Ухвала суду № 65743821, 04.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 814/849/16

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Марич Є. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції України в Миколаївській області (далі - ГУНП) та уточнюючи позовні вимоги, просив суд визнати незаконним та скасувати наказ від 24.03.2016 р. № 53 о/с в частині звільнення його зі служби в поліції, поновити на посаді старшого інспектора Вознесенського відділу поліції ГУНП, та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що підстав для проведення його атестування не було, тому звільнення є незаконним. Службові обов'язки він виконував успішно, що підтверджується атестаційним листом, а отже, були відсутні підстави вважати його невідповідним посаді.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, суд визнав протиправним та скасував наказ ГУНП від 24.03.2016 р. № 53 о/с в частині звільнення зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1, поновив його на посаді виконуючого обов'язки старшого інспектора-чергового Вознесенського відділу поліції з 25 березня 2016 року, а також стягнув з відповідача на його користь заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 28063,60 грн.та 6100,88 грн. заробітну плату за один місяць.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ГУНП подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з листопада 2007 року по листопад 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ.

Наказом ГУНП від 07.11.2015 р. № 5 о/с "По особовому складу", відповідно до п. 9 та 12 Розділу ХІ Закону України "Про національну поліцію" позивача, як прибулого з Міністерства внутрішніх справ, призначено з присвоєнням спеціального звання майор поліції в порядку переатестування на посаду виконуючого обов'язки старшого інспектора-чергового Вознесенського відділу поліції.

Відповідно до наказу ГУНП від 01.02.2016 р. № 52 з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, на підставі глибокого та всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, керуючись статтею 57 Закону України "Про національну поліцію" та вимогами Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, яка затверджена наказом МВС України №1465 від 17.11.15, (далі - Інструкція), наказано, зокрема: провести атестування ГУНП та підпорядкованих підрозділів атестаційною комісією починаючи з 22.02.2016 р.; створити атестаційні комісії № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8.

Наказом № 113 від 19.02.2016 р. було затверджено персональний склад атестаційних комісій. Позивача було включено до списку поліцейських, які підлягають атестуванню.

11 лютого 2016 року начальником сектору моніторингу Вознесенського відділу поліції ГУНП капітаном поліції Латій М.О. складено атестаційний лист на позивача, в якому зазначено, що ОСОБА_1 за час проходження служби зарекомендував себе з позитивного боку, грамотним та підготовленим співробітником. До виконання своїх функціональних обов'язків ставиться добросовісно та сумлінно, з почуттям відповідальності; завжди вміє виділити в роботі головне і спрямувати зусилля на виконанні поставленого завдання; здатний швидко приймати правильні рішення; особисто дисциплінований, морально стійкий, порушень законності не допускає.

В атестаційному листі міститься висновок прямого керівника про відповідність позивача займаній посаді.

03 березня 2016 року атестаційна комісія № 5 ГУНП провела співбесіду з позивачем. Як вбачається з протоколу № 15.00004321.0022517 членами комісії під час проведення атестування позивача було досліджено наступні документи: атестаційний лист; декларацію про доходи; послужний список (Форма 1); інформаційну довідку; висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 5 Закону України "Про очищення влади"; інформацію з відкритих джерел.

За інформацією довідки результатів складання заліків з професійної підготовки позивач склав добре фізичну підготовку і задовільно решту дисциплін. За час проходження служби позивач має 3 заохочення і 16 дисциплінарних стягнень, з яких 1 діюче.

Членами комісії позивачу були поставлені питання, які стосувались професійної діяльності поліцейського та мотивації щодо подальшого проходження служби в Національній поліції та інше. У той же час, даний протокол не містить переліку запитань та відповідей на них. Не додано до протоколу аудіо- чи відеозапису співбесіди.

За результатами розгляду вказаних матеріалів та проведеної співбесіди атестаційною комісією № 5 ГУНП прийнято рішення, що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Не погоджуючись з висновком атестаційної комісії, ОСОБА_1 оскаржив його до апеляційної атестаційної комісії Південного регіону № 3.

За результатами розгляду скарги апеляційною атестаційною комісією Південного регіону № 3 прийнято рішення, яке оформлено у формі протоколу від 25.03.2016 р. №15.00004736.0022517, про залишення скарги без розгляду у зв'язку з тим, що апелянт не набрав 60 і більше балів за професійний тест і тест на загальні здібності та навички.

На підставі протоколу атестаційної комісії від 03.03.2016 р. №15.00004321.0022517, наказом т.в.о начальника ГУНП від 24.03.2016 р. № 53 о/с майора поліції ОСОБА_1, старшого інспектора-чергового Вознесенського відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за статтею 77 ч. 1 п. 5 Закону № 580 (через службову невідповідність).

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції вважав, що атестаційна комісія без врахування всіх даних про особу, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення, розглянула атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, та невмотивовано дійшла висновку про невідповідність позивача займаній посаді та необхідність звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, оскільки матеріалами справи підтверджено, що в період проходження служби в ОВС позивач характеризувався виключно з позитивного боку, демонструючи достатні показники службової діяльності, належний рівень теоретичних знань, професійних якостей і фізичної підготовки. Жодні з критеріїв, визначених п. 16 Інструкції, не були враховані.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та не може взяти до уваги доводи апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, пункту 1 частини 3 статті 2 та частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 3 частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Інститут атестування поліцейських передбачено Законом України "Про Національну поліцію" відповідно до частини 1 статті 57 якого, атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

Відповідно до частини 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наведений перелік підстав є вичерпним і розширенню не підлягає, а тому аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише ті поліцейські, які претендують на вищу посаду або щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду, або щодо яких вирішується питання щодо звільнення через службову невідповідність, а тому відповідно до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту 1 розділу ІV Інструкції) слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою.

Як було встановлено судом першої інстанції, атестацію позивача проведено в порядку атестування усіх поліцейських Національної поліції України з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що, на думку відповідачів, не суперечить приписам частини 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

Разом з тим, приписи частини 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", не є самостійною підставою проведення атестування, оскільки цю норму слід застосовувати у системному взаємозв'язку з нормами частини 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", в якій наведений вичерпний перелік підстав для проведення атестування, за відсутності яких, проведення атестації є неправомірним.

Крім того, пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" встановлює, що працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів. Вказані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.

Також, з матеріалів справи вбачається, що питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено ще у листопаді 2015 року, у момент видання наказу про прийняття його на службу і враховуючи те, що нормами пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції, тому колегія суддів вважає, що атестування позивача було проведено неправомірно та за відсутності визначених законом підстав.

Крім того, метою проведення атестації (для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність) є вирішення питання про можливість у той чи інший спосіб залишення особи на службі і, як крайній захід, пропозиція щодо звільнення зі служби через службову невідповідність виходячи з професійних, моральних і особистих якостей.

Аналізуючи матеріали атестування позивача, судом зазначено, що зміст атестаційного листа ОСОБА_1, складеного його безпосереднім начальником, свідчить про те, що позивачу надано позитивну характеристику. В цьому ж атестаційному листі зроблено висновок про те, що ОСОБА_1, займаній посаді відповідає.

Відповідно до пункту 16 розділу IV Інструкції атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

Разом з тим, аналізуючи надані документи та перевіряючи обставини справи, вбачається, що відповідач не довів, що під час прийняття рішення про невідповідність позивача займаній посаді, атестаційною комісією враховувались обов'язкові критерії згідно з пунктом 16 розділу IV Інструкції, і, що за сукупністю оцінки усіх критеріїв позивач виявив себе як некваліфікований працівник, зокрема щодо низьких показників хоча б одного із встановлених критеріїв.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що атестаційна комісія, в порушення вимог статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" та пункту 16 розділу IV Інструкції не проводила глибокого і всебічного вивчення документів особової справи ОСОБА_1, не аналізувала в сукупності повноту виконання ним функціональних обов'язків (посадових інструкцій), показників його службової діяльності, рівня теоретичних знань та професійних якостей, тощо, а тому таке рішення є незаконним і підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріалами справи підтверджується протиправність звільнення позивача зі служби в поліції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення вимог позивача про поновлення його на тій посаді, та у тому ж органі, з якого він був протиправно звільнений та відповідно стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г. Ступакова