Ухвала суду № 65743395, 16.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2017 року м. Київ К/800/35527/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Волинської митниці ДФС на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

в с т а н о в и л а:

У червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» звернулось до Волинського окружного адміністративного суду з позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Волинської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 23.03.2016 року № 205000011/2016/000028/2.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2016 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» було задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.016 року № 205000011/2016/000028/2.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 року апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС було залишено без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2016 року - без змін.

У касаційній скарзі Волинська митниця ДФС, не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Волинської митниці ДФС задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами встановлено, що 15.05.2015 року між Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» та компанією «Tonnies Lebensmittel GmbH & Co.KG»(Німеччина) було укладено контракт №026659 на поставку товару, а саме: «субпродукти свійських свиней заморожені без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової кулінарної обробки, без консервування: печінка», кількістю 21109,50 кг та вартістю 5699,57 євро, визначеною у інвойсі, тобто за ціною 0,27 євро/кг.

23.03.2016 року з метою митного оформлення вказаного товару позивач через декларанта - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брок-Сервіс» подав на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС митну декларацію № 205070000/2016/009981. Митна вартість товару визначено за ціною контракту та яка становить 193304,23 грн. або 6605,05 євро (5699,57 євро - заявлена вартість товару, тобто 0,27 євро за кілограм, та 905,48 євро (26500,00 грн.) - вартість перевезення товару).

Одночасно з митною декларацією декларант подав митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, а саме: контракт від 15.05.2015 року № 026659; інвойс від 18.03.2016 року № 627476; митна декларація від 23.03.2016 року № 205070000/2016/009981; міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) від 18.03.2016 року № 627476, сертифікат якості від 18.03.2016 року; ветеринарне свідоцтво ЄРД-00 № 653598 від 21.03.2016 року, прайс-лист від 18.03.2016 року; акт фізичного огляду від 21.03.2016 року № 205070000/2016/і000943; копія декларації країни відправлення від 19.03.2016 року № MRN 16DE835635385316E0; довідка на перевезення товару від 23.12.2015 року № 231215; довідка про транспортні витрати від 18.03.2016 року, а також інші документи, зазначені в графі 44 ВМД.

Проте, митний орган не погодився з такою митною вартістю товару та виніс в електронній формі рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2016 року за №205000011/2016/000028/2. В рішенні відповідач зазначив, що митна вартість товарів за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом. Крім того, подані документи містять розбіжності та неточності, а саме: під час опрацювання документів, поданих до митного оформлення, було встановлено, що відповідно до п. 3.1 контракту від 15.05.2015 року №026659 оплата за товар проводиться в EUR відповідно до специфікації; відповідно до п. 4.1 відвантаження проводиться на протязі 2-х робочих днів від дати списання передоплати; відповідно до інвойсу від 18.03.2016 року № 627476 передбачено 100% передоплату за товар; відповідно до п.4.4 контракту продавець зобов'язаний надати разом з товаром пакувальний лист.

Однак, таких документів декларант не надав. Також, на порушення вимог статті 254 Митного кодексу України декларант до митного оформлення подав інвойс на іноземній мові.

У зв'язку з виявленням розбіжностей, митним органом було запропоновано декларанту надати додаткові документи, а саме: банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; проформу-інвойс; пакувальний лист; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

23.03.2016 року Волинською митницею ДФС було прийнято рішення № 205000011/2016/000028/2 про коригування митної вартості товарів, відповідно до якого застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 205070000/2016/00076.

23.03.2016 року декларант подав нову декларацію № 205070000/2016/010116, відповідно до якої митну вартість товару було визначено за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.

28.04.2016 року та 23.05.2016 року позивач надіслав на адресу відповідача заяви, в яких просив скасувати рішення про коригування митної вартості від 23.03.2016 року №205000011/2016/000028/2, а також усі додаткові документи, які митний орган витребував у Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» в графі 33 оскарженого рішення.

Листами від 11.05.2016 року та 31.05.2016 року Волинська митниця ДФС відмовила у задоволенні вимог вказаних заяв.

Відповідно до статей 49, 50 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частинами 1, 2 статті 51 Митного кодексу України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Статтею 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

У статті 57 Митного кодексу України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено в статті 58 МК.

За змістом частин 4, 5 статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Згідно з вимогами частин 1, 2, 3, 5 статті 53 МК у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Враховуючи, що декларантом у відповідності до вимог митного законодавства для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи та митним органом не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, суди дійшли висновку про наявність підстав для визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.016 року № 205000011/2016/000028/2.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Волинської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 22.07.2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз