Ухвала суду № 65743743, 04.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

04 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 500/2531/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Присакар О.Я.

Суддя Одеського апеляційного адміністративного суду Шеметенко Л.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.08.2016 р. по справі № 500/2531/16-а

позивач ОСОБА_1

відповідач Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області

про визнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23.08.2016 р. частково задоволено позов ОСОБА_1 до Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправними дій.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, 24.01.2017 року Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області подало апеляційну скаргу та клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги, яке обґрунтоване відсутністю фінансування у 2016 році.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова оголошена у відкритому судовому засіданні та була отримана представником Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області 23.08.2016 року.

Разом з тим, апеляційну скаргу подано 27.01.2017 року (а.с. 71), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, апелянт вказав про відсутність можливості сплати судового збору у 2016 році.

Враховуючи зазначене, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 року у задоволені клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовлено, оскільки відсутність можливості сплати судового збору не можна визнати поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційну скаргу залишено без руху та надано апелянту строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тридцять днів з моменту отримання ухвали як такої, що подана з пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення. Також апелянту запропоновано вказати підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження з наданням доказів, що підтверджують поважність причин його пропуску.

10.03.2017 року апелянт подав заяву на виконання ухвали суду від 20.02.2017 року, в якій ставиться питання про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою.

В обґрунтування заяви про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою апелянт зазначає, що у період визначений КАС України для звернення з апеляційною скаргою до суду, кошторисом не було передбачено коштів на оплату судового збору. Разом з тим, вже після спливу визначених КАС України строків для звернення з апеляційною скаргою, апелянта у 2017 році звільнено від сплати такого збору згідно Закону України "Про судови збір", отже апеляційну скаргу було подано 31.01.2017 року.

За таких обставин, Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області просить вважати такі причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою поважними.

Розглянувши подану заяву, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що заява Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про поновлення строку на звернення до суду задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно ст.13 КАС України особам, які беруть участь у справі, а також особам, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, забезпечується право на апеляційне та касаційне оскарження рішень адміністративного суду у випадках та порядку, встановлених цим Кодексом.

Нормами ст.185 КАС України передбачено право на апеляційне оскарження, за якою, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 186 КАС України передбачено порядок і строки апеляційного оскарження. Зокрема, частина 2 статті 186 передбачає, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

З урахуванням викладених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що особи, які беруть участь у справі, та які не погоджуються з ухваленим судовим рішенням, мають право оскаржити його в апеляційному порядку, який повинен бути реалізований у встановлений законом строк. Разом з тим, всі учасники судового процесу рівні перед законом і судом.

Поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження та його поновлення передбачена нормами КАС України.

Одночасно, доводи апелянта щодо відсутності коштів для сплати судового збору у період визначений для звернення з апеляційною скаргою не є поважними причинами для поновлення строку на звернення до суду.

Окрім того, суд враховує, що апелянт не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу в строки визначені КАС України та одночасно заявити клопотання про звільнення чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат, як то передбачено ст. 88 вказаного Кодексу.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що вказані апелянтом обставини не можуть бути визнані поважними причинами неможливості своєчасного оскарження судового рішення суду першої інстанції.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом певного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є обмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип правової визначеності, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.

Таким чином, зазначені апелянтом причини пропуску строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не можуть вважатися поважними та не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, так як апелянтом не надано належних доказів щодо неможливості своєчасного подання апеляційної скарги.

Згідно з абз. 2 ч. 4 ст. 189 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи зазначене, Ізмаїльське об'єднане управління Пенсійного фонду України Одеської області не виконало вимоги ухвали Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.02.2017 року, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ч.3. та ч.4 ст.186 КАС України, суддя -

У Х В А Л И В :

У задоволені заяви Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про поновлення пропущеного строку звернення з апеляційною скаргою - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Ізмаїльського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської областівід 28.08.2016 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у відповідності до чинного законодавства.

Суддя: Шеметенко Л.П.