Рішення № 65745388, 30.03.2017, Березанський міський суд Київської області

БЕРЕЗАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська область, 07541

№ провадження 2/356/20/17

Справа № 356/1261/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.03.2017року Березанський міський судКиївської області

в складі:

головуючого судді Голік Г.К.

з участю секретаря Бейгул Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березань справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись при цьому на те,що відповідно до укладеного договору №б/н від 13.08.2012 року ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 2000.00 гривень у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення,що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердив свою згоду на те,що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг»,»Правилами користування платіжною карткою»,затверджених наказом №СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір,що підтверджується підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувалися ч.1 ст.634 ЦК України . Згідно цієї статті ЦК договором приєднання є договір,умовами якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі,встановленому »Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті,з розрахунку 360 календарних днів на рік,що підтверджується п.2.1.1.12.6 «Правил користування платіжною карткою». ПАТ КБ «Приватбанк» свої зобовязання за договором та угодою виконав в повному обсязі,а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. Станом на 31.03.2016 року має заборгованість 16332,54 гривні, яка складається з наступного:1931,26грн.заборгованість за кредитом;10547,35грн.-заборгованість по процентам за користування кредитом; 2600,00 грн. -заборгованість за комісією ; 500,00 грн. штраф(фіксована частина); 753,53 грн. -штраф(процентна складова). Просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 16332,54 гривні за кредитним договором №б/н від 13.08.2012 року, яка складається з наступного:1931.26 грн.-заборгованість за кредитом;10547,35грн.-заборгованість по процентам за користування кредитом; 2600 .00 грн.-заборгованість за комісією; 500,00 грн.-штраф(фіксована частина); 753.93грн.-штраф (процентна складова).Судові витрати у розмірі 1378.00 грн.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача ,проти позову заперечив,посилаючись при цьому на те,щоБугаєнко В.В.є клієнтом банку з 31.12.1998 року,він звертався до банку і підписував заяву анкету на отримання кредитної картки «Універсальна»,разом з тим саму картку не отримував,карткою не користувався.Анкета-заява підписана від імені юридичної особи фізичною особою Хмарук,без документа,що надає їй повноваження ,на проведення такої дії-вимога абз.2 ч.2 ст.207 ЦК. Умови надання банківських послуг,взагалі не підписані відповідачем,а позивачем підписані факсимільним підписом ,щодо факсиміле не погоджено сторонами письмово. Умови надання банківських послуг,тарифи банку,довідка про умови кредитування,памятка про користування «ПЗ» не можуть бути складовими договору б/н від 13.08.12,з підстав відсутності підпису відповідача. Наданні копії вище вказаних документів за своїм змістом,не несуть в собі достовірної інформації, які саме Умови надання банківських послуг розумів відповідач,підписуючи кредитний договір б/н від 13.08.2012 року в частині розміру відсотків за кредитом,розміру неустойки,розміру кредиту,і докази,що за змістом вони саме ті,що викладені в наданих копіях. Відсутність розміру суми кредиту на 13.08.2012року,узгодженого сторонами та відсутність обставин надання його 13.08.2012 року відповідачу.Відсутність ідентифікованого розрахункового карткового рахунку, який належав відповідачу та був відкритий 13.08.2012 року на імя відповідача.Відсутність ідентифікованої картки за цифровим визначенням,типом,з діючим терміном її дії та датою терміну дії картки, яка була б надана відповідачу 13.08.2012 року в користування, як відсутні і докази її надання. Розрахунок заборгованості проведено до знеособленого розрахункового рахунку по картці за №5211537315648779, яка видана за угодою №SEDN50000066958553,текст якої позивачем не надано, та яка не має відношення до кредитного договору б/н від 13.08.2012 року.13.08.2012 року не відкривався розрахунковий рахунок на відповідача і останній картку у відповідності до договору б/н від 13.08.2012 року не отримував.

Заслухавши пояснення сторін ,дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими ,що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено.

Згідно зі статтею 509 ЦК Українизобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Відповідно до статті 11 ЦК Українипідставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини 1 статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За правилами статей 627 - 629, 638 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, визначені його умов; зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства; договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Сам по собі факт написання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг не може бути беззаперечним доказом отримання та користування відповідачем кредитними коштами у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку і як наслідок укладення кредитного договору взагалі.

