Постанова № 65743776, 30.03.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4577/15

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Балан Я. В. Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Єщенка О.В.

суддів Димерлія О.О.

ОСОБА_1

за участю: секретаря Брижкіної І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року по справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області до Фізичної особі-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податковий борг у сумі 23 800 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем рахується заборгованість зі сплати штрафних санкцій, нарахованих за порушення вимог законодавства про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів. Зазначена заборгованість є узгодженою, проте відповідач в супереч вимогам податкового законодавства борг не сплачує, у звязку із чим контролюючий орган вважає, що наявні всі підстави для стягнення вказаних сум в судовому порядку.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Суд стягнув з Фізичної особи підприємця ОСОБА_3 на користь Державного бюджету податковий борг зі сплати фінансових санкцій за порушення законодавства під час провадження діяльності, повязаної з виробництва та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів в розмірі 23 800 грн.

В апеляційній скарзі Фізична особа-підприємець ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне зясування обставин справи, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 23 800 грн. зі сплати фінансових санкцій за порушення законодавства під час провадження діяльності, повязаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Зазначена заборгованість виникла в результаті несплати ФОП ОСОБА_2 грошового зобовязання зі сплати фінансових санкцій у вигляді штрафів в розмірі 6 800 грн. та 17 000 грн. згідно рішень ДПІ у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області відповідно від 24.10.2014 року №0000/15-03-21 та №000011/15-03-21.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідач самостійно не сплачує суми податкових зобовязань, вимоги податкового органу про стягнення з відповідача боргу в судовому порядку є обґрунтованими та законними.

Проте колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, у звязку із чим апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє на час виникнення спірних правовідносин) податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Приписи п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу (в редакції, яка діє на час виникнення спірних правовідносин) визначають податковий борг як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно із п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє на час виникнення спірних правовідносин) рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

За правилами п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє на час виникнення спірних правовідносин) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Аналіз наведених норм податкового законодавства показав, що порушення платником законів з питань оподаткування та правил податкового законодавства, іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є підставою для надсилання такому платнику податків відповідних рішень про нарахування податку, збору та штрафів.

Узгоджена сума грошового зобов'язання підлягає сплаті платником податків у визначені податковим законодавством строки.

Разом з цим, узгодженість податкового зобовязання може мати самостійний характер, тобто визначене самостійно платником податків грошове зобовязання, а також після закінчення процедури, зокрема, судового оскарження рішення контролюючого органу про нарахування відповідного податкового зобовязання, збору або штрафу.

При цьому, за правилами п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (в редакції, яка діє на час виникнення спірних правовідносин) податковий орган наділений правом на звернення до суду щодо стягнення з платника податків боргу за його наявності.

Як вбачається з матеріалів справи, рішення ДПІ у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області від 24.10.2014 року №0000/15-03-21 та №000011/15-03-21, якими до відповідача застосовані штрафні санкції відповідно в розмірі 6 800 грн. та 17 000 грн. скасовані постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року у справі 815/2510/16.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили в іншій справі, встановлено, що рішення ДПІ у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області від 24.10.2014 року №0000/15-03-21 та №000011/15-03-21 прийняті безпідставно, отже сума грошового зобовязання, нарахованого за вказаними рішеннями на загальну суму 23 800 грн., не є узгодженою та в силу вищенаведених норм податкового законодавства у відповідача відсутній борг, визначений на підставі неправомірного рішення контролюючого органу.

Враховуючи викладене, оскільки у відповідача відсутній податковий борг по сплаті штрафних санкцій у сумі 23 800 грн., колегія суддів вважає, що вимоги податкового органу про стягнення з платника вказаних сум є безпідставними та не ґрунтуються на Законі.

Оскільки висновки суду першої інстанції першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, колегія суддів вважає, що постанова суду відповідно до ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст.ст. 207, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2015 року скасувати.

Ухвалити у справі нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у м. Іллічівську Головного управління ДФС в Одеській області до Фізичної особі-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст постанови складено та підписано 05.04.2017 року.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: О.О. Димерлій

ОСОБА_1