Ухвала суду № 65743798, 05.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/661/17

Категорія: 7.1 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Романішина В.Л.,

суддів: Запорожана Д.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року у справі за позовом державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування припису в частині,

ВСТАНОВИВ:

03.02.2016р. державне підприємство «Адміністрація морських портів України» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря, в якому, серед іншого, просило суд визнати протиправними та скасувати пункти 2,3,5,6 припису відповідача (без номеру і дати), виданого старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Фурдуй Л.В. для обов'язкового виконання філією «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України» з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 13.12.2016р. по 26.12.2016р., обов'язковість виконання якого визначена приписом Державної екологічної інспекції України від 10.01.2017р. №2/2-19.

20.02.2016р. позивачем подано суду клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії пунктів 2,3,5,6 припису Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря (без номеру і дати), обґрунтоване тим, що виконання припису спричинить зупинення діяльності філією «Октябрьск», яка організовує та забезпечує безпеку мореплавства на акваторії спеціалізованого морського порту Ольвія, що призведе до великих матеріальних втрат для бюджетів усіх рівнів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20.02.2017р. відмовлено в задоволенні клопотання ДП «Адміністрація морських портів України» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, ДП «Адміністрація морських портів України» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального права та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити подане ним клопотання.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що у даній справі існують всі чотири обґрунтовані підстави для забезпечення позову, передбачені ч.1 ст.117 КАС України. Зокрема, виконання припису відповідача буде означати не лише дестабілізацію роботи позивача, а й призведе до заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам інших суб'єктів господарювання. У разі зупинення роботи підприємства держава Україна понесене великий розмір матеріальної шкоди та це спричинить невиконання державою своїх міжнародних зобов'язань у море господарській діяльності.

Належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду представник Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря в судове засідання не прибув, представник ДП «Адміністрація морських портів України» подав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, предметом спору в даній справі є оскарження ДП «Адміністрація морських портів України» пунктів 2,3,5,6 припису (без номеру та дати), виданого старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чорного моря Фурдуй Л.В. для обов'язкового виконання філією «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України» з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної з 13.12.2016 по 26.12.2016р., якими зобов'язано підприємство:

- не утворювати відходи без дозволу на операції у сфері поводження з відходами; (п.2)

- здійснювати господарську діяльність тільки при наявності дозволу, одержання якого передбачено законом, а саме: дозволу на спеціальне водокористування з артезіанських свердловин № 1791/7 та 1932/4; (п.3)

- зберігання та видалення відходів здійснювати відповідно до вимог екологічної безпеки, у т.ч. поводження з особливими судновими відходами; (п.5)

- оформити документи, що посвідчують право власності чи право користування на земельну ділянку, яка використовується філією «Октябрьск» ДП «Адміністрація морських портів України». (п.6)

Відмовляючи в задоволенні клопотання ДП «Адміністрація морських портів України» про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваних пунктів припису, суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність, передбачених ст.117 КАС України, підстав для забезпечення позову. Також, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, у розумінні статті 70 КАС України, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди його правам, свободам та інтересам, а вирішуючи питання про забезпечення позову слід брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Колегія суддів погоджується з такими висновками Одеського окружного адміністративного суду. При цьому, апеляційний суд виходить з наступного.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються.

З положень даної статті вбачається, що заходи забезпечення позову застосовуються для гарантування виконання рішення адміністративного суду, тобто недопустимості завдання позивачеві непоправної шкоди, що може призвести до неможливості виконання рішення суду в майбутньому. При цьому, саме позивач повинен навести докази для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В обґрунтування клопотання про забезпечення позову та вимог апеляційної скарги ДП «Адміністрація морських портів України», серед іншого, посилається на те, що чинним законодавством не встановлено порядку отримання дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, у зв'язку з чим п.2 припису відповідача є незаконним та його виконання означатиме зупинення роботи підприємства. Крім цього, апелянт посилається на те, що виконання п.3 припису також буде означати для позивача припинення його діяльності, оскільки філія «Октябрьск» не має під'єднання до системи централізованого водопостачання. Тобто, фактично подане клопотання позивач обґрунтовує незаконністю вказаних пунктів припису.

Однак, колегія суддів вважає, що суд, при застосуванні таким чином заходів забезпечення адміністративного позову фактично вирішує спір, ухвалюючи рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Висновки же щодо очевидності ознак протиправності оскаржуваних пунктів приписів можуть бути зроблені на підставі дослідження поданих сторонами доказів по справі.

Позивач, в обґрунтування свого клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, зазначив про можливість настання матеріальної шкоди та заподіяння шкоди іміджу державі Україна у сфері міжнародних відносин, що не підтверджено жодним доказом та є припущенням, тоді як доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що у разі, якщо позов не буде забезпечено шляхом зупинення дії припису, посадових осіб позивача може бути притягнуто до адміністративної відповідальності за статтею 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Апеляційний суд критично ставиться до таких доводів апелянта, оскільки відповідальність за вказаною нормою наступає у разі невиконання законних розпоряджень чи приписів органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, тоді як законність припису Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря являється предметом судового спору, до вирішення якого позивача не може бути притягнуто до адміністративної відповідальності.

Зважаючи на фактичні обставини справи, виходячи із пов'язаності заходів забезпечення позову з його предметом, а також враховуючи інтереси інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням заходів забезпечення позову, апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про необґрунтованість заявленого клопотання та відсутність підстав для його задоволення.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на обставинах, яким Одеським окружним адміністративним судом надано правильну правову оцінку.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому, відповідно до ст.199 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 199 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Адміністрація морських портів України» залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Запорожан Д.В.

Шляхтицький О.І.