Ухвала суду № 65743376, 04.04.2017, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"04" квітня 2017 р. Справа № 817/1867/16

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Жизневської А.В.

Франовської К.С.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові МГУ ДФС на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" січня 2017 р. у справі за позовом Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові МГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2017року задоволено позов Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" (далі по тексту - РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал").

Визнано протиправними дії СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС щодо проведення невиїзної документальної (камеральної) перевірки своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання до бюджету РОВКП ВКГ «Рівнеоблводоканал», за наслідками якої складено акт від 12.07.2016р. №140/28-06-42/03361678.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС від 25.07.2016р. №0000584200/9835.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Львові МГУ ДФС від 25.07.2016р. №0000574200/9834.

Присуджено на користь Рівненського обласного виробничого комунального підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" із за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові МГУ ДФС судовий збір у розмірі 20301,42 грн. (двадцять тисяч триста одна грн. 42 коп.) грн.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вказує, що судом першої інстанції не спростовано обставин, щодо сплати податкового зобов'язання з порушенням строків, що є підставою для притягнення позивача до відповідальності.

В судове засідання сторони не з'явилися. Про розгляд справи повідомлені належним чином. Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, у відповідності до ст. 197 КАС України.

Розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачем проведено камеральну перевірку з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість до бюджету РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал". У поданих запереченнях відповідач окремо наголосив, що дана перевірка є саме камеральною (т.1, а.с.67).

За наслідками проведення камеральної перевірки складено акт від 12.07.2016р. №140/28-06-42/03361678 (далі по тексту - акт перевірки).

У відповідності до акту перевірки контролюючим органом встановлено, що в порушення п.п. "а" п.50.1 ст.50, п.57.1 ст.57 розділу ІІ ПКУ (із змінами та доповненнями) РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" несвоєчасно сплачено суму самостійно визначеного та (або) узгодженого податкового зобов'язання по податку на додану вартість.

На підставі обумовлених висновків відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ш" від 25.07.2016р. №0000574200/9834, яким РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пп.а п.50.1 статті 50, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) за затримку на 16, 24, 26, 27 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 737 325,50 грн. та зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 73732,55 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та від 25.07.2016р. №0000584200/9835, яким РОВКП ВКГ "Рівнеоблводоканал" за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) визначеного пп.а п.50.1 статті 50, п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (із змінами та доповненнями) за затримку на 29, 41, 47, 51, 52, 53, 56, 57, 58, 65, 71, 79, 80, 84, 85, 86, 87, 88, 90, 91, 92, 102, 114, 119, 130, 133, 151 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання у розмірі 5939142,30 грн. зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 1187827,46 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 197 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів врахувала таке.

Проведення перевірок є однією з форм податкового контролю (підпункт 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК). Пунктом 75.1 статті 75 ПК передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

В силу вимог пункту 76.1 статті 76 ПК камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає податкова звітність. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Аналізовані законодавчі приписи свідчать на користь висновку про те, що камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, нормативно встановлених пунктом 75.1 статті 75 ПК, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства при складанні та поданні декларацій. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання фіскально зобов'язаною особою податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов'язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено та камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності поданні платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Пунктом 3.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 року за №165 (далі - Методичні рекомендації), визначено особливості проведення камеральних (електронних) перевірок податкової звітності з податку на додану вартість.

З пунктів 3.1.1, п.3.1.3 Методичних рекомендацій вбачається, що під час камеральної перевірки здійснюється перевірка податкової звітності на арифметичний та логічний контроль, складовими якої є: перевірка правильності визначення податкового періоду (відповідно до статті 202 Кодексу), своєчасності надання звітності (дотримання строків, встановлених пунктом 49.18 статті 49 та статтею 203, з урахуванням пункту 49.20 статті 49 Кодексу), правильності вибору форми декларації; перевірка логічного зв'язку між окремими звітними і розрахунковими показниками, перевірка узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів; перевірка відповідності значень окремих рядків декларації звітного (податкового) періоду значенням окремих рядків декларації попереднього звітного (податкового) періоду. Здійнюється перевірка обґрунтованості застосування ставок податку (статті 193 - 195 Кодексу) і податкових пільг (стаття 197, підрозділ 2 розділу XX Кодексу, міжнародні договори (угоди), ратифіковані Верховною Радою України), правильності відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування.

В силу вимог частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частині третій статті 2 КАС наведені критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

А відтак з'ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не можна визнати діями суб'єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана відповідачем відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для податкового повідомлення-рішення.

Матеріали справи свідчать, що в ході камеральної перевірки відповідачем, окрім даних, зазначених у податкових деклараціях та уточнюючих розрахунків з ПДВ за відповідні періоди були використані також і інші відомості.

З наведеного слідує, що проведення перевірки своєчасності сплати грошового зобов'язання у межах камеральної перевірки чинним законодавством не передбачено. Камеральна перевірка повинна бути проведена виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковий орган провів перевірку не податкової звітності позивача, а перевірку своєчасної сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання, що, відповідно до п.75.1.2. ст.75 Податкового кодексу України, є предметом документальної перевірки, а не камеральної.

Відповідно до пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

При цьому, як слідує з Податкового Кодексу України документальна планова або позапланова перевірка проводиться на підставі рішення керівника контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки.

Водночас, з матеріалів справи також слідує, що відповідачем проведено камеральну перевірку з порушенням, встановленого п.200.10 cт.200 Податкового кодексу України граничного строку її проведення (по закінченню строку- 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації).

З огляду на обумовлене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції, податковий орган проводячи камеральну перевірку позивача вийшов за межі наданих повноважень, діяв з порушенням норм Податкового Кодексу України, не на підставі та не у спосіб, що передбачений ст.126 ПК України.

Водночас, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо неможливості оскарження позивачем дій відповідача з приводу проведення камеральної перевірки, оскільки на відміну від камеральних перевірок, платник податків за нормами ПК України при проведенні планових або позапланових перевірок має змогу захистити своє порушене право шляхом недопущення контролюючого органу до проведення перевірки за відсутності правових підстав для її проведення. У випадку ж допуску до такої перевірки, платник податків має право лише на оскарження результатів проведення зазначеної перевірки.

Камеральна перевірка проводиться за відсутності платника податків, а відтак платник не в змозі на стадії проведення камеральної перевірки захистити своє порушене право шляхом не допуску контролюючого органу до проведення такої перевірки, а відтак єдиним способом захисту порушеного права при проведенні камеральної перевірки є звернення до суду з позовом про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо проведення такої перевірки.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Враховуючи викладене, оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування цього судового рішення колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Львові МГУ ДФС залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "16" січня 2017 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.В. Жизневська

К.С. Франовська

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Рівненське обласне виробниче комунальне підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Рівнеоблводоканал" вул.Степана Бандери, 2,м.Рівне,33028

3- відповідачу/відповідачам: Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м.Львові МГУ ДФС вул.Стрийська,35,м.Львів,79003

4-третій особі: - ,