Оскільки документ не містить конкретних відомостей про отримання клієнтом платіжної картки, то даний документ необхідно тлумачити у відповідності до норм ЦК України.

Дана заява може розглядатись як пропозиція і згода укласти договір на умовах позивача, але вона не доказує факту передачі клієнту платіжної картки з конкретним номером і пін - кодом. Пропозиція і згода на укладення договору з отримання платіжної картки «Універсальна» не доводить факту укладення договору на видачу платіжної картки та факту виконання позивачем умов договору, в даному випадку видачу йому платіжної картки.

Підписана відповідачем 13.08.2012 року анкета-заява про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку не підтверджує факту отримання ним платіжної картки та відкриття карткового рахунку, а також факту повідомлення йому пін - коду, за яким він би отримав можливість користуватись даною платіжною карткою і здійснювати транзакції по вказаному картковому рахунку.

Однією з засад судочинства, регламентованих пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень статті 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вказаних положень позивач повинен довести факт отримання відповідачем грошових коштів у кредит та факт невиконання зобовязань за договором, а не лише факт підписання договору чи наміру про його укладення.

Разом із тим в графі де має бути зазначено сума кредитного ліміту відсутній запис про його розмір. Тобто даний договір не містить в собі розміру кредитного ліміту, який був наданий відповідачу.

Таким чином кредитний договір не містить в собі однієї із істотної умови, передбаченої ст. 1054 ЦК України, а саме розмірукредиту.

Згідно з положеннями статей 203, 205, 208, 1055 ЦК України договір кредиту повинен бути укладений у письмовій формі. Тобто з документів, підписаних стороною, має бути однозначно зрозуміло, і ними має бути конкретно визначено ті умови і ті дії, які засвідчуються підписом. Припущень у даному разі закон не допускає.

Оскільки в договорі не зазначений розмір кредиту, який отримав відповідач, не можливо перевірити правильність розрахунків кредитної заборгованості, які позивач надав суду.

Саме ця обставина є підставою для відмови у задоволенні позову, оскільки позивачем позовні вимоги про укладання кредитного договору на певних умовах не доведені.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Виходячи з правового аналізу вказаних норм, представлені банківською установою умови, правила та тарифи надання кредиту не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, якщо такі умови/правила/тарифи не містять підпису позичальника, не встановлено наявність належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці умови/правила/тарифи розумів позичальник при підписанні відповідної заяви позичальника, що умови/правила/тарифи містили в момент підписання заяви позичальника саме заявлені банківською установою розміри та підстави для нарахування відсотків, комісій та пені, або ж в подальшому такі умови/правила/тарифи не змінювались. Вказана правова позиція була висловлена Верховним Судом України у справах №6-16цс15, № 6-698цс15, № 6-757цс15.

Зважаючи на викладене, враховуючи, що «Умови та правила надання банківських послуг», «Правила користування платіжною карткою» та «Тарифи Банку», на які посилався позивач, не містять підпису позичальника, такі умови/правила/тарифи не можна вважати складовою частиною укладеного між сторонами договору. Не містить домовленості сторін щодо встановлення розміру кредиту, терміну його повернення, розміру та підстав для нарахування відсотків, комісій, штрафу та пені й представлена до суду анкета-заява позичальника від 13 серпня 2012 року. За таких умов суд вважає, що при укладенні договору шляхом підписання відповідачем вищевказаної анкети-заяви його сторонами не були погоджені такі умови договору як розмір кредиту, термін його повернення, підстави та умови нарахування відсотків, сплати комісій, штрафу та пені.

Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України «Про засади державної мовної політики» підписаного 03 липня 2012 року,сторони, якіберуть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладенні державною мовою.

Кредитний договір між сторонами укладено 13.08.2012 року, позивачем додана до позовної заяви «Справка об условияхкредитования с использованием кредитки «Универсальная, 55 днейльготногопериода», а також Извлечение из Условий и правилпредоставлениябанковских услуг»,суд вважає дані докази не належними та не допустимими ,оскільки вони подані позивачем з порушення вимог ч.3 ст.14 Закону України «Про засади державноїмовноїполітики» .

Відповідно до довідки (а.с.161) наданої позивачем між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1був підписаний кредитний договір №б/н від 13.08.2012 року,за яким було надано наступні кредитні картки:№5211537315648779,дата відкриття 13.08.2012 ,термін дії 04/16.

Також не є належним та допустимим доказом виписка по карті/рахунку 5211537315648779(а.с.180-184), оскільки у виписці зазначено, що вона надана за угодою SAMDN50000066958553, правовідносини за якою, згідно змісту позовної заяви, не є предметом даного спору. Крім того, у виписці зазначено кредитний ліміт- 2000.00 гривень, що суперечить змісту договору б\н, в анкеті -заяві , в графі де має бути зазначено сума кредитного ліміту відсутній запис про його розмір.

В судовому засіданні представником позивача надана виписка по основній карті 5211****8779 ОСОБА_1 (а.с.107-112)яка не містить відомостей щодо ідентифікованої кредитної картки ,по скільки на (а.с. 107) вказана основна карта:5211****8779,на (а.с.112) вказана основна карта-9992****3246671 , вказаний період виписки із 01.01.1999 по 01.10.2016 року ,що не відповідає даті укладення договору б/н від 13.08.2012 року,вказано кредитний ліміт 2000.00 гривень ,що суперечить анкеті-заяві від 13.08.2012 року де не вказано бажаний кредитний ліміт. До того дана виписка не підписаний особою яка має право на його виготовлення, а тому не може бути визнана належним та допустим доказом отримання коштів позичальником.

На аркуші справи (115-117)міститься аналогічна повторно надана виписка по основній карті 5211****8779 ОСОБА_1 (а.с.107-112),яка не містить відомостей щодо ідентифікованої кредитної картки ,по скільки на (а.с. 115) вказана основна карта:5211****8779,на (а.с.117) вказана основна карта-9992****3246671 , вказаний період виписки із 01.01.1999 по 01.10.2016 року ,що не відповідає даті укладення договору б/н від 13.08.2012 року,вказано кредитний ліміт 2000.00 гривень ,що суперечить анкеті-заяві від 13.08.2012 року де не вказано бажаний кредитний ліміт. Дана виписка підписана не встановленою особою, а тому не може бути визнана належним доказом отримання коштів позичальником,тому не може бути визнана належним та допустимим доказом отримання коштів позичальником.

Позивачем не надано належного розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором, з якого б вбачалося, яким саме чином та за який період нараховані кожна зі складових зазначеної позивачем загальної суми заборгованості станом на 31.03.2016 року у розмірі 16332 грн. 54 коп.

Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Позивачем не надано суду первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредиту та його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, та ін.), і тому суд не мав підстав вважати, що розмір заборгованості відповідача перед позивачем, а також суми відсотків, пені, зазначені в розрахунку, є правильними.

За викладених обставин суд вважає, що позивачем не надано належних доказів, які містять інформацію щодо предмету доказування, оскільки на підставі доданих до позовної заяви додатків неможливо встановити факт отримання відповідачем кредитних коштів, їх дійсну суму, повернутого боргу відповідачем та залишок боргу на час розгляду справи.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо недоведеності позивачем факту виконання ним умов договору про надання кредитного ліміту відповідачу.

Матеріали справи не містять доказів отримання ОСОБА_1 платіжної карти, та що саме ним здійснювались операції за даним договором.Представлена банком компютерна роздруківка фотознімку відповідача з пластиковою карткою не може бути прийнята судом у якості належного та допустимого доказу, оскільки вона не завірена належним чином і не містить інформація щодо номеру пластикової картки та на підставі якого саме договору вона видавалась (а.с. 167).

На основі викладеного, керуючись ст.ст.10,60,212,215,367 ЦПК Українист.ст.11,203,205,207,208,509627-629 ,634,638,1054,1055ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 13.08.2012 року в сумі 16332(шістнадцять тисяч триста тридцять дві)гривні 54 копійки, яка складається: 1931(одна тисяча девятсот тридцять одна)гривня26копійокзаборгованість за кредитом;10547(десять тисяч п»ятсот сорок сім)гривень35копійок-заборгованість по процентам за користування кредитом; 2600(дві тисячі шістсот)гривень 00 копійок -заборгованість за комісією ; 500(п»ятсот)гривень 00 копійок штраф(фіксована частина); 753(сімсот пятдесят три)гривні 53 копійки -штраф(процентна складова) - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення подається протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційний суд Київської області через Березанський міський суд.Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошеня судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Г. К. Голік