Постанова № 65744340, 30.03.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/867/17

Провадження №3/163/562/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., за участі представника Волинської митниці ДФС ОСОБА_1, розглянувши, направлені Волинською митницею ДФС, матеріали справи за протоколом №0626/205000013/17 про притягнення до відповідальності за ст. 472 МК України

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, приватного підприємця, РНОКПП НОМЕР_1, закордонний паспорт серії ЕТ №149864, виданий 27.07.2011 органом 5610, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 01.03.2017 року приблизно о 14 год. 30 хв., слідуючи з України в ОСОБА_3 через митний пост Ягодин Волинської митниці ДФС, в якості водія автомобіля марки «Мерседес-Бенз Спрінтер», реєстраційний номерний знак НОМЕР_2/ВК1545ХТ, намагався незаконно, шляхом недекларування, тобто незаявлення за встановленою формою в митній декларації, перемістити через митний кордон України валюту, яка склала понад дозволену до вивезення норму готівки, в розмірі 1860 польських злотих та 500 доларів США, що по курсу НБ України станом на 01.03.2017 становить загальну суму 25990,50 гривень, а також 4200 українських гривень, чим порушив вимоги п.2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», та вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України.

ОСОБА_2 на розгляд справи в суд не зявився, про причини неявки не повідомив, хоча при складанні протоколу про порушення митних правил Волинською митницею ДФС належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи в суді.

Представник Волинської митниці ДФС під час розгляду протоколу висловив позицію про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України, та просив накласти на останнього стягнення в розмірі, еквівалентному сумі переміщуваної незадекларованої валюти, та стягнути судовий збір.

Заслухавши думку представника Волинської митниці ДФС та дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, що підтверджується наступними доказами: протоколом про порушення митних правил №0626/205000013/17 від 01.03.2017 року (а.с.1-3); копією контрольного талона для проходження по «червоному коридору» серії ТАВ №456052 (а.с.4); митною декларацією ОСОБА_2від 01.03.2017 року, у якій останній задекларував наступну валюту: 9000 доларів США, 1300 євро, 2800 польських злотих та власноручним підписом засвідчив свою обізнаність з тим, що повідомлення у митній декларації недостовірних відомостей тягне за собою відповідальність згідно із законом (а.с.5); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №1205010/2017/410001Е від 01.03.2017 року, у якому зафіксовано факт виявлення в результаті митного огляду у громадянина ОСОБА_2незадекларованої валюти, а саме: 1860 польських злотих, 500 доларів США та 4200 українських гривень, яка перевищувала дозволену до вивезення норму готівки, визначену постановою Правління НБУ №148 від 27.05.2008 року, та підлягала обов?язковому письмовому декларуванню (а.с.6); письмовими поясненнями ОСОБА_2від 01.03.2017 року, у яких останній, як на причину недекларування виявленої у нього валюти, вказав на те, що він помилився при обрахунку валюти та, крім цього, вважав, що через митний кордон України дозволено переміщувати 10000 євро та 10000 гривень (а.с.8); службовою запискою головного державного інспектора УПМП Волинської митниці ДФС ОСОБА_4 від 01.03.2017 року, у якій викладені обставини проходження ОСОБА_2 митного контролю, за яких останній переміщувану ним валюту в повному обсязі не задекларував (а.с.16).

Статтями 196, 197 МК Українивстановлено порядок визначення товарів, відносно яких встановлюється заборона або обмеження на переміщення їх через митний кордон України.

Частиною 3 ст.197 МК України передбачено, що обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватися Національним банком України.

Відповідно до розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008, чинної на час перетину ОСОБА_2 митного кордону України, (далі Інструкція), фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа - резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.

Зміст зазначеної Інструкції однозначно вказує, що у випадку переміщення валюти понад 10000 євро, письмовому декларуванню підлягає уся валюта, тобто як та, що складає еквівалент 10000 євро, так і та, що її перевищує.

По справі встановлено, що загальна сума переміщуваної ОСОБА_2 валюти в еквіваленті на євро становить 11490,71 євро, з яких: еквівалент у 10441,90 євро останній задекларував, а еквівалент валюти у 1048,81 євро встановлено уже під час повного митного огляду.

Задекларована валюта органом доходів і зборів не затримувалась та повернута ОСОБА_2

Вчинення правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, за субєктивною стороною може характеризуватися виною, як у формі умислу, так і необережності.

З приводу необізнаності ОСОБА_2 з митним законодавством та порядком переміщення валюти через митний кордон України, на що вказує останній у своїх письмових поясненнях, слід зазначити, що бланк митної декларації за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №431, у пункті 3.1 містить конкретну запитувану у декларанта інформацію про наявність валюти України та іноземної валюти готівкою, платіжні документи та інші цінні папери, банківські метали, яка додаткових розяснень не потребує та є достатньо зрозумілою і не потребує додаткових знань в галузі митного законодавства України, а лише, розраховуючи на законослухняність громадян, вимагає внесення у неї повної та достовірної інформації.

Натомість, переміщуючи різного виду валюту (долари США, євро, польські злоті та українські гривні), ОСОБА_2 точної її кількості за кожним видом не вказав, а про наявність національної гривневої валюти взагалі не зазначив.

Щодо допущення помилки при обрахунку валюти, про що також зазначає ОСОБА_2, то, з огляду на кількість та види незадекларованої валюти, такі доводи останнього для суду не є переконливими.

Таким чином, на підставі досліджених судом доказів та аналізу встановлених у справі фактів і обставин, слід дійти висновку, що ОСОБА_2 своїми умисними діями вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України, а саме, недекларування валютних цінностей за встановленою обовязковою письмовою формою.

Вирішуючи питання про вид та міру відповідальності ОСОБА_2 за порушення митних правил, суд враховує характер вчиненого правопорушення, його особу, зокрема те, що останній вперше притягується до відповідальності за порушення митних правил, ступінь його вини у вчиненому, відсутність обставин, що помякшують та обтяжують відповідальність, і приходить до висновку, що на правопорушника слід накласти стягнення в межах санкції ст.472 МК України, яка не містить альтернативи, у виді штрафу в розмірі 100% вартості переміщуваної понад норму валюти з її конфіскацією.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_2слід стягнути судовий збір в розмірі 320 грн.

Керуючись ст.ст.522, 527, 528 МК України, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», на підставі ст. 472 МК України, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 30190 (тридцять тисяч сто дев?яносто) гривень 50 копійок з конфіскацією в дохід держави 1860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) польських злотих, 500 (п?ятсот) доларів США та 4200 (чотири тисячі двісті) українських гривень, вилучених згідно протоколу та опису затриманих предметів №0626/205000013/17 від 01.03.2017 року та прийнятих 02.03.2017 бухгалтерією Волинської митниці ДФС, згідно квитанцій до прибуткових касових ордерів за №11, №12, №15.

Штраф в розмірі 30190 (тридцять тисяч сто дев?яносто) гривень 50 копійок підлягає стягненню на рахунок 31115106705262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу «адміністративні штрафи у справі про порушення митних правил»).

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 320 (триста двадцять) гривень судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова суду (судді) у справі про порушення митних правил може бути оскаржена особою, стосовно якої вона винесена, представником такої особи, органом доходів і зборів, який здійснював провадження у цій справі, протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_5