman Yousef), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця СРСР, громадянина ОСОБА_5, власник мережі магазинів «Le Haim», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0739/125120104/16 від 25.11.2016 року, валюту у розмірі 4470 євро та 2100 доларів США повернуто ОСОБА_2.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 25.11.2016 року о 09:05 год. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D», ДПМА «Бориспіль» громадянин ОСОБА_5 ОСОБА_2, який прилетів до України з ОСОБА_5, м. Тель Авів, літаком а/к «МАУ», рейсом №Р80778 та своїми діями обрав канал позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України, чим засвідчив факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», пасажиру було задано питання щодо наявності у нього предметів, що підлягають декларуванню, на що він відповів, що має 10000 євро і декларувати їх не треба. Після цього пасажиру було запропоновано предявити всю валюту, та була видана ним готівка в розмірі 4470 євро та 2100 доларів США, які знаходилась у особистій сумочці пасажира (ручна поклажа). Готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира належить йому особисто. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації ОСОБА_2 не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспекторів митниці, з приводу декларування готівки, не зверталася. З виявленої суми пасажирці було пропущено 10 000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 4 470 євро та 2100 доларів США.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вона не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання ним чинного законодавства України. Суд однобічно та неуважно підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації, а вказані у постанові обставини, що стали підставою для повернення вилучених грошових коштів, є неправомірними. Оцінюючи майновий стан ОСОБА_2, суд залишив поза увагою, що він є власником мережі магазинів та не позбавлений можливості продовжувати трудову діяльність та не врахував, що розмір предмету правопорушення у порівнянні із сумою, яка йому була пропущена складає як 1 до 2. Апелянт впевнений, що матеріали справи обєктивно не містять посилань на можливе позбавлення ОСОБА_2 основних прав та свобод в результаті конфіскації предмету правопорушення, а співвідношення суми предмету правопорушення до всієї кількості пропущеної через митний кордон готівки не вказує на покладення на нього «індивідуального надмірного тягаря». Окрім цього, зазначив, що шкода від вчиненого порушення полягає саме в неповазі до встановленого державою порядку переміщення відповідного товару, в нехтування та приниженні значення норм національного права в житті українського суспільства та у ігноруванні громадського обовязку правосвідомості. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним за ст.471 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 4470 євро та 2 100 доларів США.

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не зявився, повідомлений про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомив.

У судовому засіданні представник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ОСОБА_3 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказував, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просив залишити її без змін.

Представник Київської митниці ДФС ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 (Gershman Yousef) у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

При цьому, доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_2 (Gershman Yousef) ніким не оспорюється.

Разом з тим, висновок суду про відсутність підстав для застосування щодо ОСОБА_2 (Gershman Yousef) додаткового стягнення у виді конфіскації вилученої валюти, не ґрунтується на вимогах чинного законодавства України, а тому є необґрунтованим, незаконним та безпідставним.

Так, діючим законодавством України не передбачено можливості звільнення правопорушника від застосування щодо нього додаткового стягнення, у тому числі й конфіскації предметів порушення митних правил.

Безпідставним є й посилання суду першої інстанції на те, що підставою для незастосування конфіскації вилученої валюти є те, що держава Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «Про захист прав і основних свобод людини» та протоколи до неї, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обовязковість рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, жодним із рішень Європейського Суду з прав людини не встановлено прямої заборони на конфіскацію предметів порушення митних правил.

Навпаки, у п. 33 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ізмайлов проти Росії» зазначено, що загальна вимога щодо декларування товарів, що переміщуються через митний кордон, яка поширюється на кожну особу, котра перетинає державний кордон, запобігає неконтрольованому ввезенню готівки в державу чи її вивезенню з неї, тому конфіскація у випадку недекларування готівки під час проходження митного контролю є частиною регуляторного механізму, який відповідає загальним інтересам суспільства.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобовязана додержуватися, зокрема третього критерію правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обовязково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного субєкта у кожній справі на підставі безпосередньо зясованих обставин і фактів.

Однак, висновки першої інстанції про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 (Gershman Yousef) готівки, покладає на нього індивідуальний надмірний тягар, є надуманими та безпідставними.

Посилання суду на те, що наявність у ОСОБА_2 (Gershman Yousef) кредиту у банку, а також того факту, що дружина останнього є вагітною, складає для правопорушника «індивідуальний надмірний тягар» при конфіскації вилученої у нього валюти, є такими, що суперечить фактичним обставинам справи.

Так, ігноруючи норми чинного законодавства України та звільняючи правопорушника від конфіскації предметів порушення митних правил, суд першої інстанції поза увагою залишив той факт, що ОСОБА_2 (Gershman Yousef) є власником мережі магазинів «Le Haim», суду не надав жодних доказів про свої статки, а гроші на митну територію України, як видно з протоколу його опитування, він перевозив для того, щоб витратити на відпочинок.

До того ж, при перетині митного кордону ОСОБА_2 (Gershman Yousef) повідомив працівникам митниці недостовірну інформацію, а саме: відповів, що має при собі приблизно 10000 євро, (тобто дозволений законодавством розмір коштів для переміщення через митний кордон України без декларування). Згодом же видав 14 470 євро та 2 100 доларів США (вказаний факт підтверджується протоколом про порушення митних правил а.с. 2-5; протоколом опитування ОСОБА_2 (Gershman Yousef) а.с. 9-12; доповідною запискою державного інспектора ВМО №4 митного посту «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС ОСОБА_6 а.с. 6-7).

У ході апеляційного розгляду даної справи представник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (Gershman Yousef) ОСОБА_3 не зміг логічно пояснити чому правопорушник при перетині митного кордону повідомляв недостовірну інформацію працівникам митниці щодо розміру наявних у нього коштів та їх належності.

Апеляційним судом не встановлено будь-яких даних про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 (Gershman Yousef) готівки, покладає на нього індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосована у даному випадку.

Щодо доводів про те, що грошові кошти не відносяться до заборонених чи обмежених до переміщення через митний кордон України товарів, а тому не можуть бути конфісковані, суд вважає їх також безпідставними.

Так, відповідно до ст. 197 МК України обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Постановою Національного банку України №148 від 27.05.2008 року затверджено Інструкцію про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України.

Відповідно до вказаної інструкції фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу.

Фізична особа нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

Не можуть бути застосовані щодо ОСОБА_2 (Gershman Yousef) й вимоги конвенції «Про захист заробітної плати». Так, ст. 10 вказаної конвенції передбачає, що заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сімї.

Разом із тим, ОСОБА_2 (Gershman Yousef) не надав суду доказів про те, що вилучені кошти необхідні йому для його утримання, чи утримання його сімї, навпаки, з його слів, ці кошти він планував витратити на відпочинок в Україні.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2017 року, є незаконною, а тому підлягає скасуванню. При цьому, по справі слід прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 (Gershman Yousef) винним у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України та призначити стягнення в межах санкції статті передбаченої за вчинення вказаного правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 17 лютого 2017 року щодо ОСОБА_2 (Gershman Yousef) скасувати.

Прийняти нову, якою громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_2 (Gershman Yousef), дата народження невідома (в паспорті вказана: «00.00.1981»; місце народження: СРСР м. Новоград Волинський, місце проживання: ОСОБА_5, м. Ашкелон, вул. Ексодус, б. 15, кв. 9 (Israel, Ashqelon, Exodus st., 17/23), працює: власник мережі магазинів «Le Haim», закордонний НОМЕР_1. виданий 27 серпня 2008 року, орган, що видав ASHDOD, персональний номер 3-0635918-3, визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот гривень), з конфіскацією вилученої згідно протоколу про порушення митних правил №0739/125120104/16 від 25.11.2016 року валюти у розмірі 4470 (чотири тисячі чотириста сімдесят) євро та 2100 (дві тисячі сто) доларів США в дохід Держави Україна.

Сума штрафу підлягає сплаті на користь держави Україна (отримувач: Державний бюджет України, Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*).

Стягнути з громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_2 (Gershman Yousef), дата народження невідома (в паспорті вказана: «00.00.1981»; місце народження: СРСР м. Новоград Волинський, місце проживання: ОСОБА_5, м. Ашкелон, вул. Ексодус, б. 15, кв. 9 (Israel, Ashqelon, Exodus st., 17/23), працює: власник мережі магазинів «Le Haim», закордонний НОМЕР_1. виданий 27 серпня 2008 року, орган, що видав ASHDOD, персональний номер 3-0635918-3, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, утримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять) гривень.

Стягнути з громадянина ОСОБА_5 ОСОБА_2 (Gershman Yousef), дата народження невідома (в паспорті вказана: «00.00.1981»; місце народження: СРСР м. Новоград Волинський, місце проживання: ОСОБА_5, м. Ашкелон, вул. Ексодус, б. 15, кв. 9 (Israel, Ashqelon, Exodus st., 17/23), працює: власник мережі магазинів «Le Haim», закордонний НОМЕР_1. виданий 27 серпня 2008 року, орган, що видав ASHDOD, персональний номер 3-0635918-3, на користь Київської митниці ДФС (р/р №35211035089083, МФО: 821018, код ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 05 гривень 44 копійки.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива